Рішення

від 28.01.2015 по справі 910/21540/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2015Справа №910/21540/14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-технологічна компанія "ДАКМАС"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія "Цивільне Будівництво"

Про стягнення 26 701,88 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Науменко О.А. - представник

Від відповідача не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-технологічна компанія "ДАКМАС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія "Цивільне Будівництво" про стягнення 26 701,88 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2014 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/21540/14 та призначено розгляд справи на 12.11.2014.

В судове засідання 12.11.2014 представники сторін не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, вмотивованих заяв та клопотань до суду не направили.

Ухвалою суду від 12.11.2014 відкладено розгляд справи на 28.01.2015.

В судове засідання 28.01.2015 представник позивача з'явився, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 28.01.2015 р. повторно не з'явився, вимоги ухвал суду від 09.10.2014, та від 12.11.2014 не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 28.01.2015, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 28.01.2015 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.11.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Цивільне будівництво", як генпідрядником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-технологічна компанія "ДАКМАС" , як підрядником було укладено договір підряду № 74/12.

Предметом вище зазначеного договору сторони погодили що генпідрядник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання на власний ризик та власними силами, з використанням своїх матеріалів, у відповідності до проектної документації будівництва об'єкта, умов договору та затвердженої договірної ціни, виконати та передати генпідряднику вогнезахист вузлів перетину інженерних комунікацій з будівельними конструкціями на об'єкт будівництва: Офісно-житловий комплекс з підземно-наземним паркінгом по вул.. С. Струтинського, 2 у Печерському районі м. Києва, а генпідрядник зобов'язується прийняти та оплатити вартість належним чином виконаних підрядником робіт та використаних ним при цьому матеріалів, комплектуючих виробів та обладнання, відповідно до умов договору.

Відповідно до розділу 2 договору, договірна ціна робіт визначається на підставі Додатку № 1 до Договору та становить 233 309,17 грн. Загальна ціна Договору визначається з вартостіі фактично виконаних підрядником та прийнятих генпідрядником робіт на підставі Актів виконаних робіт.

В матеріалах справи наявні акти приймання виконаних робіт, відповідно до яких за січень 2013 виконано робіт на 139977,00 грн, за березень 2013 - виконано робіт на 139974,00 грн, за січень 2014 виконано робіт на 50450,63 грн.

Позивач зазначає, що виконав взяті на себе обов'язки за договором тоді як відповідачем виконано обов'язки не в повному обсязі, в зв'язку із чим виникла заборгованість у розмірі 2522563 грн.

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Ч. 1 ст. 530 ЦК України, встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що відповідачем не виконано умов договору.

Належні докази оплати робіт в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 33 ЦК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Обов'язок доказування та подання доказів, відповідно до ст. 33 ГПК України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі ст. 84 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Враховуючи вище зазначне суд доходить до висновку про задоволення вимоги позивача відносно стягнення основної заборгованості в розмірі 25 225,63 грн.

Крім суми основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1152,81 грн., 323,44 грн. - 3% річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором

Відповідно до п. 8.2 Договору за прострочення генпідрядником строків оплати належним чином виконаних підрядником і прийнятих генпідрядником робіт згідно умов договору, останній сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від вартості заборгованості за кожний прострочений день.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно статті 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 1152,81 грн. Контррозрахунку суми пені відповідачем суду не надано. Відповідно до розрахунку суду суми що підлягай стягненню становить 1152,81 грн.

Згідно зі ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача збитків від 3% річних з простроченої суми, суд задовольняє його в розмірі 323,44. - 3% річних, Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Цивільне будівництво" (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 32, кв. 46, код ЄДРПОУ 37355328) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-технологічна компанія "ДАКМАС" ( 07500, Київська область, Баришівський район, смт Баришівка, вул. Пархоменка, 34, код ЄДРПОУ 37649016) основну заборгованість в розмірі 25 225 (двадцять п'ять тисяч двісті двадцять п'ять) грн.. 63 коп., пеню в розмірі 1152 (одна тисяча сто п'ятдесят дві) грн., 81 коп., 3 % річних в розмірі 323 (триста двадцять три) грн. 44 коп., судовий збір у розмірі 1827 ( одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст складено 03.02.2015

Суддя Л.В. Прокопенко