Постанова

від 10.07.2014 по справі 805/6934/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2014 р. Справа № 805/6934/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЯЛТРЕЙДПЛЮС» до Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м. Донецька Головного Управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дій щодо коригування податкової звітності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РОЯЛТРЕЙДПЛЮС» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м. Донецька Головного Управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дій щодо коригування податкової звітності та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 17.04.2014 р. ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька було складено акт №238/05-66-22-01-11-11/38961569 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «РОЯЛТРЕЙДПЛЮС» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків покупцями та постачальниками, їх реальності та повноти відображення в обліку з ПДВ за січень-лютий 2014 р.», відповідно до якого документально не підтверджено реальність здійснення господарських операції за січень-лютий 2014 p., їх вид, обсяг, якість та розрахунки з контрагентами, у зв'язку з чим встановлені порушення податкового законодавства: не підтверджено податковий кредит по придбаним ТМЦ (роботам, послугам) у контрагентів - постачальників за січень та лютий 2014 року, не підтверджено податкові зобов'язання по операціям з реалізації ТМЦ (робіт, послуг) на адресу підприємств-покупців за січень та лютий 2014 року.

Керуючись зробленими висновками відповідач вніс зміни до Деталізованої бази автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за період січень - лютий 2014 р., що призвело до розходження в даних податкових зобов'язань та податкового кредиту з контрагентами позивача.

Позивач не погодився з діями відповідача, оскільки за наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення не приймались, а, відповідно, зобов'язання не узгоджувались. Таким чином, відповідачем безпідставно було зменшено показники податкової звітності позивача з ПДВ за січень-лютий 2014 p.

В акті від 17.04.2014 р. зазначено, що господарські операції з контрагентами ТОВ «РОЯЛТРЕЙДПЛЮС» не підтверджуються, здійснюються поза межами правового поля, фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «РОЯЛТРЕЙДПЛЮС» та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обмовлялись цими правочинами. Такі висновки були зроблені відповідачем тільки внаслідок відсутності платника за місцезнаходженням, відсутності адміністративно-технічних можливостей для здійснення діяльності, що не може бути визнано достатнім. За таких обставин позивач вважає, що не є переконливими висновки відповідача щодо відсутності реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ «РОЯЛТРЕЙДПЛЮС».

Коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту порушує права та інтереси позивача, оскільки згідно ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

З наведених підстав позивач просив визнати протиправними дії відповідача щодо корегування податкових зобов'язань та податкового кредиту в системі АІС «Податковий блок» на підставі акту від 17.04.2014 р. №238/05-66-22-01-11-11/38961569 та зобов'язати відповідача вилучити з системи АІС «Податковий блок» інформацію, внесену на підставі вказаного акту, та відновити показники податкової звітності, задекларовані позивачем.

Позивач представника до суду не направив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, надіслав до суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача позов не визнав, надав письмові заперечення (а.с.23-26), у яких зазначив, що ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька головного управління Міндоходів у Донецькій області згідно із п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України здійснено заходи для проведення зустрічної звірки ТОВ "РОЯЛТРЕЙДПЛЮС" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків покупцями та постачальниками, їх реальності та повноти відображення в обліку з ПДВ за січень-лютий 2014 року, за результатами чого був складений акт про неможливість проведення зустрічної звірки №238/05-66-22-01-11-11/38961569 від 17.04.2014 р.

Вказаним актом встановлено, що зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що ТОВ "РОЯЛТРЕЙДПЛЮС" на момент проведення зустрічної звірки має стан 9 - «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням», неможливо співставити дані первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання з метою документального підтвердження господарських відносин з платниками податків та зборів, виду, обсягу і кількості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

З наведених підстав просив у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні, через що справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступні обставини.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «РОЯЛТРЕЙДПЛЮС», адреса місцезнаходження: 83049, м. Донецьк, Куйбишевський район, вул. Воїнська, б. 37, зареєстровано 01.11.2013 року в Виконавчому комітеті Донецької міської ради (свідоцтво про державної реєстрацію № 12661020000044760) в якості юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 38961569, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, діє на підставі статуту.

На підставі службового посвідчення серія ДО № 110119, виданого 06.02.2013 р. ДПІ у Куйбишевському р-ні м. Донецька Донецької області ДПС Камлик Тетяною Едуардівною, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків Управління податкового аудиту ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області, згідно із п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України здійснено заходи для проведення зустрічної звірки ТОВ "РОЯЛТРЕЙДПЛЮС" (код ЄДРПОУ 38961569) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків покупцями та постачальниками, їх реальності та повноти відображення в обліку з ПДВ за січень-лютий 2014 року.

За наслідками звірки відповідачем складений акт №238/05-66-22-01-11-11/38961569 від 17.04.2014 р., про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "РОЯЛТРЕЙДПЛЮС" (код ЄДРПОУ 38961569) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків покупцями та постачальниками, їх реальності та повноти відображення в обліку з ПДВ за січень - лютий 2014 року (а.с.35-77).

У вказаному акті зокрема, зазначені наступні відомості:

На підприємство ТОВ "РОЯЛТРЕЙДПЛЮС" здійснено вихід за податковою адресою Україна, 83049, Донецька область, м. Донецьк Куйбишевський р-н, вул. Воїнська, буд. 37, для вручення запиту про надання пояснень та документального підтвердження господарських відносин із платниками податків покупцями та постачальниками, їх реальності та повноти відображення в обліку з ПДВ за січень - лютий 2014 року. При виході за податковою адресою позивача посадових осіб, співробітників, представників не встановлено, тому вручити запит для проведення зустрічної звірки та отримати документи немає можливості. 27.03.2014 р. складено акт № 250 про незнаходження платника за податковою адресою.

Заходи щодо проведення зустрічної звірки були проведені з урахуванням отриманих відповідачем даних, а саме :

- акту ДПІ у Калінінському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області від 03.04.2014 №335/05-63-22-08/38964219 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТБ ФАВОРІТ» (код ЄДРПОУ 38964219), щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами: ТОВ "УКРІМПЕКС ЛТД" (ЄДРПОУ 38470697), ТОВ "ІМПУЛЬС" (ЄДРПОУ 31528266), ТОВ "МЕТСІЛЬВЕР" (ЄДРПОУ 38422101), ТОВ "ДОМІНЕ" (ЄДРПОУ 38471913), ТОВ "ІК "ДОНЕЦЬКИЙ КРЯЖ" (ЄДРПОУ 38959916), ТОВ "УКРІМПЕКС КОМПАНІ"(ЄДРПОУ 38961511), ТОВ "РОЯЛТРЕЙДПЛЮС" (ЄДРПОУ 38961569), ТОВ "ПРЕМІУМ. ТРЕЙД" (ЄДРПОУ 38964360), ТОВ "ТБ "АЛКОР" (ЄДРПОУ 38964753), ТОВ "ІКОН ПРЕМІУМ" (ЄДРПОУ 38969510), ТОВ "ДЖЕНЕРАЛ КОМПАНІ ЛТД" (ЄДРПОУ 38970616), ТОВ "ДЖЕНЕРАЛ ТРЕЙД КОМПАНІ" (ЄДРПОУ 38470595), ТОВ "ФРОСТТРЕЙДІНГ ГРУП" (ЄДРПОУ 38974075), ТОВ "ГРАДІЄНТ. ЛТД" (ЄДРПОУ 38974997), ТОВ "УКРАЇНСЬКІ ТОРГІВЕЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ" (ЄДРПОУ 38470794),ТОВ "ПРАЙМ АУДИТ" (ЄДРПОУ 32772532), ТОВ "УКРІМПЕКС КОМПАНІ" (ЄДРПОУ 38961511), ТОВ "ПРЕМІУМ-ДОН" (ЄДРПОУ 38471049) за січень 2014 р.»;

- акту ДПІ у Калінінському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області від 27.03.2014 №295/05-63-22-08/38964219 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТБ ФАВОРІТ» (код ЄДРПОУ 38964219), щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами: ТОВ "ІМПУЛЬС" (ЄДРПОУ 31528266), ТОВ "МЕТСІЛЬВЕР" (ЄДРПОУ 38422101 ), ТОВ "РОЯЛПРОМТРЕЙД" (ЄДРПОУ 38470569), ТОВ "ДОМІНЕ" (ЄДРПОУ 38471913), ТОВ "ІК "ДОНЕЦЬКИЙ КРЯЖ" (ЄДРПОУ 38959916), ТОВ "УКРІМПЕКС КОМПАНІ" (ЄДРПОУ 38961511), ТОВ "РОЯЛТРЕЙДПЛЮС" (ЄДРПОУ 38961569), ТОВ "ПРЕМІУМ. ТРЕЙД" (ЄДРПОУ 38964360), ТОВ "ТБ "АЛКОР" (ЄДРПОУ 38964753), ТОВ "ІКОН ПРЕМІУМ" (ЄДРПОУ 38969510), ТОВ "ДЖЕНЕРАЛ КОМПАНІ ЛТД" (ЄДРПОУ 38970616), ТОВ "ФРОСТТРЕЙДІНГ ГРУП" (ЄДРПОУ 38974075), ТОВ "ГРАДІЄНТ. ЛТД" (ЄДРПОУ 38974997). ТОВ "ПРАЙМ АУДИТ" (ЄДРПОУ 32772532), ТОВ "ПРЕМІУМ-ДОН" (ЄДРПОУ 38471049) за лютий 2014 р.»;

- акту ДПІ у Будьоннівському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 28.03.2014 №86/05-61-22-01/38471049 «про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ПРЕМІУМ-ДОН» (код за ЄДРПОУ 38471049) щодо документального підтвердження господарських відносин з контрагентами-постачальниками та покупцями за період з 01.12.2013 по 28.02.2014», якими встановлено, що зазначені правочини не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Відповідачем в акті від 17.04.2014 р. зроблені наступні висновки:

1. Звіркою не підтверджено реальність здійснення господарських операцій ТОВ «Роялтрейдплюс» (код ЄДРПОУ 38961569) із контрагентами покупцями-постачальниками за січень, лютий 2014 року їх вид, обсяг, якість та розрахунки.

2. Встановлено порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.6 ст.201 розділу V Податкового Кодексу України ТОВ «Роялтрейдплюс», не підтверджено податковий кредит по придбаним ТМЦ (роботам, послугам) у контрагентів-постачальників за січень та лютий 2014 року на загальну суму ПДВ 6787633 грн., а саме по періодах: за січень 2014 року на суму ПДВ 4700026 грн. та лютий 2014 року на суму ПДВ 2087607 грн.

3. Встановлено порушення п. 185.1 ст.185, п. 186.1, п. 186.2 ст.186, п. 187.1 ст.187 п. 188.1 ст.188 Податкового Кодексу України ТОВ «Роялтрейдплюс», не підтверджено податкові зобов'язання по операціям з реалізації ТМЦ (робіт, послуг) на адресу підприємств-покупців за січень та лютий 2014 року на загальну суму ПДВ 7296654 грн., а саме по періодах: за січень 2014 року на суму ПДВ 5208047 грн. та лютий 2014 року па суму ПДВ 2088607 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем вказано, що відповідач, керуючись зробленими ним висновками, вніс зміни до Деталізованої бази автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за період січень - лютий 2014 р. в системі АІС «Податковий блок», проте відповідних доказів вказаного факту не надав.

За таких обставин, суд виходив з того, що згідно з ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Крім того, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись вказаними процесуальними нормами та враховуючи, що представник відповідача не заперечив та не спростував факт внесення відповідачем змін щодо позивача до системи АІС «Податковий блок» за період січень - лютий 2014 р. на підставі складеного акту №238/05-66-22-01-11-11/38961569 від 17.04.2014 р., суд вважає факт такого корегування показників податкової звітності позивача встановленим.

З урахуванням встановлених у справі обставин, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовані вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, яку правову норму належить застосувати до спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Нормою ч. 3 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Види перевірок, що проводяться податковими органами передбачені статтею 75 Податкового кодексу України, яка, зокрема, містить наступні положення:

75.1. Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

75.1.1. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

75.1.2. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Не є предметом документальної планової перевірки питання трансфертного ціноутворення, визначені статтею 39 цього Кодексу.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

75.1.3. Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Суд зазначає, що підстави проведення документальної позапланової перевірки перелічені у відповідних підпунктах пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Жодної з таких підстав для проведення документальної позапланової перевірки відповідачем не зазначено.

Натомість, з акту №238/05-66-22-01-11-11/38961569 від 17.04.2014 р., вбачається, що він складений на підставі п. 73.5 ст. 75 ПК України, який передбачає, що з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Судом встановлено, що за своїм змістом акт №238/05-66-22-01-11-11/38961569 від 17.04.2014 р. в обсязі 43 аркушів містить висновки податкового органу щодо питань, які виходять за межі зустрічної звірки, за наслідками якої складається довідка. Натомість, у вказаному акті зазначені відомості та висновки, передбачені пунктом 75.1.2. ст. 75 ПК України, яким визначений предмет документальної перевірки.

Тобто, відповідачем при складені акту від 17.04.2014 р. безпосередньо досліджувалися своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків та зборів на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Таким чином, за відсутністю підстав проведення документальної позапланової перевірки, акт №238/05-66-22-01-11-11/38961569 від 17.04.2014 р. є таким, що складений посадовою особою відповідача з порушенням наданих податковому органу повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, враховуючи порушення передбаченого законом підстав та порядку проведення документальної перевірки, відомості, зазначені в акті №238/05-66-22-01-11-11/38961569 від 17.04.2014 р. не можуть використовуватися в роботі податкового органу.

До аналогічних висновків дійшов Вищий адміністративний суд України у постанові від 27.02.2014 p. N К/800/41631/13, в якій зазначив, що акти про неможливість проведення зустрічних звірок не є тим самим, що і результати проведених зустрічних звірок, які є джерелом отримання податкової інформації, що положеннями ст. 83 Податкового кодексу України визначена в якості підстави для висновків під час проведення перевірок. Сама по собі неможливість реалізації органами державної податкової служби визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок вказаного контрагенту не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства платником.

При цьому суд зауважує, що відповідачем не доведено належним чином відсутність позивача за податковою адресою. Зокрема, суд не вважає таким доказом наданий відповідачем акт виходу за юридичним місцезнаходженням ТОВ "РОЯЛТРЕЙДПЛЮС" від 27.03.2014 р. (а.с.34). Адже, вказаний не містить фактичних відомостей про те, у який час та за яких обставин були встановлені відповідні факти, у який час працівники податкового органу виходили за адресою позивача, до яких осіб зверталися за встановленням місцезнаходження підприємства тощо. Аналогічним чином, надана відповідачем довідка про встановлення місцезнаходження платника податків від 27.03.2014 р. (а.с.32), складена на бланку встановленого зразку, взагалі не містить жодних фактичних відомостей щодо позивача, а отже, не має доказового значення у справі.

З матеріалів справи вбачається, що висновки, за якими відповідач зробив корегування показників податкової звітності позивача відповідач зробив з факту відсутності позивача за податковою адресою та матеріалів перевірок контрагентів позивача. За таких обставин суд бере до уваги судову практику з аналогічних спорів.

Зокрема, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 квітня 2014 р. у справі №К/9991/65129/12 визначено, що відповідачем не досліджувалися первинні документи фінансово-господарської діяльності по взаємовідносинам з позивачем, а висновок щодо ознак нікчемності правочинів здійснений як наслідок незнаходження підприємств за юридичною адресою та неподання ними податкового звітності. Однак, зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Також, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2014 р. у справі №К/800/58427/13 суд зазначив, що юридично правильним є висновок про те, що висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства зроблені з використанням лише інформації, наявної у податкових органах, без дослідження первинних бухгалтерських документів, на підставі яких платник податку відображає відповідні господарські операції в бухгалтерському та податковому обліках, є необґрунтованими та безпідставними.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому ПК України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 ПК України та його узгодження.

Таким чином, будь-які зміни до інформаційних баз мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.

Такий висновок у повній мірі відповідає положенням ст. 61 Конституції України згідно якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

З аналогічних підстав суд не погоджує доводи відповідача про дослідження діяльності інших суб'єктів господарювання, а саме, вказаних у запереченнях відповідача ТОВ "ТБ "ФАВОРІТ" та ТОВ "ПРЕМІУМ ДОН" по ланцюгу постачання, а також відомості про допит в якості свідків фізичних осіб, які не мають жодного відношення до позивача (а.с.25).

З цього приводу суд зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Тому посилання відповідача на діяльність осіб, з якими позивач не вступав у правовідносини, є такими, що не стосуються предмету доказування та не мають правового значення відносно позивача.

Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення у справі «Булвес» АД проти Болгарії» Європейський суд з прав людини дійшов такого висновку: «... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності».

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

Не відповідають приписам законодавства і зроблені відповідачем в акті №238/05-66-22-01-11-11/38961569 від 17.04.2014 р. висновки про відсутність реальності здійснення позивачем господарських операцій з посиланням на нікчемність укладених правочинів.

З цього приводу суд зазначає, що головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року було звернено увагу на наступне: «...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину».

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України) якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Крім того, можливий захист порушеного права шляхом звернення до суду із позовом про визнання нікчемного правочину дійсним стосується лише нікчемних правочинів з дефектом форми та правочинів без необхідного схвалення (параграф 2 глави 16 ЦК України).

Відповідачем не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди, укладені позивачем, порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Також, посилання відповідача на частини 1, 5 статтю 203, частини 1, 2 статті 215, статтю 216 ЦК України є безпідставними, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Вказані висновки підтверджуються і ст. 20 Податкового кодексу України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову, зокрема, суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії; зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій.

На підставі викладеного, з метою судового захисту порушених прав позивача підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо корегування показників податкової звітності в АІС «Податковий блок» на підставі акту №238/05-66-22-01-11-11/38961569 від 17.04.2014 р. та зобов'язання відповідача вилучити з системи АІС «Податковий блок» інформацію, внесену на підставі вказаного акту, та відновити показники податкової звітності з податку на додану вартість, задекларовані позивачем за період січень-лютий 2014 р.

За приписами ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Тому на користь позивача з Державного бюджету підлягає стягненню сума сплаченого судового збору (а.с.2,8) в сумі 194,88 грн.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЯЛТРЕЙДПЛЮС» до Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м. Донецька Головного Управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дій щодо коригування податкової звітності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м. Донецька Головного Управління Міндоходів у Донецькій області щодо корегування показників податкової звітності в АІС «Податковий блок» на підставі акту №238/05-66-22-01-11-11/38961569 від 17.04.2014 р.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м. Донецька Головного Управління Міндоходів у Донецькій області вилучити з системи АІС «Податковий блок» інформацію, внесену на підставі акту №238/05-66-22-01-11-11/38961569 від 17.04.2014 р., та відновити показники податкової звітності з податку на додану вартість, задекларовані Товариством з обмеженою відповідальністю «РОЯЛТРЕЙДПЛЮС» (код ЄДРПОУ 38961569) за період січень-лютий 2014 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЯЛТРЕЙДПЛЮС» (код ЄДРПОУ 38961569) витрати зі сплати судового збору у розмірі 194 (сто дев'яносто чотири) грн. 88 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до адміністративного суду апеляційної інстанції через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Чекменьов Г.А.