Вирок

від 30.12.2014 по справі 202/11768/14-к

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

202/11768/14-к

1-кп/0202/486/2014

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2014 року Індустріальний районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючої судді ОСОБА_1

за участю прокурора ОСОБА_2

адвоката ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32014040040000034 від 10.06.2014 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровська, українки, громадянки України, освіта середня-технічна, вдова, працюючої директором ТОВ „Рамбус, раніше не судима, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 212 ч.1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_5 , будучи, відповідно до наказу по підприємству від 23 березня 2012 року та згідно рішення протоколу загальних зборів учасників від 22 березня 2012 року, директором ТОВ «Рамбус» (код ЄДРПОУ 32007007), зареєстрованого Дніпропетровським міським управлінням юстиції 13 травня 2002 року, номер запису № 12241200000037745 за юридичною адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Панфіловців, б. 29 (в даний час юридичною адресою ТОВ «Рамбус» являється адреса: м. Київ, вул. Прорізна, б. 18/1-Г, - однак в період вчинення кримінального правопорушення підприємство було зареєстроване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Панфіловців, б. 29 і подавало податкову звітність до Лівобережної МДШ м. Дніпропетровська), узятого на облік Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська як платник податків за № 8287 від 21 травня 2002 року, а також як платник податку на додану вартість, що підтверджено свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100287720 від 10 червня 2010 року, при веденні фінансово-господарської діяльності підприємства, в період з 01 листопада 2012 року по 31 липня 2013 року, діючи умисно, з корисливих мотивів, в порушення вимог п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу України № 2755 - VI від 02.12.2010 року (з змінами та доповненнями), шляхом невідображення у податковому обліку підприємства податкових зобов`язань з податку на додану вартість від реалізації товарів контрагенту (покупцю) ПП «ARTEZ» (код ЄДРПОУ 31646308) ухилилась від сплати податку на додану вартість на суму 903 538,83 гривень, що спричинило фактичне ненадходження до бюджету грошових коштів на вказану суму, яка більш ніж в 1000 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що є значним розміром.

При організації й здійсненні фінансово-господарської діяльності ТОВ «Рамбус», обвинувачена ОСОБА_5 , як директор зобов`язана була керуватися:

1) Законом України «Про систему оподатковування» №1251-XII від 25.06.1991 зі змінами й доповненнями:

стаття 9 «Зобов`язання платників податків і зборів»:

I. Вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-

господарську діяльність і забезпечувати її збереження у строки встановлені

законом;

II. Надавати в державні податкові органи й інші державні органи відповідно

до законів декларації, бухгалтерську звітність і інші документи й відомості

пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов`язкових платежів);

III. Оплачувати відповідні суми податків і зборів (обов`язкових платежів) у

встановлений законом термін.

стаття 11 «Відповідальність платників податків і зборів (обов`язкових

платежів) при порушенні податкових законів»:

І. Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) і дотримання законів про оподатковування несуть платники податків і зборів (обов`язкових платежів) відповідно до законів України.

2) Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в

Україні» № 996-XIV від 16.07.1999:

частина 2 статті 8 розділу 3 - Організація й ведення бухгалтерського обліку. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві стосуються компетенції його власника (власників) або вповноваженого органа (службової особи) відповідно до законодавства й установчих документів;

частина 3 статті 8 розділу 3 - Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку й забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого строку, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (службова особа), що здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства й установчих документів;

частина 5 статті 9 розділу 3 - Первинні бухгалтерські документи й регістри бухгалтерського обліку. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, у якому вони були здійснені;

частина 8 статті 9 розділу 3 - Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку й недостовірність відображених у ній даних несуть особи, які склали й підписали ці документи;

- частина 1 статті 11 розділу 4 - Загальні вимоги до фінансової звітності.

Фінансова звітність. На основі даних бухгалтерського обліку підприємства

зобов`язані становити фінансову звітність. Фінансова звітність підписується

керівником і бухгалтером підприємства.

3)«Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» № 88 від 24.05.1995, зареєстроване в Мін`юсті України 05.06.1995 за №168/704:

підпункт 2.12 пункту 2 - Первинні документи. Керівник підприємства, організації забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, які були зроблені, у первинних документах і виконання всіма підрозділами, службами й працівниками правомірних вимог головного бухгалтера по порядку оформлення й подачі для обліку відомостей і документів;

підпункт 2.14 пункту 2 - Відповідальність за своєчасне і якісне складання документів, передачу їх у встановлені графіком документообігу строки для відображення в бухгалтерському обліку, за достовірність даних, зазначених у документах, несуть особи, які склали й підписали ці документи;

підпункт 2.16 пункту 2 - Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, які суперечать законодавчим і нормативним актам, установленому порядку прийняття, зберігання й використання коштів, товарно-матеріальних цінностей і іншого майна, порушують договірну й фінансову дисципліну, заподіюють збиток державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані головному бухгалтеру підприємства, організації для ухвалення рішення;

підпункт 2.17 пункту 2 - Первинні документи, які пройшли обробку, повинні мати відмітку, що виключає можливість їхнього повторного використання: при ручній обробці - дату запису в обліковому регістрі, а при обробці на обчислювальній техніці - відбиток штампа оператора, відповідального за їхню обробку.

4) Ст.67 Конституції України, відповідно до якої: «Кожний зобов`язаний платити податки й збори в порядку й розмірах, встановлених законом».

Тобто, обвинуваченій ОСОБА_5 достовірно було відомо, що вона відповідно до вищевказаних норм чинного законодавства України, статуту підприємства та посадової інструкції повинна і зобов`язана знати про достовірність даних, вказаних у документах фінансово-господарської діяльності, і відповідно достовірно й вчасно визначати суми податків, а також у повному обсязі й у встановлений законом термін сплачувати їх у бюджет держави.

Однак, обвинувачена ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «Рамбус», фактично здійснюючи на підприємстві організаційно-розпорядчі та адміністративно - господарські функції службової особи, маючи доступ до документів бухгалтерського обліку ТОВ «Рамбус», внаслідок чого достовірно знаючи результати фінансово-господарської діяльності підприємства, будучи зацікавленою в отриманні найбільшого прибутку і мінімізації витрат підприємства, в тому числі і по сплаті податків до бюджету, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою умисного ухилення від сплати податків у значних розмірах, проігнорувала вимоги законодавчих та інших нормативних актів України, якими повинна була керуватися у своїй службовій діяльності та в період часу з 01 листопада 2012 року по 31 липня 2013 року шляхом невідображення у податковому обліку підприємства податкових зобов`язань з податку на додану вартість від реалізації товарів контрагенту ГШ «ARTEZ» (код ЄДРПОУ 31646308) ухилилась від сплати податку на додану вартість на суму 903 538,83 гривень, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету у визначений законодавством строк податку на додану вартість в розмірі 903 538,83 гривень.

Так, директор ТОВ «Рамбус» обвинувачена ОСОБА_5 , будучи зацікавленою в мінімізації витрат підприємства по сплаті податків до бюджету, занизила об`єкт оподаткування з податку на додану вартість шляхом невідображення у податковій звітності підприємства податкових зобов`язань з податку на додану вартість, які виникли від реалізації товарів контрагенту ПП «ARTEZ» за період з 01 листопада 2012 року по 31 липня 2013 року, що спричинило заниження податку на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, на суму 903 538,83 гривень.

Відомості про взаємовідносини між ТОВ «Рамбус» та ПП «ARTEZ» по реалізації в адресу останнього товарів в період з 01 листопада 2012 року по 31 липня 2013 року до податкових декларацій з податку на додану вартість і додатків № 5 до декларацій з ПДВ «Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» директором ТОВ «Рамбус» обвинувачена ОСОБА_5 умисно не вносились і до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська не надавались.

Тобто, обвинувачена ОСОБА_5 , будучи службовою особою ТОВ «Рамбус», на яку покладено адміністративно-господарські функції керівника підприємства, з метою ухилення від сплати до бюджету податку на додану вартість, невідобразила у податковій звітності підприємства податкові зобов`язання з податку на додану вартість, які виникли від реалізації товарів контрагенту ПП «ARTEZ» за період з 01 листопада 2012 року по 31 липня 2013 року на суму 903 538,83 гривень.

Таким чином, директор ТОВ «Рамбус» обвинувачена ОСОБА_5 , достовірно знаючи про результати фінансово-господарської діяльності підприємства, переслідуючи мету сплатити до бюджету держави податку на додану вартість у меншому обсязі, реалізувавши в період з 01 листопада 2012 року по 31 липня 2013 року товар контрагенту ПП «ARTEZ», шляхом невідображення таких взаємовідносин у податковому обліку ТОВ «Рамбус» умисно занизила податкові зобов`язання з податку на додану вартість ТОВ «Рамбус» за звітні періоди листопад 2012 року, грудень 2012 року, січень 2013 року, лютий 2013 року, березень 2013 року, квітень 2013 року, травень 2013 року, червень 2013 року та липень 2013 року, в результаті чого, в бюджет держави не був сплачений податок на додану вартість у сумі 903 538,83 гривень, тобто у значних розмірах.

Так, обвинувачена ОСОБА_5 , будучи директором ТОВ «Рамбус», діючи умисно, в період з 01 листопада 2012 року по 31 липня 2013 року, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування і бажаючи настання наслідків у вигляді фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах, в порушення вимог п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу України № 2755 - VI від 02.12.2010 (з змінами та доповненнями), ухилилась від сплати податку на додану вартість на суму 903 538,83 гривень, в тому числі по періодах:

листопад 2012 року - на суму 17 941,38 гривень;

грудень 2012 року - 289 269,16 гривень;

січень 2013 року - 62 213,07 гривень;

березень 2013 року - 41 600,78 гривень;

квітень 2013 року - 139 139,68 гривень;

травень 2013 року - 176 432,59 гривень;

червень 2013 року - 134 155,46 гривень;

липень 2013 року - 42 786,71 гривень, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету грошових коштів на загальну суму 903 538,83 гривень, яка більш в 1000 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто у значних розмірах.

Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_5 виразилися в умисному ухиленні від сплати податку на додану вартість, що входять в систему оподатковування, введених у встановленому законом порядку, вчинені службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, що призвело до фактичного ненадходження в бюджет коштів у значних розмірах, тобто у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 212 ч.1 КК України.

Будучи допитаною в якості обвинуваченої, ОСОБА_5 свою провину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнала повністю, пояснюючи суду, що дійсно вона працювала на посаді директора ТОВ «Рамбус», яке мало взаємовідносини з ПП «ARTEZ» в період з 01 листопада 2012 року по 31 липня 2013 року. В цей період ТОВ «Рамбус» ухилилося від сплати податку на додану вартість на суму 903 538,83 гривень, тобто не сплатило вказані кошти до бюджету.

Окрім повного визнання своєї провини винність обвинуваченої також підтверджується доказами, які надані прокурором у судовому розгляді та безпосередньо дослідженими: посадовою інструкцією директора підприємства; протоколом загальних зборів учасників № 2203/11/12 від 22 березня 2012 року про призначення ОСОБА_5 на посаду директора ТОВ «Рамбус»; наказом про призначення ОСОБА_5 на посаду директора ТОВ «Рамбус»; реєстраційними документами ТОВ «Рамбус»; транспортними та податковими накладними ТОВ «Рамбус»; договором поставки № 01/12 від 01 грудня 2012 року; протоколами обшуку від 23 вересня 2014 року.

Згідно судово-економічної експертизи № 26-14 від 19 листопада 2014 року, в результаті дослідження видаткових, податкових, накладних встановлено, що підприємством ТОВ «Рамбус» не задекларовано податкові зобов`язання з податку на додану вартість від реалізації товарів контрагенту (покупцю) ПП «ARTEZ» за період з листопада 2012 року по липень 2013 року на загальну суму 903538,83 гривень, що не відповідає вимогам п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу України № 2755 - VI від 02.12.2010 року. В результаті заниження податкових зобов`язань з ПДВ від реалізації товарів ПП «ARTEZ», підприємством ТОВ «Рамбус» занижено податок на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на суму 903538,83 гривень за період з 01 листопада 2012 року по 31 липня 2013 року.

Інші докази по справі, здобуті в ході досудового розслідування не досліджувалися в судовому засіданні, оскільки судом визначений порядок та обсяг дослідження доказів, передбачений ст. 349 КПК України, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються.

При визначенні виду та розміру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також особу обвинуваченої ОСОБА_5 , яка раніше не судима, свою провину визнала повністю та у скоєному щиро кається, що суд відносить до пом`якшуючих її провину обставинам, та вважає за необхідне призначити їй покарання у виді штрафу в дохід держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 212 ч.1 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в дохід держави у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Вирок суду може бути оскаржений до судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 діб з моменту проголошення, а особою, відносно якої винесено обвинувальний вирок, у той же строк з дня вручення копії вироку.

Головуюча: ОСОБА_1