Ухвала

від 19.06.2014 по справі 308/7282/14-к

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/7282/14-к

УХВАЛА

Іменем України

19.06.2014 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого суді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , представника потерпілих ОСОБА_6 , розглядаючи у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12013070040004103 від 14.09.2013 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013070040004103 від 14.09.2013 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор вважав за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.

Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 , в судовому засіданні не заперечили щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.

Представник потерпілих в судовому засіданні не заперечив щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.

Вислухавши думку учасників судового провадження щодо можливості призначення судового розгляду суд вважає, що дане провадження не може бути призначено до судового розгляду виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Відповідно до роз`яснень Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (лист № 223-1430/0/4-12 від 03.10.2012 р.), суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам ст.ст.291,292 КПК України: якщо він містить положення, що суперечать одне одному; містить недопустиму натуралізацію опису злочину; не підписаний слідчим чи не затверджений прокурором; до нього не долучено передбачені законом додатки.

Відповідно до вимог ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт повинен обов`язково містити відомості, які передбачені п.п.1-9 цієї частини, і, зокрема, анкетні відомості кожного обвинуваченого ( прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті ( частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

При цьому формулювання обвинувачення, окрім вказівки статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується підозрюваний, обов`язково має містити зазначення місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і його мотивів, тобто обвинувачення слід формулювати так, щоб не було упущено жодну із вказаних істотних обставин вчинення злочину і водночас без зазначення фактів, які не мають правового значення у справі та є зайвими подробицями.

Відповідно до вказаного обвинувального акту вказані фактичні обставини кримінального правопорушення, вказана правова кваліфікація, передбачена ч.1 ст.190 КК України, а саме зазначено, що гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час установчих Загальних зборів Громадської організації Ужгородське товариство мисливців та рибалок «Тиса» 7 квітня 2012 року був обраний секретарем, про що було складено протокол №1. Також під час даних установчих зборів було ухвалено одноголосно доручити ОСОБА_4 підготувати необхідні документи та подати їх до органу реєстрації відповідно до чинного законодавства України, У зв`язку з цим ОСОБА_4 являючись секретарем організації вступив у довірливі відносини з членами вказаної організації. В подальшому ОСОБА_4 діючи умисно, з корисливим мотивом, з метою заволодіння грошовими коштами та шляхом зловживання довірою членів даної організації отримав від 40 учасників вищевказаного товариства грошові кошти на загальну суму 24000 гривень, призначення яких було для створення та реєстрапії вищевказаного товариства у відповідних державних установах. 19.04.2012 року ОСОБА_4 зареєстрував громадську організацію Ужгородського товариства мисливців та рибалок «Тиса» (код 37968741) реєстрація згідно довідки виданої Ужгородським міськрайоним управлінням юстиції про вартість реєстрації вказаної організації становить 42 гривні 50 копійок, а не витрачені грошові кошти у сумі 23957 грн. 50 коп. привласнив собі.

Таким чином умисними діями громадянина ОСОБА_4 було заподіяно Ужгородському товаристві мисливців та рибалок «Тиса» матеріальні збитки на загальну суму 23957 гривень 50 копійок.

Відповідно до вказаного обвинувального акту вказані фактичні обставини кримінального правопорушення, вказана правова кваліфікація, передбачена ст.190 ч.1 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство).

Однак, вказані в обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення суперечать вказаній в обвинувальному акті правовій кваліфікації. Крім того, правова кваліфікація не є чітко визначеною з урахуванням положень статей Кримінального кодексу України.

Так, згідно обвинувального акта умисні дії громадянина ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживанням довірою - шахрайство.

Суд вважає, що при складанні обвинувального акту вказано ознаки підозри та не сформульоване обвинувачення ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1ст.190 КК України , не вказано ознаки об`єктивної та суб`єктивної сторін злочину, їх кваліфікуючі ознаки що є порушенням п.5ч.2ст.291 КПК України та унеможливлює подальший розгляд справи.

Субєктивна сторона злочину, передбаченого ст.190 КК України характеризується корисливим мотивом - тобто, спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна та корисливою метою-збагатитись самому або незаконно збагатити інших осіб в долі яких зацікавлений винний.

Окрім того, об`єктивна сторона злочину, передбаченого ст.190 КК України полягає у заволодінні чужим майном шляхом обману або зловживання довірою. Зловживання довірою - це вид обману,що полягає у використанні винним довірливих відносин з потерпілим, заснованих на родинних,службових відносинах, знайомстві,інших цивільно-правових відносинах,та зловживання довірою передує передачі майна або права на нього.

Так, ч. 1 ст. 190 КК України передбачає відповідальність за заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство).

У обвинувальному акті відносно ОСОБА_4 кваліфікація дій зазначена за ч.1 ст. 190 КК України, однак не визначено, обвинувачений вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою.

Невизначеність правової кваліфікації не лише є порушенням ст. 291 КПК України, але і порушує право на захист ОСОБА_4 , оскільки невизначеність обвинувачення перешкоджає реалізації, передбаченого п.1 ч.3 ст. 42 КПК України права підозрюваного, обвинуваченого знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його обвинувачують.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до вказаного обвинувального акту умисними діями громадянина ОСОБА_4 було заподіяно матеріальні збитки Ужгородському товариству мисливців та рибалок «Тиса», разом з тим потерпілими визнано фізичних осіб, якими пред`явлені цивільні позови.

Як вбачається з наданого до суду обвинувального акту по кримінальному провадженню потерпілими під час досудового розслідування подано цивільні позови, які додаються до обвинувального акту на 1 аркуші. Так в додатках до обвинувального акту наявні цивільні позови, які міститься на 111 аркушах, згідно розписки підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника, які додані до обвинувального акту останні отримали цивільні позови на 111 аркушах. Крім того, як вбачається з наданого до суду обвинувального акту було пред`явлено 39 позовів потерпілих, однак суду та підозрюваному надано лише 37 позовів.

Крім того, в порушення ст.. 109 КПК України у долученому до обвинувального акту реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутня інформація про час проведення відповідної процесуальної дії в окремих процесуальних діях (час надання доступу підозрюваному до матеріалів справи). Крім того, як вбачається з наданого до суду обвинувального акту по кримінальному провадженню в додатках до обвинувального акту міститься реєстр матеріалів досудового розслідування на 1 аркуші, однак суду та підозрюваному згідно розписки було надано такий реєстр на 3 аркушах.

Статтею 291 КПК України визначені вимоги щодо форми та змісту обвинувального акту.

Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_4 , не відповідає вимогам ч.1 ст.291 КПК України, якою визначено обов`язок прокурора затвердити обвинувальний акт та п.9 ч.2 ст.291 КПК України, згідно даної норми акт повинен містити відомості про його затвердження. Оскільки обвинувальний акт підписаний прокурором ОСОБА_3 та не посвідчений печаткою прокуратури, як процесуальний документ, що суперечить інструкції з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України № 3 від 15 січня 2013 року, відповідно до п. 9.5.1 інструкції - засвідчення документів здійснюється шляхом їх підписання, затвердження та проставлення печатки, а згідно п.18.2.1 - службові, процесуальні, фінансово-господарські та інші документи, які складені в органах прокуратури, копії цих документів, а також вхідні та вихідні документи посвідчуються чи завіряються печатками або штампами, то суд вважає відсутніми всіх необхідних реквізитів затвердження акту.

Згідно п.п. 2.25., 2.25.1 Інструкції з оформлення документів у системі МВС України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.07.2012 № 650 відбиток печатки органу на документі засвідчує документ і права осіб, які його підписали. Відбиток гербової печатки (із зображенням Державного Герба України) проставляють на тих документах, де його відтворення передбачено нормативними актами: на трудових книжках, статутах, положеннях, договорах, посвідченнях, дорученнях, деяких фінансових і бухгалтерських документах, матеріалах, які виникли в процесі оперативно-розшукової та іншої спеціальної діяльності, тощо.

За ст.1 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» завданням оперативно-розшукової діяльності є пошук і фіксація фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, розвідувально-підривну діяльність спеціальних служб іноземних держав та організацій з метою припинення правопорушень та в інтересах кримінального судочинства, а також отримання інформації в інтересах безпеки громадян, суспільства і держави.

Відповідно до ч.1 ст.99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Сторона кримінального провадження, потерпілий зобов`язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення, як документу.

З системного аналізу наведених положень Інструкції з діловодства в органах прокуратури України, Інструкції з оформлення документів у системі МВС України, Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», КПК України вбачається, що обвинувальний акт є спеціальним документом й повинен подаватися до суду в оригіналі з обов`язковим засвідченням права осіб, які його підписали шляхом проставляння печатки.

За таких обставин наданий до суду обвинувальний акт не можна вважати належним оформленням документів, оскільки підписи прокурора й слідчого не посвідчені відповідними печатками прокуратури.

Суд звертає увагу, що зазначені висновки суду є результатом розгляду обвинувального акту та доданих до нього документів, а не результатом дослідження доказів.

Враховуючи вищенаведене, зазначені порушення позбавляють суд можливості призначити судовий розгляд такого обвинувального акту і розглянути його.

Статтею 314 КПК України не передбачено можливості виправлення технічних чи інших помилок, а також внесення якихось додаткових відомостей до обвинувального акту чи реєстру після їх надходження до суду, зокрема, у підготовчому судовому засіданні. Законом також не передбачено поділу недоліків обвинувального акту чи реєстру на суттєві та не суттєві чи такі, що перешкоджають розгляду або не перешкоджають розгляду справи по суті. Ст.291 КПК України чітко передбачено категоричний перелік відомостей, які має містити обвинувальний акт. Ст.109 чітко передбачено категоричний перелік відомостей які має містити реєстр матеріалів досудового розслідування. Виключень щодо можливості визнання несуттєвим недотримання прокурором чи слідчим будь-якої із вказаних вимог, Законом не передбачено.

Гл.28 КПК України, якою врегульовано процедуру судового розгляду, не передбачено процедури виправлення недоліків обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування.

Залишення ж у матеріалах кримінального провадження обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування з недоліками є неприпустим, оскільки це свідчить про неповагу до закону, до встановлених ним норм та вимог.

Єдиним процесуальним шляхом виправлення недоліків обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування, передбаченим КПК України, є повернення обвинувального акту прокурору з метою усунення ним недоліків протягом розумного строку.

За правилами п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу. Оскільки у даному випадку обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, його слід повернути.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 109, 176-178, 183, 199, 314, 372 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр судових розслідувань за №12013070040004103 від 14.09.2013 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України повернути прокурору Ужгородської міжрайонної прокуратури, юристу 3-го класу ОСОБА_3 , яка затверджувала обвинувальний акт для усунення вище згаданих порушень вимог КПК України, протягом трьох тижнів з дня отримання матеріалів кримінального провадження.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1