Постанова

від 20.02.2015 по справі 908/4730/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2015 р. Справа № 908/4730/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Гетьман Р.А., суддя Фоміна В. О.,

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

позивача - директор Давиденко О.О. на підставі наказу №56-ок від 02.08.2010р.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" (вх.№456 З/2) на рішення господарського суду Запорізької області від 17.12.2014р. у справі № 908/4730/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Рент", м. Донецьк

до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА", м. Донецьк

про стягнення 261 560,00 грн. страхового відшкодування

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 17.12.2014р. у справі №908/4730/14 (суддя Зінченко Н.Г.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Рент" до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" про стягнення 261 560, 00грн. страхового відшкодування задоволено повністю; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Рент" 261 560, 00грн. страхового відшкодування та 5 231, 20грн. судового збору.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Сігма Рент", судові витрати покласти на позивача.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що страховий випадок стався під час проведення у місті Донецьк антитерористичної операції, яка супроводжувалась усякого роду військовими діями та заходами, терористичним актами, конфіскацією транспортних засобів, що підтверджується указом в.о. Президента №405/2014 від 14.05.2014р. "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014р. "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та повідомленнями з офіційного сайту МВС України за травень 2014 року, повідомленнями-новинами із засобів масової інформації у Інтернет-мережі; позивачем не було прийнято заходів для запобігання виникнення збитків і для зниження ризику викрадення застрахованого автомобіля.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.01.2015р. у справі №908/4730/14 прийнято апеляційну скаргу до провадження, розгляд скарги призначено на 18.02.2015р.

16.02.2015р. від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№2453), просить залишити рішення господарського суду Запорізької області від 17.12.2014р. без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 18.02.2015р. представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, що апелянт про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином (а.с.144), що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

03.06.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сігма Рент" (надалі - страхувальник) та ПрАТ "УАСК "АСКА" (надалі - страховик) був укладений договір страхування транспортного засобу на умовах програми "Бізнес-стандарт" СТД № 3126065, предметом якого є майновий інтерес, пов'язаний з володінням, користуванням та розпорядженням транспортного засобу.

Застрахованим транспортним засобом зазначено AUDI А6 2010 року випуску, об'єм двигуна 2773 куб.см., державний реєстраційний номер АН1532НС, номер кузова (шасі) WAUZZZ4F4AN053611, що належить позивачу на праві власності.

Пунктом VIІІ частини "А" договору визначено, що страхова сума відносно застрахованого транспортного засобу визначена в розмірі 300 000, 00 грн.

Згідно з пунктом ХІІІ частини "А" договору, договір вступає в силу з 00 години дня, наступного за днем отримання страхової премії на р/р "АСКА" і діє протягом року.

За умовами пункту 2.1 частини "Б" договору страховий ризик - це певна подія, на випадок якої проводиться страхування, і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок - це передбачена договором подія, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування.

Відповідно до пункту VI частини "А" та пункту 2.1 частини "Б" договору страховими ризиками по Договору є "Збиток" і "Викрадення".

Франшиза за ризиком "Викрадення" становить 5 %. (пункт Х частини "А" договору).

Згідно з пунктом 2.6.5 частини "Б" договору ризик "Викрадення" - це протиправне заволодіння транспортним засобом внаслідок викрадення. За цим договором застрахований ризик Викрадення "Б" - викрадення транспортного засобу з будь-якого місця в будь-який час доби.

Відповідно до положень пункту 3.5. частини "Б" договору, при настанні випадку, який може бути визнаний страховим по ризику "Викрадення", страхувальник зобов'язаний негайно, як тільки це стане можливим, повідомити про настання страхового випадку до правоохоронних органів; письмово заявити про подію страховику протягом 2 робочих днів після події або після того, як йому стане про це відомо.

Розділом 5 договору встановлено, що страхувальник здійснює виплату страхового відшкодування безготівковим платежем на протязі 15 днів після оформлення та підписання страхового акту. Страховий акт оформлюється страховиком на підставі письмової заяви страхувальника і документів, підтверджуючих факт настання страхового випадку, його причини та обставини, а також розмір спричинених збитків.

Документи, що надаються страхувальником у випадку "Викрадення" транспортного засобу: довідку органів МВС по факту викрадення транспортного засобу або його частин (довідка має містити інформацію про власника (користувача) транспортного засобу, марку, модель, реєстраційний номер, номер кузова (шасі) транспортного засобу, часу, місце та інші обставини події).

Як вбачається із матеріалів справи, страховий випадок за ризиком "Викрадення" відбувся 28.05.2014р., а саме: на автостоянці магазину "Олді", який розташований по вул. Сігова 1 "А" в Калінінському районі м. Донецька.

30.05.2014р. страхувальник звернувся до страховика із заявою про викрадення транспортного засобу (а.с.21).

Як вбачається із довідки Калінінського районного відділу Донецького міського управління ГУМВС України в Донецькій області (а.с.20) про прийняття і реєстрацію заяви гр. Безмащук В.Л. (водія ТОВ "Сігма Рент"), 28.05.2014р. приблизно о 14 годині 40 хвилин на автостоянці магазину "Олді", який розташований по вул. Сігова 1 "А" в Калінінському районі м. Донецька, два невідомих чоловіки зі зброєю в руках незаконно заволоділи транспортним засобом AUDI А6 державний номер АН1532НС, який належить ТОВ "Сігма Рент".

28.05.2014р. заява зареєстрована в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, реєстраційний №12014050820001096. Розпочато досудове розслідування.

Згідно відповіді Калінінського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькі області №11/14-5790 від 11.07.2014р. (а.с.19) на запит страховика, в ході слідства було встановлено, що до гр. Безмащука В.Л., який працює водієм на ТОВ "Сігма Рент" та має право керувати транспортним засобом AUDI А6 державний номер АН1532НС, погрожували вогнепальною зброєю, яке являється небезпечним для життя чи здоров'я, внаслідок чого невідомі особи заволоділи транспортним засобом. Дане кримінальне правопорушення внесене до ЄРДР за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене організованою групою, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, або з погрозою застосування такого насильства.

Листами від 24.06.2014р., 12.08.2014р. страховик повідомляв позивача про відстрочення страхового відшкодування з посиланням на пункти 3.6.2., 3.6.4.1., 3.6.4.2. договору у зв'язку із необхідністю дослідження і встановлення обставин щодо незаконного заволодіння транспортним засобом, а також отримання додаткових документів (а.с.18, 27).

Листом №1513 від 17.10.2014р. відповідач повідомив позивача про відмову у виплаті страхового відшкодування (а.с.24-26), визнавши цей випадок не страховим, посилаючись на пункт 2.7.14 договору, який визначає, що не підлягають відшкодуванню збитки, які не є страховим випадком та виникли під час військових дій, всякого роду військових заходів, терористичних актів, громадських заворушень, конфіскації, примусового вилучення, реквізиції, арешту або пошкодження транспортного засобу за вимогою військовослужбовців або уряду чи третіх осіб. Як зазначає страховик, Луганська та Донецька області знаходяться у зоні проведення антитерористичної операції. Це підтверджується указом в.о. Президента України №405/2014 від 14.05.2014р., фактами порушення правоохоронними органами кримінальних справ, повідомленнями органів державної влади, розміщення на офіційних та неофіційних Інтернет-ресурсів та в інших засобах масової інформації.

Вищенаведене стало підставою для звернення позивача з позовною заявою до місцевого господарського суду з вимогою стягнути зі страховика суму страхового відшкодування.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції у рішенні від 17.12.2014р. зазначає, що саме лише рішення про проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях не є безумовною підставою звільнення від відповідальності за страховим договором; якщо не ідентифіковані озброєні особи за допомогою зброї заволоділи транспортним засобом поза зоною бойових дій, відсутні підстави стверджувати, що такий страховий випадок є результатом або наслідком проведення антитерористичної операції; інших конкретних обставин, які підтверджують, що у даному випадку збитки були спричинені внаслідок терористичних актів або військових дій, відповідач до суду не надав.

Досліджуючи матеріали справи, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача, виходячи з наступного.

Статтею 979 Цивільного кодексу України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно положень статті 8 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми(страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до положень статті 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Аналогічні норми містить статті 988 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до статті 990 Цивільного кодексу України та статті 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Статтею 26 Закону України "Про страхування" визначено, що підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є:

1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України;

2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку;

4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;

5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

6) інші випадки, передбачені законом.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону. Рішення про відмову у страховій виплаті приймається страховиком у строк не більший передбаченого правилами страхування та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови. Відмову страховика у страховій виплаті може бути оскаржено страхувальником у судовому порядку.

Як підтверджено матеріалами справи, страхувальник відповідно до умов договору, своєчасно звернувся до страховика із заявою про викрадення транспортного засобу (2-денний строк з моменту настання страхового випадку), невідкладно (у той же день) повідомив правоохоронні органи про викрадення транспортного засобу; за заявою позивача дане кримінальне правопорушення було внесене до ЄРДР за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене організованою групою, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, або з погрозою застосування такого насильства.

Відповідачем наведені обставини не спростовуються.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивач при настанні страхового випадку діяв у відповідно до умов договору. Отже, вимога позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування є правомірною та обґрунтованою.

Згідно з пунтом 4.4 частини "Б" договору у випадку "Викрадення" сума матеріального збитку розраховується в розмірі страхової суми, встановленої цим договором, але не більше вартості транспортного засобу, аналогічного викраденому, на час настання страхового випадку. З суми матеріального збитку, який розраховується по ризику "Викрадення", вираховується сума вплати по групі ризиків "Збиток", якщо така виплата здійснювалася.

Згідно розрахунку позивача, сума страхового відшкодування за викрадення автомобіля AUDI А6 державний реєстраційний номер АН1532НС, становить 261 560, 00 грн.: страхова сума за договором (п. VІІІ частина "А" договору) - 300 000, 00 грн. за вирахуванням франшизи за ризиком "Викрадення" - 5 % (що становить 15 000, 00 грн. від вартості автомобіля) та раніше сплачених страховиком коштів за ризик "Збиток" у розмірі 23 440, 00 грн. (підтверджується платіжним дорученням № 7006 від 10.09.2013 р. (а.с.22)).

Отже, колегія суддів вважає, що заявлена позивачем сума страхового відшкодування є обґрунтованою та відповідає умовам договору. Відповідач проти нарахованої позивачем суми страхового відшкодування у листах, надісланих на адресу позивача, та відзиві на позовну заяву, не заперечує.

Щодо доводів апелянта, що страховий випадок стався під час проведення у місті Донецьк антитерористичної операції, яка супроводжувалась усякого роду військовими діями та заходами, терористичним актами, конфіскацією транспортних засобів, що є, на думку апелянта, підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування, колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначено вище, пунктом 2.7.14 договору, визначено, що не підлягають збитки, які не є страховим випадком та виникли під час військових дій, всякого роду військових заходів, терористичних актів, громадських заворушень, конфіскації, примусового вилучення, реквізиції, арешту або пошкодження транспортного засобу за вимогою військовослужбовців або уряду чи третіх осіб.

14.04.2014р. прийнятий Указ в.о. Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України", яким введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" перiод проведення антитерористичної операцiї - час мiж датою набрання чинностi Указом Президента України "Про рiшення Ради нацiональної безпеки i оборони України вiд 13 квiтня 2014 року "Про невiдкладнi заходи щодо подолання терористичної загрози i збереження територiальної цiлiсностi України" вiд 14 квiтня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинностi Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операцiї або вiйськових дiй на територiї України.

Згідно Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014р. №1053-р (дію Розпорядження зупинено згідно з Розпорядженням КМ України №1079-р від 05.11.2014р.) місто Донецьк відносилось до переліку населених пунктів, на території якого здійснювалась антитерористична операція.

Разом з тим, статтею 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" встановлено, що протягом термiну дiї цього Закону єдиним належним та достатнiм документом, що пiдтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали мiсце на територiї проведення антитерористичної операцiї, як пiдстави для звiльнення вiд вiдповiдальностi за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифiкат Торгово-промислової палати України.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем сертифікату Торгово-промислової палати України на підтвердження обґрунтованості своїх доводів щодо відмови у виплаті страхового відшкодування внаслідок проведення у місті Донецьк антитерористичної операції на час настання страхового випадку до суду першої інстанції не надано. Як і не надано доказів, що страховий випадок виник під час військових дій, всякого роду військових заходів, терористичних актів, громадських заворушень, конфіскації, примусового вилучення, реквізиції, арешту або пошкодження транспортного засобу за вимогою військовослужбовців або уряду чи третіх осіб.

Судова колегія також зазначає, що матеріали справи не містять доказів, що страховий випадок, а саме викрадення транспортного засобу, що належить ТОВ "Сігма Рент" 28.05.2014р. на автостоянці магазину "Олді", який розташований по вул. Сігова 1 "А" в Калінінському районі м. Донецька, пов'язаний з проведенням антитерористичної операції. А надані відповідачем повідомлення з офіційного сайту МВС України за травень 2014 року та повідомлення-новини із засобів масової інформації у Інтернет-мережі вказують про кримінальні події, які відбуваються у м. Донецьк, в тому числі, що відбувались на протязі даного року та у порівнянні з попередніми роками.

Колегія суддів також відхиляє доводи апелянта, що позивачем не було прийнято заходів для запобігання виникнення збитків і зниження ризику викрадення застрахованого автомобіля, оскільки жодним пунктом договору не передбачено, що у випадку настання подій, про які йдеться в пункті 2.7.14 договору, страхувальник зобов'язаний припинити використовувати застрахований транспортний засіб.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 17.12.2014р. у справі № 908/4730/14 - без змін.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 17.12.2014р. у справі № 908/4730/14 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 23.02.2015 року.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Фоміна В. О.