Рішення

від 19.02.2015 по справі 915/2149/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2015 року Справа № 915/2149/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерноторгівельна

компанія «Прометей»

54031, м. Миколаїв, вул. Новобузька, 70

Адреса для листування: 54030, м. Миколаїв, вул. Пушкінська, 8

До відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотое руно юга»

54036, м. Миколаїв, вул. Щорса, 8-10

Третя особа на без самостійних вимог на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Прометей Агро»

54001, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 116-а.

про стягнення заборгованості в розмірі 431579,40 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Гарасюта І.О., за довіреністю;

Від відповідача: не з'явився.

Від третьої особи: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, 19.12.14 р. звернувся до господарського суду з позовом стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 431579,40 грн.

В письмовому зверненні від 19.02.15 р. позивач, на виконання ухвал суду, відокремив в резолютивній частині позову заявлені до стягнення суми основного боргу та штрафних санкцій, а саме просить стягнути: 198818,00 грн. основного боргу, 42348,23 грн. індексу інфляції, 79527,20 грн. штрафу, 17141,92 грн. 3% за користування чужими грошовими коштами та 93744,05 грн. пені.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору позики № 25/12 від 25.12.2008 року; копій платіжних доручень на загальну суму 198 816 грн. (7 документів); договору про відступлення права вимоги від 03.03.2011 року; листа-повідомлення від 03.03.11 р.; норм ст. ст. 610, 546, 625, 257, 261, 258, 259 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що позичальник свої зобов'язання за договором про надання зворотної фінансової допомоги № 25/12 від 25.12.2008 р. не виконав, суму позики в розмірі 198818,00 грн. у зазначений в договорі строк не повернув, чим порушив п. 2.2 договору.

Відповідач у відзиві на позов повністю заперечує, просить відмовити в його задоволенні, мотивуючи наступним:

- керівництво і засновник відповідача стверджують, що в липні 2011 року при зміні засновників юридичної особи ніяких договорів надання зворотної допомоги колишнім керівництвом і засновниками їм передано не було, в фінансових документах підприємства відомості про наявність наданої зворотної фінансової допомоги відсутні;

- з огляду на норми п. 135.1 ст. 135 ПКУ сума поворотної фінансової допомоги, отримана платником податку від особи, що є платником податку на прибуток на загальних підставах (сплачують податок на прибуток за ставкою, встановленою п. 151.1 ст. 151 ПКУ), не включається до доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування;

- відповідачу відомо, що за результатами перевірки фінансового стану ТОВ «Прометей Агро» за період з 01.01.2008р. по 31.12.2013 р. відомості про наявність будь якої поточної дебіторської заборгованості відсутні. Таким чином, керуючись нормами діючого законодавства можливо зробити висновок про повернення зворотної фінансової допомоги відповідачем в повному обсязі.

Відповідач та третя особа в судове засідання з невідомих причин не з'явились, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчить відмітка канцелярії суду на зворотній стороні судової ухвали та рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення № 5400124059409, № 5400124571819.

19.02.15 р. суд, за результатами розгляду справи на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, суд -

встановив:

1) 25 грудня 2008 року між ТОВ «Прометей Агро» (далі - позикодавець) та ТОВ «РВ АГРО» (далі - позичальник) було укладено договір № 25/12 «про надання зворотної фінансової допомоги» згідно з предметом якого позикодавець зобов'язався надати позичальнику безвідсоткову зворотну фінансову допомогу в розмірі 200000,00 грн ., яка в період дії договору може змінюватись, але не перевищувати вказану суму, а позичальник зобов'язався повернути її у визначений даним договором термін - до 01.02.2012 року.

З наданих позивачем документальних доказів - а саме, копій платіжних доручень: № 3542 від 25.12.2008 р., № 3543 від 25.12.2008 р., № 3544 від 25.12.2008 р., № 3545 від 25.12.2008 р., № 3562 від 05.01.2009 р., № 3573 від 15.01.2009 р., № 3575 від 16.01.2009 р. вбачається, що ТОВ «Прометей Агро» на виконання умов вищенаведеного договору перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ «РВ АГРО» частинами фінансову допомогу в загальному розмірі 198816, 00 грн.

2) 03 березня 2011 року між ТОВ «Прометей Агро» (далі - первісний кредитор) та ТОВ «Зерноторгівельна компанія «Прометей» (далі - новий кредитор) було укладено договір «про відступлення права вимоги» за умовами якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор (позивач по даній справі) набуває право вимоги, належне первісному кредиторові, відповідно до договору про надання зворотної фінансової допомоги № 25/12 від 25 грудня 2008 р., укладеного між первісним кредитором та ТОВ «РВ АГРО».

За цим договором позивач одержав право замість первісного кредитора вимагати від боржника повернення грошових котів в сумі 198818,00 грн . (пункти 1.2, 2.1 договору).

Умовами п. 2.2 цього договору сторони передбачили, що новий кредитор зобов'язаний сплатити первісному кредитору суму, вказану в п. 2.1 даного договору, протягом 5 (п'яти) банківський днів після виконання боржником зобов'язання за основним договором, але не пізніше 31 грудня 2015 року.

Відповідно ж до змісту п. 4.2 договору первісний кредитор не пізніше 3 (трьох) днів зобов'язаний письмово повідомити боржника про відступлення права вимоги за цим договором новому кредитору.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов п. 4.2 договору боржник був повідомлений первісним кредитором про відступлення права вимоги належним чином, а саме - листом вих. № 276/3 від 03.03.2011 р.

Водночас, таке повідомлення не є правочином, оскільки права до нового кредитора перейшли в момент укладення договору між первісним та новим кредитором. Але воно є дією, що породжує певні цивільно-правові наслідки, оскільки підписано первісним кредитором і посвідчене печаткою юридичної особи.

Боржник, отримав це повідомлення 03.03.2011 р., що не спростовано в судовому засіданні.

За даними запису 13 Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 29.03.12 р., 23.01.2012 року відбулась державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи ТОВ «Золотое Руно Юга» (ідентифікаційний код 34375802), оскільки згідно редакції п. 1.2 Статуту ТОВ «Золотое Руно Юга» (дата реєстрації Статуту 23.01.2012 року) Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотое Руно Юга» є правонаступником всіх прав та обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю «РВ АГРО».

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За приписами ч.1 ст. 510, п. 1 ч.1 ст. 512, ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст. ст. 514, 516, 517 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Згідно ст. ст. 525, 526, 527 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Строк виконання боржником свого зобов'язання по поверненню коштів в договорі № 25/12 «про надання зворотної фінансової допомоги» визначений - до 01 лютого 2012 року , отже кредиторові після настання цієї дати надається право в будь-який час вимагати від боржника виконання цього зобов'язання.

При цьому, відповідно до змісту ч. 1 ст. 518 Цивільного кодексу України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

В матеріалах справи відсутні відповідні заперечення відповідача щодо правомірності повернення фінансової допомоги як до первісного кредитора так і до нового кредитора.

Договір про відступлення права вимоги містить умову вимагати від боржника повернення грошових коштів у розмірі 198818,00 грн. Водночас, загальна сума за платіжними дорученнями, яка була перерахована первісним кредитором за договором № 25/12 боржнику, складає в розмірі 198816,00 грн.

Таким чином, підсумовуючи наведені норми та обставини, до стягнення з відповідача на користь позивача по даній справі підлягає сума, яка була перерахована боржнику за вищенаведеними платіжними дорученнями, саме в розмірі 198816,00 грн .

За умовами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

За приписами ч. 1 ст. 32, ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідач не довів суду обставин, які спростовують вимоги позивача, не надав доказів щодо належного виконання взятих на себе договірних зобов'язань по поверненню в установлений строк новому або первісному кредитору одержаних від останнього грошових коштів в розмірі 198816,00 грн.

Посилання ж відповідача у відзиві на норми податкового законодавства не можуть слугувати тими обставинами та належними доказами, які підтверджують відсутність вини з боку відповідача у спірних відносинах.

За правилами ст. 610, п. 1 ст. 612, 625 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Умовами п. 1.3 договору про відступлення права вимоги визначено, що до нового кредитора переходить право стягнення штрафних санкцій за порушення основного договору боржником.

Розділом 3 договору № 25/12 сторони дійшли згоди, що в разі неповернення суми коштів в термін, який вказаний в п. 2.2, позичальник зобов'язаний сплатити позикодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання зобов'язань позичальника за даним договором. В разі неповернення суми перерахованої допомоги впродовж трьох місяців з моменту закінчення терміну позики позичальник зобов'язаний сплатити позикодавцю компенсацію у вигляді штрафу в розмірі 40% від суми позики. За згодою сторін позовна давність щодо стягнення пені, неустойки та інших штрафних санкцій за даним договором встановлюється тривалістю у 3 роки.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Отже, на підставі викладених норм та обставин, враховуючи наявність та встановлений судом розмір основного боргу відповідача перед позивачем, за здійсненим розрахунком суду стягненню з відповідача на користь позивача підлягають: за період з 02.02.12 р. по 16.12.14 р. - пеня в розмірі 93583,98 грн., 3% річних в сумі 17110,55 грн.; збитки від інфляції - за період з лютого 2012 р. по листопад 2014 р. в розмірі 42347,81 грн. та штраф в розмірі 79526,40 грн.

Таким чином, дослідивши надані позивачем документальні докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України, проаналізувавши норми діючого законодавства, які регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, але з урахуванням вищенаведеного - задоволенню їх частково.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотое руно юга» (54036, м. Миколаїв, вул. Щорса, 8-10, код ЄДРПОУ 34375802) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерноторгівельна компанія «Прометей» (54031, м. Миколаїв, вул. Новобузька, 70, код ЄДРПОУ 36384761) - 198816,00 грн. основного боргу, 79526,40 грн. штрафу, 93583,98 грн. пені, 42347,81 грн. інфляційних, 17110,55 грн. 3% річних та 8627,70 грн. судового збору.

2. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 24 лютого 2015 року.

Суддя О.Г.Смородінова