cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.02.2015Справа №910/28074/14
За позовом Приватного підприємства "ТВВ Акцент"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фест-Лайн"
про стягнення 77 760,02 грн.
Суддя: Домнічева І.О.
Представники сторін:
від позивача: Лаєвський В.В. - за довіреністю;
Лаєвський В.Г. - директор;
від відповідача: не з'явились.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне підприємство "ТВВ Акцент" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фест-Лайн" про стягнення 76 961,96 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем неналежним чином виконуються умови договору поставки № 07/08 від 07.08.13р.
Ухвалою від 16.12.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 13.01.2015 р.
13.01.15р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові матеріали по справі.
Ухвалою від 13.01.2015 р. розгляд справи було відкладено на 03.02.2015 р.
03.02.15р. через відділ діловодства суду позивачем подано клопотання про збільшення розміру позовних вимог.
06.02.15р. через відділ діловодства суду позивачем подано письмові пояснення по справі та клопотання про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якого збільшує суму пені до 25 622,54 грн.
Представник відповідача в судове засідання 10.02.15 р. не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.
Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 10.02.15 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні у справі матеріали,заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
07.08.2013 року між ПП «ТВВ Акцент» (далі - позивач, покупець), та ТОВ «Фест-Лайн» (далі - відповідач, покупець) було укладено договір поставки № 07/08.
Згідно п. 1.1. договору, Постачальник зобов'язується передати у власність покупцю гранітний щебінь, а покупець зобов'язується прийняти цю продукцію та сплатити за неї визначену цим договором грошову суму.
Відповідно до п. 5.2. договору, оплата партії продукції, кількість якої вказана в замовленні покупця, здійснюється покупцем на умовах: 100% попередньої оплати протягом 3-х днів з моменту виставлення постачальником рахунку на партію продукції.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму
Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.
В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
На виконання умов договору та рахунку фактури позивачем було перераховані кошти у розмірі 154 000,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було частково поставлено продукцію, на час прийняття рішення по справі відповідач недопоставив продукцію на суму 52 505,21 грн.
Таким чином, на час прийняття рішення по справі за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 52 505,21 грн.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 6.4. договору, в разі порушення строків поставки будь-якої Партії Продукції, зазначеної в прийнятому до виконання та Замовленні Покупця (прострочення поставки), Покупець має право стягнути з Постачальника штрафні санкції у вигляді пені, розмір якої становить 0,1% від вартості Партії Продукції, поставка якої прострочена, за кожен день такого прострочення поставки.
Пунктом 6.5 сторони цим домовились, що нарахування та стягнення штрафних санкцій (пені), які передбачені цим Договором, починається з першого дня порушення (прострочення оплати або поставки Партії Продукції) та закінчується в останній день такого порушення.
За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до 2.5. Постанови пленуму Вищого Господарського суду України №14 від 17 грудня 2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції
За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність здійснення перерахунку суми пені.
Враховуючи, що строк поставки товару не встановлений, Позивач 13 листопада 2014 року надіслав Відповідачу вимогу про сплату заборгованості.
Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України у випадку, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Таким чином, враховуючи частину 2 статті 530 Цивільного кодексу України правомірним буде нарахування пені за період з 21.11.2014 по 10.02.2015.
Розрахунок суми пені
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 52505.21 21.11.2014 - 05.02.2015 77 14.0000 % 0.077 %* 3101.40 52505.21 06.02.2015 - 10.02.2015 5 19.5000 % 0.107 %* 280.51 За таких обставин, стягненню з відповідача підлягає сума пені у розмірі 3 381,91 грн.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 52 505,21 грн. заборгованості, 3 381,91 грн. пені, обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню. В решті позову належить відмовити.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
За таких обставин, керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕСТ-ЛАЙН» (04116, м. Київ, вул. Старокиївська, б.26; код ЄДРПОУ 37270920) на користь Приватного підприємства «ТВВ Акцент» (03115, м. Київ, бул. Академіка Вернадського, 4; код ЄДРПОУ 33263050) 52 505 (п'ятдесят дві тисячі п'ятсот п'ять) грн. 21 коп. заборгованості, 3 381 (три тисячі триста вісімдесят одну) грн. 91 коп. пені, 1 306 (одну тисячу триста шість) грн. 91 коп. судового збору.
3. В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 14.02.2015р.
Суддя І.О.Домнічева
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 10.02.2015 |
Оприлюднено | 26.02.2015 |
Номер документу | 42843322 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Домнічева І.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні