Рішення

від 17.02.2015 по справі 911/5062/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26 РІШЕННЯ

Іменем України

"17" лютого 2015 р. Справа № 911/5062/14

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства «ІНТЕКС», м. Полтава до Дочірнього підприємства «Фуршет Центр», м. Ірпінь про стягнення 11481,98 грн. за участю представників:

позивача:Бражник Є.М. - дов. від 26.01.2015р. № 11 відповідача:Шавгулідзе В.В. - дов. від 18.11.2014р. суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного підприємства «ІНТЕКС» (далі - позивач) до Дочірнього підприємства «Фуршет Центр» (далі - відповідач) про стягнення 11481,98 грн., з яких 11442,57 грн. основний борг, 39,41 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором від 01.01.2010р. № 521 щодо здійснення розрахунку за поставлений товар по переліченим в позові видатковим накладним, які (зобов'язання) відповідно до умов договору про переведення боргу від 30.05.2013р. № НА/96 за згодою кредитора від первісного боржника перейшли до відповідача.

Під час розгляду справи позивач подав до суду заяву від 17.02.2015р., якою в порядку ст.ст. 22, 78 ГПК України відмовився від позову в частині заявленої до стягнення суми 3% річних в розмірі 39,41 грн.

Враховуючи обставини справи, а також те, що подана позивачем заява про відмову позивача від позову в частині вимог про стягнення 3% річних не суперечить діючому законодавству, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, відповідає вимогам ГПК України, господарський суд вважає за можливе її прийняти, а провадження у справі в цій частині припинити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

За таких обставин в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення з відповідача 11442,57 грн. основного боргу.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції зазначеної заяви від 17.02.2015р. та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, присутній в судовому засіданні заперечує проти позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, які зводяться до заперечення відповідачем поставки товару згідно накладних наданих позивачем в якості доказів поставки товару. Також відповідач зазначає про відсутність доказів, які б підтверджували наявність заборгованості за договором поставки та настання у відповідача обов'язку здійснити оплату товару.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Дочірнім підприємством «Гарантія-Маркет» (далі - покупець) та Приватним підприємством «ІНТЕКС» (далі - постачальник) був укладений договір від 01.01.2010р. № 521 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, та у відповідності з замовленням покупця, поставити товар, а покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в специфікації. Поставка товару постачальником здійснюється з метою його оптово/роздрібної реалізації покупцем через мережу магазинів «Фуршет» (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 5.2 договору приймання-передача товару за кількістю та якістю здійснюється на складі покупця в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Згідно п. 7.1 договору покупець оплачує товар, що поставляється, за цінами, погодженими в специфікації та підтвердженими у накладних. Ціна на товар в специфікації вказується в гривнях.

Пунктом 7.9 договору передбачено, що оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника після його реалізації кожні 30 днів. При цьому сторони домовилися про те, що покупець здійснює оплату поставленого товару тільки у випадку, якщо сума за розрахунковий період буде складати не менше, ніж 500 грн. з кожного магазину.

Даний договір набирає силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2014р. (п. 10.1 договору).

ДП «Гарантія-Маркет» надало позивачу генеральну довіреність з строком дії з 01.01.2012р. по 11.05.2012р., генеральну довіреність з строком дії з 04.01.2012р. по 31.12.2012, генеральну довіреність від 01.01.2012р. № 7 та довіреність від 22.06.2011р., які містять зразки штампів ДП «Гарантія-Маркет» та списки уповноважених осіб ДП «Гарантія-Маркет» приймати цінності відповідно до договору поставки та зразки їх підпису, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

На виконання умов договору позивач поставив ДП «Гарантія-Маркет» товар на загальну суму 12461,57 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: від 10.04.2012р. № ИН-0001367 на суму 1334,40 грн., від 11.04.2012р. № ИН-0001365 суму 4003,20 грн., від 13.04.2012р. № ИН-0001418 на суму 1619,28 грн., від 07.05.2012р. № ИН-0001759 на суму 421,20 грн., від 07.05.2012р. № ИН-0001760 на суму 210,60 грн., від 08.05.2012р. № ИН-0001756 на суму 1263,60 грн., від 08.05.2012р. № ИН-0001757 на суму 421,20 грн., від 10.05.2012р. № ИН-0001798 на суму 2056,68 грн., від 10.05.2012р. № ИН-0001803 на суму 1131,41 грн., які підписані в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплені печаткою позивача та штампом ДП «Гарантія-Маркет», завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Проте, ДП «Гарантія-Маркет» в порушення своїх договірних зобов'язань за поставлений товар по зазначеним накладним в повному обсязі не розрахувалося, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 11442,57 грн. - різниця між перерахованими грошовими коштами та загальною вартістю поставленого товару.

Розмір зазначеної заборгованості підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між позивачем у справі та ДП «Гарантія-Маркет», відповідно до якого сальдо на користь позивача станом на 31.05.2012р. складає суму 101589,41 грн. в яку входить заявлена до стягнення сума боргу в розмірі 11442,57 грн. Зазначений акт підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками позивача і ДП «Гарантія-Маркет» та скріплений печатками підприємств, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, боржник не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар, в зв'язку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі 11442,57 грн.

Між ДП «Гарантія-Маркет» та відповідачем укладений договір про переведення боргу від 30.05.2013р. № НА/96 (далі - договір про переведення боргу), відповідно до умов якого, ДП «Гарантія-Маркет»» - первісний боржник переводить свій борг (обов'язки) за договором № 521 від 01.01.2010р., укладеним між ДП «Гарантія-Маркет» та позивачем та зобов'язується сплатити новому боржникові - відповідачу за прийняття боргу визначену цим договором плату, а новий боржник - відповідач замінює первісного боржника у зобов'язанні, що виникає із зазначеного вище договору (надалі - основний договір), і приймає на себе обов'язки первісного боржника за основним договором (п. 1.1 договору про переведення боргу).

Відповідно до п. 1.2 договору про переведення боргу, цей договір укладено сторонами на підставі письмової згоди кредитора - позивача у справі на переведення боргу, що підтверджується його листом (повідомленням) № 96НА/VA 30.05.2013, який є невід'ємною частино цього договору.

Згідно п. 4.1 договору про переведення боргу новий боржник зобов'язується виконати обов'язки первісного боржника перед кредитором на умовах основного договору.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (п. 6.1 договору про переведення боргу).

Відповідно до повідомлення про згоду на переведення боргу від 30.05.2013р. № 96НА/VA ПП «ІНТЕКС» - кредитор надало свою згоду на переведення богу в сумі 11493,07 грн., що виник на підставі договору від 01.01.2010р. № 521, укладеного між позивачем та ДП «Гарантія-Маркет».

Відповідно до ст. 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ст. 521 Цивільного кодексу України форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається до положень ст. 513 Цивільного кодексу України.

Положеннями ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Отже, за вказаним правочином відповідач прийняв грошове зобов'язання ДП «Гарантія-Маркет» у розмірі 11493,07 грн., що виникло на підставі договору 01.01.2010р. № 521, укладеного між позивачем та «Гарантія-Маркет».

Проте відповідач, своїх договірних зобов'язань за договором про переведення боргу від 30.05.2013р. № НА/96 щодо слати боргу за поставлений товар за договором від 01.01.2010р. № 521, який був переведений на відповідача згідно зазначеного договору про переведення боргу, укладеного між позивачем - кредитор та відповідачем - новий боржник не виконав, у зв'язку з чим позивач надіслав відповідачу претензію від 12.09.2014р. № 156 про сплату заборгованості в розмірі 11442,57 грн. Надіслання вказаної кореспонденції підтверджується описом вкладення у цінний лист від 15.09.2014р. та фіскальним чеком «Укрпошта» від 15.09.2014р. № 6755. Відповідач отримав вказану претензію 24.09.2014р., що підтверджується підписом уповноваженого представника на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. Завірені копії перелічених документів залучені до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач вказану претензію з вимогою про сплату заборгованості залишив без відповіді та без задоволення, в зв'язку з чим за ним рахується борг в розмірі 11442,57 грн.

Розмір зазначеної заборгованості підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між сторонами у справі від 19.02.2014р., відповідно до якого сальдо на користь позивача станом на 31.01.2014р. складає суму 11493,07 грн., яка була переведена на відповідача - нового боржника за вищевказаним договором про переведення боргу та в яку входить заявлена до стягнення сума боргу в розмірі 11442,57 грн. Зазначений акт підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений печаткою позивача і відповідача, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Крім того, розмір зазначеної заборгованості також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між сторонами у справі від 19.08.2014р., відповідно до якого сальдо на користь позивача станом на 31.07.2014р. складає суму 11442,57 грн. Зазначений акт підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений печаткою позивача і відповідача, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення з відповідача 11442,57 грн. заборгованості за поставлений товар.

Заперечення відповідача проти позовних вимог, які полягають у відсутності доказів, які б підтверджували факт поставки товару, оскільки надані позивачем видаткові накладні не містять інформацію, яка дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської діяльності, а також у відсутності доказів на підставі яких був отриманий товар повноваженими особами, а відтак і доказів, які б підтверджували наявність заборгованості за договором поставки не приймаються судом до уваги при вирішення даного спору та відхиляються з огляду на наступне.

Наявними у справі матеріалами, зокрема, переліченими вище довіреностями ДП «Гарантія-Маркет» на уповноваження осіб на отримання товару за договором поставки та видатковими накладними, які підписані в двосторонньому порядку повноваженими представниками постачальника та покупця та скріплені печаткою позивача - постачальника та штампом покупця - ДП «Гарантія-Маркет» (повноважені особи ДП «Гарантія-Маркет» їх підписи та штампи ДП «Гарантія-Маркет» на вказаних накладних, відповідають списку уповноважених осіб ДП «Гарантія-Маркет» на прийняття цінностей відповідно до договору поставки, зразкам їх підпису та зразкам штампів ДП «Гарантія-Маркет», які містяться в генеральних довіреностях на отримання товару) підтверджується поставка товару, яку заперечує відповідач. Недоліки в оформленні видаткових накладних, про які зазначає відповідач, не спростовують факт поставки товару.

Посилання відповідача на те, що у нього не настав обов'язок здійснити оплату поставленого товару, оскільки у відповідності до п. 7.9 основного договору оплата за товар здійснюється після його реалізації кожні 30 днів, тільки у випадку, якщо сума за розрахунковий період буде складати не менше, ніж 500 грн. з кожного магазину також відхиляється судом, позаяк відповідачем не надано доказів того, що товар, поставлений позивачем по переліченим вище накладним нереалізований та знаходиться на реалізації, у т.ч. на момент розгляду даної справи.

Враховуючи, що відповідач не надав інформації про залишки непроданого товару поставленого позивачем по вищепереліченим накладним, не довів факту наявності непроданого товару поставленого позивачем по переліченим накладним, то факт продажу такого товару, суд вважає встановленим, а відтак у відповідача на час розгляду даної справи наявний обов'язок здійснити розрахунок за поставлений позивачем товар.

Спірна сума боргу підтверджена зазначеними актами звірки розрахунків між постачальником і покупцем та між сторонами у справі, які підписані повноваженими представниками підприємств та скріплені печатками господарюючих суб'єктів, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

З огляду на зазначене, беручи до ували матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність у відповідача простроченої заборгованості за поставлений товар у заявленому до стягнення розмірі. Доказів протилежного відповідач суду не надав та протилежне не довів.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 11442,57 грн. основного боргу є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача, позаяк спір виник внаслідок неправильних дій останнього.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 4 3 , 33, 44, 49, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Припинити провадження у справі в частині вимог про стягнення 39,41 грн. 3% річних.

2. Решту позову задовольнити повністю.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства «Фуршет Центр» (08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Ленінградська, 6А, ідентифікаційний номер 37910513) на користь Приватного підприємства «ІНТЕКС» (36039, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Рози Люксембург, 64, ідентифікаційний код 31034726) 11442 (одинадцять тисяч чотириста сорок дві) грн. 57 коп. основного боргу, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Ю.В. Подоляк

Дата підписання рішення 25.02.2015р.