Ухвала

від 17.02.2015 по справі 826/14154/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14154/14 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

17 лютого 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,

при секретарі - Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «ДЖА» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство «ДЖА» (далі - позивач, ПП «ДЖА») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 16 липня 2014 року № 0008562201 і № 0008572201.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 грудня 2014 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст.12, ч. 1 ст.41, ч. 4 ст.196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, з 17.06.2014р. по 23.06.2014р. згідно з нормами ст.ст. 20, 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України та на підставі Наказу ДПІ від 17.06.2014р. № 1197, працівником ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «ДЖА» (ідентифікаційний код 34345647) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Вельд» (ідентифікаційний код 31606857) за період з 01.12.2012р. по 31.01.2013р., за результатами якої складений Акт від 27.06.2014р. № 698/26-54-22-01-10/34345647 (далі - Акт перевірки).

В ході проведення вказаної документальної перевірки перевіряючим встановлені фінансово-господарські взаємовідносини між ПП «ДЖА» і ТОВ «Вельд» (ідентифікаційний код 31606857). За результатами дослідження наданих позивачем до перевірки первинних документів працівники податкового органу дійшли висновку що такі документи лише фіксують господарські операції та жодним чином не дають можливості встановити її реальність.

При цьому, перевіряючим був врахований акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 11.11.2013р. № 634/26-55-22-08/31606857 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Вельд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Проф-Логістика» за період діяльності з 01.01.2012р. по 31.10.2013р., в якому зазначено про відсутність вказаного товариства за місцезнаходження, а також встановлено відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення ст.ст. 22, 135, 185 Податкового кодексу України по операціям з придбання товарів (робіт, послуг) ТОВ «Вельд» у підприємств - постачальників за період діяльності з 01.12.2012р. по 31.01.2013р. та операцій з постачання цих послуг від ТОВ «Вельд» контрагентам-покупцям за період діяльності з 01.12.2012р. по 31.01.2013р.

В розділі 4 «Висновок» Акта перевірки від 27.06.2014р. № 698/26-54-22-01-10/34345647 перевіряючий встановив порушення ПП «ДЖА» наступних норм законодавства України: п.п. 138.2, 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 та п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження цим підприємством податку на додану вартість за грудень 2012 року та січень 2013 року на загальну суму у розмірі 86280,00 грн., а також до заниження за такий же період податку на прибуток на загальну суму у розмірі 88791,00 грн.

16 липня 2014 року ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі Акта перевірки від 27.06.2014р. № 698/26-54-22-01-10/34345647 прийняла наступні спірні у даній справі податкові повідомлення-рішення за № 0008562201 (форми «Р»), яким визначило ПП «ДЖА» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 129412,00 грн., в т.ч. 86280,00 грн. - основний платіж, 43140,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції та за № 0008572201 (форми «Р»), яким визначило позивачу до сплати суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 133187,00 грн., в т.ч. 88791,00 грн. - основний платіж, 44396,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що подані позивачем документи є належними і допустимими доказами, які підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, 01.09.2009р. між ПП «ДЖА» (Покупець), в особі директора Ніколаєва Д.П., та ТОВ «Вельд» (Постачальник), в особі директора Вороновського А.В., був укладений договір за № ВТ0035/09, за умовами якого Постачальник зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цим Договором, поставляти (передавати у власність Покупця) згідно замовлення та накладних на продукцію, а Покупець зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цим Договором, приймати названу продукцію та оплачувати її. Предметом поставки за цим Договором: продукти харчування (п.п. 1.1, 1.2 Договору).

Згідно з п. 2.1 Договору поставкою вважається передача Товару представнику Покупця в місці яке вкаже Покупець.

Постачальник зобов'язується поставити продукцію за цінами зазначеними у прайс-листі, затверджених Сторонами. Ціна, асортимент та кількість поставленої продукції міститься у видаткових накладних. Ціна Товару включає вартість упаковки, перевезення (п.п. 4.1, 4.2 Договору).

Факт виконання умов вказаного договору та проведення розрахунку, підтверджують наступні документи, копії яких містяться в матеріалах справи: договір від 01.09.2009р. № ВТ0035/09; видаткові накладні за грудень 2012 року та січень 2013 року; податкові накладні за грудень 2012 року та січень 2013 року, виписаних ТОВ «Вельд» на користь ПП «ДЖА», які підписані уповноваженими на те особами та скріплені печаткою підприємства; оборотно-сальдова відомість по рахунку 631; виписки по рахунку позивача, відповідно до яких позивач виплатив на користь ТОВ «Вельд» загальну суму у розмірі 517 682,38 грн., в тому числі ПДВ - 86280,39 грн..

Крім того, позивачем також надані договори зберігання від 01.09.2009р. № 1/0109 та від 01.01.2013р. № 4/0113, укладених між позивачем та ФОП ОСОБА_4, та складеними за результатами їх виконання актами, які підтверджують наявність у позивача умов для зберігання поставленого, в тому числі ТОВ «Вельд», товару; договір про надання транспортно-експедиторських послуг від 25.10.2011р. № 16444, укладеного між позивачем та ТОВ «Нова Пошта», який підтверджує наявність у позивача необхідних умов для транспортування відповідного товару, зокрема, поставленого ТОВ «Вельд»;

Подальша реалізація поставленого, зокрема, ТОВ «Вельд» товару підтверджується договорами поставки укладених позивачем з ТОВ «Симпатик» від 28.03.2011р. № Р-1882, з ТОВ «Еко» від 28.03.2011р. № 10277 К, з ДП «Фуршет Центр» від 16.02.2012р. № ФЦ008799, з ТОВ «Вірій» від 01.09.2012р. № 352, з ТОВ «Стама» від 01.10.2012р. № 527, з ТОВ «Шапаш» від 15.10.2012р. № 731, а також складених за результатами їх виконання видаткових накладних.

Колегія суддів звертає увагу, що акт перевірки не містить доказів невідповідності наданих позивачем під час перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку приписам п.2 ст. 3, ст. 4, п.1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Досліджені документи бухгалтерського та податкового обліку мають обов'язкові реквізити відповідно до нормативних документів, які регламентують порядок їх складання.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що надані позивачем первинні документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять інформацію про здійснені господарські операції.

Висновки податкового органу про порушення позивачем вимог чинного законодавства України, сформовані на підставі аналізу Акту ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 11.11.2013р. № 634/26-55-22-08/31606857 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Вельд», на переконання судової колегії є необґрунтованими, оскільки результати аналізу фінансово-господарської діяльності контрагента, відповідно до вимог податкового законодавства України, не можуть бути підставами для застосування санкцій щодо позивача.

Колегія суддів звертає увагу, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Враховуючи, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій.

Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції в повній мірі проаналізовано зміст правих норм, викладених у пп. 138.1 138.2 ст. 138 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 , п.п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, пп. 201.1 статті 201 ПК України, надано належну оцінку обставинам справи, в зв'язку з чим, судова колегія підтримує висновок суду першої інстанції про протиправність оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

За таких обставин, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 грудня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.