Постанова

від 24.02.2015 по справі 918/1547/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2015 р.у Справа № 918/1547/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Грязнов В.В. ,

суддя Розізнана І.В.

при секретарі судового засідання Клімук Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Клесівської селищної ради на рішення господарського суду Рівненської області від 12.12.2014 р. у справі №918/1547/14

за позовом публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго"

до Клесівської селищної ради

про стягнення заборгованості за електричну енергію в сумі 56155,36 грн.

за участю представників:

позивача - Антіпової Р.М., Карповича І.М.

відповідача - Ведрова А.О., Хомюка В.Я.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" звернулось до місцевого господарського суду із позовом до Клесівської селищної ради про стягнення заборгованості за електричну енергію в сумі 56155,36 грн.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 12.12.2014 року (суддя Пашкевич І.О.) вказаний позов задоволено.

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції вказав, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором №117 від 02.08.2011 року та подання ним недостовірних даних у звітах про використану електроенергію, в останнього перед позивачем утворилася заборгованість в розмірі 56155,36 грн. З огляду на приписи ст. 509, ст. 714 ЦК України, ст. 275 ГК України, ст.26 Закону України "Про електроенергетику", суд визнав вимоги позивача обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та задоволив їх у повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові. Апелянт, зокрема, зазначає, що всупереч п. 3.34 Правил користування електричною енергією, позивачем в односторонньому порядку проведено заміну приладу обліку електричної енергії та встановлено лічильник, який призначено для включення через вимірювальні трансформатори, що мають будь-які коефіцієнти трансформації із заданим розрахунковим коефіцієнтом трансформації - 1. Вказує, що у разі встановлення факту недоплати за поставлену електричну енергію, позивач зобов'язаний був скласти акт відповідно до п. 6.42, п. 6.45 Правил користування електричною енергією. З огляду на відсутність акту порушення, вважає, що у відповідача відсутня заборгованість.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення господарського суду Рівненської області від 12.12.2014 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У відзиві зазначає про те, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки винесено в повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права, при цьому були належним чином з'ясовані та доведені всі обставини, що мають значення для справи.

Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" постачання електричної енергії здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, який укладається між споживачем та постачальником електричної енергії.

За приписами ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, 02.08.2011 року ПАТ "АЕС Рівнеобленерго" (змінено найменування на ПАТ "Рівнеобленерго") (постачальник) та Клесівською селищною радою (споживач) укладено договір №117 про постачання електричної енергії, згідно п. 1 якого постачальник зобов'язався продавати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 105 кВт, а споживач взяв на себе обов'язок оплачувати вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно умов цього договору (далі - договір), (а.с. 9-22).

Відповідно до п. 2.2.2 договору позивач зобов'язався постачати відповідачу електроенергію, як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток №1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу") згідно з категорією струймоприймачів споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком №6 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами; забезпечити отримання споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності.

У свою чергу, Клесівська селищна рада зобов'язалась оплачувати вартість електричної енергії шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки постачальника в терміни визначені додатком №4 "Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків" (п. 2.3, п. 8.1 договору).

За приписами п. 10.4 договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2011 року. Договір вважається продовженим щорічно на тих самих умовах, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Судовою колегією встановлено, що укладений сторонами договір є чинним, з огляду на відсутність доказів розірвання або зміни його умов.

Додатком №3 до договору сторони погодили перелік об'єктів і точок обліку споживача, у тому числі дитячого садка №3 по вул.Леніна, 17 в смт. Клесів, на якому встановлено прилад обліку - №642309, трансформатор струму 100/5, розрахунковий коефіцієнт - 20.

Крім того, додатком №4 до договору передбачено, що розрахунковий період починається в 00-00 год. 11 числа кожного місяця і триває до 00-00 год. 11 числа наступного місяця, і за який проводиться розрахунок вартості відпущеної електроенергії. Розрахунковий період прирівнюється до календарного місяця. Покази засобів обліку відповідно до переліку об'єктів і точок комерційного обліку споживача фіксуються споживачем 11 числа кожного місяця о 00-00 год. та вибірково контролюються (знімаються) постачальником. Після зняття показів засобів обліку споживач оформляє звіт про використану електроенергію, який складається у 2-х примірниках, по одному для кожної сторони та надає постачальнику нарочно, не пізніше наступного робочого дня після зняття показів і одночасно отримує рахунок за фактично спожиту електроенергію.

Згідно п. 2.1 договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язались керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.

Відповідно до п. 6.11 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року N 28, покази розрахункових засобів обліку знімаються представником електропередавальної організації (основного споживача) та підтверджуються споживачем відповідно до договору. За ініціативою однієї із сторін договору у ньому може бути передбачений інший порядок зняття показів розрахункових засобів обліку. Порядок зняття показів розрахункових засобів обліку зазначається у договорі про постачання електричної енергії. Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором.

Таким чином, додатками №3 та №4 до договору сторонами визначено перелік об'єктів і точок обліку споживача, порядок та спосіб фіксації показів засобів обліку, встановлено розрахунковий період, а також погоджено вихідні дані (приєднану потужність, дозволену потужність, клас напруги, тарифну групу, розрахунковий коефіцієнт) для проведення нарахувань за поставлену електричну енергію, що узгоджується із положенням п. 6.11 Правил користування електричною енергією.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання додатку №4 до договору, відповідач у період з липня 2011 року по травень 2013 року надавав позивачу підтвердження показників лічильників електроенергії по об'єктах споживача, у тому числі щодо дитячого садочку №3 по вул. Леніна, 17.

При цьому, кожне із вказаних підтверджень містить номер лічильника, що встановлений на об'єктах, дійсні та попередні показники лічильників, трансформатори струму та розраховано кількість спожитої електричної енергії.

Позивач в обґрунтування своїх вимог зазначав, що ним належним чином виконані зобов'язання за договором №117 від 02.08.2011 року, тоді як відповідач свої зобов'язання виконав частково, у період з 01.08.2011 року по 31.03.2013 року вартість спожитої електричної енергії розраховував та оплачував виходячи із показників лічильника, не застосовуючи при цьому розрахунковий коефіцієнт - 20, що призвело до заниження обсягу фактично спожитої електричної енергії.

Відтак, ПАТ "Рівнеобленерго" проведено перерахунок плати за спожиту електричну енергію у відповідності до знятого та зафіксованого показника, розрахункового коефіцієнта - 20 та виставлено до оплати рахунок за фактично спожитих відповідачем 49706 кВт.год. електричної енергії за період з серпня 2011 року до квітня 2013 року на загальну суму 56155, 36 грн.

Заперечуючи проти позову, Клесівська селищна рада посилається на те, що позивачем без присутності представника відповідача було проведено заміну приладу обліку електричної енергії трансформаторного лічильника №642309 з розрахунковим коефіцієнтом 20 на трансформаторний універсальний лічильник №0088705 із заданим розрахунковим коефіцієнтом трансформації 1, за яким відповідач і здійснював розрахунки використаної електричної енергії, тому вважає, що умови договору не порушував.

Як вбачається з наряду на заміну 3-ф лічильника, 22.07.2011 року у приміщенні дитячого садка №3 по вул.Леніна, 17 в смт. Клесів замінено лічильник №642309 та встановлений новий за №0088705 з показником - 00006,3 та коефіцієнтом трансформації - 20. (а.с. 45).

Колегія суддів звертає увагу на те, що вказаний наряд на заміну від 22.07.2011 року підписано представником споживача, у ньому містяться дані про те, що для нового лічильника №0088705 встановлено коефіцієнт трансформації струму - 20.

У той же час, заміна одного приладу обліку з коефіцієнт трансформації - 20 на інший прилад обліку із таким самим коефіцієнтом трансформації струму не впливає на визначення вартості спожитої електричної енергії.

Більше того, пунктом 2 додатку №4 до договору саме на споживача покладено обов'язок фіксувати та надавати за установленою формою покази засобів обліку. Як наслідок, кожне із наданих відповідачем підтверджень показників лічильника електроенергії, що встановлений у приміщенні дитячого садка №3 по вул.Леніна, 17 в смт. Клесів, починаючи із серпня 2011 року містить посилання на новий номер лічильника - 0088705, що свідчить про обізнаність Клесівської селищної ради із заміною приладу обліку.

У свою чергу надання споживачем занижених показників приладу обліку зумовило відображення в актах приймання-передавання електричної енергії заниження її вартості, що не звільняє Клесівську селищну раду від обов'язку оплати повної вартості спожитої електричної енергії.

Відповідно до п. 6.36 Правил користування електричною енергією, у разі виникнення у споживача сумніву в правильності показів розрахункових засобів обліку або визначення суми в пред'явленому до оплати документі щодо оплати електричної енергії споживач подає про це заяву постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації).

У той же час, жодних доказів звернення Клесівської селищної ради до ПАТ "Рівнеобленерго" про наявність сумнівів в роботі нового приладу обліку, матеріали справи не містять.

Таким чином, апеляційним судом встановлено, що сторони в договорі домовились визначати обсяги спожитої електроенергії відповідно до показів приладу обліку, застосовуючи при цьому розрахунковий коефіцієнт трансформації струму - 20, однак відповідач не заперечуючи правильність роботи такого засобу обліку, при розрахунках використовував коефіцієнт трансформації струму - 1, чим порушив умови договору щодо визначення обсягів спожитої електроенергії.

За приписами ст.ст. 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивачем проведено перерахунок плати за спожиту електричну енергію за період з 10.08.2011 року по 03.04.2013 року у відповідності до показників приладу обліку, розрахункового коефіцієнта трансформації струму 20 з відрахуванням оплаченої кількості електричної енергії та виставлено відповідачу до оплати рахунок на загальну суму 56155,36 грн.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що під час визначення суми платежу остаточного розрахунку за період з 22.07.2011 року по 03.04.2013 року, вартість недорахованої електричної енергії розрахована як добуток різниці показників приладу обліку на день його встановлення (6 кВт) та заміни (3264 кВт) на розрахунковий коефіцієнт навантаження струму 20 та величини відповідних тарифів з відрахуванням сплаченого обсягу електричної енергії (32634 кВт).

Апеляційний суд не бере уваги твердження апелянта про те, що при визначенні вартості електричної енергії слід різницю показів приладу обліку в попередньому та поточному розрахункових періодах множити на 20%, оскільки сторонами в додатку №3 до договору та в акті заміни лічильника від 22.07.2011 року встановлено розрахунковий коефіцієнт навантаження струму - 20, а не 20%.

Перевіривши правильність проведених нарахувань, колегія суддів зазначає, що такий розрахунок відповідає погодженим у договорі та додатках до нього умовам, які у встановленому законом порядку недійсними не визнавались, не розірвані та є діючим на момент вирішення спору по суті.

Відтак, встановивши факт порушення Клесівською селищною радою умов договору в частині своєчасної та повної оплати вартості спожитої електричної енергії, апеляційний суд погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо правомірності та обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача 56155,36 грн. вартості недоврахованої електричної енергії.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на часткове погашення ним боргу в сумі 1607,69 грн., оскільки предметом даного спору є вимога про стягнення заборгованості за період з липня 2011 року по березень 2013 року, а вказана проплата мала місце 29.05.2013 року (а.с. 162) за спожиту електричну енергію в травні 2013 року (додаток до рахунку за електроенергію №9063426424).

Доводи апелянта про відсутність акту порушення, складеного відповідно до Правил користування електричної енергії не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.

Згідно п. 6.41 Правил користування електричною енергією у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків.

При цьому, недоврахована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно.

Тобто, актом про порушення, енергопостачальник фактично розраховує обсяг та вартість електричної енергії, яка не обрахувалась лічильником споживача або враховувалась неправильно внаслідок порушення останнім правил користування електроенергією та умов договору, у той час, коли у даній справі відсутній факт втручання в роботу приладу обліку чи використання електричної енергії поза обліком, однак має місце математичне заниження обсягу спожитої електричної енергії, внаслідок невірно визначеного коефіцієнту трансформації струму, що у свою чергу не вимагає складання акту порушення.

Інші доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Рівненської області від 12.12.2014 р. у справі №918/1547/14 залишити без змін, апеляційну скаргу Клесівської селищної ради - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

3. Справу №918/1547/14 повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.