Ухвала

від 23.02.2015 по справі 916/3711/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про припинення провадження

"23" лютого 2015 р. Справа № 916/3711/14

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Сидоренка М.В.

суддів: Аленіна О.Ю., Жекова В.І.

при секретарі судового засідання : Галузінському Н.О.

за участю представників сторін:

від Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області - не з'явився

від публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" - Сухінін С.В.

від товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕС-ЦЕНТР-ОДЕСА" - не з'явився

від Одеського міського центру зайнятості - не з'явився

від арбітражного керуючого Сніткіної Ірини Анатоліївни - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області

на постанову господарського суду Одеської області від 15.01.2015 р.

у справі № 916/3711/14

за заявою: публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"

кредитори: публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", Одеський міський центр зайнятості

боржник: товариство з обмеженою відповідальністю "ПРЕС-ЦЕНТР-ОДЕСА"

арбітражний керуючий: Сніткіна Ірина Анатоліївна

про банкрутство,

В С Т А Н О В И В :

Постановою господарського суду Одеської області від 15.10.2014 р. (суддя Бахарєв Б.О.) товариство з обмеженою відповідальністю "ПРЕС-ЦЕНТР-ОДЕСА" (далі також - ТОВ "ПРЕС-ЦЕНТР-ОДЕСА", Товариство, Боржник, Банкрут) визнано банкрутом; відкрито відносно Товариства ліквідаційну процедуру; ліквідатором Банкрута призначено арбітражного керуючого Сніткіну Ірину Анатоліївну (далі також - Ліквідатор); строк виконання всіх грошових зобов'язань Банкрута визнано таким, що настав; припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута; скасовано арешт, накладений на майно Товариства, чи інші обмеження щодо розпорядження його майном; припинено повноваження органів управління Товариством щодо управління Банкрутом та розпорядження його майном; затверджено звіт розпорядника майна ТОВ "ПРЕС-ЦЕНТР-ОДЕСА" Сніткіної І.А. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у процедурі розпорядження майном Товариства за період з 14.10.2014 р. по 12.12.2014 р. у сумі 4714,84 грн. основної грошової винагороди та 1296,58 грн. понесених витрат; з метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов'язаннями Боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, вирішено оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення (повідомлення) про визнання Товариства банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; зобов'язано Ліквідатора провести ліквідаційні заходи, передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі також - Закон про банкрутство) та після завершення усіх розрахунків з кредиторами надати суду звіт та ліквідаційний баланс Банкрута на затвердження; призначено розгляд справи в засіданні суду на 17.03.2015 р. о 10:00.

Вказана постанова мотивована неспроможністю Боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду, Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області (далі також - ДПІ, ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, Скаржник) звернулась із апеляційною скаргою, в якій просить її (постанову) скасувати та припинити провадження у справі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, а також неповне з'ясуванні обставин справи. Так, ДПІ зазначила, зокрема, що судом на досліджувалось питання про здійснення заходів досудової та судової санації Боржника.

Ліквідатор надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційне провадження припинити у зв'язку з тим, що ДПІ, не будучи учасником провадження, не мала права на апеляційне оскарження постанови господарського суду Одеської області від 15.01.2015 р.

У судовому засіданні 23.02.2015 р. представник публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (далі також - Банк) просив припинити апеляційне провадження за скаргою ДПІ у зв'язку з тим, що Скаржник не є учасником провадження. Інші учасники провадження в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного.

Згідно до положень ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Враховуючи положення п. п. 1, 1 1 Розділу Х Закону про банкрутство, а також те, що провадження у даній справі було порушено місцевим господарським судом ухвалою від 14.10.2014 р., у даному проваджені підлягають застосуванню положення Закону про банкрутство в редакції, яка діяла після 19.01.2013 р.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України містить імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Положеннями ч. 1 ст. 91 ГПК України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Враховуючи особливості провадження у справах про банкрутство, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Відповідно до ч. 1 ст. 210 Господарського кодексу України, кредиторами неплатоспроможних боржників є юридичні або фізичні особи, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Приписами статті 1 Закону про банкрутство законодавець визначив, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

При цьому колегія суддів приймає до уваги, що вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Відтак, наведені вище положення чинного законодавства свідчать, що орган державної податкової служби не віднесений чинним законодавством до інших, окрім кредиторів, учасників справи про банкрутство.

Абзацом 7 ч. 1 ст. 1 Закону про банкрутство визначено, що кредитором є юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя). При цьому слід зауважити, що зазначені особи набувають статусу кредитора у справі про банкрутство саме після подачі у встановленому законом порядку заяви з грошовими вимогами до боржника і тільки після цього такі особи отримують процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство Боржника порушено за заявою Банку за загальною процедурою, передбаченою Законом про банкрутство. Так, згідно вимог ч. 1 ст. 23 цього Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Протягом тридцяти днів з дня оприлюднення відповідного оголошення до господарського суду Одеської області з заявами про визнання кредитором Товариства в порядку вищезазначеної статті названого Закону звернулись наступні кредитори: Одеський міський центр зайнятості з вимогами до Боржника в сумі 15970,10 грн. та Банк з вимогами в сумі 13266,53 грн.

Згідно положень чинного господарського процесуального законодавства, а також враховуючи роз'яснення, надані п. 5-2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 р. „Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" (в редакції Постанови Вищого господарського суду № 3 від 23.03.2012 р.), у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі. Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Відтак, з'ясування обставини щодо наявності у Скаржника права на апеляційне оскарження - чи вирішив господарський суд питання про права та обов'язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням, як це передбачено нормами ст. 91 ГПК України, має здійснюватись апеляційним господарським судом у відкритому судовому засіданні під час розгляду відповідної апеляційної скарги.

Враховуючи наведені вище положення чинного законодавства, етап виявлення кредиторів боржника починається після винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство, отже, ДПІ набула би статусу конкурсного кредитора у даній справі лише після подання відповідної заяви про визнання її кредитором.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області не подавала відповідної заяви про визнання її кредитором.

Отже, судом апеляційної інстанції встановлено відсутність доказів звернення ДПІ з грошовими вимогами до Боржника у справі про банкрутство в установленому порядку, а також відсутність порушення прав саме ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області на здійснення податкової перевірки Боржника, як платника податків, у зв'язку із належним повідомленням даного податкового органу про порушення процедури банкрутства ухвалою господарського суду Одеської області від 14.10.2014 р.

Таким чином, зважаючи на вищенаведене та розглянувши апеляційну скаргу ДПІ, судова колегія приходить до висновку, що в оскарженій постанові господарського суду першої інстанції про визнання ТОВ "ПРЕС-ЦЕНТР-ОДЕСА" банкрутом та відкриття відносно Товариства ліквідаційної процедури, питання про права, обов'язки та законні інтереси органу державної податкової служби, в розумінні ст. 91 ГПК України, не вирішувались. Відтак, ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, не будучи ані стороною, ані учасником провадження у справі на момент прийняття постанови місцевого господарського суду від 15.01.2015 р., не набула права на її (ухвали) апеляційне оскарження.

Враховуючи наведене, колегія суддів припиняє апеляційне провадження у справі.

Крім того, судова колегія зауважує, що провадження у даній справі про банкрутство, як вище зазначалось, було порушено саме за загальною процедурою за заявою Банку, в той час як Скаржник в апеляційній скарзі помилково зазначає, що господарський суд першої інстанції визнав Боржника банкрутом на підставі ст. 95 Закону про банкрутство, яка передбачає особливості застосування процедури банкрутства боржника, що ліквідується власником. Також ДПІ у своїй скарзі безпідставно посилається на вимоги ст. ст. 105, 111 ЦК України, які регулюють відповідно виконання рішення про припинення юридичної особи та ліквідацію юридичної особи у випадках, не пов'язаних з процедурою банкрутства.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 86, 91, 99 ГПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області на постанову господарського суду Одеської області від 15.01.2015 р. припинити.

Справу направити до господарського суду Одеської області.

Головуючий суддя М.В. Сидоренко

Суддя О.Ю. Аленін

Суддя В.І. Жеков