Постанова

від 24.02.2015 по справі 820/263/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Харків

24 лютого 2015 р. справа № 820/263/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагайдак В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "МЕГАБАНК" до Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, третя особа - ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Мегабанк», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, третя особа - ОСОБА_1, в якому з урахуванням зменшення позовних вимог просить суд зобов'язати Московський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції зняти арешт з нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), а саме: земельної ділянки площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6310138200:11:025:0039, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 186-р, в зв'язку з чим здійснити Московським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції всі необхідні та достатні для цього дії.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що вказаний арешт нерухомого майна обмежує його права як іпотекодержателя за іпотечним договором № 312П/2008-з-3 від 29.09.2008 р., укладеним між ПАТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 в забезпечення виконання кредитного договору № 312П/2008 від 18.09.2008 р., укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «Мегабанк», а тому відновлення порушеного права можливо шляхом зняття відповідного арешту з подальшим внесенням змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно земельної ділянки площею 2,000 га, кадастровий номер 6310138200:11:025:0039, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 186-р, що є предметом іпотеки.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовну заяву підтримав та просив суд задовольнити її з урахуванням зменшення позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, просив розглянути справу без його участі за наявними у справі доказами, заперечень проти позову не надавав.

Третя особа в судове засідання не прибула. Копія ухвали про відкриття провадження була надіслана третій особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, вказаною в матеріалах справи. Конверт із судовими документами повернувся до суду з поміткою В«за закінченням терміну зберіганняВ» .

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Суд вважає, що неприбуття третьої особи в судове засідання не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.

Як було встановлено судом, 18.09.2008 р. між ОСОБА_2 та ПАТ «Мегабанк» був укладений кредитний договір № 312П/2008, згідно якого банк надав ОСОБА_2Б кредит на споживчі цілі в розмірі 4500000,00 грн. строком з 18.09.2008 р. до 14.09.2012 р. зі сплатою 23% річних у період з 18.09.2008 р. по 02.09.2009 р., зі сплатою 16,8 % річних у період з 03.09.2009 р. по 27.02.2011 р., зі сплатою 14,5% річних у період з 28.02.2011 р. по 27.02.2012 р., зі сплатою 18% річних у період з 28.02.2012 р. по 29.02.2012 р., зі сплатою 14,5% річних у період з 01.03.2012 р. по 02.04.2012 р., зі сплатою 18% річних у період з 03.04.2012 р. по 30.04.2012 р., зі сплатою 11,34% річних у період з 01.05.2012 р. по 31.05.2012 р., зі сплатою 14,5% річних у період 01.06.2012 р. по 12.09.2014 р.

Під час судового розгляду встановлено, що в порядку забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, між ПАТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 29.09.2008 р. було укладено іпотечний договір № 312П/2008-з-3, який було посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про що зроблено запис № 1371 від 29.09.2008 р. (а.с. 8-9).

За вказаним іпотечним договором, з метою забезпечення своєчасного виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, ОСОБА_1 (іпотекодавець) передала у заставу ПАТ «Мегабанк» (іпотекодержатель) нерухоме майно - земельну ділянку площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6310138200:11:025:0039, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 186-р.

Згодом, 14.09.2012 р. до даного іпотечного договору було внесено зміни договором № 5, а саме: п. 1.1 договору № 312П/2008-з-3 було викладено в новій редакції, необхідність яких була обумовлена пролонгацією кредитного договору № 312П/2008 (а.с. 10).

Як було встановлено судом під час розгляду справи та згідно витягу з реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, на момент укладення іпотечного договору, на предмет іпотеки не існувало зареєстрованих обтяжень.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заставу» від 02.10.1992 р. № 2654-XII, застава - це спосіб забезпечення зобов'язань. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

Відповідно до ст. 575 Цивільного кодексу України окремим видом застави є іпотека.

Згідно ст. 1 Закону "Про іпотеку" від 05.06.2003 р. № 898-IV, іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно положень ст. 18 Закону "Про іпотеку", договір іпотеки вважається укладеним за умови досягнення згоди щодо наступних істотних умов: 1) зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання; 2) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації та/або його реєстраційні дані. При іпотеці земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення; 3) посилання на випуск заставної або її відсутність. Крім того, в договорі іпотеки мають вказуватися реквізити сторін, визначені п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону. Договір іпотеки укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню (ч. 1 ст. 577 ЦК України, ч. 2 ст. 13 Закону України "Про заставу").

Як встановлено судом, постановою Московського ВДВС ХМУЮ про відкриття виконавчого провадження від 28.10.2010 р. у ВП № 22413093 було накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_1, у тому числі й на те, що знаходиться в заставі у ПАТ «Мегабанк», а саме: земельну ділянку площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6310138200:11:025:0039, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 186-р. (а.с. 89).

На підставі даної постанови до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про обтяження № 7856695 (а.с. 34-35).

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» 21.04.1999 р. № 606-XIV, для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна. Спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом.

Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Суд звертає увагу, що договір іпотеки був укладений 29.09.2008 р., та як вже зазначалось, на момент його укладання на предмет іпотеки не існувало зареєстрованих обтяжень, а отже право застави виникло до винесення судового рішення про стягнення з боржника коштів, на підставі якого було накладено арешт.

Також, слід зазначити, що внаслідок неналежного виконання умов кредитного договору ОСОБА_2 та за порушення умов іпотечного договору станом на 01.12.2014 р. за ним рахується заборгованість 1136155,18 грн. без урахування відсотків, що викладено у відповідному розрахунку позивача (а.с. 11). З урахуванням даних звіту з експертної грошової оцінки предмета іпотеки, в якому зазначена його вартість 52000,00 грн. (а.с. 12-23), вбачається, що сума боргу перевищує вартість предмета іпотеки.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження», за рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються утримання, передбачені статтею 43 цього Закону, після чого кошти використовуються для задоволення вимог заставодержателя. У разі якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, йому виплачуються кошти після належного підтвердження права на заставлене майно. У разі задоволення в повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 36 Закону України «Про іпотеку» унормовано питання про стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, яке здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ст. 50 Закону України «Про іпотеку», після продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах або продажу предмета іпотеки відповідно до статті 38 цього Закону припиняються будь-які права та вимоги інших осіб на нерухоме майно, що було предметом іпотеки, які виникли після державної реєстрації іпотеки за іпотечним договором, згідно з яким було звернене стягнення на предмет іпотеки. Це правило не застосовується у разі придбання предмета іпотеки іпотекодавцем.

Провівши системний аналіз зазначених норм, з урахуванням обставин справи вбачається, що арешт на земельну ділянку площею 2,000 га, кадастровий номер 6310138200:11:025:0039, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 186-р та є предметом іпотеки, може унеможливити повне задоволення забезпечених заставою вимог ПАТ «Мегабанк» як заставодержателя, проведення позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки або взагалі такого стягнення в забезпечення виконання грошових вимог позивача.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», зняття арешту з майна відбувається за таких обставин: особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини, копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника; з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту; у разі наявності письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов'язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований, копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту; у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона по справі повинна доказати ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги.

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги обставини порушення відповідачем ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» при накладенні арешту на земельну ділянку площею 2,000 га, кадастровий номер 6310138200:11:025:0039, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 186-р, яка є предметом іпотеки, та порушення прав позивача як іпотекодержателя за договором іпотеки № 312П/2008-з-3 від 29.09.2008 р., укладеним між ПАТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 в забезпечення виконання кредитного договору № 312П/2008 від 18.09.2008 р. між ОСОБА_2 та ПАТ «Мегабанк», а також з урахуванням тієї обставини, що виконавче провадження № 22413093 було закінчено у 2010 році, суд вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З метою повного захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне прийняти рішення про зобов'язання Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції зняти арешт з нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), накладеного постановою Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження № 22413093 від 28.10.2010 р., а саме: земельної ділянки площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6310138200:11:025:0039, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 186-р, в зв'язку з чим здійснити Московським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції всі необхідні та достатні для цього дії.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 94 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "МЕГАБАНК" до Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, третя особа - ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов'язати Московський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції зняти арешт з нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), накладеного постановою Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження № 22413093 від 28.10.2010 р., а саме: земельної ділянки площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6310138200:11:025:0039, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 186-р, в зв'язку з чим здійснити Московським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції всі необхідні та достатні для цього дії.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 31217206784011) на користь Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» (61002 м. Харків, вул. Артема, 30, код ЄДРПОУ 09804119) судові витрати у розмірі 146,16 грн. (сто сорок шість гривень шістнадцять копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сагайдак В.В.