ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
24 лютого 2015 року 13:10 № 826/537/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомПриватного підприємства «Фіто Груп і Ко» до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне підприємство «Фіто Груп і Ко» з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві, в якому просить:
1) визнати протиправними дії ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів № 220620141 від 22.06.2014, укладеного між ПП «ФІТО ГРУП І КО» та Державною податковою інспекцією у ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві;
2) зобов'язати ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві приймати податкові документи в електронному вигляді, податкову звітність ПП «ФІТО ГРУП І КО», надіслані засобами телекомунікаційного зв'язку.
Позивач зазначає, що між ним та відповідачем було укладено договір про визнання електронних документів. Між тим, при надісланні засобами телекомунікаційного зв'язку податкових накладних, позивачем були отримані квитанції, в яких зазначено, що для платника податків заборонено прийом звітності, оскільки можливо відсутній договір з МДЗУ. Надалі в ДПІ позивачу було повідомлено, про розірвання договору з тих підстав, що позивач начебто відсутній за своїм місцезнаходженням.
Однак, як зазначає позивач, він знаходився та знаходиться за адресою, зазначеною в ЄДР, місцезнаходження не змінював. Наведене, як зазначає позивач, підтверджується відомостями з ЄДР та іншими документами, які вказують, що фактичне місцезнаходження підприємства відповідає даним, наведеним в ЄДР, а відтак, як вважає позивач, відсутні підстави для розірвання договору.
ДПІ у запереченнях на позов, які надійшли до суду 20.02.2015 р., зазначає, що договір було розірвано в односторонньому порядку у зв'язку з відсутністю позивача за місцезнаходженням. Відносно наведеного, як зазначається ДПІ, було складено повідомлення за ф. 18-ОПП, яке було направлено державному реєстратору. ДПІ також зазначає, що повідомлення про розірвання договору направлено позивачу 16.09.2014 р. З урахуванням наведеного ДПІ просить відмовити у задоволенні позову, звертаючи при цьому увагу, що друга позовна вимога заявлена на майбутнє, а отже не може бути задоволена.
У той же час, в судове засідання 19.02.2015 р. представник ДПІ не з'явився, доказів поважності причин неприбуття не надав. Враховуючи наведене та на підставі ч. 4 ст. 128 КАС України розгляд справи розпочатий за відсутності відповідача.
Надалі, на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Приватне підприємство «Фіто Груп і Ко» зареєстровано у статусі юридичної особи 11.06.2014 р. Код з ЄДР 39250665. Адреса: 04071, м. Київ, вул. Новомостицька, 25 офіс 1, відомості щодо чого підтверджуються даними з ЄДР станом на 29.09.2014 р., на 26.01.2015 р., станом на 23.02.2015 р., випискою з ЄДР від 11.06.2014 р., договором оренди строком дії з 01.07.2014 р. по 31.12.2014 р.
Позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів в м. Києві.
22.06.2014 р. між позивачем та ДПІ укладено договір про визнання електронних документів № 220620141, предметом якого є визнання податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з ПДВ, інших звітних податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях.
Згідно із договором орган ДПС зобов'язаний забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді та їх комп'ютерну обробку, забезпечити направлення квитанцій на електронну адресу платника податків.
Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів.
Орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місяця реєстрації . У разі припинення дії договору надісланий платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.
Між тим, 16.09.2014 р. ДПІ сформовано повідомлення на адресу позивача за № 8821/10/26-56-10-05 «Про розірвання договору». Як вбачається з фіскального чеку, вказане повідомлення направлено на адресу позивача 16.09.2014 р.
У повідомленні зазначається про розірвання договору. Зазначається у зв'язку з цим, що відповідно до довідки про встановлення місцезнаходження від 15.09.2014 р. № 796/07 місцезнаходження позивача за податковою адресою не встановлено. Втім, під час розгляду справи вказаної довідки з боку ДПІ не надано.
Крім того, вказується, що державному реєстратору направлено повідомлення ф. № 18-ОПП від 15.09.2014 р. для внесення змін до ЄДР.
Таким чином, як зазначено у повідомленні від 16.09.2014 р., у зв'язку з порушенням істотних умов договору, зобов'язання сторін, визначених договором, припиняються, а податкова звітність надіслана засобами телекомунікаційного зв'язку, вважається не прийнятою.
В контексті наведеного слід додати, що внаслідок вчинення з боку ДПІ таких дій, податкова звітність позивача не приймалася Міндоходів засобами телекомунікаційного зв'язку.
Вирішуючи у взаємозв'язку з наведеним спір по суті, суд виходить з наступного.
В контексті наведеного слід зазначити, що відповідно до пункту 45.2. ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
В силу приписів частини 1 статті 16 та частини 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» відомості щодо юридичної особи, внесені до ЄДР, є достовірними, у т.ч. для відповідача, і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
В даному випадку наявними у справі відомостями з ЄДР підтверджується, що станом на 16.09.2014 р., тобто станом на дату формування повідомлення про розірвання договору, в ЄДР були відсутні записи про не підтвердження відомостей про позивача або про його відсутність за місцезнаходженням. Так, у витязі з ЄДР від 26.01.2015 р. зазначаються реєстраційні дії: 11.06.2014 р. - державна реєстрація новоутвореної шляхом заснування юридичної особи; 29.09.2014 р. - підтвердження відомостей про юридичну особу, відомості щодо чого є достовірними в силу закону . Лише 29.10.2014 р. було внесено запис до ЄДР щодо відсутності юридичної особи за зареєстрованим місцезнаходженням та надалі, 26.11.2014 р. та 06.01.2015 р., до ЄДР внесено записи про підтвердження відомостей про позивача.
Слід додати, що під час розгляду справи не надано доказів складання вищевказаної довідки ДПІ від 15.09.2014 р. № 796/07. Не надано також інших належних і допустимих доказів на підтвердження відсутності позивача за місцезнаходженням позивача станом на 15.09.2014 р. чи. 16.09.2014 р., та вжиття ДПІ заходів по встановленню його місцезнаходження як-то: доказів спілкування (телефон, пошта, факс, виїзд за місцезнаходженням тощо) із платником податків, встановлення місця проживання засновників і керівників платника податків та отримання інформації стосовно інших платників податків, де зазначені особи є засновниками чи керівниками, що у сукупності є передумовою для формування повідомлення ДПІ за ф. 18-ОПП.
Водночас з боку позивача надано договір оренди від 01.07.2014 р. № 01/07-2014, відповідно до якого позивачем орендувалось приміщення за адресою, визначеною в ЄДР як місцезнаходження позивача. Надано копії конвертів щодо надходження позивачу кореспонденції за вказаною адресою.
У взаємозв'язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України, положення якого застосовуються до зобов'язань, що виникли за вищезгаданим адміністративним договором, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Наведені правила поширюються і на ДПІ, як сторону договору.
При цьому, оскільки інше не передбачено договором, то, виходячи з системного аналізу положень ст. 188 ГК України («Порядок зміни та розірвання господарських договорів»), ст. 525 ЦК України («Недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання»), ст. 611 ЦК України («Правові наслідки порушення зобов'язання»), ст. 615 ЦК України («Одностороння відмова від зобов'язання»), ст. 651 ЦК України («Підстави для зміни або розірвання договору»), 653 ЦК України («Правові наслідки зміни або розірвання договору»), які за аналогією застосовуються до регулювання відносин сторін за вищезгаданим адміністративним договором, слід дійти висновку, що одностороннє розірвання договору означає односторонню волю сторони угоди, яка має право на вчинення таких дій, що у свою чергу передбачає доведеність з боку управленої сторони наявності обставин, з якими умови договору пов'язують можливість реалізації права однієї із сторін на одностороннє розірвання договору.
В даному випадку, як вбачається в вищевикладеного, ДПІ не доведено обставин відсутності позивача за зареєстрованим місцезнаходженням станом на дату формування повідомлення розірвання договору, відносно наведеного відсутні відомості в ЄДР станом на 16.09.2014 р., а відтак висновок ДПІ про наявність станом на 16.09.2014 р. обставин, з якими умови договори пов'язують можливість одностороннього розірвання договору, є безпідставним.
Таким чином, станом на 16.09.2014 р. у ДПІ були підстави для вчинення дій по розірванню договору, у зв'язку з чим дії ДПІ відносно розірвання договору на підставі повідомлення від 16.09.2014 р. є протиправними. За висновком суду, зобов'язання сторін за вищевказаним договором на підставі вказаного повідомлення ДПІ (від 16.09.2014 р.) не припинилися.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи з наведеного у сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправними дій ДПІ щодо розірвання договору з урахуванням положень ч. 2 ст. 11 КАС України. У той же час, вимоги про зобов'язання приймати звітність є вимогами про забезпечення прав позивача на майбутнє, порушення яких станом на час розгляду справи судом не встановлено у зв'язку з чим у цій частині позову слід відмовити. На поверненні судового збору позивач у судовому засіданні не наполягав.
Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Приватного підприємства «Фіто Груп і Ко» (код з ЄДР 39250665; адреса: 04071, м. Київ, вул. Новомостицька, 25 офіс 1), задовольнити частково .
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, які полягають в односторонньому розірванні Договору про визнання електронних документів № 220620141 від 22.06.2014 на підставі повідомлення від 16.09.2014 р. № 8821/10/26-56-10-05 «Про розірвання договору».
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя О.А. Кармазін
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 24.02.2015 |
Оприлюднено | 26.02.2015 |
Номер документу | 42842870 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Кармазін О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні