Постанова

від 16.02.2015 по справі 910/16429/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2015 р. Справа№ 910/16429/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шевченка Е.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Ткаченка Б.О.

при секретарі Грабінській Г.В.

За участю представників:

від позивача: Мазур І.М.

від відповідача: Клименко Д.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербуд-2007»

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2014р.

у справі №910/16429/14 (суддя Прокопенко Л.В.)

за позовом Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербуд-2007»

про стягнення 128 180,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Антимонопольний комітет України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербуд-2007» про стягнення з відповідача штрафів у сумі 68 000,00 грн. та пені в розмірі 60 180,00 грн. із зарахуванням зазначених сум в доход загального фонду Державного бюджету України.

До прийняття рішення по суті позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, за якою він просив суд стягнути з відповідача штрафів у сумі 68 000,00 грн. та пені в розмірі 68 000,00 грн. із зарахуванням зазначених сум в дохід загального фонду Державного бюджету України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2014р. позовні вимоги задоволені повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербуд-2007» штрафу у розмірі 68 000,00 грн. та пені в розмірі 68 000,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтербуд-2007» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2014р. та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апелянт зазначає, що позивач помилково застосував сурові санкції за нібито, як він вказує, порушення, передбачені пунктом 13 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», оскільки якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав розмір доходу (виручки), штраф, передбачений абзацом четвертим частини другої статті 52, - у розмірі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Скаржник зазначає, що законодавець надав повноваження АМКУ накладати штрафи в межах від 0 до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виходячи із кожного окремого порушення, тому є необґрунтованим, на думку апелянта, розмір штрафу, який є максимально верхньою межею, передбаченою санкцією статті.

Позивач - Антимонопольний комітет України, надав до матеріалів справи письмовий відзив на апеляційну скаргу, за яким просить залишити рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2014р. у справі №910/16429/14 без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «Інтербуд-2007» без задоволення.

Позивач зазначає, що відповідачем оскаржувалось рішення Антимонопольного комітету України від 10.12.2013р. №1025-р до господарського суду. Судами всіх інстанцій воно залишене в силі, а отже є законним та підлягає обов'язковому виконанню.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2015р. колегією суддів у складі головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Ткаченко Б.О., Синиця О.Ф. було прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербуд-2007» та призначено її до розгляду на 16.02.2015р.

Розпорядженням заступники голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнка В.В. від 16.02.2015р., у зв'язку з перебуванням судді Синиці О.Ф. на лікарняному, вирішено здійснити розгляд справи №910/16429/14 у складі колегії суддів головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Зеленін В.О., Ткаченко Б.О.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Рішенням Антимонопольного комітету України від 10.12.2013р. №1025-р у справі №24-26.13/51-13 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення) визнано, що ТОВ "Інтербуд-2007" вчинило порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації Комітету на вимогу уповноваженого Комітету від 21.11.2012р. №24-25/08-12106 та від 05.03.2013р. №24-25/08-2299 у встановлений строк.

Відповідно до резолютивної частини Рішення на відповідача було накладено штраф у розмірі 68 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення Антимонопольного комітету України, надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Копію Рішення від 10.12.2013р. №1025-р разом із супровідним листом Антимонопольного комітету України від 16.12.2013р. №24-26/03-12360 було надіслано відповідачеві та вручено 18.12.2013р., що підтверджується доданим до позовної заяви повідомленням про вручення поштового відправлення.

Як вбачається, рішення Антимонопольного комітету України від 10.12.2013р. №1025-р оскаржувалось ТОВ «Інтербуд-2007» до Господарського суду міста Києва.

За результатами розгляду позову ТОВ «Інтербуд-2007» Господарським судом міста Києва було прийнято рішення від 07.04.2014р. у справі № 910/1935/14, яким відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтербуд-2007" в задоволенні позовних вимог.

Дане рішення залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2014р. та постановою Вищого господарського суду України від 15.07.2014р.

Таким чином, рішення Антимонопольного комітету України від 10.12.2013р. №1025-р про накладення штрафу на відповідача судами залишено в силі.

Як вбачається за матеріалів справи, відповідач штраф не сплатив.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

У відповідності до ч. 7 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню у судовому порядку.

Згідно з пунктом 20.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» роз'яснено, що абзацами третім - п'ятим частини п'ятої зазначеної статті Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Слід також мати на увазі, що припинення та зупинення нарахування пені, про які йдеться у цих нормах, відбувається лише у зв'язку з прийняттям рішення, розглядом чи переглядом справи саме господарським судом, а не будь-яким органом, що вирішив (вирішує) спір.

Апеляційним господарським судом встановлено, що пеню позивачем нараховано відповідно до чинного законодавства з урахуванням зупинення нарахування такої пені за прострочення сплати штрафів з 08.02.2014 по 07.04.2014, з 25.04.2014 по 28.05.2014.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, і встановлено нормою ч. 1 ст. 33 ГПК України. Розподіл тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частина 2 ст. 34 ГПК України містить відомий процесуальному праву принцип допустимості доказів (засобів доказування). Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2015р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербуд-2007» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2014р. у справі №910/16429/14 залишити без змін.

3. Справу №910/16429/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Е.О. Шевченко

Судді В.О. Зеленін

Б.О. Ткаченко