Рішення

від 19.02.2015 по справі 910/162/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2015Справа №910/162/15-г

За позовом Дочірнього підприємства «Івано-Франківський облавтодор «Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерна компанія «ЕКОМАТНАФТОГАЗ»

про стягнення 750 680, 00 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Федорів В.І.;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство «Івано-Франківський облавтодор «Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерна компанія «ЕКОМАТНАФТОГАЗ» (далі -відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 750 680, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати виконаних робіт за договором підряду № 5-05/12 від 10.05.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2015 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 29.01.2015 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався в порядку п.п. 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Суд відзначає, що відповідач повідомлявся ухвалами суду про дату, час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву не подав, в судове засідання своїх представників не направив, заявлені позовні вимоги не заперечив.

Так, частиною 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

З наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 03110, м. Київ, вул. Олександра Пироговського, буд. 19/8.

Ухвали Господарського суду міста Києва від 06.01.2015 р. та від 29.01.2015 р. судом направлені на зазначену у витязі адресу відповідача, при цьому до суду повернулися конверти з ухвалами суду від 06.01.2015 р. та від 29.01.2015 р. з відмітками: «інші причини, що не дали змоги виконати», «фірма вибула».

Так, відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», за змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 19.02.2015 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.05.2012 р. між Дочірнім підприємством «Івано-Франківський облавтодор «Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» та Приватним акціонерним товариством «Інженерна компанія «ЕКОМАТНАФТОГАЗ» укладено договір підряду № 5-05/12, умовами якого передбачено, що відповідач доручає, а позивач зобов'язується за завданням відповідача виконати в установлений договором строк комплекс робіт по благоустрою території біля відпочивального комплексу «Зірка Буковелю-2», що знаходиться в с. Поляниця, Яремчанської міської ради Івано-Франківської області згідно проектної документації. Комплекс робіт за даним договором встановлюється згідно з «відомістю об'ємів робіт», яка є невід'ємною частиною даного договору, наведена у додатку № 1 до договору.

Відповідно до п. 3.1. договору, вартість комплексу робіт за даним договором встановлена у розмірі 2 230 264, 00 грн. враховуючи ПДВ. Оплата здійснюється за фактично виконані підрядні роботи. Вартість робіт за даним договором визначається згідно розцінок, наведених у додатку № 1 до договору. Вартість робіт встановлена в національній валюті України - гривні.

Згідно п. 7.2.1. договору, відповідач зобов'язується перерахувати позивачу першу чергу авансу в сумі 700 000, 00 грн., на закупівлю матеріалів для основи дорожнього одягу.

Після підписання «Акту приймання виконаних робіт» (форма КБ-2в, КБ-3) та утримання авансу першої черги, відповідач перераховує позивачу другу чергу авансу в сумі 800 000, 00 грн., на закупівлю матеріалів для верхніх шарів покриття (п. 7.2.2. договору).

Умовами п. 7.3. договору передбачено, що відповідач здійснює щомісячні розрахунки за фактично виконані роботи з позивачем до 10-го числа наступного місяця на підставі підписаних сторонами «Актів приймання виконаних підрядних робіт» (форма КБ-2в, КБ-3). Оплата за виконані роботи здійснюється лише після надання:

а) актів лабораторних випробувань асфальтобетонних сумішей:

- фракційний склад;

- процентний вміст бітуму;

- міцнісні показники;

- водонасичення;

б) актів на приховані роботи:

в) журналу укладання й ущільнення суміші;

г) сертифікати якості та паспорти на матеріали

Відповідно до п. 7.4. договору, акти виконаних робіт готує позивач і разом з представником відповідача перевіряє акти з фактично виконаними обсягами робіт протягом 3 днів. Несвоєчасне підписання актів, а також необґрунтовані претензії щодо представлених обсягів робіт вирішується шляхом переговорів, а у разі неможливості досягнення згоди сторонами - у встановленому законодавством порядку. Оплата робіт виконаних з дефектами, проводиться після усунення останніх.

Пунктом 8.1. договору визначено, що приймання-передача виконаних робіт оформлюється «Актом приймання виконаних підрядних робіт» (форма КБ-2в, КБ-3).

Договір набирає чинності з дня підписання його уповноваженими представниками сторін і діє до 30.07.2012 р. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від необхідності виконання усіх зобов'язань та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п.п. 18.2. та 18.3 договору).

Так, згідно з відомостями з ЄДРПОУ, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інженерна компанія «ЕКОМАТНАФТОГАЗ» є правонаступником Приватного акціонерного товариства «Інженерна компанія «ЕКОМАТНАФТОГАЗ».

З матеріалів справи вбачається, що позивачем згідно договору було виконано підрядних робіт на загальну суму 2 313 014, 00 грн., а відповідачем здійснено часткову оплату таких робіт на суму 1 562 334, 00 грн., що не заперечується позивачем.

Відповідно неоплаченими залишаються акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати(форма КБ-2в, КБ-3) за липень на суму 555 028, 00 грн., за серпень 2012 р. на суму 77 950, 00 грн., за вересень 2012 р. на суму 44 515, 00 грн. та за вересень 2012 р. на суму 72 987, 00 грн., які, окрім того, відповідачем не підписані та позивачеві не повернуті.

Так, відповідач листом від 18.10.2012 р. № 01-01/182 звернувся до позивача, з якому зазначив, що ІК «ЕКОМАТНАФТОГАЗ» здійснюється комплексна перевірка господарської діяльності, а також проводяться переговори з головним замовником щодо підписання остаточного акту виконання робіт по благоустрою готельного комплексу «Зірка Буковелю» та отриманню коштів за виконані роботи, тому до завершення перевірки і отримання висновків відповідач не може надіслати підписані акти КБ-2в та КБ-3 за липень 2012 р., також запевнив, що одразу по закінченню перевірки відповідач надішле акти, а також акти за виконані роботи, що залишились згідно договору № 5-05/12 від 10.05.2012 р. та акти виконання додаткових робіт за вересень 2012 р. Оплату виконаних позивачем робіт проведе одразу після отримання коштів від головного замовника.

Позивач листом від 04.12.2012 р. № 375 звернувся до відповідача з проханням підписати акти форми КБ-2в та КБ-3, а саме: за липень на суму 555 028, 00 грн., за серпень 2012 р. на суму 77 950, 00 грн., за вересень 2012 р. на суму 44 515, 00 грн. та за вересень 2012 р. на суму 72 987, 00 грн., які були передані відповідачу електронною поштою та направити їх позивачу по пошті, крім того повідомив, що об'єми робіт згідно даних актів підтверджено замовником, про що свідчить виконавча схема СП «ЛІП-геодезія», підписана Сартаковим Е.А.

Листом від 10.04.2013 р. № 01/01/22 відповідач повторно запевнив позивача, що після вирішення всіх питань із головним замовником, компанія відповідача виконає всі свої зобов'язання у повному обсязі згідно укладеного договору.

Так, позивач направив на адресу відповідач лист від 28.02.2014 р. № 58, обґрунтовуючи тим, що відповідно до умов договору підприємством було складно акти прийняття виконаних робіт (форми КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форми КБ-2), які неодноразово надсилались відповідачу для їх підписання та прийняття робіт, крім того факт отримання актів відповідачем не заперечується, окрім того, в своїх листах від 18.10.2012 р. та 10.04.2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Інженерна компанія «ЕКОМАТНАФТОГАЗ» підтверджує факт прийняття робіт, однак через різні причини зазначає про неможливість підписання актів, тож позивач вимагає на протязі трьох днів надіслати підписані акти виконаних робіт форми КБ-2в та КБ-3 за липень на суму 555 028, 00 грн., за серпень 2012 р. на суму 77 950, 00 грн., за вересень 2012 р. на суму 44 515, 00 грн. та за вересень 2012 р. на суму 72 987, 00 грн.

Крім того, факт прийняття відповідачем виконаних робіт підтверджується листом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківськ від 25.06.2014 р. № 10409/10/09-15-15-122/3332, в якому остання надала відповідь на лист позивача від 10.06.2014 р. № 711/01-ю, зазначивши, що при співставленні реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних розбіжності по контрагенту Приватне акціонерне товариство «Інженерна компанія «ЕКОМАТНАФТОГАЗ» з Дочірнім підприємством «Івано-Франківський облавтодор «Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» відсутні.

Також, позивачем на адресу відповідача направлялась претензія № 900/01-10 від 25.07.2014 р., в якій позивач просить на протязі семи днів з моменту отримання даної претензії перерахувати суму боргу у розмірі 750 680, 00 грн. на розрахунковий рахунок позивача, що підтверджується копією фіскального чеку № 4483 від 28.07.2014 р. (в матеріалах справи).

Відповідач на зазначену вище претензію відповіді не надав.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо підписання отриманих актів та оплати виконаних робіт, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 750 680, 00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору підряду № 5-05/12 від 10.05.2012 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він і є договором підряду.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивачем згідно договору було виконано підрядні роботи, зокрема на суму 750 680, 00 грн. та були направлені відповідачеві для підписання акти прийняття виконаних робіт (форми КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форми КБ-2).

Відповідач надав відповідь, що після вирішення всіх питань із головним замовником, компанія відповідача виконає всі свої зобов'язання у повному обсязі згідно укладеного договору.

Проте, на день прийняття рішення у справі відповідач переданих позивачем акти прийняття виконаних робіт (форми КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форми КБ-2) не підписав та не повернув, за виконані роботи по актам не розрахувався, доказів зворотного суду не надав.

Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 838 ЦК України, генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду.

Частиною 2 ст. 194 ГК України передбачено, що неналежне виконання зобов'язання третьою особою не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.

Згідно ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

При цьому, відповідач не надав жодної письмової відмови від підписання актів та довідок.

Проте, судом встановлено, що відповідачем жодних вимог щодо якості робіт у передбачені п. 7.4. договору строки та порядок позивачеві не заявлялось, належних доказів направлення листів позивачеві із зауваженнями щодо якості та повноти виконаних робіт відповідачем суду не надано, а тому обов'язок прийняти такі роботи є безумовним.

Також, в матеріалах справи наявні акти лабораторних випробувань асфальтобетонних сумішей, акти на приховані роботи, журнали укладення та ущільнення суміші, сертифікати якості та паспорти на матеріали, які також були надані відповідачу.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи, що строк оплати, встановлений п. 7.3 договору настав з моменту отримання актів прийняття виконаних робіт (форми КБ-2в) та довідок про вартість виконаних робіт (форми КБ-2), відповідно повинен бути виконаний до 10 числа наступного місяця.

Проте, станом на день прийняття рішення по справі, відповідач за виконані позивачем роботи не розрахувався.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати виконаних робіт та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору підряду № 5-05/12 від 10.05.2012 р., положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 750 680, 00 грн. заборгованості.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Дочірнього підприємства «Івано-Франківський облавтодор «Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерна компанія «ЕКОМАТНАФТОГАЗ» (03110, м. Київ, вул. Олександра Пироговського, буд. 19/8, ідентифікаційний код - 25283909), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Дочірнього підприємства «Івано-Франківський облавтодор «Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (76004, м. Івано-Франківськ, вул. Є. Петрушевича, буд. 1, ідентифікаційний код - 31790584) 750 680 (сімсот п'ятдесят тисяч шістсот вісімдесят) грн. 00 коп. - заборгованості та 15 013 (п'ятнадцять тисяч тринадцять) грн. 61 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 23.02.2015 р.

Суддя Бондарчук В.В.