Ухвала

від 18.02.2015 по справі 6-43632св14

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І., Закропивного О.В.,

Лесько А.О., Хопти С.Ф.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, за касаційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, на рішення апеляційного суду Київської області від 30 жовтня 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2013 року публічне акціонерне товариство «Банк Форум» (далі - ПАТ «Банк Форум») звернулося до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що 15 квітня 2008 року між банком і відповідачкою ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, за яким остання отримала кредит в сумі 1 670 тис. доларів США строком на один рік зі сплатою відсотків за користування коштами в розмірі 13 % річних. На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком і позичальницею 15 квітня 2008 року було укладено договір іпотеки, згідно з яким остання передала в іпотеку належне їй нерухоме майно: три земельні ділянки площею 2,4779 га, 2,4781 га та 2,4778 га із цільовим призначенням - будівництво складських приміщень з автостоянкою, розташованих на території Дударківської сільської ради Бориспільського району Київської області. Вказувало, що після закінчення строку дії договору відповідачка не виконала своїх обов'язків і не повернула кредитні кошти, станом на 18 липня 2013 року має заборгованість в розмірі 18 702 596 грн 33 коп., з яких борг за тілом кредиту 13 268 380 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 2 980 225 грн 54 коп., пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України за простроченим кредитом 2 453 990 грн 79 коп. Письмова вимога банку про погашення боргу залишена відповідачкою без задоволення.

Посилаючись на норми ст. ст. 33, 39 Закону України «Про іпотеку» та умови кредитного договору, просив в рахунок часткового погашення боргу за кредитним договором в розмірі 18 702 596 грн 33 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: три земельні ділянки площею 2,4779 га, 2,4781 га та 2,4778 га із цільовим призначенням - будівництво складських приміщень з автостоянкою, розташованих на території Дударківської сільської ради Бориспільського району Київської області, шляхом їх реалізації з прилюдних торгів за ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 липня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 30 жовтня 2014 року рішення місцевого суду скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову. В рахунок погашення боргу ОСОБА_3 перед ПАТ «Банк Форум» за кредитним договором від 15 квітня 2008 року в розмірі 18 702 596 грн 33 коп., з яких тіло кредиту - 13 268 380 грн, відсотки - 2 980 225 грн 54 коп., пеня - 2 453 990 грн 79 коп., звернуто стягнення на предмет іпотеки у вигляді трьох земельних ділянок, зазначених в договорі іпотеки від 15 квітня 2008 року, а саме: земельну ділянку площею 2,4779 га, кадастровий номер 3220883600:04:001:0063, земельну ділянку площею 2,4781 га, кадастровий номер 3220883600:04:001:0046, земельну ділянку площею 2,4778 га, кадастровий номер 3220883600:04:001:0047, розташованих на території Дударківської сільської ради Бориспільського району Київської області, з цільовим призначенням для будівництва складських приміщень із автостоянкою. Предмет іпотеки у вигляді трьох земельних ділянок площею 2,4779 га, 2,4781 га та 2,4778 га, розташованих на території Дударківської сільської ради Бориспільського району Київської області, що знаходяться у власності іпотекодавця ОСОБА_3, підлягає реалізації шляхом проведення прилюдних торгів відповідно до процедури, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності, незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого суду.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_3 порушила свої зобов'язання перед банком щодо повернення кредитних коштів та процентів, має заборгованість за кредитом в розмірі 18 702 596 грн 33 коп., однак порушені права банку захисту не підлягають у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що договір іпотеки є способом забезпечення виконання зобов'язання за укладеним між сторонами кредитним договором, тобто є похідним від основного кредитного зобов'язання і діє до припинення основного зобов'язання, що прямо передбачено ч. 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку», згідно з якою іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Позов підлягає задоволенню, оскільки відповідачка не повернула кредитні кошти банку.

Проте погодитися з такими висновками суду апеляційної інстанції не можна.

Судами установлено, що 15 квітня 2008 року між АКБ «Банк Форум», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк», і ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, згідно з яким відповідачка отримала в банку на споживчі цілі кредит готівкою в розмірі 1 670 тис. доларів США строком на один рік зі сплатою відсотків в розмірі 13 % річних.

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком і відповідачкою 15 квітня 2008 року укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки, за яким відповідачка передала в іпотеку належне їй нерухоме майно, а саме: три земельні ділянки площею 2,4779 га, 2,4781 га та 2,4778 га із цільовим призначенням - будівництво складських приміщень з автостоянкою, розташованих на території Дударківської сільської ради Бориспільського району Київської області.

ОСОБА_3 не виконала обов'язків, покладених на неї умовами договору, зокрема, не повертала щомісячно проценти за кредитом, а після закінчення строку дії договору кредитні кошти не повернула. Станом на 18 липня 2013 року має заборгованість в розмірі 18 702 596 грн 33 коп., з яких борг за тілом кредиту 13 268 380 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 2 980 225 грн 54 коп., пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України за простроченим кредитом 2 453 990 грн 79 коп. за період із 18 липня 2012 року по 18 липня 2013 року.

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Також установлено, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 30 травня 2011 року із відповідачки стягнуто борг за кредитом в розмірі 12 725 621 грн 01 коп.

Згідно з ч. ч. 2,3 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного або кількох боржників, а також, якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу строку позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно до ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність сплила і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення.

Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо за кожним простроченим платежем.

Відповідно до п. 17 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599 - 601, 604 - 609 ЦК України. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається не виконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК України.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про задоволення позову, оскільки є судове рішення про стягнення кредитної заборгованості, яке набрало законної сили та відповідачем не виконане, а тому позивач має право на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України.

Ураховуючи, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, апеляційним судом не встановлено, його рішення не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для його скасування з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 333, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Київської області від 30 жовтня 2014 року скасувати, справу передати на новий апеляційний розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д.Д. Луспеник

Судді: Б.І. Гулько

О.В. Закропивний

А.О. Лесько

С.Ф. Хопта