Ухвала

від 18.02.2015 по справі 808/2562/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

18 лютого 2015 рокусправа № 808/2562/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 червня 2014 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Термінал" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Термінал» (далі - позивач або ПП «Термінал») звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач або ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя) в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача: № 0001132212 від 01.04.2014 року, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 25 204 грн. 50 коп., у тому числі за основним платежем 16 803 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 8401 грн. 50 коп.; № 0001102212 від 01.04.2014 року, яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 19 324 грн. 00 коп., у тому числі за основним платежем 19 324 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 00 грн. 00 коп.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02 червня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001132212, прийняте 01.04.2014 року ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області, яким ПП "Термінал" збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 25 204 грн. 50 коп., з яких:16 803 грн. 00 коп. - основний платіж, 8401 грн. 50 коп. - штрафна (фінансова) санкція.

Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001102212, прийняте 01.04.2014 року ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області, яким ПП "Термінал" збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 19 324 грн. 00 коп., з яких: 19 324 грн. 00 коп. - основний платіж, 00 грн. 00 коп. - штрафна (фінансова) санкція.

Вирішено питання про судові витрати по справі.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі відповідач, вказує на не повне з'ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 та ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач зареєстрований як юридична особа за адресою: 69015, м. Запоріжжя, вул.Анрі Барбюса, буд.3, кв.1. ПП "Термінал" має ідентифікаційний код 23856442.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №11696479 ПП "Термінал" зареєстроване як платник податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 238564408288.

З 10.02.2014 року впродовж 5 робочих днів відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП "Термінал" з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Южнефть" (код ЄДРПОУ 36838342) за період з 01.07.2011 по 31.12.2011, за результатами якої 19.02.2014 складено Акт №96/08-28-22-12/23856442 (а.с.38-59).

Відповідно до висновку Акту перевірки встановлено порушення

- п.п.14.1.27, пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, завищено суму податку на прибуток у перевіряємому періоді на загальну суму 19 324 грн. 00 коп. у т.ч. за 2 - 3 квартал 2011 р. у сумі 19 324 грн. 00 коп., за 2 - 4 квартали 2011 р. у сумі 19 324 грн. 00 коп.;

- п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за липень 2011 року на загальну суму 16 803 грн. 00 коп.

На підставі Акту перевірки відповідачем 01.04.2014 року відносно ПП "Термінал" винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 0001132212, яким ПП "Термінал" збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 25204 грн. 50 коп., з яких: 16 803 грн. 00 коп. - основний платіж, 8401 грн. 50 коп. - штрафна (фінансова) санкція (а.с.19);

- № 0001102212, яким ПП "Термінал" збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 19 324 грн. 00 коп., з яких: 19 324 грн. 00 коп. - основний платіж, 00 грн. 00 коп. - штрафна (фінансова) санкція (а.с.20).

Встановлено, що між ПП "Термінал" (Покупець) та ТОВ "Южнефть" (Постачальник) було укладено Генеральний договір постачання нафтопродуктів № 016 від 04.02.2011 року, предметом якого є поставка нафтопродуктів.

На виконання умов цього договору видатковою накладною № РН-010652 від 19.07.2011 року ТОВ "Южнефть" здійснено відпуск бензину А-76, А-92 позивачу.

На вказану поставку ТОВ "Южнефть" 19.07.2011 року виписано податкову накладну за № 74 про поставку товару на загальну суму з ПДВ 100 818 грн. 85 коп., у тому числі ПДВ - 16 803 грн. 14 коп. У "номенклатурі постачання товарів/послуг продавця" зазначено: Бензин А-76, А-92. Індивідуальний податковий номер продавця зазначений - 368383421039. Особа (платник податку) - покупець, зазначений ПП "Термінал", а підстави для виписки - Договір поставки від 04.02.2011 року № 016.

Оприбуткування товару, придбаного позивачем у ТОВ "Южнефть" підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 203, місця зберігання ТМЦ за 3 квартал 2011 року; карткою рахунку 281 за 19.07.2011-30.09.2011 (а.с.86, 91-92).

Відомості, вказані у цих прибуткових документах кореспондуються з видатковою накладною № РН-010652 від 19.07.2011 року, податковою накладною № 74 від 19.07.2011 року на отриманий від ТОВ "Южнефть" товар.

Відповідачем не надано будь-яких доказів, які б спростовували факт одержання ПП "Термінал" бензину А-76, А-92. Зауважень щодо порядку та способу оприбуткування нафтопродуктів відповідачем не наведено.

Водночас, надані фіскальні звітні чеки свідчать про використання позивачем у власній господарській діяльності отриманого від ТОВ "Южнефть" товару, який за номенклатурою співпадає з найменуванням продукції зазначеної у податковій накладній.

Відповідачем не надано доказів перевірки використання під час господарської діяльності ПП "Термінал" бензину А-76, А-92, одержаного від ТОВ "Южнефть".

Доказом зміни в активах ПП "Термінал" внаслідок операцій з ТОВ "Южнефть" є: проплати, вказані ПуАТ "СЕБ Банк" у банківських виписках; фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва (а.с.60-61).

Відповідачем доказів, які б спростовували здійснення вказаних проплат не надано.

Крім того досліджені сертифікати відповідності на бензин А-92, А-76.

Також позивачем було надано: Договір зберігання № ЮТДЭТ-0104 від 01.04.2011, укладений між ТОВ "Торговий дім "Енергетичні технології" (зберігач) та ТОВ "Южнефть" (поклажодавець); Договір оренди №ТДЭТЭХР-011010 від 01.10.2010, укладений між ТОВ "Торговий дім "Екохімресурс" (орендодавець) та ТОВ "Торговий дім "Енергетичні технології" (орендар), Акт приймання-передачі до Договору оренди №ТДЭТЭХР-011010 від 01.10.2010, Витяг про державну реєстрацію права власності ТОВ "Торговий дім "Екохімресурс" на об'єкти нерухомості; Свідоцтво про право власності про належність ПП "Термінал".

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Одним із основних принципів на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до ст.4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Як зазначено у ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Згідно з п.1.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі - "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку"), записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів.

Відповідно до п.2.1 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Надані позивачем до суду першої інстанції докази, документи у сукупності підтверджують фактичне виконання ТОВ "Южнефть" своїх зобов'язань, реальне здійснення господарських операцій.

Як зазначено у п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платниками податків вносяться відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу. Як з'ясовано судом позивач веде облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань.

Досліджені документи синтетичного обліку запасів свідчать про оприбуткування ПП "Термінал" отриманих від ТОВ "Южнефть" товарів.

З наданих документів вбачається використання ПП "Термінал" нафтопродуктів, отриманих від ТОВ "Южнефть", у подальшій своїй господарській діяльності.

Отже, досліджені судом першої інстанції первинні документи, регістри бухгалтерського обліку та фінансової звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів підтверджують здійснення господарської операції ПП "Термінал" з ТОВ "Южнефть".

Тобто, документально підтверджено формування ПП "Термінал" валових витрат, податкового кредиту з податку на додану вартість по операціям з ТОВ "Южнефть".

Згідно з ч.1-2 ст.142 Господарського кодексу України прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань. Склад валового доходу та валових витрат суб'єктів господарювання визначається законодавством. Для цілей оподаткування законом може встановлюватися спеціальний порядок визначення доходу як об'єкта оподаткування.

Як зазначено у пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно з пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Відповідачем під час перевірки не надано належної оцінки витратам ПП "Термінал", які підтверджуються наявними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, за період 2-4 квартали 2011 року.

Відповідачем документально не доведено наявність порушень при визначенні ПП "Термінал" об'єкту оподаткування податком на прибуток, як то зазначено в Акті перевірки №96/08-28-22-12/23856442 від 19.02.2014.

Отже, судом першої інстанції вірно не було встановлено порушень позивачем вимог п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України за відповідні періоди, оподаткування яких становить предмет спору.

Як зазначено у п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як зазначено у п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Досліджена судом податкова накладна виписана ТОВ "Южнефть" з урахуванням інших документів, обставин здійснених позивачем операцій надають право ПП "Термінал" на формування податкового кредиту.

Відповідачем не надано доказів про те, що ТОВ "Южнефть" було знято з реєстрації як юридичну особу або у нього було анульовано Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість - на день виписки податкової накладної за операцією з надання нафтопродуктів ПП "Термінал".

Тобто, відповідачем не спростовано, що ТОВ "Южнефть" могло виписувати податкову накладну.

Відповідач, вважаючи фінансові операції позивача з ТОВ "Южнефть" сумнівними, не надав відповідних карток передбачених "Положенням про банк даних про сумнівні фінансові операції", затвердженого 21.05.2003 наказом ДПА України №233 чи інформації з АРМ "Збір інформації про сумнівні операції".

У той же час, позивачем до суду першої інстанції надано податкову накладну, виписану ТОВ "Южнефть" та докази товарності операцій (реальності настання наслідків), результатів господарської діяльності вказаних юридичних осіб.

Наведені обставини спростовують факт заниження позивачем податку на додану вартість.

Таким чином, судом не встановлено порушень позивачем вимог п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України за період, оподаткування якого становить предмет спору.

З урахуванням зазначеного, досліджених документів, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що відповідачем не доведено порушення ПП "Термінал" податкового законодавства України, як то зазначено в Акті перевірки №96/08-28-22-12/23856442 від 19.02.2014.

Звідси, нарахування податкових зобов'язань, застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій до позивача є необґрунтованим.

З урахуванням приписів ч.3 ст.2 КАС України суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податкові повідомлення-рішення № 0001132212, № 0001102212, прийняті 01.04.2014 року - є не правомірними.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 червня 2014 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Термінал" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай