Ухвала

від 03.02.2015 по справі 814/4274/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2015 року м. Київ К/800/40852/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Юрченко В.П.

Суддів Бухтіярової І.О.,

Сіроша М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області

та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2014

у справі № 814/4274/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ХАСТ Компані»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області

за участю прокуратури м .Миколаєва

про скасування податкового повідомлення-рішення,

,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ХАСТ Компані» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області та Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 01.10.2013 року №0005611501, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 6716 грн. та №0005601501, яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні ПДВ на суму 122747,00 грн., та стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування 122747 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року позовні вимоги задоволені частково, визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення від 01.10.2013 року №0005601501, в іншій частині позовних вимог відмовлено. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2014 р., рішення суду першої інстанції скасовано, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

В касаційній скарзі відповідач - Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

В судове засідання сторони не з'явились з невідомих суду причин, в зв'язку з чим розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку задекларованих позивачем в уточнюючому розрахунку від 15.08.2013 року №9050498521 показників податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2012 року, за наслідками якої складено акт від 13.09.2013 року №206/15-01/351106343, який слугував підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 01.10.2013 року №0005611501, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 6716 грн. та №0005601501, яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні ПДВ на суму 122747,00 грн.

В акті перевірки суть порушення зазначено в тому, що в додатку №5 до уточнюючого розрахунку від 15.08.2013 року №9050498521 декларації з ПДВ за липень 2012 року, в порушення п.198.6 ст.198 ПК України, включено податкові накладні, виписані в червні та липні 2012 року, тобто понад 365 календарних днів, що призвело до завищення податкового кредиту на суму 6716,00 грн.; та крім того, задекларована уточнюючим розрахунком від 15.08.2013 року №9050498521 сума бюджетного відшкодування в розмірі 122747,00 грн. не відображена позивачем в рядку 4 додатку №2 до вказаного уточнюючого розрахунку як фактично оплачена, що свідчить про завищення бюджетного відшкодування.

Судами встановлено, що податковий кредит на загальну суму 6716,00 грн. сформований позивачем в уточнюючому розрахунку від 15.08.2013 року на підставі податкових накладних №7 від 01.06.2012 року з сумою ПДВ 78,08 грн. та №33 від 09.07.2012 року з сумою ПДВ 6658,40 грн., та вказана сума вже була задекларована позивачем в декларації з ПДВ за липень 2012 року, яка була подана позивачем 15.08.2012 року, і у додатку №5 до цієї декларації відображені податкові накладні ТОВ «Ян Марк-Термінал» №7 від 01.06.2012 року на суму ПДВ 78,08 грн. та від ПП «Евентус плюс» №33 від 09.07.2012 року на суму ПДВ 6658,40 грн.

20.09.2012 року позивачем надано уточнюючий розрахунок показників декларації з ПДВ за липень 2012 року, в якому податковий кредит було зменшено на суму 6716,00 грн. Суд апеляційної інстанції правильно прийшов до висновку, що суми ПДВ за податковими накладними від ТОВ «Ян Марк-Термінал» №7 від 01.06.2012 року та від ПП «Евентус плюс» №33 від 09.07.2012 року були включені позивачем до складу податкового кредиту липня 2012 року згідно декларації з ПДВ від 15.08.2012 року, а уточнюючими розрахунками від 20.09.2012 року та від 15.08.2013 року ці суми були скореговані.

Такі висновки відповідають нормам матеріального права, оскільки відповідно до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Позивачем уточнюючі розрахунки від 20.09.2012 року та від 15.08.2013 року по декларації з ПДВ за липень 2012 року надано в межах строку давності.

Щодо порушень, зазначених в акті перевірки про завищення позивачем бюджетного відшкодування за липень 2012 року на суму 112747,00 грн. внаслідок невірного відображення цієї суми в рядку 4 додатку №2 до уточнюючого розрахунку від 15.08.2013 року №9050498521.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно додатків №2 та №3 до уточнюючого розрахунку від 15.08.2013 року №9050498521 - позивачем помилково не зазначено в графі 4 додатку №2 сума від'ємного значення в розмірі 112747,00 грн. та яка фактично оплачена позивачем у попередніх податкових періодах.

Суди прийшли до юридично вірного висновку, що позивач порушив Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказ Міністерства фінансів України 25.11.2011 року №1492 , але це порушення не дає підстав для висновку про завищення бюджетного відшкодування на суму 112747,00 грн.

Щодо позовних вимог, які задоволені судами попередніх інстанцій про стягнення суми бюджетного відшкодування 112747 грн. з Державного бюджету України на користь позивача, то колегія суддів зазначає, що в цій частині в касаційній скарзі податковий орган взагалі не зазначає про незаконність судових рішень, а відповідач-2 рішення судів не оскаржував. Враховуючи ту обставину, що на виконання рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили після апеляційного перегляду - 08.04.2014 р., видано виконавчий лист, який за строками виконання має бути виконаний на момент касаційного перегляду справи, та окрім того, відповідно до абз.2 п.п.200.15 Податкового кодексу України, яким передбачено, що після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав відмовляти в позові в цій частині.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2014 у справі № 814/4274/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)В.П. Юрченко Судді (підпис)І.О.Бухтіярова (підпис)М.В.Сірош