Рішення

від 16.02.2015 по справі 922/84/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2015 р.Справа № 922/84/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання П'ятак А.С.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Тихий Океан", м. Київ до ТОВ Виробничо-комерційна фірма "ЛІА" ЛТД про стягнення коштів за участю :

позивача - Скобова В.А. за дов.

відповідача - не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Тихий Океан" звернувся до господарського суду з позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача, ТОВ Виробничо-комерційної фірми "ЛІА" ЛТД заборгованість в розмірі 184807,40 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 169 772,12 грн., 3% річних в розмірі 2302,38 грн., індекс інфляції в розмірі 15 035,28 грн.

Позивач позов підтримав у судовому засіданні, надав до справи уточнений розрахунок заявленої до стягнення суми боргу, яка складається з 155 703,12 грн. основного боргу, індекс інфляції - 11 874,69 грн., 3% річних - 2302,38 грн.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд приймає уточнений позивачем розрахунок заявленої до стягнення суми майнових вимог до розгляду.

Відповідач в судове засідання не з"явився, відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв'язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне:

20.03.2013 р. між ТОВ "Тихий Океан" (постачальником) та ТОВ ВКФ "ЛІА ЛТД" (покупцем) був укладений договір поставки № 73, за умовами яко позивач зобов"язується поставити та передати у власність, а відповідач - прийняти та оплатити товар згідно умов договору.

Відповідно до умов договору, позивач забезпечив постачання товару на підставі видаткових накладних, що підписані обома сторонами. Таким чином, позивач в повному обсязі виконав взяті на себе зобов"язання.

За період з 02.04.2013 р. по 16.05.2014 р. позивач поставив товар на суму 457 720,56 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.

П. 3.2. договору передбачено, що покупець здійснює вчасний розрахунок за товари. Оплата виконується шляхом банківського переказу на рахунок постачальника, зазначений в п. 9.2. договору за реалізований товар один раз на 7 днів після отримання товарів. Таким чином, постачальник зобов"язаний оплатити за отриманий товар протягом семи днів з моменту отримання товару.

Так, відповідач повернув частково товар та здійснив часткову оплату на суму 287 948,44 грн.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 610 Цивільного кождексу України передбачено, що порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання.

Крім того, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

В судовому засіданні позивач надав уточнюючий розрахунок до позовної заяви про стягнення заборгованості, в якому вказує на те, що заборгованість на даний час складає 155 703,12 грн., індекс інфляції - 11 874,69 грн., 3% річних - 2302,38 грн.

Доказів сплати або спростування заявленої до стягнення заборгованості відповідачем суду не надано.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги законними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.8 Конституції України, ст.ст.1,12,22,33 43,49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "ЛІА" ЛТД (93600, Луганська область, Станично-Луганський район, смт. Станиця Луганська, вул. Леніна, 53, код 20163224) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тихий Океан" (03115, м. Київ, просп. Перемоги, 121А, офіс 223, код 36114863) суму основного боргу в розмірі 155 703,12 грн., 3% річних в розмірі 2 302,38 грн., індекс інфляції в розмірі 11 874,69 грн. та 3396,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.02.2015 р.

Суддя С.А. Прохоров

справа №922/84/15