Рішення

від 24.02.2015 по справі 904/426/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.02.15р. Справа № 904/426/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАСТЕРТРЕЙД", м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "ЕЛТЕХКОМП", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за договором поставки товару

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: Горбачов Ю.В., дов. від 16.02.15р.

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАСТЕРТРЕЙД" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "ЕЛТЕХКОМП" про стягнення заборгованості в розмірі 53 702,60грн., пені у розмірі 1 359,48грн. та 3% річних у розмірі 145,66грн.

Позовні вимоги обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки товару №25/02 від 25.02.2013р., укладеного між сторонами, в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов та витребувані судом документи не подав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення "Укрпошта" №4994523732200 (а.с.73), з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

Згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи, що відповідач заздалегідь був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи і мав можливість надати документи, витребувані судом, для розгляду справи по суті без його участі, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

17.02.2015 року по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.02.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "ЕЛТЕХКОМП" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МАСТЕРТРЕЙД" (постачальник) був укладений договір поставки товару №25/02, за умовами якого постачальник зобов"язався передати у власність покупця алюмінієвий профіль та вироби із алюмінію, визначені в накладних (далі - товар), а покупець - прийняти товар та сплатити його на умовах договору.

Згідно п.1.2. договору ціна, кількість та асортимент товару визначаються у рахунках та накладних, які є невід"ємною частиною договору.

За п.3.1. договору загальна сума договору складає загальну вартість фактично поставленого товару за договором відповідно до підписаних накладних.

Договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2013р. (п.6.1. договору).

Пунктом 6.2. договору передбачено, що у випадку відсутності письмової заяви однієї із сторін про припинення або зміни цього договору після закінчення строку його дії протягом одного місяця, він вважається продовженим на наступний календарний рік, на тих же умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов"язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов"язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов"язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар за період з 06.12.2013р. по 21.01.2014р. у розмірі 168 901,40грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000912 від 06.12.2013р., №РН-0000927 від 11.12.2013р., №РН-0000966 від 18.12.2013р., №РН-0000992 від 25.12.2013р., №РН-0000020 від 16.01.2014р., №РН-0000041 від 21.01.2014., а також товарно-транспортними накладними та довіреностями на отримання товару (а.с.41-45, 48-55, 74).

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов"язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно п.4.2. договору покупець здійснює передплату у розмірі 50% від вартості товару з моменту отримання рахунку, а кінцевий розрахунок за поставлений товар здійснюється по факту поставки товару.

28.10.2014р. позивач надіслав відповідачу вимогу за №293 від 28.10.2014р. про сплату заборгованості, яку останній отримав 31.10.2014р. (а.с.46-47).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач на підставі виставлених рахунків - фактур частково розрахувався за поставлений товар у розмірі 115 198,80грн., що підтверджується банківськими виписками та накладною на повернення №1 від 14.03.2014р. (а.с.13-40, 56).

Станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за період поставки з 06.12.2013р. по 21.01.2014р. складає 53 702,60грн., що підтверджується матеріалами справи, та підлягає до стягнення.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

За ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

За ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п.7.2. договору за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% від простроченої суми за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 359,48грн. за період з 11.12.2014р. по 12.01.2015р. Розрахунок суми пені здійснений за подвійною обліковою ставкою НБУ, розмір пені за якою менше розміру пені, яка розрахована у розмірі 0,5%.

Перевіривши розрахунок пені, господарський суд встановив, що він здійснений правильно, у зв"язку з чим пеня у розмірі 1 359,48грн. підлягає до стягнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 145,66грн. за період з 11.12.2014р. по 12.01.2015р.

Перевіривши розрахунок 3 % річних, господарський суд встановив, що він здійснений правильно, у зв"язку з чим 3 % річних у розмірі 145,66грн. підлягають до стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "ЕЛТЕХКОМП" (49070, м. Дніпропетровськ, пр. Героїв, 17, кв.44, ЄДРПОУ 31251352, поточний рахунок 26004115506001, відкритий в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАСТЕРТРЕЙД" (69057, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 8, ЄДРПОУ 35979594, поточний рахунок 26006311577501 в ПАТ "Енергобанк", МФО 300272) заборгованість у розмірі 53 702,60грн. (п"ятдесят три тисячі сімсот дві грн. 60коп.), пеню у розмірі 1 359,48грн. (одна тисяча триста п"ятдесят дев"ять грн. 48коп.), 3% річних у розмірі 145,66грн. (сто сорок п"ять грн. 66коп.) та 1 827,00грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.02.2015р.

Суддя В.І. Петрова