Рішення

від 23.02.2015 по справі 927/1903/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=================================================================================================================================================================

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

« 23» лютого 2015 року Справа № 927/1903/14

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Цимбал-Нарожної М.П.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Комунальник»

вул. Зелена, 24, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська обл., 16000;

до відповідача: Новгород-Сіверської міської ради

вул. К. Маркса, 2, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська обл., 16000;

про стягнення 31320грн.83коп.;

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились;

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комунальник» звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до Новгород-Сіверської міської ради про стягнення 24718грн.17коп. боргу по оплаті послуг з очистки території від снігу спеціальною технікою, 5350грн.11коп. інфляційних нарахувань, обчислених за період з березня 2013 року по листопад 2014 року, 1252грн.55коп. трьох процентів річних, нарахованих за період з 05.02.2013 по 16.12.2014.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання в частині оплати послуг з очистки території від снігу спеціальною технікою, наданих на підставі укладеного між сторонами договору №7 від 02.01.2013 на надання послуг.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 18.12.2014 порушено провадження у справі та призначено розгляд на 05.01.2015, після чого розгляд справи відкладався до 16.02.2015.

Суд перейшов до розгляду спору по суті в судовому засіданні 16.02.2015.

Представник позивача в судове засідання 23.02.2015 не з'явися.

Відповідач представників в судові засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений, про що свідчать поштові повідомлення №1400027602268 від 18.12.2014 та №1400027855484 від 13.01.2015, №1400028030780 від 16.02.2015.

Пунктом 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 встановлено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (пункт 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі „Смірнова проти України").

Враховуючи те, що явка представників сторін судом обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком учасників судового провадження, а також зважаючи на тривалий (загальний) строк вирішення даного спору, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача, який завчасно (поштові повідомлення: №1400027602268 від 18.12.2014 та №1400027855484 від 13.01.2015, №1400028030780 від 16.02.2015), належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, при цьому мав можливість безперешкодно направити необмежену кількість повноважних представників у судове засідання.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

02 січня 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Комунальник» (позивач у справі, виконавець за договором) та Новгород-Сіверською міською радою (відповідач у справі, замовник за договором) укладено договір №7 на надання послуг (далі по тексту рішення - Договір).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За юридичною природою вказаний Договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу ст. 902 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто.

Згідно із п.п. 1.1., 2.1. Договору виконавець зобов'язується виконувати роботи, а саме виділяти спеціальну техніку в розпорядження замовника на надання послуг по очистці території від снігу по його заявці по договірній ціні згідно додатка, а замовник зобов'язується розрахуватись з виконавцем за виконані обсяги робіт на умовах та в терміни, передбачені даним договором.

Факт надання відповідачу послуг з очистки території від снігу спеціальною технікою підтверджується актами виконаних робіт: №2015 від 31.01.2013 на суму 2088грн., №125 від 06.02.2013 на суму 3393грн., №462 від 29.03.2013 на суму 7755грн.38коп., №463 від 29.03.2013 на суму 7830грн., №471 від 29.03.2013 на суму 1824грн.79коп., №1819 від 10.12.2013 на суму 1827грн.

Всього позивачем надані відповідачу послуги на суму 24718,17грн..

Як вбачається із змісту вищевказаних актів, в них відсутні застереження замовника щодо якості, обсягу та вартості наданих послуг; останні підписанні сторонами, та скріплені їх печатками що, в свою чергу, свідчить про належне виконання позивачем взятих на себе за договором зобов'язань.

Факт надання позивачем послуг у визначених в актах обсягах в ході розгляду даної справи в місцевому господарському суді відповідачем також не оспорювався.

Відповідно до ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В додатку до Договору, підписаному обома сторонами, останні визначили тарифи на послуги автотранспорту - вартість 1 машино/години роботи у замовника з ПДВ при очистці проїзної частини вулиць міста від снігу: екскаватор - 228грн.10коп., грейдер - 261грн., трактор Т-40 - 110грн.30коп.

Згідно із п.п. 3.1., 3.3., 3.4. Договору, замовник повинен повністю розрахуватись з виконавцем за виконану роботу у термін не пізніше 3 днів з дня отримання акта виконаних робіт. Вид розрахунку - безготівковий, на розрахунковий рахунок виконавця. Загальна сума виконаних робіт по даному Договору становитиме 31157,57грн. (тридцять одна тисяча сто п'ятдесят сім гривень 57 копійок).

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2., 4.3. Договору, підтвердженням виконаних робіт є акт виконаних робіт між замовником та виконавцем. Після завершення робіт виконавець передає замовнику оформлений у встановленому порядку акт виконаних робіт в 2-х примірниках. Замовник протягом 3 днів з дня одержання акту виконаних робіт, зобов'язаний повернути виконавцеві 1 примірник підписаного акту або мотивовану відмову.

За повідомленням позивача, відповідач надані послуги до цього часу не оплатив, внаслідок чого станом на день звернення до суду з даним позовом за ним рахується заборгованість у сумі 24718грн.17коп., яку позивач і просить стягнути з останнього в судовому порядку.

В силу ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем доказів оплати послуг суду не надано, що свідчить про неналежне виконання відповідачем взятих на себе за договором зобов'язань.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

За змістом ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання по оплаті вартості наданих позивачем послуг, на момент винесення рішення відповідач доказів оплати послуг суду не представив, а тому суд приходить до висновку, що вимога є правомірною, у зв'язку з чим підлягає задоволенню в повному обсязі і з відповідача на користь позивача має бути стягнуто 24718грн.17коп. основного боргу.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача інфляційні за період з березня 2013 року по листопад 2014 року в сумі 5350,11грн. та 3% річних за період з 05.02.2013 по 16.12.2014 в сумі 1252,55грн..

За перерахунком суду інфляційні за період з березня 2013р. по листопад 2014р. складають 5358,11грн.

Оскільки позивачем заявлено до стягнення інфляційні в сумі 5350,11грн. та 3% річних в сумі 1252,55грн., нарахування яких відповідає вимогам норм матеріального права та умовам Договору, а тому такі вимоги підлягають задоволенню і стягненню на користь позивача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати, понесені ним на оплату юридичних послуг у сумі 1000грн.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Статтею 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Відповідно до ч. 3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Згідно статті 1 Закону України «Про адвокатуру» адвокатура України є добровільним професійним громадським об'єднанням, покликаним згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу.

Частина 1 статті 12 Закону України «Про адвокатуру» передбачає, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Відповідно до статті 33 Правил адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 року протокол від 1-2жовтня 1999 року № 6/VІ, єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є - гонорар. Гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обґрунтованим за розміром.

В даному випадку договір укладено між адвокатом Костюченко В.К. та товариством з обмеженою відповідальністю «Комунальник».

В матеріалах справи наявні: договір про надання правової допомоги від 01.12.2014; видатковий касовий ордер від 15.12.2014 на суму 1000грн.; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №413 від 04.11.2008, ордер Серії АА№085764, обґрунтування витрат на правову допомогу.

Відповідно до п.1. Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про державний бюджет на 2015 рік», мінімальну заробітну плату на 2015р. встановлено у розмірі 1218 гривень, а отже 40% від 1218грн. складає 487,20грн.

В обґрунтування витрат на правову допомогу, позивач вказує на 4 години затрачених на юридичні послуги адвокатом.

Суд вважає, що витрати на правову допомогу є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню в сумі 1000,00грн.

Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно ст.49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно статті 49 ГПК України та Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1827,00грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, ст.75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Новгород-Сіверської міської ради (вул. К.Маркса, 2, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000, відомості про рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 04061978) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Комунальник» (вул. Зелена, 24, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000, відомості про рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 03358009) 24718,17грн. боргу, 5350,11грн. інфляційних, 1252,55грн. 3% річних, 1827,00грн. судового збору та 1000,00 грн. витрат на оплату юридичних послуг.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна

Повний текст рішення підписано 24 лютого 2015 року

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна