Ухвала

від 17.02.2015 по справі 825/1367/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" лютого 2015 р. м. Київ К/800/40237/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра"

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2014

у справі №825/1367/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра"

до Крюківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області

про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.05.2014 задоволено позовні вимоги: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Крюківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 16.04.2014 № 0000332200 та № 0000342200.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2014 скасовано постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.05.2014 та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.05.2014, залишивши в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної податковим органом невиїзної документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Константа Імпекс» за період з 01.11.2013 по 30.11.2013, складено акт від 09.04.2014 № 165/22/21394227, у висновках якого встановлено порушення позивачем: п.44.1, п.44.6 ст.44, пп. 14.1.27 пп.14.1 ст. 14, п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 гі.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, п.2 ст.3 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 1.2, п. 2.7 Положення "Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Мінфіну України № 88 від 24.05.1995 року ТОВ «Астра», встановлено заниження суми податку на прибуток на 50096,00 грн. за податковою декларацією за 2013 року; п.44.1, п.44.6 ст.44, пп. 14.1.27 пп.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.2 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, п. 2 ст. 3 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.1.2, п.2.7 Положення "Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Мінфіну України № 88 від 24.05.1995 року, ТОВ «Астра» занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет за податковою декларацією з ПДВ за листопад 2013 року на 52 733,00 грн. (рядок 25 декларації з податку на додану вартість).

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем 16.04.2014 прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000332200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 62 620,00 грн. та № 0000342200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на 65 916,25 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з правомірності прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень.

Однак, колегія суддів, переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування спірних податкових повідомлень-рішень від 16.04.2014, беручи до уваги наступне.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі -ПК України), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів /послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як встановлено судами та підтверджено матеріалами справи, одним із видів діяльності ТОВ «Астра» є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами та роздрібна торгівля пальним.

У періоді, що перевірявся, між ТОВ «Астра» (покупець) та ТОВ «Константа Імпекс» (продавець) був укладений договір від 18.11.2013 № 10-125К купівлі-продажу нафтопродуктів, а саме бензину автомобільного А-76.

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та зазначеним контрагентом підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, зокрема: рахунком-фактурою, податковою накладною, видатковою накладною, товарно-транспортною накладною, платіжним дорученням.

Придбаний у ТОВ «Константа Імпекс» бензин, в подальшому позивачем був проданий іншим контрагентам, що підтверджується наявними в матеріалах справи: договором купівлі-продажу, договорами поставки, податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, подорожніми листами та довіреностями на отримання товару.

З матеріалів справи вбачається, що на момент укладення договору, як позивач, так і його контрагент були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Слід зазначити, що чинне законодавство не ставить в залежність право на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірний договір, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з ТОВ «Константа Імпекс», що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

За наведених обставин, вірним є висновок суду першої інстанції про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 16.04.2014 № 0000332200 та № 0000342200.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи вищевикладене, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2014 підлягає скасуванню із залишенням в силі постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.05.2014.

Керуючись статтями 222, 223, 226, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2014 скасувати, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.05.2014 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль