Постанова

від 17.02.2015 по справі 902/1166/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2015 р. Справа № 902/1166/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

судді Коломис В.В. ,

судді Демидюк О.О.

при секретарі Саган І.О.

за участю представників сторін:

від апелянта - не з'явився

від кредиторів - не з'явився

від боржника - не з'явився

ліквідатор - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу кредитора ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві на ухвалу господарського суду Вінницької області від 12.12.14 р. у справі № 902/1166/14

за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Дистрибуція Україна"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 12.12.2014 року у справі № 902/1166/14 (суддя Лабунська Т.І.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута у справі; товариство з обмеженою відповідальністю "Дистрибуція Україна" як юридичну особу ліквідовано; встановлено, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Законом України "Про відновлення платоспрооможності боржника або визнання його банкрутом" строк або відхилені господарським судом, вважається погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню; припинено повноваження ліквідатора ТзОВ "Дистрибуція Україна" Авраменка А.А.; припинено дію мораторію введеного ухвалою господарського суду Вінницької області від 28.08.2014 року; припинено провадження у справі № 902/1166/14.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, кредитор - ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві подала апеляційну скаргу в якій просить останню скасувати з підстав порушення норм матеріального права, а провадження у справі припинити. В обгрунтування скарги зазначає, що оскаржувана ухвала за своєю правовою природою є судовим рішенням, в якому необхідно повно відобразити обставини справи; висновки суду про встановлені обставини справи ї їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватись достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Натомість, матеріали справи не містять достатніх та достовірних доказів, які б надавали підстави боржнику звернутися до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство із врахуванням приписів ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспорможності боржника або визнання його банкрутом". Зокрема, відсутні відомості про роботу ліквідкомісії боржника відповідно до умов ст.ст. 105, 110-112 ЦК України, ст. 60 ГК України, ст. 20 Закону України "Про господарські товариства", а також відсутні докази, необхідність подачі яких регламентовано ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Вказане свідчить про можливість фіктивного банкрутства та ухилення боржника від здійснення обов'язкової перевірки обгрунтованості та достовірності даних балансу підприємства-боржника.

В судове засідання представник апелянта не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Інші учасники провадження у справі письмових відзивів на апеляційну скаргу не подали, явку представників в судове засідання не забезпечили.

Всі учасники провадження у справі належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції адресатам.

Зважаючи, що явка представників сторін обов'язковою не визнавалась та додаткові докази судом не витребовувались, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду скарги без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 28.08.2014 року порушено провадження по справі №902/1166/14 про банкрутство ТОВ "Дистрибуція Україна", м. Вінниця з урахуванням вимог ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

28.08.2014 року судом винесено постанову про визнання боржника - ТОВ "Дистрибуція Україна", м. Вінниця банкрутом; відкриття ліквідаційної процедури строком на 12 місяців; та про призначення ліквідатором банкрута голови ліквідаційної комісії ТОВ "Дистрибуція Україна", м. Вінниця Авраменка А.А.

02.09.2014 року на веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі "Інтернет" здійснено офіційне оприлюднення відомостей про визнання боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуція Україна" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Ухвалою суду від 04.11.2014 року прийнято до відома проміжний звіт ліквідатора ТОВ "Дистрибуція Україна" Авраменка А.А. про виконану роботу по справі №902/1166/14; затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуція Україна".

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 12.12.2014 року про затвердження ліквідаційного балансу, звіту ліквідатора, ліквідації юридичної особи ТзОВ «Дистрибуція Україна» та припинення провадження у справі, є невід'ємною частиною усіх процесуальних документів, прийнятих у даній справі. Тому перегляд цієї ухвали в апеляційному порядку на предмет її правомірності та відповідності нормам закону і обставинам справи має здійснюватися разом з ухвалою про порушення провадження у даній справі, як правової підстави прийняття судом рішення, викладеного в оскаржуваній ухвалі.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюється господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обгрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи. У разі звернення до господарського суду боржника із заявою про порушення справи про банкрутство у підготовчому засіданні з'ясовуються ознаки неплатоспроможності боржника або її загрози.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.08.2014 року ТзОВ "Дистрибуція Україна" звернулось до господарського суду з заявою про визнання його банкрутом в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі в тексті - Закон про банкрутство).

За умовами частини 1 цієї статті, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Тобто, юридична особа, стосовно якої власником прийнято рішення про її ліквідацію, вправі звернутися з заявою про порушення справи про банкрутство відповідно до ст. 95 Закону лише у випадку дотримання порядку ліквідації, встановленого цивільним та господарським законодавством.

Відповідно до ст. 59 Господарського кодексу України та ст. 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням власника (власників), її засновників або уповноважених ними органів.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 60 ГК України ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується. Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію. Аналогічні вимоги встановлені ч.ч. 3, 4 ст. 105 ЦК України.

Матеріалами справи стверджується, що 30.04.2014 року відповідно до протоколу № 2/14 загальними зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуція Україна" було прийнято рішення про припинення товариства шляхом його ліквідації. Ліквідатором товариства призначено Авраменка Артема Анатолійовича, якого уповноважено вчиняти дії на проведення державної реєстрації змін до відомостей про товариство в ЄДРПОУ. Встановлено, що кредитори мають право протягом двох місяців з дня публікації в друкованих органах повідомлення про припинення товариства надіслати на адресу місцезнаходження товариства заяви з кредиторськими вимогами. Згідно витягу з ЄДРПОУ станом на 23.05.2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Дистрибуція Україна" з 07.05.2014 року перебуває в стані припинення за рішенням засновників.

За умовами ч.ч. 3-5 ст. 60 ГК України ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки. Одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання. Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов'язковою перевіркою органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання.

Частиною 7 ст. 111 ЦК України визначено, що для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам державної податкової служби та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

Також ч.ч. 4, 8 ст. 111 ЦК України визначено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, а також після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Аналізуючи матеріали поданої до господарського суду заяви ТзОВ "Дистрибуція Україна" про порушення справи про банкрутство судом констатується, що заявник не надав доказів опублікування оголошення про припинення юридичної особи за рішенням засновників з визначенням строків заявлення претензій кредиторами (ч. 2 ст. 105 ЦК України, ч. 3 ст. 60 ГК України); доказів персонального повідомлення у письмовій формі явних (відомих) кредиторів (ч. 3 ст. 60 ГК України); доказів проведення інвентаризації майна товариства (ч. 4 ст. 111 ЦК України); доказів надання органам державної податкової служби та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів (ч. 7 ст. 111 ЦК України). Достовірність та повнота ліквідаційного балансу в порушення вимог ч. 5 ст. 60 ГК України, пп. 78.1.7 ст. 78 Податкового кодексу України органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання, не проводилась.

Також колегією суддів відзначається, що заявником було вказано про встановлену в ході ліквідаційної процедури наявність виконавчого провадження ВДВС ГУ юстиції у м.Києві № 27028157 щодо виконання наказу господарського суду м. Києва № 44/424, виданого 07.06.2011 р. Згідно вказаного виконавчого провадження ТОВ "Євробек ЕФГ Україна Дистрибуція", правонаступником якого є ТОВ "Дистрибуція Україна", є боржником на суму 3 835 403,90 грн. Стягувачем (кредитором) за виконавчим документом виступає ТОВ "Торговий дім "Александер". Як вказує заявник, сума заборгованості перед ТОВ "Торговий дім "Александер" на час звернення до суду не погашена та поточний грошовий баланс товариства є недостатнім для задоволення цих вимог.

З даного приводу судом констатується, що матеріали справи не містять жодних відомостей про момент та спосіб переходу прав і обов'язків від ТОВ "Євробек ЕФГ Україна Дистрибуція" до ТОВ "Дистрибуція Україна" (реорганізація, злиття, поділ, приєднання), а також доказів існування виконавчого провадження станом на липень 2014 року, з огляду на те, що останнє було відкрито в червні 2011 року (понад 3 роки). Також матеріали справи не містять відомостей, що ТОВ "Торговий дім "Александер" звертався з грошовими вимогами до ТОВ "Дистрибуція Україна" в ліквідаційній процедурі та відомостей, що боржник персонально повідомляв останнього про припинення товариства, як явного (відомого) кредитора. Вказане свідчить про безпідставність тверджень заявника про існування даної заборгованості.

Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що ліквідатором ТОВ "Дистрибуція Україна" не було дотримано порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України, що виключає можливість порушення провадження у справі з урахуванням особливостей, встановлених ст. 95 Закону про банкрутство.

Поряд з цим судом зазначається, що заявником також не дотримано вимог ч.ч. 3, 4 ст. 11 Закону про банкрутство, в частині надання передбаченого переліку документів та доказів наявності майна, достатнього для покриття судових витрат у справі, що в свою чергу тягне за собою наслідки встановлені ч. 7 ст. 16 Закону.

З огляду на викладене суд вважає, що справа про банкрутство ТОВ "Дистрибуція Україна" порушена неправомірно, і у господарського суду першої інстанції не було правових підстав для порушення провадження у даній справі про банкрутство, а отже і підстав для проведення відповідних дій по ліквідації ТОВ "Дистрибуція Україна".

Враховуючи, що Законом про банкрутство не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому Законом порядку виявлено безпідставність поданої боржником заяви, провадження у таких справах має бути припинено на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоворленню, ухвала господарського суду Вінницької області від 12.12.2014 року у справі № 902/1166/14 підлягає скасуванню, а провадження у справі припиненню.

Керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 99, 101-106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві від 16.01.2015 р. № 252/9/26-54-10-034 задоволити.

2. Ухвалу господарського суду Вінницької області від 12.12.2014 року у справі № 902/1166/14 скасувати.

3. Провадження у справі № 902/1166/14 припинити.

4. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Демидюк О.О.