Рішення

від 23.02.2015 по справі 903/1262/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 лютого 2015 р. Справа № 903/1262/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАНЦ КЛЯЙНЕ УКРАЇНА"

до відповідача Приватного підприємства "Європацукор"

про стягнення 95 467,46 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Апальков Є.Ю., дов. від 01.12.2014 року

від відповідача: Колєсов М.Ч., дов.№1/10/14 від 15.10.2014 року

Судове засідання проводиться в режимі відеоконференції відповідно до ухвали суду від 04.02.2015 року у справі №903/1262/14

Права та обов'язки учасникам судового процесу роз'яснені відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть: Позивач - ТзОВ "ФРАНЦ КЛЯЙНЕ УКРАЇНА" ставив вимогу стягнути з відповідача ПП "Європацукор" 88 571,23 грн. заборгованості з врахуванням інфляційних, 5598,66 грн. відсотків річних, а також 6000 грн. адвокатських послуг.

Заявою від 12.01.2015 року №12/15 уточнив суму позову та просив стягнути 91 320,07 грн. заборгованості з врахуванням індексу інфляції, 5684,70 грн. відсотків річних, а також 6000 грн. адвокатських послуг.

Заявою від 19.01.2015 року №19/01 повторно уточнив суму позову та просить стягнути 90 967,56 грн. заборгованості з врахуванням індексу інфляції, 4499,90 грн. відсотків річних, а також 6000 грн. адвокатських послуг.

Обгрунтовуючи заявлену вимогу вказує, що 21.05.2012 року відповідачу було направлено рахунок №000043 на оплату запчастин на загальну суму 302 205,13 грн., який підлягав оплаті протягом 3-х днів; 13.06.2012 року відповідачем по даному рахунку було перераховано 150 000 грн. 22.08.2012 року по видатковій накладній №РН-0000039 та 14.09.2012 року по накладній №РН-0000067 було поставлено запчастини на суму відповідно 217 637,78 грн. та 67 387,46 грн., всього на суму 285 025,24 грн. Після поставки товару відповідачем було перераховано 05.10.2012 року, 19.10.2012 року, 05.12.2012 року та 11.01.2013 року за товар 60 000 грн., а всього з врахуванням попередньої оплати 210 000 грн.

Згідно акту взаємозвірки заборгованість по оплаті станом на 21.12.2013 року становить 74 526,34 грн.

На суму заборгованості згідно заяви про уточнення позовних вимог від 19.01.2015 року нараховано інфляційні в сумі 16 441,22 грн. за період з 15.12.2012 року по 15.12.2014 року, 3% річних в сумі 4499,90 грн.

Згідно супровідних листів №03/02 від 03.02.2015 року, 13/02 від 13.02.2015 року позивач надав суду для ознайомлення оригінали документів, що підтверджують поставку товару на суму 285 025,24 грн. (видаткові накладні, довіреності на отримання товару, виписки банку про часткову оплату, акт взаємозвірки розрахунків, податкові накладні та податкові декларації, вимоги, що надсилались відповідачу на оплату заборгованості в сумі 74 526,34 грн. з доказами їх одержання відповідачем).

Дані матеріали оглянуто в судовому засіданні та звірено з копіями наявними в матеріалах справи.

В додатковому поясненні від 26.01.2015 року вих..26/15 вказує, що товар відпускався в м.Києві по видаткових накладних №РН0000039 від 22.08.2012 року та №РН0000067 від 14.09.2012 року представникам відповідача за довіреностями; відповідач відобразив у складі свого податкового кредиту суму сплаченого податку на додану вартість, що підтверджується податковими накладними №3 від 13.06.2012 року та №12 від 22.08.2012 року; позивач не виставляв інших рахунків для оплати крім рахунку-фактури №00043 від 21.05.2012 року; в листопаді 2014 року від позивача було отримано лист №504а від 19.10.2012 року та №34а від 11.01.2013 року про зарахування платежів згідно помилково вказаних рахунків саме по рахунку-фактурі №43 від 21.05.2012 року.

Відповідач в поясненнях від 20.01.2015 року вих.№25, від 26.02.2015 року №76 вимогу позивача не визнає, вказуючи, що зазначені в позовній заяві видаткові накладні відсутні на ПП "Європацукор" та не відображаються по бухгалтерському обліку підприємства, акт взаємозвірки головним бухгалтером Омельчук Д.М. не підписувався і завірений печаткою, яка на підприємстві не використовується, докази транспортування товару відсутні, довіреності на його отримання підприємством не видавалися.

Також заперечує вимогу щодо стягнення послуг адвоката в сумі 6000 грн., оскільки дана сума включена в складову предмету позову та не наведено правового обґрунтування даної суми, а згідно довіреності від 01.12.2014 року Апальков Є.Ю. виступає, як представник позивача, а не адвокат, договір про надання правової допомоги №17/11 також укладений з фізичною особою-підприємцем Апальковим Є.Ю., який іменований як Адвокат.

З матеріалів справи, пояснень представників сторін вбачається, що 21.05.2012 року ТзОВ «Франц Кляйне Україна» (Постачальник) було виписано рахунок №000043 на оплату запчастин для ПП «Європацукор» на суму 302 205,13 грн.(а.с.31-32).

22.08.2012 року по видатковій накладній №РН-0000039 представником ПП «Європацукор» Марценюком В.В., який діяв згідно довіреності №262 від 21.08.2012 року, було отримано на ТзОВ «Франц Кляйне Україна» товар - запчастини на суму 217 637,78 грн.; 14.09.2012 року по видатковій накладній РН-0000067 представником ПП «Європацукор» Гошко М.С., який діяв згідно довіреності №317 від 14.09.2012 року, отримано товар - запчастини на суму 67 378,46 грн. (а.с.31-33).

Оригінали даних документів надано відповідачем на вимогу суду та оглянуто в судовому засіданні.

Згідно банківських виписок ПП «Європацукор» було перераховано кошти в сумі 210 000,00 грн., з яких 12.06.2012 року 150 000,00 грн. (підстава оплата за запчастини згідно рахунку 000043 від 21.05.2012 року), 04.10.2012 року - 20 000,00 грн. за запчастини згідно рахунку 0001216 від 31.08.2012 року, 18.10.2012 року - 10 000,00 грн. за запчастини згідно рахунку 0001289 від 18.10.2012 року, 04.12.2012 року - 20 000,00 грн. за запчастини згідно рахунку 0001390 від 07.12.2012 року (а.с.34-38).

Відповідач листами від 19.10.2012 року №504а та від 11.01.2013 року №34а просив оплату даних сум зарахувати по рахунку №43 від 21.05.2012 року (а.с.124-125).

Тому як слідує з акту звірки взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем, дані платежі зараховано як оплату за товар по видаткових накладних від 22.08.2012 року №РН-0000039 та від 14.09.2012 року №РН-0000067, згідно даного акту заборгованість перед ТОВ «Франц Кляйне Україна» станом на 31.12.2013 року складає 74 526,34 грн. (а.с.42).

20.11.2014 року за вих. №20/14 відповідачу направлена претензія на суму заборгованості 74 526,34 грн., яка отримана останнім 28.11.2014 року.

Позивач ставить вимогу, уточнену заявою від 19.01.2015 року №19/01, стягнути з відповідача заборгованість в сумі 74 526,34 грн., 16 441,22 грн. інфляційних нарахувань та 4499,90 грн. відсотків річних, також просить стягнути послуги адвоката в сумі 6000 грн.

За загальними нормами ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших актів, договору ,а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Між сторонами по справі виникли зобов'язання, що випливають з договорів купівлі-продажу, оформленого шляхом виписки видаткових накладних.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Оскільки у видаткових накладних на відпуск товару строк його оплати не було зазначено, то в силу ч.1 ст.692 ЦК обов'язок по оплаті товару виник після прийняття товару, тобто з 22.08.2012 року по накладній №РН-0000039 та з 14.09.2012 року по накладній №РН-0000067.

Водночас, як слідує з матеріалів справи зобов'язання щодо оплати товару відповідачем були виконані частково, заборгованість по оплаті становить 74526,34 грн., яка підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2013 року, даний акт підписаний позивачем, відповідачем та скріплений їх печатками.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За частиною 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, наведеного в заяві про уточнення позовних вимог від 19.01.2015 року №19/01, сума інфляційних нарахувань складає 16 441,22 грн., відсотків річних 4499,90 грн., які відповідачем фактично не оспорюються.

Виходячи з зазначеного вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 74 526,34 грн. інфляційних в сумі 16 441,22 грн. та відсотків річних в сумі 4499,90 грн. підставна та підлягає задоволенню.

Доводи відповідача щодо безпідставності вимог із-за відсутності первинних документів, не береться судом до уваги, оскільки приймання товару представниками відповідача підтверджено видатковими накладними, довіреностями на його отримання, які виписані ПП «Європацкор» та скріплені його печаткою, часткова оплата підтверджена банківськими виписками.

Відповідно до ст.49 ГПК України понесені позивачем витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача в сумі 1909,35 грн. (95467,46*2%).

Щодо вимоги про стягнення послуг адвоката в сумі 6000 грн., то дана судом задовольняється частково на суму 3000 грн.

При цьому суд враховує те, що в матеріалах справи наявні докази, які підтверджують оплату даних послуг лише на суму 3000 грн., надання послуг підтверджено: договором про надання правової допомоги №17/11 від 17.11.2014 року, за умовами якого юридичні послуги надавались адвокатом Апальковим Є.Ю., свідоцтвом адвоката №3481 від 30.10.2008 року, ордером на надання правової допомоги серія КВ №178903 від 12.01.2015 року, який виписаний Апалькову Є.Ю., який діє згідно свідоцтва на заняття адвокатською діяльністю №3481 від 30.10.2008 року, рахунком №19/11 від 19.11.2014 року на суму 3000 грн.

Доводи відповідача щодо відсутності вимоги про стягнення послуг адвоката та включення даної суми в ціну позову є надуманими, оскільки в заяві про уточнення суми позову від 19.01.2015 року позивач ставив вимогу стягнути 90 967,56 грн. заборгованості з інфляційними, 4499,90 грн. відсотків річних, а також 6000 грн. адвокатських послуг. Як в договорі про надання правової допомоги, так і в рахунку на оплату послуг Апальков Є.Ю. вказаний, як «Адвокат», що підтверджено також вищезазначеними доказами.

Керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.526,610,612,625,655,692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд України,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Європацукор» (45300, Волинська обл.., Іваничівський район, смт.Іваничі, вул.Заводська, буд.18, ідент. код 31979894, п/р26006012056980 в ПАТ «Банк Фінанси та Кредит», МФО 333603) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Франц Кляйне Україна» (02166, м.Київ, вул.Маршала Жукова, буд.26, ідент. код 37140648, п/р 26001304145 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805) 95 467,46 грн., з них 74 526,34 грн. заборгованості, 16 441,22 грн. інфляційних, 4499,90 грн. відсотків річних, а також 1909,35 грн. витрат по судовому збору та 3000 грн. витрат на послуги адвоката.

3.Повернути ТзОВ «Франц Кляйне Україна» зайво сплачений судовий збір в сумі 94,04 грн.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено

23.02.2015

Суддя С. В. Костюк