Постанова

від 20.02.2015 по справі 826/443/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 лютого 2015 року 13:50 № 826/443/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Тимчук М.Д.,

за участю представників:

від позивача - Мисник Н.В. (довіреність від 17.12.2014 р.)

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Євроінгруп» до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві третя особа:відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві прозобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроінгруп» з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії ДПІ щодо анулювання позивачу свідоцтва платника ПДВ;

- скасувати рішення ДПІ № 59/18 від 18.09.2014 р. щодо анулювання позивачу свідоцтва платника ПДВ;

- зобов'язати ДПІ відновити в реєстрі платників ДПІ запис від 21.10.2011 р. про реєстрацію позивача платником ПДВ на підставі свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 200007155.

Позивач зазначає, що з акту перевірки від 05.12.2014 р. дізнався, що рішенням ДПІ № 59/18 від 18.09.2014 р. було анульовано реєстрацію позивача платником ПДВ. Позивач вважає таке рішення протиправним та зазначає, що у червні 2014 року державний реєстратор надсилав до позивача повідомлення про необхідність підтвердження відомостей про юридичну особу. У зв'язку з цим позивачем було надано державному реєстратору реєстраційну картку. Інших звернень не надходило. Оскільки ДПІ не перевірило факт відсутності товариства за зареєстрованою адресою, рішення було прийнято передчасно та за відсутності належних правових підстав.

Враховуючи наведене позивач просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідач, надавши через канцелярію суду заперечення проти позову, в судове засідання 18.02.2015 р. не з'явився, доказів поважності причин неприбуття не надав. З огляду на наведене та відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України суд ухвалив розглядати справу за відсутності відповідача. Між тим, у запереченнях проти позову ДПІ по суті зазначила, що спірне рішення прийнято на підставі даних з ЄДР, наданих реєстратором, що відповідно до положень КАС України є підставою для прийняття такого рішення.

Третя особа в судове засідання не з'явилася. Між тим, до справи надано матеріали реєстраційної справи позивача. З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, розгляд справи не відкладався та справу розглянуто за відсутності відповідача на підставі наявних матеріалів.

При цьому, відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалено продовжити розгляд справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОІНГРУП» зареєстровано у статусі юридичної особи 16.02.2011 р. Код з ЄДР 37536073. Адреса згідно даних з ЄДР 01135, м. Київ, вул. Павла Пестеля, 11-а.

21.10.2011 р. товариству видано свідоцтво платника ПДВ № 200007155. Індивідуальний податковий номер 375360726596. Як платник податків позивач зареєстрований у відповідача.

18.09.2014 р. ДПІ прийнято рішення № 59/18 про анулювання реєстрації платника ПДВ - позивача.

У рішенні зазначено, що відносно позивача в ЄДР наявний запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, що підтверджено відомостями з ЄДР від 16.09.2014 р. № 10741430005039019, які надійшли до ДПІ в електронному вигляді.

Рішення ґрунтується на положенням п/п. «ж» п. 184.1. ПК України.

В контексті наведено з боку ДПІ, крім іншого, надано довідку від 10.06.2014 р. у формі додатку № 2, складену ДПІ згідно з якою місцезнаходження товариства не встановлено, повідомлення від 10.06.2014 р. за ф. 18-ОПП про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, яке адресоване ДПІ на адресу державного реєстратора.

Крім того, у документарному виразі ДПІ надано електронне повідомлення державного реєстратора на адресу ДПІ щодо внесення до ЄДР вказаного запису від 16.09.2014 р., відповідно до якого: дата відправки повідомлення позивачу - 27.06.2014 р., дата надання інформації органам державної влади - 16.09.2014 р.

При цьому, як вбачається з реєстраційної справи, повідомлення реєстратора про необхідність підтвердження відомостей сформовано на адресу позивача 27.06.2014 р. В матеріалах реєстраційної справи наявна копія поштового повідомлення про вручення позивачу поштового відправлення 01.07.2014 р. Надалі, 16.09.2014 р., державним реєстратором сформовано опис документів щодо внесення інформації про відсутність юридичної особи за її адресою - «відмітка пошти».

Між тим, реєстраційна картка про підтвердження відомостей про юридичну особу подана позивачем 23.09.2014 р.

Вирішуючи з урахуванням наведеного спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень п/п. «ж» п. 184.1. ПК України реєстрація (платником ПДВ) діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про :

- відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або

- запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Згідно з п. 184.2. ПК України (в редакції на час прийняття спірного рішення) анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б" - "и" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби .

Свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку.

В контексті встановлених судом обставин, наведених вище норм законодавства та з урахуванням змісту позовних вимог позивача про визнання протиправним спірного рішення, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

При цьому, згідно з приписами ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відтак, оскільки предметом оскарження у даній справі є спірне рішення про анулювання реєстрації позивача платником ПДВ, відповідно, предметом доказування у даній справі, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, з боку ДПІ є доведення наявності обставин, з наявністю яких на момент прийняття спірного рішення наведені вище норми ПК України зумовлювали можливість прийняття податковим органом рішення про анулювання реєстрації платника податку.

Тобто, в даному випадку податковий орган повинен довести, що на час прийняття спірного рішення в ЄДР був наявний запис про відсутність юридичної особи за її зареєстрованим місцезнаходженням.

В даному випадку, як встановлено під час розгляду справи, даний запис було внесено до ЄДР - 16.09.2014 р., а спірне рішення прийнято 18.09.2014 р. При цьому, наступний запис про підтвердження відомостей було внесено до ЄДР, як зазначено вище, 23.09.2014 р., тобто після прийняття спірного рішення.

Тобто, на час прийняття спірного рішення існували обставини, з якими положення п/п. «ж» п. 184.1. ПК України зумовлювали право податкового органу на прийняття спірного рішення, а отже підстав вважати його протиправним - не має.

У взаємозв'язку з наведеним та щодо доводів позивача, викладених в обґрунтування позову, слід зазначити, що відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог .

За змістом статей 3, 6, частини третьої статті 50 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, який на думку позивача порушив його права, свободу чи інтерес.

Відтак, з урахуванням положень ст. 106 КАС України, саме позивач зазначає особу, яка повинна відповідати за позовом та визнає предмет позовних вимог в межах яких суд розглядає справу та вирішує спір.

В даному випадку предметом позову є вимога про визнання протиправним спірного рішення та позивачем, як зазначено вище, не заявлялось позовних вимог щодо протиправності внесення державним реєстратором запису до ЄДР відносно відсутності позивача за місцезнаходженням, який і є підставою прийняття спірного рішення .

Вказаний запис є чинним та не скасований. У зв'язку з цим слід додати, що виходячи із змісту ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» відомості , які внесені до ЄДР вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін .

Однак, позивачем не заявлялися вимоги про визнання протиправними дій ДПІ щодо складання та направлення державному реєстратору Повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, щодо складання Довідки про встановлення місцезнаходження платника податків та не заявлялось вимог щодо визнання протиправними дій державного реєстратора щодо внесення до ЄДР запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а отже обставини вчинення цих дій на предмет їх законності та обґрунтованості не є предметом дослідження та оцінки у даній справі та, відповідно, не впливають на предмет доказування у даній справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене у сукупності, суд приходить до висновку, що спірне рішення в даному випадку прийнято на підставі наведених вище норм податкового законодавства та за наявності передбачених законодавством обставин, які зумовлюють прийняття рішення про анулювання реєстрації платником ПДВ, а отже підстав для його скасування - не має, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись вимогами статей 69-71, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін