Постанова

від 15.12.2014 по справі п/811/3842/14

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2014 року Справа № П/811/3842/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного Фонду України в м.Олександрії та Олександрійському районі

до відповідача - Комунального підприємства "Довіра"

про стягнення заборгованості.

До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Управління Пенсійного Фонду України в м.Олександрії та Олександрійському районі (далі - позивач) до Комунального підприємства "Довіра" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 37349,49 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач самостійно нарахував, але не сплатив суму страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Сума заборгованості відповідачем не сплачена, а тому позивач просить суд стягнути її з відповідача.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2014 року було відкрито скорочене провадження.

Зазначену ухвалу відповідач ортимав 27 листопада 2014 року, що підтверджується повідомленням про вручення (а.с.14). Однак, станом на 15 грудня 2014 року заперечення на адміністративний позов відповідачем не подано.

Відповідно до пункту 3 частини п'ятої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство "Довіра" 09 червня 1997 року зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Олександрії та Олександрійському районі, як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Так, КП "Довіра" несвоєчасно сплачувало суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Як наслідок, позивачем були прийняті рішення: від 15 березня 2011 року №56 про застосуваня фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків на суму 36025,31 грн. та рішення від 21 березня 2011 року №67 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені у розмірі 1324,18 грн. (а.с.6-7)

Вказані рішення відповідачем отримані, що посвідчується підписами уповноважених осіб на вказаних рішеннях.

Як вбачається з матеріалів справи, вищезазначене рішення про сплату боргу в судовому порядку відповідачем не оскаржувалась.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно статті 72 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09 липня 2003 року, джерелами формування коштів Пенсійного фонду є страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; суми від фінансових санкцій, застосованих відповідно до цього Закону та інших законів до юридичних та фізичних осіб за порушення встановленого порядку нарахування, обчислення і сплати страхових внесків та використання коштів Пенсійного фонду, а також суми адміністративних стягнень, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за ці порушення.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно пунктом третім Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державною податковою адміністрацією України проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з Державною податковою адміністрацією України за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до абзацу першого статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Абзацом 1 статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до вказаної статті страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.

Частинами третьою та четвертою статті 15 вказаного Закону встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду. Платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", розміри страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" за ставкою 33,2 відсотки суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці".

Згідно пункту 4 частини другої статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пункту 11.11 розділу 11 Інструкції "Про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" від 19.12.2003 року за № 21-1, страхувальники зобов'язані подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України.

Відповідно до пункту шостого частини другої статті 17 та частини шостої статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до частини 12 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до частини другої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суми страхових внесків, які своєчасно нараховані та несплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 зазначеного Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною 3 статті 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків - недоїмкою.

Пунктом десятим статті 20 зазначеного Закону передбачено, що якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Згідно частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що на відповідача покладено обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

З матеріалів справи вбачається, що в порушення вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідачем не сплачена сума зобов'язання по фіінансовим санкціям та пені за несвоєчасну сплату внеску, в зв'язку із чим виникла заборгованість зі сплаті внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 37 349 грн. 49 коп .

З урахуванням встановлених фактів, оцінюючи надані позивачем по справі докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги до Комунального підприємства "Довіра" є обґрунтованими та підтверджені належними доказами, а отже сума заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 7-11, 71, 86, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Довіра" (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 13746043) заборгованість по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 37349,49 грн. (тридцять сім тисяч триста сорок дев'ять гривень, сорок дев'ять копійок) на користь Управління Пенсійного Фонду України в м.Олександрії та Олександрійському районі.

Постанову звернути до негайного виконання.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд в 10- денний строк з дня отримання копії цієї постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.В. Кравчук