Постанова

від 12.02.2015 по справі 805/170/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2015 р. Справа №805/170/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

час прийняття постанови:

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження позовну заяву Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області

до відповідача Комунальної лікувально - профілактичної установи «Районний протитуберкульозний диспансер Волноваського району»

про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в сумі 54179 грн. 74 коп.

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Комунальної лікувально - профілактичної установи «Районний протитуберкульозний диспансер Волноваського району» про стягнення заборгованості на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в сумі 54179 грн. 74 коп.

Позовна заява обґрунтована тим, що громадяни (згідно із списком № 1, № 2), працюючи на підприємстві відповідача, були зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до п. «а», п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та відповідно до вказаного Закону їм були призначені пенсії.

В порушення зазначеної норми Закону відповідачем не внесена до Пенсійного фонду плата, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, пред'явленої до відшкодування за період з вересня 2014 року по листопад 2014 року на загальну суму 54179 грн. 74 коп., з яких за списком № 1 в сумі 10601 грн. 88 коп., за списком № 2 в сумі 43577 грн. 86 коп.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути на користь Пенсійного Фонду заборгованість з фактичних витрат на виплату і доставку пенсій в зазначеній сумі.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву та заяву про розгляд справи за участю його представника не надав.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, суд розглядає позовну заяву в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, суд встановив.

Комунальна лікувально - профілактична установа «Районний протитуберкульозний диспансер Волноваського району» перебуває на обліку в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ 01989734), зареєстроване за юридичною адресою: 85710, Донецька область, Волноваський район, смт. Оленівка, вул. Крупська, 21 (а.с. 13).

Органами Пенсійного фонду України призначені та виплачені пенсії на пільгових умовах особам, які працювали у Комунальній лікувально - профілактичній установі «Районний протитуберкульозний диспансер Волноваського району» та які були зайняті на роботах з шкідливими і важкими умовами праці (а.с. 23-57).

Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області направило на адресу Комунальної лікувально - профілактичної установи «Районний протитуберкульозний диспансер Волноваського району» розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (а.с. 15-22).

На час подання позовної заяви Комунальна лікувально - профілактична установа «Районний протитуберкульозний диспансер Волноваського району» витрати УПФУ у Волноваському районі Донецької області по виплаті та доставці пільгових пенсій за період з вересня 2014 року по листопад 2014 року на загальну суму 54179 грн. 74 коп. не відшкодувало.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по виплаті та доставці пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 54179 грн. 74 коп.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За Преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пунктом 7 частини 1 статті 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Таким чином, позивач у справі - орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством, відносно платників страхових внесків.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем, працівникам правомірно призначені та виплачені пенсії на підставі статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Пунктом 2 розділу XY Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було врегульовано Законом України від 26.06.1997 року «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно пунктів 1 та 2.

Згідно абз.4 п.1 ст. 2 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно абз. 3 п.1 ст. 4 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлена ставка збору у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Таким чином, на відповідача покладений обов'язок щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Такої ж думки дотримується Верховний Суд України в постанові від 31.01.2011 року у справі за позовною заявою ВП «Рембудмонтаж» до УПФУ в м. Рубіжному Луганської області.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» розроблена Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663.

Згідно пункту 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствами до 20-го січня поточного року протягом десяти днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено пунктом 6.8 Інструкції.

Відповідно до п. 6.10 Інструкції, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується сторонами у справі, відповідні розрахунки у встановлений Законом термін у добровільному порядку відповідачем не виконані.

Відповідно п.7 ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» територіальний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Таким чином, позивач у встановленому Законом порядку, обгрунтованно та в межах повноважень, наданих йому чинним законодавством, звернувся до адміністративного суду з позовною заявою про стягнення несплачених сум.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 2, ст. 7-11, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 128, ст. 158-163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області до Комунальної лікувально - профілактичної установи «Районний протитуберкульозний диспансер Волноваського району» про стягнення заборгованості по виплаті та доставці пенсій, призначених на пільгових умовах, з вересня 2014 року по листопад 2014 року на загальну суму 54179 грн. 74 коп. - задовольнити.

Стягнути з Комунальної лікувально - профілактичної установи «Районний протитуберкульозний диспансер Волноваського району» (ЄДРПОУ 01989734, юридична адреса: 85710, Донецька область, Волноваський район, смт. Оленівка, вул. Крупська, 21) на користь Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області заборгованість по виплаті та доставці пенсій, призначених на пільгових умовах, за з вересня 2014 року по листопад 2014 року на загальну суму 54179 грн. 74 коп.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Давиденко Т.В.