cpg1251
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"26" січня 2015 р.Справа № 921/1334/14-г/16 Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Хоми С.О.
розглянувши справу
за позовом: Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради, бул. Шевченка, 21, м. Тернопіль.
до відповідача: Громадської організації "Лебедівна", вул. Замкова, 3, кв.15, м. Тернопіль.
За участю представників сторін:
позивача: Сухарська А.В. - спеціаліст-юрисконсульт, довіреність №266/9-у від 14.02.2013 р.
відповідача: не з'явився.
Суть справи.
Ухвалою суду від 12.01.2015 року розгляд справи було відкладено на 26.01.2015 року на 11 год. 00. хв., керуючись п. п. 2,3 ч.1 ст.77 ГПК України.
Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради, бул. Шевченка, 21, м. Тернопіль звернулось суду з позовом до Громадської організації "Лебедівна" вул. Замкова, 3, кв.15, м. Тернопіль про:
- cтягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 7466 грн. 05 коп., 642 грн. 92 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язання та 108 грн. 18 коп. 3% річних від простроченого боргу;
- дострокове розірвання договору оренди №3001 від 01.10.2013 р.;
- зобов'язання громадську організацію "Лебедівна" звільнити нежитлове приміщення комунальної власності площею 53,0/18,0 кв.м. за адресою м. Тернопіль, бульв. Т.Шевченка, 23, та передати по акту управлінню обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради (з врахуванням заяви № 1467/9-у від 26.12.2014 р. про зменшення позовних вимог).
Представник позивача в судове засідання з'явився. 26.01.2015 року від позивача поступила Заява № 63/9у від 23.01.2015 року про зменшення позовних вимог (клопотання № 62/9у від 23.01.2015 року про долучення документів до справи), в якій позивач зазначив, зокрема, що початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано; нарахування санкцій триває протягом шести місяців; за змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік; оскільки при початковому розрахунку пені було визначено не вірний період, при перерахунку розмір пені становить 127 грн. 73 коп., в той час, як при пред'явленні позову розмір пені зазначався у сумі 642 грн. 92 коп.; у зв'язку із зазначеним, керуючись ст. 22 ГПК України вважає до доцільне зменшити позовні вимоги та просить суд:
- винести рішення, яким стягнути з Громадської організації "Лебедівна заборгованість по орендній платі в розмірі 7466 грн. 05 коп., 127 грн. 73 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язання та 108 грн. 18 коп. 3% річних від простроченого боргу;
- достроково розірвати договір оренди №3001 від 01.10.2013 р.;
- зобов'язати Громадську організацію "Лебедівна" звільнити нежитлове приміщення комунальної власності площею 53,0/18,0 кв.м. за адресою м. Тернопіль, бульв. Т.Шевченка, 23, та передати по акту управлінню обліку та контролю за використанням комунального майна.
Суд вважає за необхідне прийняти зменшення позовних вимог, оскільки такі дії не суперечить нормам чинного законодавства та не порушують чиї-небудь права та обов'язки. А тому, розгляд справи здійснюється з врахування зменшених позовних вимог.
В судове засідання представник відповідача не з'явився. Відповідач обґрунтований нормативно та документально підтверджений відзив на позов не подав, хоча судом було дотримано вимоги статті 64 Господарського процесуального кодексу України, своєчасно винесено і надіслано за вказаною в позовній заяві адресою відповідача: вул. Замкова, 3, кв.15, м. Тернопіль ухвалу від 01.12.2014 року про порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду 12.01.2015 року і необхідні дії щодо підготовки справи до розгляд.
Повідомлення про вручення поштового відправлення, відправлене відповідачу 02.12.2014 року повернулось разом із конвертом з ухвалою від 01.12.2014 року про порушення провадження у справі до господарського суду Тернопільської області з довідкою відділення поштового зв'язку, в якій вказано причину повернення : "за закінченням терміну зберігання".
Як зазначається, зокрема, в п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" № 670-2010-р від 15.03.2010 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві .
У відповідності до п. 11 Листа Вищого господарського суду України № n0006645-06 від 15.03.2007 року "Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місце проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій; тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Також, як вбачається із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 04.12.2014 року, відповідач значиться в реєстрі як юридична особа, місцезнаходження якої: вул. Замкова, 3, кв.15, м. Тернопіль.
Таким чином, суд вважає, що відповідач повідомлений про час і місце розгляду справи № 921/1334/14-г/16 господарським судом Тернопільської області.
Крім того, відповідач будь-яких додаткових документів суду не надав, а тому згідно ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В ході розгляду справи представнику позивача роз'яснено його процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України; наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.
Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
Згідно п.1.1 р. 1 Положення "Про Управління обліку та контролю за використанням комунального майна" (додаток № 20 до рішення міської ради від 17.05.2012 р. № 6/21/24) Управління обліку та контролю за використанням комунального майна є виконавчим органом Тернопільської міської ради, нею утворюється, їй підзвітне і підконтрольне, підпорядковане виконавчому комітету та міському голові.
У відповідності до п. 1.3 р. 1 Положення Управління обліку та контролю за використанням комунального майна є юридичною особою.
Як зазначається в п.п. 3.2.3 п.3.2 та п.п. 3.3.2 п. 3.3 р. 3 Положення Управління обліку та контролю за використанням комунального майна, відповідно, здійснює контроль за додержанням умов договорів оренди, безоплатного користування і інших договорів, подає пропозиції щодо приведення у відповідність з чинним законодавством діючих договорів оренди, в тому числі вносить зміни в договори оренди; організовує роботу по надходженню коштів, одержаних від здачі в оренду об'єктів комунальної власності міста та приватизації, забезпечує їх облік.
01 жовтня 2013 року між "Орендодавцем": Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради, а Управління обліку та контролю за використанням комунального майна, як "Уповноважений орган по укладенню договорів оренди", з однієї сторони, та "Орендарем": Тернопільською обласною громадською організацією "Лебедівна", з другої сторони, був укладений договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності № 3001, згідно п. 1.1 р. 1 якого "Орендодавець" на підставі рішення Виконавчого комітету міської ради від 18.09.2013 року № 1031 передає, а "Орендар" 01.10.2013 р. приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно (нежитлові приміщення) комунальної власності (надалі - Майно), площею 53,0/18,0 кв. м, розміщене за адресою м. Тернопіль, бульв. Тараса Шевченка, 23 на третьому поверсі (ах), що знаходиться на балансі Управління обліку та контролю за використанням комунального майна, вартість якого визначена згідно з висновком про вартість майна/актом оцінки станом на 30.04.2013 року і становить 123290 грн. без ПДВ.; майно передається в оренду з метою розміщення громадської організації.
У відповідності до п. 1.3 р. 1 договору вказане в п. 1.1 майно передається "Орендарю" з комунікаціями та інвентарем, які конструктивно з'єднані з орендованим майном, згідно акту передачі-прийняття та даних інвентарної справи.
Згідно п. 2.1 р. 2 договору "Орендар" вступає у строкове платне користування Майном одночасно із підписанням сторонами договору та акту приймання - передачі майна; обов'язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на "Орендодавця".
Як визначається в п. 2.4 р. 2 договору у разі припинення цього договору або по закінченні терміну дії договору оренди, якщо договір не продовжений, "Орендар" зобов'язаний в 10-ти денний термін повернути "Орендодавцю" майно з проведенням санітарної побілки, збереженими всіма конструктивними елементами і оснащенням, без якого це приміщення не може бути надане іншому орендарю для негайного використання.
В п. 2.7 р. 2 договору визначається, що відносини між "Орендарем" і "Орендодавцем" припиняються з дати зазначеної в договорі оренди та акті передачі-приймання орендованого майна від "Орендаря" до "Орендодавця"; майно вважається поверненим "Орендодавцю" з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.
Відповідно до п. 3.1 р. 3 договору орендна плата визначається на підставі Положення про оренду комунального майна територіальної громади м. Тернополя, затвердженого рішенням міської ради від 20 червня 2011 р. №6/9/14 "Про удосконалення порядку оренди майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Тернополя", або за результатами конкурсу на право оренди комунального майна.
Річна оренда розраховується за формулою:
Опл = Вп х Сор,
де Вп - вартість орендованого майна, визначена шляхом проведення незалежної оцінки, грн.;
Сор - орендна ставка за використання нерухомого майна.
Вп = 98070,00 грн. - 35,0 м 2 Вп = 25220,00 грн - 18, м 2
Сор - 3 % Сор = 15%
Розрахунок: ((98070,00 грн. х 3%) + (25220,00 грн. х 15%)) : 12 х Ід.о х Ім
У разі, якщо неможливо зробити розрахунок орендної плати за перший місяць оренди (при відсутності інформації про індекс інфляції), орендна плата розраховується за базовий місяць (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) вересень 2013 р. і становить без ПДВ 556 грн. 51 коп. , ПДВ 111 грн. 30 коп. Орендна плата за перший місяць оренди жовтень 2013 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за жовтень 2013 р.
Як визначається в п. 3.2 р. 3 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць оренди і перераховується "Орендарем" на рахунок Уповноваженого органу по укладенню договорів "Орендодавця" не пізніше 15 числа наступного місяця.
Згідно п. 3.4 р. 3 договору орендна плата вноситься в грошовій формі: для юридичних осіб - шляхом перерахування з рахунку "Орендаря" на рахунок уповноваженого органу по укладенню договорів "Орендодавця", для фізичних осіб, в разі відсутності розрахункового рахунку шляхом перерахування готівки через каси банків.
У п. 3.7 р. 7 договору передбачається, що "Орендодавець" зобов'язаний підготувати рахунок на сплату орендної плати до 10 числа місяця, наступного за місяцем, за який сплачується орендна плата, а "Орендар" зобов'язується направити представника для отримання рахунку від уповноваженого органу по укладенню договорів оренди до 15 числа місяця; рахунок вручається представнику "Орендаря" особисто під підпис або направляється рекомендованим листом.
Згідно п. 5.3 р. 5 договору "Орендар" зобов'язувався, зокрема, своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату за користування майном.
Згідно п. 5.18 р. 5 договору "Орендар" зобов'язувався у разі припинення або розірвання договору в 10-ти денний термін повернути "Орендодавцеві" орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, разом з отриманим обладнанням та інвентарем, зі всіма зробленими у ньому невід'ємними поліпшеннями, відшкодувати "Орендодавцеві" збитки, у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини "Орендаря" та сплатити орендну плату відповідно до умов договору.
Згідно п. 10.1 р. 10 договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності № 3001 від 01.10.2013 року, цей договір укладено строком на 2 роки 9 місяців, що діє з 01.10.2013 року по 30.06.2016 року включно .
Як визначається в п. 10.3 р. 10 договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором; зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною договору.
У п. 10.7 р. 10 даного договору зазначено, що чинність цього договору припиняється внаслідок, зокрема, достроково за рішенням господарського суду.
Згідно п. 12.2 р. 12 договору невиконання, зокрема, п.п. 5.3 є підставою для дострокового розірвання цього договору або його не продовження на новий термін.
01.10.2013 року згідно Акту передавання нежитлових приміщень в оренду відповідачу було передано в оренду нежитлове приміщення за адресою: м. Тернопіль, бульв. Тараса Шевченка, 23, площею 53,0/18,0 кв. м.
Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідачем неналежним чином виконувались обов'язки за договором оренди, за період дії договору оренди кошти за користування майном комунальної власності надходили не в повному обсязі, відтак, заборгованість відповідача по орендній платі становить 7466 грн. 05 коп.
У Додаткових поясненнях № 64/9у від 23.01.2015 року позивач зазначив, зокрема, що:
- порядок розрахунку орендної плати встановлено в розділі 3 договору оренди та проводиться на підставі Положення про оренду комунального майна територіальної громади м. Тернополя, затвердженого рішенням міської ради № 6/9/14 від 20.06.2011 р. "Про удосконалення порядку оренди майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Тернополя" або за результатами конкурсу на право оренди комунального майна; орендна плата розраховується за базовий місяць (вересень 2013 р.) та становить - 556,51 грн. та ПДВ - 111,30 грн.;
- орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць оренди і перераховується Орендарем на рахунок уповноваженого органу по укладенню договору Орендодавця не пізніше 15 числа наступного місяця (п.п. 3.1, 3.2 умов договору оренди);
- оскільки договір оренди № 3001 було укладено 01.01.2013 р. орендну плату за жовтень 2013 орендар мав оплатити до 15.11.2013 р., проте, відповідно до банківської виписки по рахунку управління оплачено лише 07.02.2014 р.;
- оскільки 07.02.2014 р. орендарем оплачено 1125 грн., частину з яких зараховано в рахунок погашення 670 грн. 49 коп. боргу по орендній платі за жовтень 2013 р., решту суми у розмірі 454 грн. 51 коп. (1125 грн. - 670 грн. 49 коп.) зараховано як часткову оплату оренди за листопад 2013 р.;
- оскільки повністю орендна плата за листопад 2013 р. складала 671 грн. 83 коп., орендна плата за 1 календарний день складала 22 грн. 39 коп. (671 грн. 83 коп. : 30), а залишок після відрахувань за оренду за жовтень 2013 р. від оплаченої орендарем 07.02.2014 р. суми склав 454 грн. 51 коп., можна зробити висновок, що орендарем було оплачено орендну плату за листопад 2013 р. за 20 календарних дні;
- заборгованість за договором оренди № 3001 виникла у відповідача з 21.11.2013 р. та станом на 30.09.2014 р. становила 7466 грн. 05 коп.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач направляв відповідачу шляхом поштового зв'язку щомісячно рахунки за оренду приміщення, про що свідчать копії рахунків та копії фіскальних чеків, в якості доказів направлення таких рахунків відповідачу. (належним чином засвідчені копії рахунків та фіскальних чеків знаходяться в матеріалах справи).
У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, з наступними змінами, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України № 436-IV від 16 січня 2003 року з наступними змінами, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як визначається в ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч.6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Як визначається в ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
У відповідності до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
В ч. 1 ст. 19 України "Про оренду державного та комунального майна" зазначається, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Позивач неодноразово направляв відповідачу та рахунки та претензії з вимогою сплатити суму заборгованості за оренду приміщення (належним чином засвідчені копії претензій: № 528/9у від 16.04.2014 р. (фіскальний чек № 1492 від 16.04.2014 р., як доказ направлення претензії), № 708/9у від 13.06.2014 р. (фіскальний чек № 5773 від 13.06.2014 р., як доказ направлення претензії) № 822/9у від 10.07.2014 р. (фіскальний чек № 4204 від 11.07.2014 р., як доказ направлення претензії) № 914/9-у від 18.08.2014 р. (фіскальний чек № 5305 від 20.08.2014 р. як доказ направлення претензії), №1113/9-у від 13.10.2014 р. (фіскальний чек № 6954 від 13.10.2014 р., як доказ направлення претензії) знаходяться в матеріалах справи.
Вказані претензій відповідач залишив без відповіді та задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи, доказів, що підтверджують сплату відповідачем заборгованості по орендній платі за користування приміщенням, що належить до комунальної власності та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, відповідачем суду не подано, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача: 7466 грн. 05 коп. заборгованості по орендній платі за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності № 3001 від 01.10.2013 року, яка виникла за період листопад 2013 р. - вересень 2014 р. (з врахуванням часткової оплати) підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, не суперечать чинному законодавству та неоспорені відповідачем. Жодних заперечень по сумах оплати від відповідача не поступило.
У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року, з наступними змінами , регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.
Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що "платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін" . А згідно статті 3 вказаного Закону „розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В п.9.4 р. 9 договору оренди сторони передбачили, що за несвоєчасне або не в повному обсязі внесення орендної плати "Орендар" сплачує пеню (від несплаченої суми) в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який стягується пеня, за кожен день прострочення (включаючи день оплати).
Позивач просить стягнути з відповідача 127 грн. 73 коп. пені за період з 27.11.2013 року по 26.05.2014 року. Пеня нарахована на суму заборгованості за відповідні періоди з врахуванням проведених оплат та дат проплат (помісячний розрахунок пені доданий до матеріалів справи).
Перерахувавши суму пені, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 127 грн. 73 коп. пені підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, не суперечать чинному законодавству та неоспорені відповідачем (розрахунок пені, здійснений судом, додано до матеріалів справи).
Згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити, зокрема, три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 108 грн. 18 коп. - 3% річних, нарахованих на суму заборгованості за кожен день прострочення оплати за період з 16.11.2013 року по 12.11.2014 року (розрахунок 3% знаходиться в матеріалах справи).
Перерахувавши суму 3% річних, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача 108 грн. 18 коп. - 3% річних , як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, не суперечать чинному законодавству та неоспорені відповідачем (розрахунок 3% річних, здійснений судом, додано до матеріалів справи).
Як передбачено в ч. 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
У відповідності до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Згідно ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
У п. 12.2 р. 2 договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності № 3001 від 01.10.2013 року невиконання, зокрема, п.п. 5.3 є підставою для дострокового розірвання цього договору або його не продовження на новий термін.
У п. 5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 29.05.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна зазначається, що вирішуючи питання щодо дострокового розірвання договору оренди у зв'язку з несплатою орендарем (наймачем) платежів, господарським судам слід враховувати таке:
- Законом (частина третя статті 291 ГК України, частина друга статті 651, стаття 783 ЦК України) передбачено можливість розірвання договору найму (оренди) за рішенням суду на вимогу однієї з сторін, а статтею 782 ЦК України - право наймодавця на односторонню відмову від такого договору у разі невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд;
- відповідне право наймодавця на відмову від договору найму не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою щодо розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо має місце істотне порушення умов договору.
В Інформаційному листі Вищого господарського суду України № 01-06/908/2012 від 13.07.2012 р. "Про доповнення інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 N 01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів" зазначається наступне:
-визначена статтею 782 Цивільного кодексу України можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору в позасудовому порядку є правом, а не обов'язком наймодавця;
- право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене частиною першою статті 782 ЦК України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору;
- якщо орендоване майно є комунальним, то на спірні правовідносини поширюється також дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно з частиною третьою статті 26 якого підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобов'язань;
- істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як внесення орендної плати є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).
- норми статті 188 ГК України та статті 11 Господарського процесуального кодексу України не позбавляють сторону договору права на безпосереднє звернення до суду з вимогою про розірвання договору оренди без дотримання порядку досудового врегулювання спору.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду України від 08.05.2012 року у справі № 5021/966/2011.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з претензією, в якій пропонував відповідачу достроково розірвати договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності № 3001 від 01.10.2013 року (належним чином засвідчена копія претензії № 708/9у від 12.06.2014 р. (фіскальний чек № 5773 від 13.06.2014 р., як доказ направлення претензії) знаходиться в матеріалах справи.
Вказану претензію відповідач залишив без відповіді у визначений Законом двадцятиденний строк з моменту одержання.
Судом встановлено, що відповідач - Громадська організація "Лебедівна" порушив свої договірні зобов'язання та заборгував по оплаті за оренду приміщення 7466 грн. 05 коп. за період: листопад 2013 р. - вересень 2014 р., тобто більше, ніж за 3 місяці підряд, таке порушення умов договору, на думку суду, є істотним та є підставою для дострокового розірвання договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності №3001 від 01.10.2013 року.
Згідно п. 10.5 договору № 3001 від 01.10.2013 р. за ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством.
У відповідності до п. 10.7 договору № 3001 від 01.10.2013 р. чинність цього договору припиняється внаслідок, зокрема, достроково за рішенням господарського суду.
А, відтак, суд вважає, що позовні вимоги про дострокове розірвання договору оренди №3001 від 01.10.2013 р. підлягають до задоволення.
В ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Як визначається в ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Згідно п. 2.4 договору № 3001 від 01.10.2013 р., зокрема, у разі припинення цього договору "Орендар" зобов'язаний в 10-денний термін повернути "Орендодавцю" майно.
А, відтак, суд вважає, що позовні вимоги про зобов'язання Громадську організацію "Лебедівна" звільнити нежитлове приміщення комунальної власності площею 53,0/18,0 кв.м. за адресою м. Тернопіль, бульв. Т.Шевченка, 23, та передати по акту управлінню обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради підлягають задоволенню.
Судові витрати покладаються на відповідача.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відтак, судовий збір в сумі 724 грн. 15 коп. (609 грн. (сума переплаченого судового збору ) + 115 грн. 15 коп. (у зв'язку із зменшенням суми позовних вимог) підлягає поверненню Управлінню обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради, бульвар Т.Шевченка, 21, Тернопіль, ідентифікаційний код 37519833 з Державного бюджету України. Платіжні доручення № 242 від 13.11.2014 року на суму 1827 грн., № 256 від 25.11.2014 р. на суму 1827 грн. та № 236 від 13.11.2014 р. на суму 1218 грн. залишити в справі.
Керуючись ст.ст. 43,49, 82,85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1.Позов задовольнити .
2.Стягнути з Громадської організації "Лебедівна" вул. Замкова, 3, кв.15, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 38838035 на користь Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради бульв. Т.Шевченка, 21,Тернопіль, ідентифікаційний код 37519833:
- 7466 грн. 05 коп. заборгованості по орендній платі;
- 127 грн. 73 коп. пені;
- 108 грн. 18 коп. 3% річних;
- 4147 грн. 85 коп. судового збору.
3.Достроково розірвати договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності №3001 від 01.10.2013 року, який укладений між Управлінням обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради, бульвар Т.Шевченка, 21, Тернопіль, ідентифікаційний код 37519833, та Громадською організацією "Лебедівна", вул. Замкова, 3, кв.15, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 38838035.
4.Зобов'язати Громадську організацію "Лебедівна", вул. Замкова, 3, кв.15, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 38838035, звільнити нежитлове приміщення комунальної власності площею 53,0/18,0 кв.м., яке знаходиться за адресою м. Тернопіль, бульвар Т.Шевченка, 23, та передати зазначене приміщення по акту приймання-передачі Управлінню обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради, бульвар Т.Шевченка, 21, Тернопіль, ідентифікаційний код 37519833.
5. Повернути з державного бюджету України Управлінню обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради, бульвар Т.Шевченка, 21, Тернопіль, ідентифікаційний код 37519833, судовий збір в сумі 724 грн. 15 коп. судового збору як зайво сплачений, згідно платіжних доручень №242 від 13.11.2014 року на суму 1827 грн, №256 від 25.11.2014 року на суму 1827 грн., №236 від 13.11.2014 року на суму 1218 грн. Платіжні доручення №242 від 13.11.2014 року на суму 1827 грн., №256 від 25.11.2014 року на суму 1827 грн, №236 від 13.11.2014 року на суму 1218 грн. знаходяться в матеріалах справи.
6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.
Повне рішення складено 02 лютого 2015 року.
Суддя С.О. Хома
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 26.01.2015 |
Оприлюднено | 25.02.2015 |
Номер документу | 42826258 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Тернопільської області
Хома С.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні