Рішення

від 19.02.2015 по справі 902/1835/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 лютого 2015 р. Справа № 902/1835/14

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича розглянувши відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Сосонкаагро»

до : Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Поділля і К»

про стягнення 114 011,70 грн.

при секретарі судового засідання Солоненко Т.В.

за участю представників сторін:

позивача : Андрощук О.І. за довіреністю б/н. від 09.09.2014 року;

Чорний Ю.І. керівник;

відповідача : Горчінська В.І. керівник.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сосонкаагро» звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Поділля і К» заборгованості за договором оренди нерухомого майна від 01.08.2012 року в загальному розмірі 114 011,70 грн..

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до укладеного 01.08.2012 року між сторонами договору оренди нерухомого майна № 2 відповідачеві передано в строкове платне володіння та користування майно, яке розташоване за адресою: 23218, вул.. Леніна, 1-А, с. Сосонка, Вінницький район, Вінницька область, загальною площею 1346,3 кв.м. Положеннями вказаного договору визначено зобов'язання відповідача по сплаті орендної плати у розмірі та в строки визначені п.п. 5.1., 5.2. договору. Окрім того, відповідно до п. 5.4. договору відповідач зобов'язаний відшкодовувати позивачу витрати, пов'язані зі сплатою комунальних платежів. Проте, в порушення умов договору, відповідач не виконує своїх зобов'язань належним чином, в період з червня по 10.12.2014 року не сплачує орендну плату та оплату за фактично використану електричну енергію, в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 105 713,79 грн..

Ухвалою суду від 29.12.2014 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/1834/14 з призначенням до розгляду в судовому засіданні 21.01.2015 року.

Ухвалою суду від 20.01.2015 року розгляд справи відкладено на 19.02.2015 року з відстав невиконання відповідачем вимог ухвали суду в частині надання доказів необхідних ля вирішення спору в даній справі.

На визначену судом дату з'явились представники позивача та відповідача.

Відповідач визначених ухвалою суду від 29.12.2014 року пояснень щодо обставин вказаних в позовній заяві та доказів не надав. В судовому засіданні 19.02.2015 року представник відповідача позовні вимоги визнав в повному обсязі, про що подав заяву від 19.02.2015 року.

Враховуючи визнання відповідачем позову, суд зважає на наступне.

Частиною четвертою статті 78 ГПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Представнику відповідача роз'яснено правові наслідки визнання позову, передбачені статтею 78 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні докази на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.

01 серпня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сосонкаагро» (позивач, за договором Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Поділля і К» (відповідач, за договором Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна № 2. (надалі - Договір).

За умовами даного договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне володіння та користування нерухоме майно, яке розташоване за адресою: 23218, вул.. Леніна, 1-А, с. Сосонка Вінницького району Вінницької області. (надалі - нерухоме майно)

Нерухоме майно складається з наступних будівель та споруд: будівля авто ваги літ. «М»; приміщення № 1; з №1 по №2 загально площею 10,1 кв.м.; будівля комори камінної літ. «Х»; приміщення № 1; з №1по №2 загальною площею 748,3 кв.м.; будівля критого току літ. «Ч»; приміщення №1; №1 загальною площею 1346,3 кв.м. (п. 1.2. Договору)

Нерухоме майно передається Орендареві для здійснення господарської діяльності (п. 2.1. Договору).

Приймання та повернення нерухомого майна здійснюється шляхом підписання Сторонами та скріплення їх печатками акта приймання-передачі нерухомого майна (п. 3.1. Договору)

Нерухоме майно передається в оренду строком на 2 роки та 11 місяців (далі - строк оренди) з дати підписання акта приймання нерухомого майна ( п. 4.1. Договору)

Орендар сплачує Орендодавцю місячну плату в розмірі 20 000,00 грн. (далі - орендна плата) за користування нерухомим майном, починаючи з дати початку оренди протягом усього строку оренди . (п. 5.1. Договору)

Орендна плата повинна сплачуватися не пізніше 10 (десятого) числа поточного місяця за поточний місяць шляхом здійснення банківського переказу на банківський рахунок, визначений Орендодавцем в. ст.. 13 цього Договору, або іншим способом, що не заборонений законодавством України, та у відповідності до вимог законодавства України. (п. 5.2. Договору)

Протягом дії цього Договору Орендар відшкодовує Орендодавцю витрати, пов'язані зі сплатою комунальних платежів відповідно до виставлених рахунків на підставі показників лічильників, зокрема, за користування електроенергією, газопостачання, водопостачання тощо. Відшкодування здійснюється до 10 числа місяця, наступного за звітним (п. 5.4. Договору).

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до закінчення строку оренди, а стосовно розрахунків за Договором - до повного виконання Сторонами (п. 10.1. Договору)

Як свідчать матеріали справи позивач свої зобов'язання згідно договору виконав повністю, передавши, за актом приймання-передачі майна від 01.08.2013 року, відповідачу в користування обумовлене Договором нерухоме майно.

Однак відповідач зобов'язання за договором в частині сплати орендних платежів та оплати комунальних послуг не виконав в повному обсязі.

Так, в період з червня 2014 року по листопад 2014 року нараховано орендної плати в загальному розмірі 120 000 грн. та виставлено рахунки по відшкодуванню вартості комунальних послуг - 5 713,79 грн., з яких відповідачем оплачено в розмірі 20 000,00 грн. (орендна плата за жовтень 2014 року). Наведені обставини підтверджуються пояснення представників сторін та матеріалами справи.

Беручи до уваги встановлені обставини, суд зважає на таке.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається із матеріалів справи предметом позову є стягнення боргу згідно договору оренди.

В силу ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд вважає вимоги позивача про стягнення 105 713,79 грн. боргу по орендній платі та відшкодуванню вартості комунальних платежів правомірними та обґрунтованими з огляду на що задовольняє їх в повному обсязі.

Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивачем заявлено до стягнення 7308,08 грн. інфляційних нарахувань (за період з 11.06.2014 року по 10.12.2014 року), 989,83 грн. - три відсотки річних (за період з 11.06.2014 року по 10.12.2014 року).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд вважає, що вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та чинному законодавству.

Перевіркою правильності наданого позивачем розрахунку судом не виявлено помилок, у зв'язку з чим вказані вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду доказів в спростування позовних вимог.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.4 3 , 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Поділля і К» (23218, Вінницька область, Вінницький район, с. Сосонка, Тракторний стан, код ЄДРПОУ 35098081) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сосонкаагро» (23218, Вінницька область, Вінницький район, с. Сосонка, вул. П. Романенка, 103, код ЄДРПОУ 38174285) 105 713 (сто п'ять тисяч сімсот тринадцять) грн. 79 коп. - боргу; 7 308 (сім тисяч триста вісім) грн. 08 коп. - інфляційних втрат; 989 (дев'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 83 коп. - 3% річних; 2 280 (дві тисячі двісті вісімдесят) грн. 23 коп. - витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23 лютого 2015 р.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи