Рішення

від 04.02.2015 по справі 761/22574/13-ц

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/22574/13-ц

Категорія 23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

04 лютого 2015 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Богінкевич С. М. ,

при секретарі - Власюк М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Альматея» до ОСОБА_1 про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди, суд,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач в особі представника звернувся до суду з вищезазначеною позовною заявою, мотивуючи тим, що 22.04.2013 року з відповідачем - громадянином РФ ОСОБА_1 було укладено договір про надання інформаційних і консультативно-правових послуг при купівлі нерухомого майна.

Вказує, що відповідно до умов вищезазначеного договору відповідач доручив, а ТОВ «Компанія Альматея» зобов'язалось надати послуги по придбанню (купівлі) об'єкта нерухомого майна з послідуючим оформленням договору купівлі-продажу, у якому відповідач або третя особа, по вказівці останнього виступить покупцем.

Зазначає, що відповідно до умов договору ТОВ «Компанія Альматея» обов'язки, передбачені розділом 2 «Зобов'язання Виконавця», повність виконало, а саме: виконав інформаційне обслуговування відповідача з метою купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1, провів переговори з продавцем цієї квартири і з його представником, підготував попередній договір, підготував звіт про проведення незалежної експертної оцінки, провів правову експертизу документів про право власності на об'єкт нерухомого майна, перевірив об'єкт на можливість його відчуження, наявність заборон, надав відповідачу інформаційно-правову допомогу з питань придбання житла та оформлення права власності на нього, ознайомив відповідача із вимогами чинного законодавства Україні щодо купівлі-продажу нерухомого майна, надав інформацію про органи, які здійснюють оформлення та реєстрацію договору купівлі-продажу нерухомого майна та умови їх роботи, організував оформлення у встановленому порядку договору купівлі-продажу квартири.

Звертає увагу суду на те, що відповідач згідно п.1 розділу 4 вищезазначеного договору зобов'язався сплатити за надані послуги 8 000 грн., що еквівалентно 1 000 доларів США, перед підписанням договору купівлі-продажу вказаної вище квартири, однак останній своїх обов'язків не виконав, зазначену суму коштів не сплатив, що свідчить про невиконання ним своїх обов'язків по договору.

Крім того, вказує, що в день нотаріального оформлення договору купівлі-продажу квартири в будинку АДРЕСА_1 23.05.2013 року відповідач у присутності приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_2 відмовився від його укладання, однак у цей же день через кілька годин, відповідач разом з продавцем вищезазначеної квартири продовжили оформлення договору купівлі-продажу, за відсутності представників позивача.

Також зазначає, що відповідно до п.3 розділу 4 договору, у випадку невиконання або належного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань він зобов'язався сплатити штраф у розмірі 100% від суми, вказаній у п.1 розділу 4 цього договору.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача також моральну шкоду в розмірі 5 000 гривень, мотивуючи тим, що неправомірними діями відповідача було завдано моральну шкоду, внаслідок чого були порушені законні права, а саме - приниження ділової репутації.

У зв'язку з вищевикладеним він змушений був звернутись до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача суму оплати за надані інформаційні та консультативно-правові послуги при купівлі нерухомого майна у розмірі 8 000 гривень, штраф за невиконання обов'язків за договором у розмірі 8 000 гривень, а також моральну шкоду у розмірі 5 000 гривень та судові витрати.

В судове засідання 04.02.2015 року представник позивача не з'явилась, як вбачається з матеріалів справи, про час та місце судового розгляду повідомлялась належним чином, однак до суду подано заяву, у якій остання позов підтримала та просила його задоволити повністю з підстав, викладених у ньому, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглядати справу у її відсутності на підставі доказів, долучених до матеріалів справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, як вбачається з матеріалів справи, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, тому суд з урахуванням положення п.5 ст.74, ст.224 ЦПК України та заяви представника позивача, в якій вона не заперечувала проти такого розгляду справи, приходить до висновку про можливість слухати справу у його відсутність на підставі всіх наявних доказів, долучених до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних і юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною другою статті 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, у тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Згідно ч.4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України та ч. 4 ст. 60 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.04.2013 року між позивачем ТОВ «Компанія Альматея» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання інформаційних та консультативно-правових послуг при купівлі нерухомого майна (а.с.26), відповідно розділу 1 якого, останній доручив позивачу надати послуги з приводу купівлі нерухомого майна з послідуючим оформленням договору купівлі-продажу.

Відповідно до розділу 2 вищезазначеного договору позивач зобов'язався у відповідності до вказівок відповідача виконати інформаційне обслуговування відповідача з метою купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1, провести переговори з продавцем вказаної квартири або з його представником про умови переходу права власності, підготувати та скласти за необхідності договір про завдаток або попередній договір, провести правову експертизу документів про право власності на об'єкт нерухомого майна та перевірити інформацію щодо нього, перевірити об'єкт на можливість його відчуження, ознайомити з вимогами чинного законодавства Україні щодо купівлі-продажу нерухомого майна, надати інформацію про органи, які здійснюють оформлення та реєстрацію договору купівлі-продажу нерухомого майна та умови їх роботи, організувати оформлення у встановленому порядку договору купівлі-продажу квартири.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов договору ТОВ «Компанія Альматея» обов'язки, передбачені розділу 2 «Зобов'язання Виконавця», повність виконало, що підтверджується звітом про проведення незалежної експертної оцінки вартості квартири №84 (а.с.6-20), попереднім договором від 22.04.2013 року (а.с.21-24).

Відповідно до розділів 3, 4 вищезазначеного договору відповідач зобов'язався сплатити за надані послуги 8 000 грн., що еквівалентно 1 000 доларів США, перед підписанням договору купівлі-продажу вказаної вище квартири.

Крім того, відповідно до п.3 розділу 4 вищезазначеного договору відповідач зобов'язався у разі невиконання або неналежного виконання його умов виплатити позивачу штраф у розмірі 100% від суми 8 000 грн.

Також слід зазначити, що позивач, у підтвердження своїх позовних вимог, посилався на те, що в день нотаріального оформлення договору купівлі-продажу квартири в будинку АДРЕСА_1 23.05.2013 року відповідач у присутності приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_2 відмовився від його укладання, однак у цей же день через кілька годин, відповідач разом з продавцем вищезазначеної квартири уклали договір купівлі-продажу вищезазначеної квартири за відсутності представників позивача.

Судом встановлено, що 23.05.2013 року представники позивача дійсно знаходились у приватного нотаріуса за адресою: АДРЕСА_2, як консультанти відповідача, що підтверджується листом приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_2 від 09.08.2013 року №62/01-16 (а.с.27).

Згідно ст. 203 ЦК України, загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину є наступні: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ст. 208 ЦК України визначено, що у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 6 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених договором.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - відшкодування збитків та моральної шкоди.

Проаналізувавши всі наявні докази, які були долучені до матеріалів справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача оплати за надані інформаційні та консультативно-правові послуги при купівлі нерухомого майна у розмірі 8 000 гривень, штрафу за невиконання обов'язків за договором у розмірі 8 000 гривень підлягають задоволенню, оскільки зазначені збитки належним чином підтверджені, доведені повністю та знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, а тому підлягають задоволенню.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди, суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Крім того, як зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Слід зазначити, що позивач в обґрунтування спричиненої відповідачем моральної шкоди належних та допустимих у розумінні ст.ст.10, 22, 57-60 ЦПК України суду не надав, у зв'язку з чим в задоволенні цієї позовної вимоги необхідно відмовити.

Крім того, слід зазначити, що згідно ст. 214, 215 ЦПК України суд при винесенні рішення вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат, що зазначається в резолютивній його частині.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема - витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати.

В зв'язку з вищевикладеним, у відповідності до ст.ст. 79-89 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 229 гривень 40 копійок (а.с.35) та витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача у розмірі 420 гривень (а.с.84).

На підставі викладеного, керуючись ст. 6, 23, 203, 207, 208, 530, 610-611, 626-629, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 79, 84, 88, 208, 209, 212-215, 224-228 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Альматея» до ОСОБА_1 про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Альматея» (ЄДРПОУ 33297650) суму оплати за надані інформаційні та консультативно-правові послуги при купівлі нерухомого майна у розмірі 8 000 гривень, штраф за невиконання обов'язків за договором у розмірі 8 000 гривень.

В задоволення інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Альматея» (ЄДРПОУ 33297650) судові витрати: судовий збір у розмірі 229 гривень 40 копійок та витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача у розмірі 420 гривень.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва, шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом шляхом ухвалення та письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя С. М. Богінкевич