Ухвала

від 12.03.2014 по справі 9101/79984/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 березня 2014 рокусправа № 2а-0870/1163/11 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Проценко О.А. Дурасової Ю.В.

за участю секретаря: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційними скаргами Відділу з питань банкрутства у Запорізькій області Державного департаменту з питань банкрутства та Чиркової Юлії Олегівни- заступника начальника Відділу з питань банкрутсва у Запорізькій області Державного департаменту з питань банкрутства

на постанову: Запорізького окружного адміністративного суду від 28 березня 2011 р.

у справі № 2а-0870/1163/11

за позовом: Арбітражного керуючого Лясковця Олексія Володимировича

до відповідача-1: Відділу з питань банкрутства у Запорізькій області Державного департаменту з питань банкрутства

відповідача-2: Чиркової Юлії Олегівни- заступника начальника Відділу з питань банкрутсва у Запорізькій області Державного департаменту з питань банкрутства

за участі Головного управління юстиції у Запорізькій області

про: визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

25.02.2011 року Арбітражний керуючий Лясковець Олексій Володимирович звернувся з адміністративним позовом до Відділу з питань банкрутства у Запорізькій області Державного департаменту з питань банкрутства, Чиркової Юлії Олегівни заступника начальника Відділу з питань банкрутсва у Запорізькій області Державного департаменту з питань банкрутства, в якому просив визнати дії відповідачів неправомірними, визнати протиправним та скасувати оскаржуване розпорядження №03/11 від 11 лютого 2011 року .

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 березня 2011 р. позов задоволено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що дії відповідачів та розпорядження Відділу з питань банкрутства у Запорізькій області Державного департаменту з питань банкрутства № 03/11 від 11.02.2011 про усунення порушень ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), не відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.

При винесенні розпорядження заступник начальника Відділу з питань банкрутсва у Запорізькій області Державного департаменту з питань банкрутства - Чиркова Юлія Олегівна, не врахувала обставин, що склались у процесі ліквідаційної процедури ТОВ «Велес», вимоги, викладені у розпорядженні, не відповідають чинному законодавству.

Не погодившись з постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 березня 2011 р., Відділ з питань банкрутства у Запорізькій області Державного департаменту з питань банкрутства та Чиркова Юлія Олегівна - заступник начальника Відділу з питань банкрутсва у Запорізькій області Державного департаменту з питань банкрутства, подали апеляційні скарги, у яких просять скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 березня 2011 р. по справі № 2а-0870/1163/11 та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову арбітражного керуючого Лясковця Олексія Володимировича до Відділу з питань банкрутства у Запорізькій області Державного департаменту з питань банкрутства, Чиркової Юлії Олегівни - заступника начальника Відділу з питань банкрутсва у Запорізькій області Державного департаменту з питань банкрутства про визнання дій протиправними та скасування розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражного керуючого № 03/11 від 11.02.2011 - відмовити у повному обсязі.

Відповідачі вважають, що рішення суду не відповідає нормам матеріального права, які регулюють порядок діяльності арбітражних керуючих, зокрема нормам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 року № 69 (далі - Інструкція № 69).

Відповідачі також вважають, що суд не надав належної оцінки тій обставині, що позивачем, як ліквідатором ТОВ «Велес», не вжито у достатній мірі заходів для отримання первинних бухгалтерських документів банкрута, оскільки чине законодавство України не обмежує право ліквідатора на захист прав та законних інтересів банкрута і його кредиторів лише поданням запитів особам, від яких вимагається вчинення тих чи інших дій, та зверненням до органів МВС України із заявою про можливий злочин. Законодавством України гарантовано судовий захист порушених прав. Таким чином, самообмеження у виборі засобів захисту та інтересів банкрута на певному етапі не узгоджуються з принципами сумлінності та розумності дій арбітражного керуючого під час виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство.

Відповідачі також взазначають, що суд безпідставно дійшов висновку, що ліквідатором виконано вимоги ст. ст. 25, 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо здійснення оцінки майна банкрута.

Заперечень на апеляційну скаргу не надійшло.

На підставі Указу Президента України від 06.04.2011 року № 395/2011 р. та Постанови КМУ від 28.03.2011 року № 816, згідно яких завдання щодо формування і забезпечення реалізації державної політики з питань банкрутства покладено на Міністерство юстиції України, суд повідомив Міністерство юстиції України та Головне управління юстиції у Запорізькій області про розгляд даної справи.

20.11.2013 року до суду надійшла заява Головного Управління юстиції у Запорізькій області про закриття провадження у справі на підставі ч. 5 ст. 157 КАС України у зв'язку з ліквідацією відповідача.

При цьому Головне управління юстиції у Запорізькій області зазначило, що Міністерство юстиції України та Головне управління юстиції у Запорізькій області не є правонаступниками Державного департаменту з питань банкрутства та його органів.

Клопотання відхилено судом, виходячи з того, що правовідносини громадянина та держави в особі суб'єкта владних повноважень не припиняються у зв'язку із ліквідацією такого суб'єкта. Названі правовідносини продовжуються за участі іншого органу державної влади, до якого перейшли функції ліквідованого органу у спірних правовідносинах.

Правонаступництво у розумінні норм Цивільного Кодексу у даному випадку не є обов'язковим.

Оскільки згідно п.п 41 п.7 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 395, міністерство юстиції України, здійснює контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів). (п. 41 ст. 4)., суд вважає за необхідне залучити до участі у справі територіальний орган Міністерства юстиції України.

Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено судом, позивачу було видано ліцензію серії НОМЕР_1 на діяльність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) строком дії з 27 листопада 2006 року по 26 листопада 2011 року.

Згідно постанови господарського суду запорізької області від 10 листопада 2009 року у справі №19/15/09-26/189/09 Товариство з обмеженою відповідальністю «Велес», місцезнаходження: місто Запоріжжя, вул. 40 Років радянської України, будинок 41, код ЄДРПОУ 31270202, визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру банкрута, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Лясковця Олексія Володимировича.

З 03 лютого 2011 року по 04 лютого 2011 року проведено позапланову перевірку додержання Арбітражним керуючим Лясковцем Олексієм Володимировичем ліцензійних умов провадження господарської діяльності під час здійснення ним повноважень ліквідатора у справі про банкрутство з ТОВ «Велес».

За наслідками перевірки було складено Акт, в якому зазначено, що позивач порушив вимоги ч. 6 ст.3-1, ч. 1 ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності платника або визнання його банкрутом». Пункт 1.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства економіки України № 72/49 від 04 травня 2001 року, п.п. 5 п. 14 Положення про інвентаризацію майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору або його розірвання), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 1993 року.

11 лютого 2011 року відповідачем було прийнято Розпорядження№11/02 про усунення порушень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Вирішуючи дану справу суд виходить з того, що спірні правовідносини врегульовані Законом «Про відновлення платоспроможності платника або визнання його банкрутом».Порядком контролю за додержанням ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України №22/35 від 13.02.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27/02.2002 за №191/6479 .

Як свідчить зміст розпорядження №03/11 від 11 лютого 2011 року, під час перевірки встановлено порушення норм частини 1 ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута та оцінки згідно з законодавством, частини 6 статті 3-1 Закону, відповідно до якої при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий повинен діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів, пункту 3.1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 04 травня 2001 року №72/49, відповідно до яких при здійсненні своїх повноважень арбітражний керуючий зобов'язаний діяти відповідно до вимог чинного законодавства, що регулює діяльність арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Виходячи із тексту розпорядження, здійснюючи інвентаризацію, арбітражний керуючий порушив норми абзацу 5 п. 14 Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 1993 року № 158.

Про порушення конкретних норм законодавства під час оцінки майна боржника у розпорядженні не йдеться.

Порушення норм статті 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та п. 3.1 Ліцензійних умов, згідно розпорядження полягає в наступному:

- не вижито у достатній мірі заходів для отримання первинних бухгалтерських документів банкрута або їх копій для визначення дебіторської заборгованості банкрута, в тому числі не зобов'язано через суд колишнього розпорядника майна ОСОБА_4 передати наявні у нього документи та матеріали;

- не досліджено питання невідповідності площі об'єктів нерухомості ТОВ «Велес», зазначених у договорі іпотеки та договорах купівлі-продажу майна банкрута, не визначено дійсну площу цих об'єктів, порівняно з площею, зазначеною у договорах купівлі-продажу.

На підставі зазначеного позивача зобов'язано усунути порушення частини 1 статті 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме:

1) привести у відповідність згідно діючого законодавства Інвентаризаційний опис майна ТОВ «Велес» (Згідно Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку договору оренди або його розірвання), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від. 02 березня 1993 року №158);

2) усунути порушення вимог частини 1 статі 25 Закону, а саме провести згідно з законодавством оцінку майна ТОВ «Велес»;

3) усунути порушення вимог частини 6 статті 3-1 Закону, п. 3.1 Ліцензійних умов, а саме застосувати всіх належних заходів щодо встановлення та визначення розміру дебіторської заборгованості банкрута, (зобов'язати через суд колишнього розпорядника майна ОСОБА_4 передати наявні у нього документи та матеріали тощо);

4) усунути порушення вимог частини 6 статті 3-1 Закону, п. 3.1 Ліцензійних умов, а саме дослідити питання невідповідності площі об'єктів нерухомості, зазначених у договорі іпотеки та договорах купівлі-продажу майна банкрута.

Позивач просить скасувати назване розпорядження, як необґрунтоване, посилаючись на те, що норми Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку договору оренди або його розірвання), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від. 02 березня 1993 року №158, до правовідносин, що регулюються Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ,не застосовуються.

Позивач зазначає, що виконуючи функції ліквідатора ТОВ «Велес», діяв законно та сумлінно, що підтверджується наданими до перевірки документами, а саме копією листа на ім'я керівника ТОВ «Велес» від 23 листопада 2009 №01/11 із доказами відправки, а також листа на ім'я арбітражного керуючого ОСОБА_4 від 23 листопада 2009 року №01/11 із доказами відправки, в яких Позивач неодноразово звертався з вимогами передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки, штампи, матеріальні та інші цінності банкрута.

Крім того, в порядку статті 97 КПК України позивачем до Орджонікідзевського РВ УМВС України УМВСм. Запоріжжя була направлена заява від 03 грудня 2009 року №03/12 про порушення кримінальної справи відносно арбітражного керуючого ОСОБА_4, яким не було передано документи первинного бухгалтерського обліку.

Стосовно площі об'єктів нерухомості позивач зазначає, що згідно норм, що містяться у Тимчасовому положенні про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно обов'язок визначення площ об'єктів нерухомості і відображення цих даних у реєстрі прав власності на нерухоме майно, а також у технічному паспорті покладається виключно на органи БТІ.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про безпідставність застосування до спірних правовідносин Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 158 від 02.03.1993р., виходячи з такого.

Так,згідно п. 10 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 № 69 (далі Інструкція 69), проведення інвентаризації у випадках, передбачених підпунктом "а" пункту 3 цієї Інструкції, та регулювання інвентаризаційних різниць здійснюється у порядку, встановленому Положенням про інвентаризацію державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання).

Згідно п.п. "а" п. 3 Інструкції по інвентаризації проведенення інвентаризації №69 є обов'язковим при передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворенні державного підприємства в акціонерне товариство, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до п.п. "ж" п. 3 Інструкції №69 проведення інвентаризації є обов'язковим у разі ліквідації підприємств.

На підставі комплексного аналізу норм Інструкції по інвентаризації №69 суд вважає правомріним застосування до правовідносин, що склалися у ході ліквідації ТОВ "Велес", п.п. "ж" п. 3 Інструкції по інвентаризації, що виключає можливість одночасного застосування до спірних правовідносин також п.п. "а" п. 3 названої Інструкції по інвентаризації.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття арбітражним судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.

Відповідні повноваження кервіника, згідно з вимогами ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" покладаються на ліквідатора банкрута.

Після відкриття ліквідаційної процедури органи управління боржника, в тому числі кревіник, розпорядник майна боржника у випадку, якщо він є відмінним від ліквідатора тощо, в зв'язку з припиненням повноважень зобов'язані передати ліквідатору банкрута документацію, печатки, штампи, матеріальні та інші цінності банкрута.

Як свідчать матеріали справи колишній керівник банкрута - ТОВ "Велес" ОСОБА_6. обрав шлях уникнення від обов'язків керівника банкрута, визначених чинним законодавством України, в той час як Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не визначає повноважень ліквідатора по здійсненню примусових заходів при відсутності співпраці з арбітражним керуючим.

Судом було встановлено, що ліквідатору ТОВ "Велес" ні колишнім керівником - ОСОБА_6, ні розпорядником майна боржника - арбітражним керуючим ОСОБА_4не було передано документи, необхідні для здійснення заходів, направлених на стягнення дебіторської заборгованості банкрута.

В той же час, до матеріалів справи було долучено листи ліквідатора ТОВ "Велес" вих. № 01/11 від 23.11.2009, вих. № 02/11 від 23.11.2009, заяву вих. № 03/12 від 03.12.2009 з приводу передачі документів підприємства..

Факт подачі ліквідатором ТОВ "Велес" до Орджонікідзевського РВ УМВС України в порядку ст. 97 КПК України заяви про порушення кримінальної справи відносно арбітражного керуючого ОСОБА_4, яким не було передано документи первинного бухгалтерського обліку,слід визнати заходом спрямованим на виявлення позивачем дебіторської заборгованості банкрута.

Отже, висновки осіб, що проводили перевірку , стосовно того,що позивач не вживав належних заходів щодо отримання бухгалтерської документації банкрута, не можна визнати достатньо обґрунтованими.

В той же час, позиція позивача стосовно того, що обов'язок визначення площ об'єктів нерухомості і відображення цих даних у реєстрі прав власності на нерухоме майно та технічному паспорті покладається виключно на орган БТІ, і про те, що арбітражний керуючий такими повноваженнями, як дослідження питання відповідності площ об'єктів нерухомості, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не наділений, на думку суду, є обґрунтованою, виходячи з такого.

Згідно п. 7.6 Наказу Міністерства юстиції України від 07.02.2002 N 7/5 "Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно" наданню витягу з Реєстру прав передує проведення технічної інвентаризації об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, окрім випадку надання витягу з Реєстру прав відповідно до п. 3.13 Положення.

Відповідно до п. 7.9. Тимчасового положення витяг з Реєстру прав містить в тому числі опис об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації (дані про будівлі, споруди, їх частини, об'єкт незавершеного будівництва; найменування та літеровка; загальна та житлова площа; площа земельної ділянки (у разі наявності такої інформації); матеріали стін тощо), що формується за результатом проведеної технічної інвентаризації такого об'єкта.

Нормами, що містяться у Тимчасовому положенні, обов'язок визначення площ об'єктів нерухомості і відображення цих даних у реєстрі прав на нерухоме майно покладається виключно на орган БТІ.

Як свідчать пояснення позивача та не спростовується особами, що подали апеляційні скарги, позивачу за результатами проведеної інвентаризації об'єктів нерухомості Орендним підприємством Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації були видані витяги з реєстру прав власності на нерухоме майно:

- № 26229693 від 27.05.2010 (об'єкт нерухомості за реєстраційним № 918178);

- № 26233220 від 27.05.2010 (об'єкт нерухомості за реєстраційним № 917009);

- № 26234961 від 27.05.2010 (об'єкт нерухомості за реєстраційним № 30480388);

- № 26234884 від 27.05.2010 (об'єкт нерухомості за реєстраційним № 30480274);

- № 26235048 від 27.05.2010 (об'єкт нерухомості за реєстраційним № 30480471);

- № 26234797 від 27.05.2010 (об'єкт нерухомості за реєстраційним № 30480092).

Отже, висновки контролюючого органу стосовно того, що позивачем у встановленому порядку не визначено площу об'єктів нерухомості , що належать банкруту, спростовується матеріалами справи.

Таким чином, судом встановлено, що порушень законодавства, зокрема Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 року № 69, про яку йдеться з розпорядження № 03/11, позивач не допускав, а висновки перевіряючи стосовно несумлінності дій позивача не підтверджені достатніми та беззаперечними доводами, що спростовує доводи, викладені у апеляційних скаргах.

На підставі зазначеного, слід погодитись з висновком суду першої інстанції, що розпорядження № 03/11 від 11 лютого 2011 року не відповідає вимогам, які містяться у частині 3 ст. 2 КАС України, що є підставою для задоволення позовних вимог.

Виходячи з вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційні скарги Відділу з питань банкрутства у Запорізькій області Державного департаменту з питань банкрутства та Чиркової Юлії Олегівни - заступника начальника Відділу з питань банкрутства у Запорізькій області Державного департаменту з питань банкрутства залишити без задоволення, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 березня 2011 р. - залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Відділу з питань банкрутства у Запорізькій області Державного департаменту з питань банкрутства та Чиркової Юлії Олегівни - заступника начальника Відділу з питань банкрутства у Запорізькій області Державного департаменту з питань банкрутства залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 березня 2011 р.- без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.

Рішення суду виготовлено у повному обсязі 23 лютого 2015 року .

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Ю.В. Дурасова