Рішення

від 10.02.2015 по справі 910/29101/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2015Справа №910/29101/14 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м.Києва

до політичної партії Деснянської районної в місті Києві організації Партії Регіонів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

- Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація

про стягнення 2 350,08 грн. та звільнення приміщення

Представники сторін:

від позивача: Євдокименко В.М. - представник за довіреністю № б/н від 12.01.2015 року;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

встановив :

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва до політичної партії Деснянської районної в місті Києві організації Партії Регіонів про стягнення 2 350,08 грн. та звільнення приміщення.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 24.04.2013 року між Деснянською районною у місті Києві державною адміністрацією як орендодавцем та політичною партією Деснянської районної в місті Києві організації Партії Регіонів як орендарем, а також комунальним підприємством по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" як балансоутримувачем укладено договір № 299/0425 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду.

Відповідно до п. 3.1. договору № 299/0425 орендодавець згідно з протоколом засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 28.03.2013 року № 145, на підставі розпорядження Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 09.04.2013 року за № 186 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлове приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва, далі - об'єкт оренди, за адресою м. Київ, вул. Жукова, 26-а, для розміщення політичної партії.

Між сторонами 24.04.2013 року був підписаний акт приймання передачі нерухомого майна площею 13,9 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Жукова, 26-а.

Окрім того, між комунальним підприємством по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" та політичною партією Деснянської районної в місті Києві організації Партії Регіонів укладений договір № 0425 від 24.04.2013 року про відшкодування орендарем витрат на комунальні послуги та відшкодування плати за землю балансоутримувачу.

Відповідно до п. 1.1. договору № 0425 балансоутримувач забезпечує надання комунальних послуг (централізоване опалення, електропостачання, постачання холодної та горячої води і водовідведення) нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Жукова, 26-а, загальною площею 860,70 кв.м., а орендар сплачує балансоутримувачу суму коштів на виконання вказаних послуг пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інакше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань, позивач звернувся в суд про стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування витрат на комунальні послуги у сумі 1850,52 грн., три відсотки річних у розмірі 49,54 грн., індекс інфляції у розмірі 310,34 грн. та пеню в розмірі 209,82 грн., а також зобов'язати відповідача звільнити приміщення та площею 13,9 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Жукова, 26-а та передати його за актом-приймання передачі.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.12.2014 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 27.01.2015 року та залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Деснянську районну у місті Києві державну адміністрацію.

17.01.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав документи на виконання вимог ухвали суду від 29.12.2014 року.

Представник позивача у судове засідання з'явився.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.01.2015 року розгляд справи відкладено на 10.02.2015 року.

29.01.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва третя особа подала відзив на позовну заяву.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, вимоги ухвали суду від 29.12.2014 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

У відповідності до ст. 87 ГПК України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: 02222, м. Київ, вул. Закревського, будинок 22, кв. 208, яка згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 26.12.2014 є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 ГПК України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

24.04.2013 року між Деснянською районною у місті Києві державною адміністрацією як орендодавцем та політичною партією Деснянської районної в місті Києві організації Партії Регіонів як орендарем, а також комунальним підприємством по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" як балансоутримувачем укладено договір № 299/0425 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду.

Частиною 1 статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1 ст. 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Відповідно до п. 3.1. договору № 299/0425 орендодавець згідно з протоколом засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 28.03.2013 року № 145, на підставі розпорядження Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 09.04.2013 року за № 186 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлове приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва, далі - об'єкт оренди, за адресою м. Київ, вул. Жукова, 26-а, для розміщення політичної партії.

Між сторонами 24.04.2013 року був підписаний акт приймання передачі нерухомого майна площею 13,9 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Жукова, 26-а.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 9.1. договору № 299/0425 цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 24.04.2013 року до 23.04.2014 року. У разі, якщо законом передбачене нотаріальне посвідчення і державна реєстрація, цей договір є укладеним з моменту державної реєстрації.

Відповідно до п. 9.7. договору № 299/0425 у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені умови оформляються додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього договору.

11.09.2014 року Деснянською районною у місті Києві державною адміністрацією на поштову адресу відповідача відправлено лист-претензію № 102/03/50-5841 від 05.09.2014 року з повідомленням про те, що відповідач жодного разу не вніс орендну плату та відмову від договору № 299/0425 від 24.04.2013 року та вимогою про повернення майна. Відправка вказаної претензії підтверджується описом вкладення в цінний лист та фіскальним чеком КМД УДППЗ «Укрпошта» від 11.09.2014 року.

У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору (ч. 2 статті 782 ЦК України).

Відповідно до п. 4.14. договору орендар після припинення дії договору оренди зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству, організації. Акт приймання-передачі об'єкта оренди підписується відповідним орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем. У разі невиконання цього пункту орендар сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати.

Всупереч умовам договору та чинному законодавству відповідач не повернув об'єкт оренди відповідно до акту приймання-передачі орендодавцеві та балансоутримувачеві.

Відповідно до ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач є балансоутримувачем об'єкту оренди та стороною договору № 299/0425 від 24.04.2013 року про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, тому вимога позивача про звільнення та повернення майна за актом приймання-передачі є обґрунтованою і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Окрім того, між комунальним підприємством по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" та політичною партією Деснянської районної в місті Києві організації Партії Регіонів укладений договір № 0425 від 24.04.2013 року про відшкодування орендарем витрат на комунальні послуги та відшкодування плати за землю балансоутримувачу.

Згідно з ч.1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 1.1. договору № 0425 балансоутримувач забезпечує надання комунальних послуг (централізоване опалення, електропостачання, постачання холодної та горячої води і водовідведення) нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Жукова, 26-а. загальною площею 860,70 кв.м., а орендар сплачує балансоутримувачу суму коштів на виконання вказаних послуг пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інакше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором.

Крім пропорційно займаної площі, договір може передбачати й інші критерії розподілу і оплати спожитих послуг, один з яких обирається за взаємною згодою сторін, а саме: пропорційно кількості користувачів; за кількістю джерел обладнання. У разі відсутності лічильників з обліку спожитих комунальних послуг окремим споживачем або з інших поважних причин застосовується критерій - пропорційно до займаної площі.

Орендар користується приміщенням, загальною площею 13,90 кв. м, вартість об'єкта оренди згідно з актом оцінки нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного майна (затвердженим висновком про вартість майна), станом на 31.10.2012 року становить 1,82 тис. грн.

Згідно з статтею 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 5.1. договору № 0425 цей договір діє з 24 квітня 2013 року по 23 квітня 2014 року включно, якщо жодна із сторін за 30 днів до закінчення строку дії цього договору не повідомила іншу сторону про свій намір припинити дію цього договору, то договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Судом встановлено, що сторони не повідомляли один одного про намір припинити дію цього договору, таким чином договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

Відповідно до п. 2.2.3. договору № 0425 орендар зобов'язується не пізніше 20 числа, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі за надані послуги.

При несвоєчасному внесення плати сплачувати пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.

Відповідно до п. 2.2.4. договору № 0425 орендар зобов'язується не пізніше 10 числа, наступного за звітним місяцем, вносити на рахунок балансоутримувача будівлі плату за землю.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не оплатив заборгованість, починаючи з нарахованої плати за червень 2013 року по жовтень 2014 року у сумі 1850,52 грн.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати наданих послуг в розмірі 1850,52 грн. (з 12.12.2012 року по 12.04.2014 року (включно) є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивач просить стягнути з відповідача у відповідності пеню в розмірі 209,82 грн.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 2.2.3. договору № 0425 орендар зобов'язується не пізніше 20 числа, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі за надані послуги.

При несвоєчасному внесення плати сплачувати пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем, суд погоджується з розрахунком пені станом на 19.12.2014 року в розмірі 209,82 грн. нарахованої за період зазначений в розрахунку, наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.

Також, позивач просить стягнути з відповідача три проценти річних в розмірі 49,54 грн., а також індекс інфляції в розмірі 310,34 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунком трьох процентів річних в розмірі 49,54 грн., а також індексу інфляції в розмірі 310,34 грн. наданих позивачем, і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст.33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати політичну партію Деснянської районної в місті Києві організації Партії Регіонів (02222, м. Київ, вул. Закревського, будинок 22, кв. 208, ідентифікаційний код 26077253) звільнити та передати за актом приймання-передачі балансоутримувачу комунальному підприємству по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва (02217, м. Київ, вул. Закревського, будинок 15, ідентифікаційний код 31776030) нежитлове приміщення площею 13,9 кв. м. яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Жукова, 26-а.

3. Стягнути з політичної партії Деснянської районної в місті Києві організації Партії Регіонів (02222, м. Київ, вул. Закревського, будинок 22, кв. 208, ідентифікаційний код 26077253) на користь комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва (02217, м. Київ, вул. Закревського, будинок 15, ідентифікаційний код 31776030) заборгованість в розмірі 1850 (одна тисяча вісімсот п'ятдесят) грн. 52 коп., пеню в розмірі 209 (двісті дев'ять) грн. 82 коп., трьох процентів річних в розмірі 49 (сорок дев'ять) грн. 54 коп., індекс інфляції в розмірі 310 (триста десять) грн. 34 коп., а також 3 045 (три тисячі сорок п'ять) грн. 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 23.02.2015 року.

Суддя С.М. Мудрий