Рішення

від 03.02.2015 по справі 910/29036/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2015Справа №910/29036/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Куряжський домобудівельний комплекс"

до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія"

про стягнення суми страхового відшкодування 143 761,97 грн.

Суддя Полякова К.В.

Представники:

Від позивача: Мордвінов С.О. (дов.№11 від 13.01.2015)

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Куряжський домобудівельний комплекс" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія"про стягнення суми страхового відшкодування 143 761,97 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2014 порушено провадження у справі №910/29036/14 та призначено справу до розгляду на 03.02.2015 року.

До початку судового засідання 03.02.2015 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення по справі.

У судовому засіданні 03.02.2015 представник позивача надав усні пояснення по суті спору та підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Відзиву на позовну заяву відповідач не надавав, тому справа розглядається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що представник відповідача не з'явився до судового засідання, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

05.12.2013 між Страховим товариством з додатковою відповідальністю «Гарантія» (страховик) та Публічним акціонерним товариством «Куряжський домобудівельний комплекс» (страхувальник) укладено Договір №4302003-3844 добровільного страхування майна юридичних осіб.

Предметом даного Договору є страхування майнових інтересів, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням та/або користуванням/розпорядженням майном, визначеним у п.7 Договору.

Так, у даному пункті зазначено перелік застрахованого майна (групи майна), а саме: будівля (приміщення), виключаючи внутрішнє оздоблення (згідно додатку №2 до Договору), виробниче/торгівельне технологічне обладнання (згідно додатку №3 до Договору) та земельна ділянка: загальна площа якої 0,4963 га, кадастровий номер 6325157900:00:005:0089, яка знаходиться за адресою Харківська обл., смт.Пісочин, Набережний в'їзд, буд.7.

Додатком №3 до Договору деталізовано перелік обладнання, що приймається на страхування, зокрема, серед нього зазначено кран баштовий КБ 405-2А (інвентарний номер 1937; реєстраційний номер 036671; заводський номер 718; 1986 р.в., вартість заставного майна 131370,00 грн.), який знаходиться на будівельному майданчику багатоквартирного житлового будинку №11, по вул.Роднікова у м.Харків.

Згідно із п.5 Договору, страховими випадками вважаються пожежа, удар блискавки, вибух; стихійні лиха: буря, град, землетрус, повінь, злива, осідання ґрунту, зсув; аварії водопровідної, каналізаційної, опалювальної системи; аварія автоматичної системи пожежогасіння; крадіжка з проникненням, грабіж, розбій; умисне знищення або пошкодження майна, хуліганство; падіння літальних апаратів та їх уламків, наїзд транспортних засобів, раптове падіння будь-яких предметів.

У разі настання передбаченої умовами події, яка призвела до збитків і може бути визнана страховим випадком, страхувальник зобов'язаний негайно повідомити про це відповідні компетентні органи та надати їм опис пошкодженого та/або знищеного майна, негайно протягом 48 годин повідомити страховика про факт та обставини події, яка може бути визнана страховим випадком та надати визначений п.2.10. Договору перелік документів, що підтверджують страховий випадок. (п.2.9. Договору).

Як вбачається із матеріалів справи, 19.05.2014 страхувальник (позивач) звернувся до страховика (відповідача) із заявою №376/1 про настання страхового випадку, а саме падіння 17.05.2014 близько 20.00 год. забезпеченого Договором баштового крану внаслідок сильного шквалу вітру. До вказаної заяви позивачем додано перелік документів (Додаток 15), що підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків за Договором страхування.

За умовами р.2.5.1.2. Договору страхування, стихійним лихом є ризик заподіяння матеріального збитку як безпосереднім, так і непрямим впливом шкідливих факторів небезпечного природного явища. Також, Договором визначається, що бурею є вітер із середньою швидкістю більше 17,2 м/с або 62 км/год. (силою 8 балів та більше за шкалою Бофорта). Швидкість вітру повинна бути підтверджена довідкою державного органу, що здійснює нагляд за станом природного середовища (Гідрометцентру або Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи). При цьому, відшкодовуються збитки застрахованому майну, які викликані безпосередньою механічною дією швидкісного напору вітру та прямим зіткненням з об'єктами, що переносяться вітром.

Відтак, відповідно до довідки №37-07/439 від 20.05.2014 Харківського регіонального центру з гідрометереології за даними метеостанції Харківської області 17.05.2014 у Харківській області та м.Харкові відмічались з 19 год. 25 хв. до 21 год. 40 хв. та з 19 год.42 хв. до 21 год.05 хв. відповідно грози та, за даними очевидців, сильний шквал. За шкалою Бофорта до поняття «сильний шквал» відноситься швидкість вітру 25 м/с та більше. Швидкість вітру уточнена завдяки фотографіям з міста події.

02.06.2014 позивачем складено акт ліквідації баштового крану КБ-405-2А, інвент.№1937, зав.№718, реєстр.№36671, 1986 р.в., вартістю 229169,01 грн., у зв'язку із деформацією основної конструкції крану внаслідок аварії. Вказаний акт підписано заст.ген.директора по виробництву, технічним директором, начальником, старшим бухгалтером, гол.енергетиком, гол.механіком, гол.технологом та старшим інспектором.

Надалі, позивач повторно звертався до відповідача із листом №650 від 11.08.2014 та претензією №880 від 03.10.2014, внаслідок відсутності рішення відповідача щодо виплати страхового відшкодування.

Умовами Договору передбачено, що після отримання від страхувальника повідомлення про страховий випадок та письмової заяви про виплату страхового відшкодування, страховик зобов'язаний з'ясувати обставини страхового випадку, скласти страховий акт та визначити розмір збитку, зробити розрахунок суми страхового відшкодування та виплатити страхове відшкодування у встановлений цими умовами строк. (п.2.11.1 Договору).

Відповідно до п.2.11.4. Договору, у разі прийняття рішення про виплату страхового відшкодування виплата здійснюється впродовж 10 робочих днів з дня складання страхового акту, а у разі прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, впродовж 5 календарних днів в письмовій формі з обґрунтуванням причини відмови.

У зв'язку із ненаданням відповідачем жодної відповіді про прийняте чи не прийняте рішення по страховому випадку, позивач звернувся 11.08.2014 до Тимчасово виконуючого обов'язки Голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг із скаргою вих.№649 на бездіяльність Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» щодо невиплати суми страхового відшкодування.

У відповідь на вказану скаргу, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг надіслала позивачу лист №7428/13-11 від 18.09.2014 із підтвердженням вжиття заходів щодо врегулювання відносин між позивачем та СТДВ «Гарантія» з питань, що викладені у скарзі.

Проте, відповіді або виплати страхового відшкодування відповідачем проведено так і не було, що спричинило звернення позивача із даним позовом до суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на настпуне.

Нормами ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України "Про страхування" визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ст. 16 вказаного Закону, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

В укладеному 05.12.2013 між позивачем та відповідачем у справі Договорі №4302003-3844 сторонами досягнуто згоди щодо однієї із істотних умов договору страхування, а саме щодо переліку страхових випадків.

Страховим випадком відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування»є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) Страхувальнику.

Серед визначених п.5 Договору страхових випадків зазначено, зокрема, стихійні лиха: буря, град, землетрус, повінь, злива, осідання ґрунту, зсув.

Приймаючи до уваги, що підпунктом «а» пункту 2.5.1.2 Договору страхування передбачено, що під бурею слід розуміти вітер із середньою швидкістю більше 17,2 м/с або 62 км/год. (силою 8 балів та більше за шкалою Бофорта), яка повинна бути підтверджена довідкою державного органу, що здійснює нагляд за станом природного середовища, то належним документом у підтвердження даного природного явища є наявна у матеріалах справи довідка №37-07/439 від 20.05.2014 Харківського регіонального центру з гідрометереології.

Так, із даної довідки вбачається, що 17.05.2014 у м.Харкові (зокрема у районах Баварії та Олексіївці) спостерігався сильний шквал, із швидкістю вітру за шкалою Бофорта 25 м/с та більше, який спричинив падіння забезпеченого Договором страхування баштового крану КБ-405-2А та його подальше списання, відповідно до актувід 02.06.2014 про ліквідації вказаного вище баштового крану, заставна вартість якого становить 131370,00 грн. (відповідно до Додатку №3 до Договору).

Звернення позивача із даним позовом до суду про стягнення страхового відшкодування спричинило неналежне виконання відповідачем умов Договору страхування, а саме щодо прийняття рішення про виплату чи відмову у виплаті позивачу страхового відшкодування.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про страхування», підставою для відмови страховика у здійсненністрахових виплат або страхового відшкодування є: 1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. 2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку; 4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їхзаподіянні; 5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) інші випадки, передбачені законом.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону. Рішення про відмову у страховій виплаті приймається страховиком у строк не більший передбаченого правилами страхування та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обгрунтуванням причин відмови. Відмову страховика у страховій виплаті може бути оскаржено страхувальником у судовому порядку.

Негативний фінансовий стан страховика не є підставою для відмови у виплаті страхових сум (їхчастин) або страхового відшкодування страхувальнику.

У відповідності до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зазначені вище норми ЦК України кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України).

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства та умови укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що позовна вимогапро стягнення страхового відшкодування є правомірною та належним чином обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у розмірі 131370,00 грн.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов Договору, позивачем нараховано до стягнення також пеню у розмірі 12391,97 грн.

Відповідно до ч.1. статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п.1. статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 992 ЦК України, у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором абозаконом.

Пункт 2.14.3. Договору страхування передбачає, що за несвоєчасне проведення розрахунків винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення платежу, вії суми, що підлягає сплаті, за кожен день затримки.

Враховуючи, що позивач повідомив відповідача про настання страхового випадку 20.05.2014, про свідчить наявний на вказаному повідомленні відтиск штемпеля відповідача із зазначенням «отримано», а строк для прийняття відповідачем рішення про виплату страхового відшкодування сплинув 24.06.2014, то починаючи з 25.06.2014 за відповідачем рахується прострочення виконання зобов'язання.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені, з урахуванням умов Договору та приписів ст. 232 Господарського кодексу України, з яким суд погоджується що строків та розміру нарахованої пені за період з 25.06.2014 по 14.11.2014 у сумі 12391,97 грн.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем - Страховим товариством з додатковою відповідальністю "Гарантія"не доведено відсутність у нього зобов'язання по виплаті страхового відшкодування.

З'ясувавши обставини справи та надавши оцінку доказам за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, щодо обґрунтованості позовних вимог, які підлягають задоволенню частково.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Куряжський домобудівельний комплекс" до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія"про стягнення суми страхового відшкодування 143 761,97 грн. - задовольнити .

Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" (04070, місто Київ, вулиця Костянтинівська, будинок 56, офіс 13; ідентифікаційний код 21130899) на користь Публічного акціонерного товариства "Куряжський домобудівельний комплекс" (62418, Харківська область, Харківський район, смт.Пісочин, вулиця Кільцева, будинок 41; ідентифікаційний код 04852585) 131370 (сто тринадцять тисяч триста сімдесят) гривень00 копійок страхового відшкодування, 12391 (дванадцять тисяч триста дев'яносто одну) гривню 97 копійок пені та 2875 (дві тисячі вісімсот сімдесят п'ять) гривень 24 копійки судового збору.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 03.02.2015 року.

Повний текст рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

та підписано 09.02.2015 року

Суддя К.В. Полякова