Рішення

від 17.02.2015 по справі 911/5306/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2015 р. справа № 911/5306/14

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до Бахчисарайського комунального унітарного підприємства «Міськтепломережа», Автономна Республіка Крим, м. Бахчисарай

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, м. Київ

про стягнення 1 152 579,95 гривень

за участю представників:

від позивача: Смакота Н.І. (довіреність №14-98 від 18.04.2014)

від відповідача: не прибув

від третьої особи: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

09.12.2014 Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі-ПАТ «НАК «Нафтогаз України»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Бахчисарайського комунального унітарного підприємства «Міськтепломережа» (далі-БКУП «Міськтепломережа»/відповідач) про стягнення 1 152 579,95 грн, з яких: 824 941,44 грн заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу №13/3759-ТЕ-19 від 28.12.2012, 125 638,66 грн пені, 161 618,54 грн інфляційних втрат та 40 381,31 грн 3% річних.

У відповідності до наданих суду пояснень, відповідач проти заявлених позовних вимог не заперечив.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.12.2014 порушено провадження у справі №911/5306/14, а також призначено справу до розгляду на 23.12.2014.

22.12.2014 та 16.01.2015 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надходили клопотання про відкладення розгляду даної справи. Зазначені клопотання судом задоволено.

Ухвалами господарського суду Київської області від 23.12.2014, 20.01.2015, 03.02.2015 та 10.02.2015 розгляд даної справи відкладався на 20.01.2015, 03.02.2015, 10.02.2015 та 17.02.2015 відповідно.

Крім того, ухвалою господарського суду Київської області від 10.02.2015 до участі у даній справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Міністерство енергетики та вугільної промисловості України.

В судові засідання 23.12.2014, 20.01.2015, 03.02.2015, 10.02.2015 та 17.02.2015 представник відповідача не прибув.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

28.12.2012 між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (далі-продавець) та БКУП «Міськтепломережа» (далі-покупець) було укладено договір купівлі-продажу природного газу №13/3759-ТЕ-19 (далі-договір), відповідно до якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ «НАК «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, діє в частині реалізації газу до 31.12.2013, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1 договору).

Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за договором в частині постачання природного газу виконав належним чином.

Так, на виконання умов договору, протягом січня-квітня, жовтня-грудня 2013 року позивачем поставлено, а відповідачем прийнято природний газ загальною вартістю 2 090 978,32 грн, що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на актах приймання-передачі природного газу:

- б/н від 28.10.2013 на суму 476 313,15 грн,

- б/н від 28.10.2013 на суму 380 788,67 грн,

- б/н від 28.10.2013 на суму 418 310,35 грн,

- б/н від 28.10.2013 на суму 18 260,72 грн,

- б/н від 31.10.2013 на суму 30 597,31 грн,

- б/н від 30.11.2013 на суму 280 140,00 грн,

- б/н від 24.01.2014 на суму 486 568,12 грн, копії яких містяться в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення продавцем (позивачем) умов договору.

Втім, відповідач свої обов'язки за договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого газу належним чином не виконав, сплативши 39 800,00 грн 15.03.2013, 88 500,00 грн 22.03.2013, 31 400,00 грн 29.03.2013, 136 500,00 грн 05.04.2013, 34 800,00 грн 12.04.2013, 82 700,00 грн 25.04.2013, 29 000,00 грн 17.05.2013, 19 500,00 грн 24.05.2013, 25 000,00 грн 06.06.2013, 28 000,00 грн 14.06.2013, 22 000,00 грн 21.06.2013, 5 000,00 грн 27.06.2013, 85 000,00 грн 19.07.2013, 108 000,00 грн 15.08.2013, 40 000,00 грн 13.09.2013, 25 497,76 грн 05.12.2013, 5 099,56 грн 12.12.2013, 100 000,00 грн 12.12.2013, 55 000,00 грн 20.12.2013, 100 500,00 грн 15.01.2014, 29 739,56 грн 07.02.2014, 17 000,00 грн 07.02.2014, 26 000,00 грн 14.02.2014, 65 000,00 грн 27.02.2014, 34 500,00 грн 07.03.2014, 32 500,00 грн 13.03.2014, що у сумі становить 1 266 036,88 грн, внаслідок чого за відповідачем утворилось 824 941,44 грн заборгованості, яка визнається останнім у повному обсязі.

Посилаючись на те, що відповідач остаточні розрахунки за договором не провів, позивач просить суд стягнути з першого, зокрема, 824 941,44 грн заборгованості по оплаті вартості газу, поставленого протягом березня-квітня, жовтня-грудня 2013 згідно договору.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 655, ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

З огляду наведеного, підписання відповідачем актів приймання-передачі природного газу за березень-квітень, жовтень-грудень 2013 без будь-яких заперечень щодо обсягу поставленого газу свідчить про прийняття відповідачем цього газу та, відповідно, породжує в останнього обов'язок щодо його оплати у повному обсязі, у відповідності до п. 6.1 договору, до 14.04.2013, 14.05.2013, 14.11.2013, 14.12.2013 та 14.01.2014 відповідно.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також враховуючи те, що станом на день прийняття рішення відповідач поставлений позивачем газ оплатив частково, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 824 941,44 грн заборгованості по оплаті вартості газу, поставленого протягом березня-квітня, жовтня-грудня 2013 згідно договору підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та визнана відповідачем у повному обсязі.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з першого, зокрема, 125 638,66 грн. пені, нарахованої з урахуванням здійснених часткових розрахунків, за періоди:

з 14.02.2013 по 15.03.2013 на 476 313,15 грн заборгованості за січень 2013 року,

з 16.03.2013 по 22.03.2013 на 436 513,15 грн заборгованості за січень 2013 року,

з 23.03.2013 по 29.03.2013 на 348 013,15 грн заборгованості за січень 2013 року,

з 30.03.2013 по 05.04.2013 на 316 613,15 грн заборгованості за січень 2013 року,

з 06.04.2013 по 12.04.2013 на 180 113,15 грн заборгованості за січень 2013 року,

з 13.04.2013 по 25.04.2013 на 145 313,15 грн заборгованості за січень 2013 року,

з 26.04.2013 по 17.05.2013 на 62 613,15 грн заборгованості за січень 2013 року,

з 18.05.2013 по 24.05.2013 на 33 613,15 грн заборгованості за січень 2013 року,

з 25.05.2013 по 06.06.2013 на 14 113,15 грн заборгованості за січень 2013 року,

з 14.03.2013 по 06.06.2013 на 380 788,67 грн заборгованості за лютий 2013 року,

з 07.06.2013 по 14.06.2013 на 369 901,82 грн заборгованості за лютий 2013 року,

з 15.06.2013 по 21.06.2013 на 341 901,82 грн заборгованості за лютий 2013 року,

з 22.06.2013 по 27.06.2013 на 319 901,82 грн заборгованості за лютий 2013 року,

з 28.06.2013 по 19.07.2013 на 314 901,82 грн заборгованості за лютий 2013 року,

з 20.07.2013 по 15.08.2013 на 229 901,82 грн заборгованості за лютий 2013 року,

з 16.08.2013 по 13.09.2013 на 121 901,82 грн заборгованості за лютий 2013 року,

з 14.04.2013 по 13.10.2013 на 418 310,35 грн заборгованості за березень 2013 року,

з 14.05.2013 по 13.11.2013 на 18 260,72 грн заборгованості за квітень 2013 року,

з 14.11.2013 по 13.05.2014 на 30 597,31 грн заборгованості за жовтень 2013 року,

з 14.12.2013 по 13.06.2014 на 280 140,00 грн заборгованості за листопад 2013 року,

з 14.01.2014 по 13.07.2013 на 486 568,12 грн заборгованості за грудня 2013 року.

Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Водночас, в силу вимог ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» передбачено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Беручи до уваги наведені нормативні приписи, суд дійшов висновку, що право на нарахування пені за порушення відповідачем строків оплати вартості поставленого газу у позивача виникає після спливу строку оплати, встановленого п. 6.1 договору, тобто з 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу та припиняється частково/повністю в день, що передує дню проведення часткових/остаточних розрахунків відповідно.

Враховуючи вищевикладене, а також безпідставне включення позивачем до періоду обрахунку пені днів фактичної сплати заборгованості, суд здійснював обрахунок пені за наступні періоди:

з 14.02.2013 по 14.03.2013 на 476 313,15 грн заборгованості за січень 2013 року,

з 16.03.2013 по 21.03.2013 на 436 513,15 грн заборгованості за січень 2013 року,

з 23.03.2013 по 28.03.2013 на 348 013,15 грн заборгованості за січень 2013 року,

з 30.03.2013 по 04.04.2013 на 316 613,15 грн заборгованості за січень 2013 року,

з 06.04.2013 по 11.04.2013 на 180 113,15 грн заборгованості за січень 2013 року,

з 13.04.2013 по 24.04.2013 на 145 313,15 грн заборгованості за січень 2013 року,

з 26.04.2013 по 16.05.2013 на 62 613,15 грн заборгованості за січень 2013 року,

з 18.05.2013 по 23.05.2013 на 33 613,15 грн заборгованості за січень 2013 року,

з 25.05.2013 по 05.06.2013 на 14 113,15 грн заборгованості за січень 2013 року,

з 14.03.2013 по 05.06.2013 на 380 788,67 грн заборгованості за лютий 2013 року,

з 07.06.2013 по 13.06.2013 на 369 901,82 грн заборгованості за лютий 2013 року,

з 15.06.2013 по 20.06.2013 на 341 901,82 грн заборгованості за лютий 2013 року,

з 22.06.2013 по 26.06.2013 на 319 901,82 грн заборгованості за лютий 2013 року,

з 28.06.2013 по 18.07.2013 на 314 901,82 грн заборгованості за лютий 2013 року,

з 20.07.2013 по 14.08.2013 на 229 901,82 грн заборгованості за лютий 2013 року,

з 16.08.2013 по 12.09.2013 на 121 901,82 грн заборгованості за лютий 2013 року,

з 14.04.2013 по 13.10.2013 на 418 310,35 грн заборгованості за березень 2013 року,

з 14.05.2013 по 13.11.2013 на 18 260,72 грн заборгованості за квітень 2013 року,

з 14.11.2013 по 13.05.2014 на 30 597,31 грн заборгованості за жовтень 2013 року,

з 14.12.2013 по 13.06.2014 на 280 140,00 грн заборгованості за листопад 2013 року,

з 14.01.2014 по 13.07.2013 на 486 568,12 грн заборгованості за грудень 2013 року.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом в межах заявленого позивачем періоду, з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень договору, становить 123 442,44 грн, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 125 638,66 грн пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 123 442,44 грн.

Аналогічна правова позиція про безпідставність включення у розрахунок пені дати сплати заборгованості викладена у постанові Вищого господарського суду України від 27.11.2014 у справі №927/989/14.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з першого:

- 161 618,54 грн інфляційних втрат, нарахованих з урахуванням здійснених часткових розрахунків, за періоди:

з 01.04.2013 по 30.11.2013 на 418 310,35 грн заборгованості за березень 2013 року,

з 01.12.2013 по 31.12.2013 на 369 181,88 грн заборгованості за березень 2013 року, зменшеної на суму дефляції за попередній період,

з 01.01.2014 по 31.01.2014 на 215 527,79 грн заборгованості за березень 2013 року, збільшеної на суму інфляції за попередній період,

з 01.02.2014 по 28.02.2014 на 143 219,28 грн заборгованості за березень 2013 року, збільшеної на суму інфляції за попередній період,

з 01.03.2014 по 31.10.2014 на 12 078,60 грн заборгованості за березень 2013 року, збільшеної на суму інфляції за попередній період,

з 01.05.2013 по 31.10.2014 на 18 260,72 грн заборгованості за квітень 2013 року,

з 01.11.2013 по 31.10.2014 на 30 597,31 грн заборгованості за жовтень 2013 року,

з 01.12.2013 по 31.10.2014 на 280 140,00 грн заборгованості за листопад 2013 року,

з 01.01.2014 по 31.10.2014 на 486 568,12 грн заборгованості за грудень 2013 року;

- 40 381,31 грн 3% річних, нарахованих з урахуванням здійснених часткових розрахунків, за періоди:

з 14.02.2013 по 15.03.2013 на 476 313,15 грн заборгованості за січень 2013 року,

з 16.03.2013 по 22.03.2013 на 436 513,15 грн заборгованості за січень 2013 року,

з 23.03.2013 по 29.03.2013 на 348 013,15 грн заборгованості за січень 2013 року,

з 30.03.2013 по 05.04.2013 на 316 613,15 грн заборгованості за січень 2013 року,

з 06.04.2013 по 12.04.2013 на 180 113,15 грн заборгованості за січень 2013 року,

з 13.04.2013 по 25.04.2013 на 145 313,15 грн заборгованості за січень 2013 року,

з 26.04.2013 по 17.05.2013 на 62 613,15 грн заборгованості за січень 2013 року,

з 18.05.2013 по 24.05.2013 на 33 613,15 грн заборгованості за січень 2013 року,

з 25.05.2013 по 06.06.2013 на 14 113,15 грн заборгованості за січень 2013 року,

з 14.03.2013 по 06.06.2013 на 380 788,67 грн заборгованості за лютий 2013 року,

з 07.06.2013 по 14.06.2013 на 369 901,82 грн заборгованості за лютий 2013 року,

з 15.06.2013 по 21.06.2013 на 341 901,82 грн заборгованості за лютий 2013 року,

з 22.06.2013 по 27.06.2013 на 319 901,82 грн заборгованості за лютий 2013 року,

з 28.06.2013 по 19.07.2013 на 314 901,82 грн заборгованості за лютий 2013 року,

з 20.07.2013 по 15.08.2013 на 229 901,82 грн заборгованості за лютий 2013 року,

з 16.08.2013 по 13.09.2013 на 121 901,82 грн заборгованості за лютий 2013 року,

з 14.09.2013 по 05.12.2013 на 81 901,82 грн заборгованості за лютий 2013 року,

з 06.12.2013 по 12.12.2013 на 56 404,06 грн заборгованості за лютий 2013 року,

з 14.04.2013 по 12.12.2013 на 418 310,35 грн заборгованості за березень 2013 року,

з 13.12.2013 по 20.12.2013 на 369 614,85 грн заборгованості за березень 2013 року,

з 21.12.2013 по 15.01.2014 на 314 614,85 грн заборгованості за березень 2013 року,

з 16.01.2014 по 07.02.2014 на 214 114,85 грн заборгованості за березень 2013 року,

з 08.02.2014 по 14.02.2014 на 167 375,29 грн заборгованості за березень 2013 року,

з 15.02.2014 по 27.02.2014 на 141 375,29 грн заборгованості за березень 2013 року,

з 28.02.2014 по 07.03.2014 на 76 375,29 грн заборгованості за березень 2013 року,

з 08.03.2014 по 13.03.2014 на 41 875,29 грн заборгованості за березень 2013 року,

з 14.03.2014 по 30.11.2014 на 9 375,29 грн заборгованості за березень 2013 року,

з 14.05.2013 по 30.11.2014 на 18 260,72 грн заборгованості за квітень 2013 року,

з 14.11.2013 по 30.11.2014 на 30 597,31 грн заборгованості за жовтень 2013 року,

з 14.12.2013 по 30.11.2014 на 280 140,00 грн заборгованості за листопад 2013 року,

з 14.01.2014 по 30.11.2014 на 486 568,12 грн заборгованості за грудень 2013 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З системного аналізу наведеної норми слідує, що проценти річних, так само як і інфляційні втрати на суму боргу, входять до складу грошового зобов'язання і виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процентів і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від винесення рішення про стягнення суми заборгованості, від доведеності вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання. Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та три проценти річних є наслідком невиконання грошового зобов'язання.

Нарахування індексу інфляції згідно вищевказаної статті відбувається за весь час прострочення без обмежень певним вибірковим періодом. Цією нормою передбачено підрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому, за весь період прострочення.

З огляду наведеного, суд дійшов висновку, що приписи ст. 625 ЦК України, передбачають збільшення суми боргу на індекс інфляції за весь період прострочення, а не наростаючим порядком з урахуванням щомісячного збільшення, у той час, як позивачем інфляційні втрати нараховувалися не на саму суму боргу, що мала місце у кожному розрахунковому періоді, а на суми боргу, які вже збільшені на розмір інфляційними втрат за попередній період, що суперечить положенням ст. 625 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 06.11.2013 у справі №905/439/13.

З огляду наведеного, враховуючи встановлені п. 6.1 договору строки остаточних розрахунків за спожитий газ, а також дні здійснення відповідачем часткових розрахунків за договором, суд здійснював обрахунок:

- інфляційних втрат, за періоди:

з 14.04.2013 по 30.11.2013 на 418 310,35 грн заборгованості за березень 2013 року,

з 01.12.2013 по 19.12.2013 на 369 181,88 грн заборгованості за березень 2013 року,

з 01.01.2014 по 14.01.2014 на 215 527,79 грн заборгованості за березень 2013 року,

з 15.01.2014 по 31.01.2014 на 214 114,85 грн заборгованості за березень 2013 року,

з 01.02.2014 по 13.02.2014 на 143 219,28 грн заборгованості за березень 2013 року,

з 01.03.2014 по 12.03.2014 на 12 078,60 грн заборгованості за березень 2013 року,

з 13.03.2014 по 31.10.2014 на 9 375,29 грн заборгованості за березень 2013 року,

з 14.05.2013 по 31.10.2014 на 18 260,72 грн заборгованості за квітень 2013 року,

з 14.11.2013 по 31.10.2014 на 30 597,31 грн заборгованості за жовтень 2013 року,

з 14.12.2013 по 31.10.2014 на 280 140,00 грн заборгованості за листопад 2013 року,

з 14.01.2014 по 31.10.2014 на 486 568,12 грн заборгованості за грудень 2013 року;

- 3% річних за періоди:

з 14.02.2013 по 14.03.2013 на 476 313,15 грн заборгованості за січень 2013 року,

з 16.03.2013 по 21.03.2013 на 436 513,15 грн заборгованості за січень 2013 року,

з 23.03.2013 по 28.03.2013 на 348 013,15 грн заборгованості за січень 2013 року,

з 30.03.2013 по 04.04.2013 на 316 613,15 грн заборгованості за січень 2013 року,

з 06.04.2013 по 11.04.2013 на 180 113,15 грн заборгованості за січень 2013 року,

з 13.04.2013 по 24.04.2013 на 145 313,15 грн заборгованості за січень 2013 року,

з 26.04.2013 по 16.05.2013 на 62 613,15 грн заборгованості за січень 2013 року,

з 18.05.2013 по 23.05.2013 на 33 613,15 грн заборгованості за січень 2013 року,

з 25.05.2013 по 05.06.2013 на 14 113,15 грн заборгованості за січень 2013 року,

з 14.03.2013 по 05.06.2013 на 380 788,67 грн заборгованості за лютий 2013 року,

з 07.06.2013 по 13.06.2013 на 369 901,82 грн заборгованості за лютий 2013 року,

з 15.06.2013 по 20.06.2013 на 341 901,82 грн заборгованості за лютий 2013 року,

з 22.06.2013 по 26.06.2013 на 319 901,82 грн заборгованості за лютий 2013 року,

з 28.06.2013 по 18.07.2013 на 314 901,82 грн заборгованості за лютий 2013 року,

з 20.07.2013 по 14.08.2013 на 229 901,82 грн заборгованості за лютий 2013 року,

з 16.08.2013 по 12.09.2013 на 121 901,82 грн заборгованості за лютий 2013 року,

з 14.09.2013 по 04.12.2013 на 81 901,82 грн заборгованості за лютий 2013 року,

з 06.12.2013 по 11.12.2013 на 56 404,06 грн заборгованості за лютий 2013 року,

з 14.04.2013 по 11.12.2013 на 418 310,35 грн заборгованості за березень 2013 року,

з 13.12.2013 по 19.12.2013 на 369 614,85 грн заборгованості за березень 2013 року,

з 21.12.2013 по 14.01.2014 на 314 614,85 грн заборгованості за березень 2013 року,

з 16.01.2014 по 06.02.2014 на 214 114,85 грн заборгованості за березень 2013 року,

з 08.02.2014 по 13.02.2014 на 167 375,29 грн заборгованості за березень 2013 року,

з 15.02.2014 по 26.02.2014 на 141 375,29 грн заборгованості за березень 2013 року,

з 28.02.2014 по 06.03.2014 на 76 375,29 грн заборгованості за березень 2013 року,

з 08.03.2014 по 12.03.2014 на 41 875,29 грн заборгованості за березень 2013 року,

з 14.03.2014 по 30.11.2014 на 9 375,29 грн заборгованості за березень 2013 року,

з 14.05.2013 по 30.11.2014 на 18 260,72 грн заборгованості за квітень 2013 року,

з 14.11.2013 по 30.11.2014 на 30 597,31 грн заборгованості за жовтень 2013 року,

з 14.12.2013 по 30.11.2014 на 280 140,00 грн заборгованості за листопад 2013 року,

з 14.01.2014 по 30.11.2014 на 486 568,12 грн заборгованості за грудень 2013 року.

Оскільки арифметично вірний розмір інфляційних втрат та 3% річних, обрахованих судом в межах заявленого позивачем періоду з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень договору, становить 158 225,47 грн та 39 816,93 грн відповідно, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 161 618,54 грн інфляційних втрат та 40 381,31 грн 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 158 225,47 грн та 39 816,93 грн відповідно.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 530, 612, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 230 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Бахчисарайського комунального унітарного підприємства «Міськтепломережа» (98404, Автономна Республіка Крим, м. Бахчисарай, вул. Грузинова, 65, ідентифікаційний код 22245512) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720):

- 824 941 (вісімсот двадцять чотири тисячі дев'ятсот сорок одну) грн 44 коп. заборгованості,

- 123 442 (сто двадцять три тисячі чотириста сорок дві) грн 44 коп. пені,

- 158 225 (сто п'ятдесят вісім тисяч двісті двадцять п'ять) грн 47 коп. інфляційних втрат,

- 39 816 (тридцять дев'ять тисяч вісімсот шістнадцять) грн 93 коп. 3% річних,

- 22 928 (двадцять дві тисячі дев'ятсот двадцять вісім) грн 53 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 17.02.2015

Суддя В.А. Ярема