Рішення

від 23.02.2015 по справі 914/4532/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2015 р. Справа № 914/4532/14

За позовом : Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, м.Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "Унція", м.Львів,

про демонтаж тимчасової споруди.

Суддя Яворський Б.І.

при секретарі Кубара А.

Представники:

від позивача: Палайда-Тис О.М.,

від відповідача : не з'явився.

На розгляд господарського суду Сихівською районною адміністрацією Львівської міської ради подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "Унція" про демонтаж тимчасової споруди.

Ухвалою суду від 25.12.2014р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 20.01.2015р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

У судовому засіданні 23.02.2015р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив зобов'язати відповідача демонтувати тимчасову споруду на вул. Тернопільській, 9 у м. Львові.

У судові засідання 20.01.2015 р., 09.02.2015 р. та 23.02.2014р. відповідач явки повноважного представника не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, відзиву на позовну заяву не подав. Поштовий конверт із ухвалою про порушення провадження у справі, надісланий відповідачу на адресу, вказану у Витязі з ЄДРЮОФОП та позовній заяві, повернувся на адресу суду з відміткою на конверті «вибули давно».

Відповідно до ч.1 ст.64 ГПК України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011р. № 18 із змінами та доповненнями «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата , відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відтак, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. Зважаючи на наведене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача та його відзиву на позов, в порядку статті 75 ГПК України, за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

Листом №16/9-5875 від 27.06.2014 р. Сихівський РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області повідомив позивача, що власником недіючого кіоску по вул. Тернопільській, 9 у м. Львові є ТзОВ «Унція», директор Біщук Н.М.

В Акті від 15.07.2014р. комісійного обстеження тимчасової споруди на вул.Тернопільській, 9 у м. Львові зазначено, що на вул. Тернопільській, 9 у м. Львові самовільно встановлена тимчасова споруда, власником якої є ТзОВ «Унція». На час обстеження тимчасова споруда була зачинена, торгівельна діяльність не здійснювалася.

18.07.2014р. головою Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради було прийнято розпорядження №273 «Про демонтаж тимчасової споруди на вул. Тернопільській, 9 у м. Львові». Пунктом 1 розпорядження зобов'язано власника демонтувати тимчасову споруду на вул. Тернопільській, 9, у м. Львові в термін до 17.08.2014р.

Актом обстеження від 01.10.2014 р., складеним працівниками Сихівської РА ЛМР та КП «Адміністративно-технічне управління», зафіксовано, що тимчасова споруда за адресою: м. Львів, вул. Тернопільська, 9 не демонтована.

Актом обстеження від 24.11.2014 р., складеним працівниками Сихівської РА ЛМР, зафіксовано, що тимчасова споруда за адресою: м. Львів, вул. Тернопільська, 9 не демонтована.

Листом №4-2403-2586 від 19.12.2014 р. Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин ЛМР повідомило позивача, що звернень від ТзОВ «Унція» для укладення договору оренди землі на вул. Тернопільській, 9, у м. Львові в управління не надходило.

Тимчасова споруда, демонтаж якої є предметом спору, не внесена до Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові, яка затверджена ухвалою Львівської міської ради від 20.03.2014 р. №3190.

Станом на дату прийняття рішення у справі тимчасова споруда не демонтована.

При прийнятті рішення суд виходив з того , що згідно з ч.1 ст.20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, встановлених законом.

Згідно з п.10 ст.10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить надання дозволу на розміщення на території об'єктів благоустрою будівель і споруд соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення.

Відповідно до ст.28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення. Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Згідно з п.2.1 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва, та житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011р. (далі - Порядок) підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив'язки тимчасової споруди. Встановлення тимчасової споруди здійснюється відповідно до паспорта прив'язки, відхилення від паспорта прив'язки тимчасової споруди не допускається (п.2.20, 2.21 Порядку). Розміщення тимчасової споруди самовільно забороняється (п.2.31 Порядку). У разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив'язки, самовільного встановлення тимчасової споруди така тимчасова споруда підлягає демонтажу (п.2.30 Порядку).

Згідно п.2.1 Положення про порядок розміщення тимчасових споруд та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові, затвердженого ухвалою ЛМР № 3190, розміщення тимчасових споруд здійснюється замовником відповідно до паспорту прив'язки, плану земельної ділянки та договору оренди земельної ділянки або договору окремих конструктивних елементів благоустрою; місце встановлення тимчасових споруд повинно відповідати адресі, вказаній у паспорті прив'язки, та плану земельної ділянки або схемі прив'язки. Тимчасові споруди розміщуються і функціонують відповідно до вимог чинного законодавства України та інших нормативних актів, прийнятих у межах компетенції органами державної влади та органами місцевого самоврядування (п.2.3).

Пунктом 7.1 даного Положення передбачено, що демонтажу підлягають тимчасові споруди: для встановлення яких закінчився термін дії договору оренди окремих конструктивних елементів благоустрою або термін дії договору оренди земельної ділянки і суб'єкту господарювання відмовлено у його продовженні; самовільно встановлені ТС. Право районної адміністрації звертатися з позовом до суду про демонтаж передбачено пунктом 7.8 Положення.

Таким чином, закон визначає, що встановлення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності допускається за умови наявності паспорта прив'язки тимчасової споруди, а у разі встановлення тимчасової споруди без такого паспорта прив'язки, остання підлягає демонтажу. Матеріалами справи підтверджується розміщення тимчасової споруди. Однак, відповідний паспорт прив'язки такої споруди відсутні. Тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. №18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставни справи.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір, сплачений позивачем підлягає до стягнення з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.144 Конституції України, ст.ст.10, 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування», Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва, та житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011р., ст.ст. 3, 12, 33, 34, 44, 49,75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю - фірму "Унція" (79034, м.Львів, вул.Тернопільська, буд.9, код ЄДРПОУ 20837094) демонтувати тимчасову споруду за адресою: м.Львів, вул. Тернопільська, 9.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю - фірму "Унція" (79034, м.Львів, вул.Тернопільська, буд.9, код ЄДРПОУ 20837094) на користь Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради (79049, м.Львів, просп. Червоної Калини,66, код ЄДРПОУ 25258931) 1' 218,00 грн. судового збору.

4. Накази видати відповідно до статті 116 ГПК України.

У судовому засіданні 23.02.2015 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 25.02.2015р.

Суддя Яворський Б.І.