Рішення

від 12.02.2015 по справі 917/21/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

12.02.2015р. Справа № 917/21/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрийський гравійний дробильно-сортувальний завод", с.Піщане, Стрийський район, Львівська область,82428

до Приватного підприємства "Альянспромбуд", вул. Р.Люксембург 11а, м. Полтава, Полтавська область,36039

про стягнення 123757,69 грн.

Суддя Іваницький Олексій Тихонович

секретар судового засідання Жадан Т.С.

Представники сторін:

від позивача: Поприк Д.П. дов б/н від 28.12.2014р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 24 005,25 грн. (згідно заяви про уточнення позовних від 04.03.2014р. вх.. канцелярії суду №2692)

Представник відповідача в судове засідання 12.02.2015 року не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення судового засідання.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Згідно з п. 3.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, суд не оцінює вказані обставини як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, а також за результатами оцінки поданих сторонами господарського процесу доказів, у нарадчій кімнаті суд задовольняє позовні вимоги виходячи з наступного:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стрийський гравійний дробильно-сортувальний завод" та Приватним підприємством "Альянспромбуд" було досягнуто усної домовленості про поставку щебеню та гравійно-піщану суміш.

Згідно ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Позивачем надані суду довіреності та товаро-транспортні накладні, зокрема:

Згідно довіреності Відповідача № 106 від 30.05.2012

по видатковій накладній №2981 від 19.06.12р. на суму 20700,00 грн.;

по видатковій накладній №2997 від 19.06.12р. на суму 624,00 грн.;

по видатковій накладній №3084 від 21.06.12р. на суму 624,00 грн.;

по видатковій накладній №3252 від 29.06.12р. на суму 786,00 грн.;

по видатковій накладній №3256 від 29.06.12 на суму 243,00 грн.;

Згідно довіреності Відповідача № 125 від 05.07.2012

по видатковій накладній №3415 від 06.07.12р. на суму 15795,00 грн.;

по видатковій накладній №3417 від 06.07.12р. на суму 26200,00 грн.;

по видатковій накладній №4006 від 24.07.12р. на суму 3888,00 грн.:

- по видатковій накладній №4140 від 26.07.12р. на суму 546,00 грн.;

Згідно довіреності Відповідача № 146 від 17.08,2012

по видатковій накладній №4940 від 20.08.12р. на суму 648,00 грн.;

по видатковій накладній №4939 від 20.08.12р. на суму 648,00 грн.;

по видатковій накладній №5033 від 22.08.12р. на суму 1703,00 грн.;

по видатковій накладній №5260 від 30.08.12р. на суму 3144,00 грн.;

по видатковій накладній №5156 від 28.08.12р. на суму 3144,00 грн.;

по видатковій накладній №5157 від 28.08.12р. на суму 1572,00 грн.;

Згідно довіреності Відповідача № 154 від 04.09.2012

по видатковій накладній №5388 від 04.09.12р. на суму 9956,00 грн.;

по видатковій накладній №5427 від 04.09.12р. на суму 624,00 грн.;

по видатковій накладній №5432 від 04.09.12р. на суму 648,00 грн.;

по видатковій накладній №6057 від 28.09.12р. на суму972,00 грн.;

Згідно довіреності Відповідача № 170 від 01.10.2012

по видатковій накладній №6208 від 04.10.12р. на суму 14850,00 грн.;

по видатковій накладній №6269 від 08.10.12р. на суму 7425,00 грн.;

по видатковій накладній №6317 від 09.10.12р. на суму 7425,00 грн.;

по видатковій накладній №6393 від 11.10.12р. на суму 7425,00 грн.

Видаткові накладні підписані представниками сторін. Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема ст. 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин.

Відповідно до наданих накладних ТОВ "Стрийський гравійний дробильно-сортувальний завод" поставило ПП "Альянспромбуд" товар на суму 126 757, 69 грн.

05.02.2013р. Позивач надіслав на адресу Відповідача вимогу (претензійний лист) в порядку ст.. 530 ЦК України № 15, щодо здійснення перерахунку коштів за відвантажену гравійно-піщану продукцію в сумі 126757,69 грн., яка була отримана Відповідачем 12.02.2013, що посвідчується повідомленням про вручення.

Відповідачем було оплачено Позивачу за поставлений товар 3 000,00 грн., внаслідок чого заборгованість зменшилась до 123 757,69 грн..

28.03.2014р. Позивач надіслав на адресу Відповідача вимогу в порядку ст.. 530 ЦК України (претензійний лист) № 74 щодо здійснення перерахунку коштів за відвантажену гравійно-піщану продукцію в сумі 123757,69 грн.. Вказаний претензійний лист (вимога) була залишена Відповідачем без реагування.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 265 ГК України передбачає, що за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Договір у формі єдиного документа між сторонами не укладався, вимога була отримана відповідачем, в якій вказано про необхідність погасити заборгованість в строк до 15.03.2011 року з моменту отримання вимоги.

Отже, відповідач повинен був погасити заборгованість до 15.03.2011 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи інших обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом / статті 43 ГПК України.

Понесені позивачем при зверненні з даним позовом судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 475,16 грн. покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 49 ГПК України.

Позивач відповідно до статей 32-34,36,38 ГПК України надав належні докази, довів обставини на які він посилався як підставу своїх вимог та обґрунтував які дають підставу суду позов задовольнити повністю.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задоволено повністю.

Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 4 - 4 7 , 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 47 1 , 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Альянспромбуд" (вул. Р.Люксембург 11а, м. Полтава, Полтавська область, 36039, код ЄДРПОУ 35107902) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрийський гравійний дробильно-сортувальний завод"( с.Піщане, Стрийський район, Львівська область, 82428, код ЄДРПОУ 03575474) заборгованість за поставлений товар (згідно усної домовленості) в розмірі 123 757,69 грн., а також витрати на сплату судового збору в розмірі 2475,16 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ Іваницький О.Т.

Повне рішення складено 19.02.2015р.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.