Рішення

від 17.02.2015 по справі 917/2622/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

17.02.2015р. Справа № 917/2622/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостоконструкція", вул.Ливарна, 7, м. Полтава, Полтавська область,3603; а/с 504

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавське мостобудівельне управління", вул.Ливарна, 5, м. Полтава, Полтавська область,36034

про стягнення 25345,00 грн.

суддя Іваницький Олексій Тихонович

секретар судового засідання Жадан Т.С.

Представники сторін:

від позивача : Дубовик В.А. дов. № 3 від 30.01.2015 року

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 25345,00 грн. за договором №12 від 25.06.2012 р.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, відзив на позовну заяву не подав.

16.02.2015р. за вхідним №2104 канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи за підписом в.о.директора ТОВ "Полтавське мостобудівельне управління" Панченка О.О. Клопотання про відкладення розгляду обґрунтоване неможливістю направлення в судове засідання представника відповідача в в'язку з тим , що на підприємстві працюють лише головний бухгалтер та юрист, які перебувають у відпустці та виконуючий обов'язки директора, який перебуває на лікарняному. На підтвердження обставин якими обґрунтовується клопотання відповідачем не надано належних доказів. Суд подане клопотання прийняв, розглянув та задовольнив залучивши до матеріалів справи.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи закінчення терміну розгляду справи, встановленого ст. 69 ГПК України, та достатність документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

між ТОВ "Мостоконструкція" (Продавцем) ТОВ "Полтавське мостобудівельне управління" (Покупцем) було укладено Договір №12 від 25.06.2012 р. на поставку продукції.

На виконання взятих на себе договірних зобов'язань продавцем було передано покупцю (відповідачу у справі) продукцію на загальну суму 72565,00 грн.

Так зокрема продавцем було передано покупцю (відповідачу у справі) накладні та довіреності:

- за накладною №49 від 25.06.2012 р. бетон М200 вартістю 6570,00 грн. (отримано згідно довіреності №33 від 25.06.2012 р.);

- за накладною №65 від 17.07.2012 р. блок фундаменту ФБС 40 вартістю 1140,00 грн. (отримано згідно довіреності №37 від 17.07.2012 р.);

- за накладною №70 від 24.07.2012 р. бетон М200 вартістю 8860,00 грн. (отримано згідно довіреності №37 від 17.07.2012 р.);

- за накладною №74 від 3.08.2012 р. бетон М200 вартістю 38519,00 грн. (отримано згідно довіреності №45 від 1.08.2012 р.);

- за накладною №89 від 28.08.2012 р. бетон М200 вартістю 9906,00 грн. (отримано згідно довіреності №45 від 1.08.2012 р.);

- за накладною №119 від 28.09.2012 р. бетон М300 вартістю 6920,00 грн. (отримано згідно довіреності №51 від 28.09.2012 р.).

Пунктом 1 розділу 3 Договору передбачена стовідсоткова попередня оплата продукції. Попередня оплата ТОВ "Полтавське мостобудівельне управління" здійснювалась лише частково.

Фактично відповідачем було сплачено 47220,00 грн., а отже заборгованість ТОВ "Полтавське мостобудівельне управління" перед ТОВ "Мостоконструкція" за поставлену продукцію становить 25345,00 грн. (Розрахунок основної заборгованості: 72565,00 грн. (сума проданого товару згідно накладних) - 47220,00 (сума сплати за проданий товар) = 25345,00 грн. - сума заборгованості за проданий товар.

З метою безпосереднього врегулювання спору , керуючись ч. 2 ст. 530 ЦК України ТОВ "Мостокнструкція" (позивач) 26.11.2014 р. направило на адресу ТОВ "Полтавське мостобудівельне управління" (відповідача) вимогу від 25.11.2014 №75 про сплату в семиденний строк від дня пред'явлення даної вимоги заборгованості за поставлену згідно Договору №12 від 25.06.2012 р. продукцію в сумі 25345,00 грн.

ТОВ "Полтавське мостобудівельне управління" (відповідач) відповіді на вимогу не надало, в установлений семиденний строк заборгованість не погасило.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із статтями 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 712 ЦК України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України (надалі ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із статтями 526 - 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Вирішуючи господарський спір суди зобов'язані достеменно встановити сам факт виконання договірних зобов'язань оскільки з'ясування вказаних питань має істотне значення для вирішення спору на впливає на правильність застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 '' Про судове рішення '' рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи,що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно до ч.1 статті 4-7 ГПК України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а ч.1 статті 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослід- женими в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Згідно до приписів статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач відповідно до статей 32-34,36,38 ГПК України надав належні докази, довів та обґрунтував обставини на які він посилався як підставу своїх вимог та заперечень які дають підставу суду позов задовольнити повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті витрат судового збору в сумі 1827 грн. при задоволені позову покладаються на відповідача.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задоволено повністю.

Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 4 - 47, 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавське мостобудівельне управління" , код ЄДРПОУ 37829344 (вул. Ливарна, 5, м. Полтава, 36034,) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостоконструкція" , код ЄДРПОУ 31967082 (вул. Ливарна, 7, м. Полтава, 36034) основний борг в сумі 25345,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн., всього 27172,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили

Повний текст рішення складено 24.02.2015 року.

СУДДЯ О.Т.Іваницький

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.