Постанова

від 24.02.2015 по справі 920/85/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "19" лютого 2015 р.                                                                             Справа № 920/85/15   Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Бородіна Л.І. , суддя  Лакіза В.В. при секретарі Катренко І.С. за участю представиків: заявника скарги – не з'Нявився, боржника - не з'Нявився,     розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області, м. Суми (вх. №796С/2 )  на ухвалу господарського суду Сумської області від 13.01.15 у справі №920/85/15 за заявою  Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області      до  Приватного підприємства "Сотня-ТАК", м. Суми про  визнання банкрутом,                                                       ВСТАНОВИЛА: Ухвалою господарського суду Сумської області від 13.01.2015 р. у справі №920/85/15 (суддя Яковенко В.В.) заяву Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства "Сотня ТАК" повернуто без розгляду на підставі ст. ст. 10, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвала мотивована тим, що заявник не надав доказів безспірності вимог кредитора, оскільки в поданих до суду документах відсутнє відповідне судове рішення та постанова про відкриття виконавчого провадження, а також докази того, що ДПІ у м.Сумах зверталась до виконавчої служби. Державна податкова інспекція у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області не погодилась з зазначеною ухвалою та звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на необгрунтованість висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду, та невірне застосування норм чинного законодавства, зокрема, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", просить ухвалу господарського суду Сумської області від 13.01.2015 р. у справі №920/85/15 про повернення заяви про порушення справи про банкрутство скасувати, матеріали справи передати на розгляд господарського суду Сумської області. В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник зазначає, що  при прийнятті  оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд не дослідив усіх обставин справи в їх сукупності. Так, скаржник, зокрема, вказує, що виникнення та поступове збільшення податкового боргу боржника підтверджено розрахунком суми податкового боргу, витягами з карток особового рахунку платника податків, податковими деклараціями, актами перевірок, податковими повідомленнями-рішеннями, копії яких додані до заяви. Також, скаржник повідомляє, що: по-перше, вказана заборгованість боржника не підлягає списанню та розстроченню на підставі ст. ст. 100, 101 Податкового кодексу України та, відповідно до ч. 3 ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 р., є безспірними вимогами кредитора ДПІ у м.Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області; по-друге, податковий борг боржника сукупно становить 594056,30 грн, а розмір у триста мінімальних заробітних плат становить 365400,00 грн., отже, безспірні вимоги  є сумою, яка більша від триста мінімальних заробітних плат, та які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку. Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.02.2015 р.  апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області прийнято до провадження та призначено до розгляду на 19.02.2015 р. Ініціюючий кредитор та боржник не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні та не направили представників у судове засідання, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчать:  повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернулось від  Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області, та  довідка  Укрпошти про повернення  поштового надсилання (копії ухвали суду від 05.02.2015 р.)  у звязку з тим, що підприємство заз зазначеною адресою не знаходиться (а. с. 119-121). 16.02.2015 р. заявник скарги подав клопотання (вх. 2503), в якому просить суд здійснити розгляд справи за відсутності його представника. Враховуючи дані обставини та приймаючи до увагу приписи ч. 2 ст. 102 ГПК України, згідно з якими апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня  прийняття апеляційної скарги до провадження, колегія суддів визнала за можливе задовольнити  клопотання заявниа скарги та розглянути справу за відсутності представників Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області та Приватного підприємства "Сотня ТАК" за наявними у справі доказами. Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступне. 12.01.2015 р. Державна податкова інспекція у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області звернулась до господарського суду Сумської області з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Сотня ТАК", м. Суми. 13.01.2015 р. господарським судом Сумської області було прийнято оскаржувану ухвалу, якою заяву про порушення справи про банкрутство та додані до неї матеріали повернуті заявнику без розгляду на підставі ч. 3 ст. 10, ч.2 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011 №4212-УІ. Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Приписами статті 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. Згідно зі статтею 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України. Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".                        Згідно з пунктом 1-1 прикінцевих положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) в редакції Закону від 22.12.2011 р. №4212-VІ, який набрав чинності 19.01.2013 р., положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в який порушено після набрання чинності цим Законом,  тому справа має  розглядатись  із застосуванням положень Закону в редакції, що  чинна після 19.01.2013 р. Відповідно до частини 1 статті 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Частиною 1 статті 15 Закону про банкрутство передбачено, що господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо: заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посаду якої у заяві не зазначено; заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі; не подано доказів щодо сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; заявник-кредитор не подав доказів неспроможності боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами в розмірі, визначеному частиною третьою статті 10 цього Закону, протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом; заявник-кредитор не надав доказів надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів; з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону. 2. Повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку. Згідно з частиною 3 статті 10 Закону про банкрутство справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції. Стаття 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначає, що заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та повинна містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; ім'я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви. До заяви про порушення справи про банкрутство додаються докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора; докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави). Таким чином, зазначеною нормою Закону про банкрутство встановлені порядок і умови подачі кредитором до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, у тому числі, наведено перелік необхідних та достатніх доказів та документів для порушення справи про банкрутство. З матеріалів справи вбачається, що  ініціюючим кредитором  не було надано до місцевого господарського суду рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили, та постанови органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора. Крім того,  колегія суддів зазначає, що  Державна податкова інспекція у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області посилалась як у своїй заяві  про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства "Сотня-ТАК", так і у апеляційній скарзі на ухвалу господарського суду Сумської області від 13.01.2015 р. на положення Закону України Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції від 14.05.1992 р. №2343-ХІІ, що є невірним, оскільки суперечить приписам пункту 1-1 прикінцевих положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону від 22.12.2011 р. №4212-VІ, який набрав чинності 19.01.2013 р. Наведені обставини підтверджують законність посилання місцевого господарського суду на неподання кредитором належних доказів до  своєї заяви про порушення справи про банкрутство боржника. Інші доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновків  місцевого господарського суду, викладених у оскаржуваній ухвалі. Зазначене свідчить про те, що висновки, до яких дійшов господарський суд першої інстанції у своїй ухвалі   від 13.01.2015 р., відповідають вимогам норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги не можуть слугувати підставою для її скасування, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню,а оскаржувану ухвалу  слід залишити  без змін. Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103,  ст. ст. 105, 106 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області, м. Суми, залишити без задоволення. Ухвалу господарського суду Сумської області від 13.01.2015 р. у справі №   920/85/15   залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку. Повний текст постанови складено 24.02.2015 р. Головуючий суддя                                                                    Гетьман Р.А. Суддя                                                                                           Бородіна Л.І.   Суддя                                                                                           Лакіза В.В.