Постанова

від 16.02.2015 по справі 804/2033/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2015 р. Справа № 804/2033/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКононенко О. В. при секретаріДмитрієнко О.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрновотранс" до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

29.01.20154 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрновотранс» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції, в якій просить визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 0000082202 від 19.01.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що для проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрновотранс» по взаємовідносинам із Товариством з обмеженою відповідальністю «Флоренція Груп» з податку на додану вартість за вересень 2014 року були надані всі необхідні первинні документи, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій, однак відповідачем в супереч вимогам чинного законодавства зроблено висновок про формальність здійснення фінансово-господарських операцій спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди та на підставі цього прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000082202 від 19.01.2015 року.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі, просив розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову, з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України, на підставі наказу №792 від 23.12.2014 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрновотранс» (код за ЄДРПОУ 38470349) по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Флореннція Груп» (код за ЄДРПОУ 39079832) за вересень 2014 року.

За результатами перевірки 26.12.2014 року складений акт №751/222/38470349, яким встановлено порушення статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки 19.01.2015 року було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000082202.

В обґрунтування висновків акту перевірки перевіряючим було зазначено, що 09.09.2014 року був укладений договір № 09-09/2014 згідно умов якого, Товариство з обмеженою відповідальністю «Флоренція Груп» повинно було поставити Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрновотранс» запасні частини до вантажних автомобілів.

На виконання умови договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Флоренція Груп» передало у власність Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрновотранс» запасні частини до вантажних автомобілів, на що виписано податкові накладні, видаткові накладні за вересень 2014 року на загальну суму 402002,42 грн. в т.ч. ПДВ на суму 67000,41 грн.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними (крім накладної №245 від 22.09.2014 року на суму ПДВ 9452,48 грн) включено до податкового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрновотранс» (код ЄДРПОУ 38470349) за вересень 2014 року.

У зв'язку з тим, що до перевірки не були надані документи підтверджуючі транспортування придбаного товару неможливо підтвердити фактичне переміщення товару. Також зазначено, що податкові накладні з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фолренція Груп» не пройшли реєстрацію у базі даних «Перегляд податкових накладних», оскільки виписано декілька податкових накладних по сумам до 10000 грн., хоча встановлено взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «Флоренція Груп» в один день більше 10000 грн.

Вирішуючи спір суд зазначає, що відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статі 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України.

З наведеного слідує, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними).

При цьому як відомості, що містяться у податкових накладних, так і дані первинних документів, що складаються при здійсненні господарської операції та подаються платником до контролюючого органу, мають відповідати установленим вимогам та містить достовірну інформацію про обставини, з якими законодавство пов'язує реалізацію права платника на податкову вигоду.

Також варто наголосити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, адже саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.

Крім того, пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р., встановлено, що первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціальних форм, затверджених міністерствами та відомствами України.

Відповідно до пункту 11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 р. за № 128/2568, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Позивач в підтвердження реальності здійснення господарської операції з Товариством з обмеженою відповідальністю «Флоренція Груп» надав первинні документи бухгалтерського обліку: договір № 09-09/2014 від 09.09.2014 року, видаткові накладні, податкові накладні, реєстр отриманих накладних, акти списання, виписку з банку за вересень 2014 року,

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України №1936/11/13-11 від 01.11.2011 року зазначено, що якщо позивач без поважних причин ухиляється від надання доказів на вимогу суду, а наявних у справі матеріалів недостатньо для спростування підтверджених належними доказами висновків контролюючого органу, покладених в основу ухваленого ним спірного рішення, у позові платника податків може бути відмовлено.

Враховуючи, що позивач на вимогу суду надати докази транспортування товарів придбаних у Товариства з обмеженою відповідальністю «Флоренція Груп» зазначені в ухвалі про відкриття провадження, доказів не надав, та просив розглянути справу на підставі наявних доказів, суд зазначає, що позивач ухилявся від надання пояснень та доказів, що підтверджують рух товарів від покупця до постачальника.

За таких обставин суд вважає, що наявність досліджених судом первинних документів не беззаперечно свідчити про реальність виконання договору, та цих документів недостатньо для спростування висновків податкового органу зазначених в акті перевірки №751/222/38470349 від 26.12.2014 року.

Натомість, наявність ТТН, та встановлення внесення в них правдивих відомостей у господарських відносинах, що передбачають транспортування товару, є визначальною підставою для встановлення реальності господарських відносин.

За таких обставин суд дійшов висновку про неправомірність включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплаченого по спірним операціям та відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги..

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрновотранс" до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрновотранс" (код ЄДРПОУ 38470349) на користь державного бюджету України судовий збір в сумі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 20 лютого 2015 року

Суддя О.В. Кононенко