Рішення

від 20.02.2015 по справі 904/297/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.02.15р. Справа № 904/297/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІКСПАК", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТУР", м. Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором постачання

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: Бочнюк К.Г., дов. від 24.11.14р.

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МІКСПАК" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТУР" про стягнення заборгованості в розмірі 2 257,56грн., пені у розмірі 160,66грн., 3% річних у розмірі 71,31грн. та інфляційних у розмірі 570,00грн.

Позовні вимоги обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору постачання №М/11/5172 від 21.08.2013р., укладеного між сторонами, в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов та витребувані судом документи не подав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином за адресою, зазначеною у витягу з ЄДРПОУ №19909043 від 16.01.2015р. (а.с.27-28), що підтверджується повернутим конвертом "Укрпошта" №4994523212532 за закінченням терміну зберігання (а.с.34-35), з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

13.02.2015 року по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.08.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "МІКСПАК" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНТУР" (покупець) був укладений договір постачання №М/11/5172, за умовами якого постачальник зобов"язався поставити, а покупець - отримати та сплатити товар (разовий посуд і витратні матеріали) в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у рахунках-фактурах та накладних, які є специфікаціями і невід"ємною частиною договору.

Згідно п.3.1. договору ціна на товар встановлюється в національній валюті України та вказується в накладних, які підписуються сторонами. Загальна вартість договору складається з суми всіх накладних до договору, які є його невід"ємною частиною (п.3.2. договору).

Відповідно до п.5.1. договору поставка товару здійснюється згідно умов Інкотермс 2010р.

За п.5.3. договору поставка товару здійснюється протягом двох банківських днів з моменту отримання замовлення від покупця на підставі накладної, яка відповідає замовленню. Відхилення у накладній від змісту замовлення допускається в межах сум заявки за погодженням з покупцем.

Пунктом 5.4. договору передбачено, що здача-прийом товару проводиться у присутності уповноважених представників обох сторін.

Згідно п.5.5. договору товар вважається зданим постачальником та одержаним покупцем за кількістю та найменуванням згідно накладної, якщо на накладній постачальника є відмітка покупця про отримання товару.

Договір набирає чинності з моменту підписання та діє протягом 12 місяців (п.10.1. договору).

Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов"язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов"язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов"язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар за період з 31.10.2013р. по 16.01.2014р. на загальну суму 3 120,96грн., що підтверджується видатковими накладними №М-311013/17 від 31.10.2013р., №М-051213/10 від 05.12.2013р., №М-160114/15 від 16.01.2014р. (а.с.24-26).

Відповідно до ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов"язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно п.6.3. договору оплата товару покупцем здійснюється з відстрочкою платежу протягом 14 календарних днів з моменту підписання накладної на отримання товару.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи умови договору, відповідач повинен був оплатити видаткову накладну №М-311013/17 від 31.10.2013р. - по 14.11.2013р., видаткову накладну №М-051213/10 від 05.12.2013р. - по 19.12.2013р., видаткову накладну №М-160114/15 від 16.01.2014р. - по 30.01.2014р.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач частково розрахувався за поставлений товар згідно видаткової накладної №М-051213/10 від 05.12.2013р. у розмірі 863,40грн.

25.11.2014р. позивач надіслав відповідачу претензію за №24/11-1 від 24.11.2014р. про сплату заборгованості (а.с.17-21), однак останній відповіді не надав, вимогу не задовольнив.

Станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за період поставки з 31.10.2013р. по 16.01.2014р. складає 2 257,56грн., що підтверджується матеріалами справи, та підлягає до стягнення.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

За ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

За ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п.7.3. договору у випадку порушення термінів оплати товару, визначених у п.6.3. договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення оплати.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 160,66грн. за видатковою накладною №М-311013/17 від 31.10.2013р. за період з 15.11.2013р. по 16.01.2015р. та за видатковою накладною №М-160114/15 від 16.01.2014р. за період з 31.01.2014р. по 16.01.2015р. Нарахування позивачем здійснено без дотримання обмежень, встановлених ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.

Відповідно до п.2.5. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Отже, оскільки договором постачання №М/11/5172 від 21.08.2013р. не встановлено інший строк, за який нараховується пеня, застосуванню підлягає ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Господарський суд, перерахувавши пеню за видатковою накладною №М-311013/17 від 31.10.2013р. за період з 15.11.2013р. по 15.05.2014р. та за видатковою накладною №М-160114/15 від 16.01.2014р. за період з 31.01.2014р. по 31.07.2014р., встановив, що загальний її розмір складає 177,22грн.

Стягнення пені у розмірі 177,22грн. призведе до виходу суду за межі позовних вимог, в той час, як п.2 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України такий вихід можливий, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивача і про це є клопотання сторони. У зв"язку з цим суд вважає, що до стягнення підлягає пеня у розмірі 160,66грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно наданого позивачем розрахунку сума 3 % річних складає 71,31грн. за загальний період з 15.11.2013р. по 16.01.2015р. (суми та періоди взяті правильно) та підлягає до стягнення, а інфляційні з листопада 2013р. по грудень 2014р. (суми та періоди взяті правильно) складають 570,00грн. та підлягають до стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТУР" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Головка, 13, кв.51, ЄДРПОУ 30695684) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІКСПАК" (49098, м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 14, кв.178, ЄДРПОУ 32502186, п/р 2600000015165 у філії АТ "Укрексімбанк", м. Дніпропетровськ, МФО 305675) заборгованість у розмірі 2 257,56грн. (дві тисячі двісті п"ятдесят сім грн. 56коп.), пеню у розмірі 160,66грн. (сто шістдесят грн. 66коп.), 3% річних у розмірі 71,31грн. (сімдесят одна грн. 31коп.), інфляційні у розмірі 570,00грн. (п"ятсот сімдесят) та 1 827,00грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.02.2015р.

Суддя В.І. Петрова