Ухвала

від 18.02.2015 по справі 804/9030/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

18 лютого 2015 рокусправа № 804/9030/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів України у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротранс-Ф" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротранс-Ф" (далі - позивач або ТОВ «Агротранс-Ф») звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач або ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська) в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 0005511501 від 10.06.2014 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0005511501 від 10.06.2014 року винесене ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі відповідач, вказує на не повне з'ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 та ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлення від 13.05.2014 р. за № 691/1203, виданого ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, уповноваженою особою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області згідно із п.п. 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пунктом 75.1 статті 75, пунктом 78.4, підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України та відповідно до наказу ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 12.05.2014р. за № 615 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Агротранс-Ф" (код ЄДРПОУ 37731990)" проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Агротранс-Ф" з питань дотримання податкового законодавства України з податку на додану вартість при документальному підтвердженні господарських відносин придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ "Руж" (контрагент - постачальник, код ЄДРПОУ 38563144) за лютий 2014 року та подальшої їх реалізації, реальності та

повноти відображення в обліку.

За результатами перевірки складено акт № 3789/04-63-22-03/37731990 від 27.05.2014 року.

В ході перевірки відповідачем у акті № 3789/04-63-22-03/37731990 від 27.05.2014 року

зазначено про такі висновки:

- перевіркою ТОВ "Агротранс-Ф" за лютий 2014 року документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, розрахунки по ланцюгу постачання: ТОВ "Руж" (контрагент, постачальник, код ЄДРПОУ 38563144) - ТОВ "Агротранс-Ф" - контрагенти-покупці: ТОВ "Рожнівка-Агро" (код ЄДРПОУ 02078868), СТОВ "Писарівка" (код ЄДРПОУ 03729641), ПАТ "Племзавод Літинський" (код ЄДРПОУ 00846180), СТОВ "Агрофірма Маяк" (код ЄДРПОУ 03793159), ТОВ "Росія" (код ЄДРПОУ 30844921), ПАТ "Птахокомбінат "Бершадський" (код ЄДРПОУ 04366719), ТОВ "Паритет-агро" (код ЄДРПОУ 31642413), ТОВ "Агрофірма "Пісчанська" (код ЄДРПОУ 50767795), ТОВ НВП "Глобинський м'ясомолочний комплекс" (код ЄДРПОУ 34815742), ТОВ "Агрофірма ім. Шевченка" (код ЄДРПОУ 03794897), ТОВ "Журавка" (код ЄДРПОУ 31676353); встановлена відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення статей 22, 185, 187, 198 ПК України;

- перевіркою ТОВ "Агротранс-Ф" за лютий 2014 року встановлено відображення у податковому обліку господарських операцій та розрахунків по ланцюгу постачання: ТОВ "Руж" (контрагент, постачальник, код ЄДРПОУ 38563144) - ТОВ "Агротранс-Ф" - контрагенти-покупці: ТОВ "Рожнівка-Агро" (код ЄДРПОУ 02078868), СТОВ "Писарівка" (код ЄДРПОУ 03729641), ПАТ "Племзавод Літинський" (код ЄДРПОУ 00846180), СТОВ "Агрофірма Маяк" (код ЄДРПОУ 03793159), ТОВ "Росія" (код ЄДРПОУ 30844921), ПАТ "Птахокомбінат "Бершадський" (код ЄДРПОУ 04366719), ТОВ "Паритет-агро" (код ЄДРПОУ 31642413), ТОВ "Агрофірма "Пісчанська" (код ЄДРПОУ 50767795), ТОВ НВП "Глобинський м'ясомолочний комплекс" (код ЄДРПОУ 34815742), ТОВ "Агрофірма ім. Шевченка" (код ЄДРПОУ 03794897), ТОВ "Журавка" (код ЄДРПОУ 31676353);

- в порушення п.п. 14.1.36 п.14.1 ст. 14, п.44.1 ст.44, ст. 185, п.198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.2 ст. 200, п.200.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України ТОВ "Агротранс-Ф" сформував податковий кредит звітного періоду на підставі податкових накладних, які складені з порушенням встановленого законодавством України порядком та формою і не підтверджені первинними документами (актами), в результаті чого завищено суму податкового кредиту у податковій звітності з ПДВ за лютий 2014 року на загальну суму 89388,92 грн., що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту та суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за лютий 2014 року на 89389 гривень.

За результатами перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 10.06.2014 р. за № 0005511501, яким за порушення п.п. 14.1.36 п.14.1 ст. 14, п.44.1 ст.44, ст. 185, п.198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.2 ст. 200, п.200.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 89389,00 гривень та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 44694,50 гривень.

У акті перевірки № 3789/04-63-22-03/37731990 від 27.05.2014 року в обґрунтування порушень зазначено наступні факти:

- невідповідність назви товару - згідно договору поставки товару від ТОВ "Руж" від 19.02.2014р. за № 1902 та видаткових та податкових накладних, отриманих від ТОВ "Руж" товаром є макуха соняшника, а в товарно-транспортних документах та видаткових і податкових накладних на реалізацію товару контрагентам - покупцям товаром є шрот соняшника;

- надані товарно-транспортні накладні на перевезення товару не відповідають формі № 1 -ТН; за результатами аналізу наданих товарно-транспортних накладних встановлена їх невідповідність вимогам чинного законодавства України, а саме: не визначені фактичні адреси пунктів навантаження-розвантаження, адреси складських приміщень, які використовувались (у наданих ТТН як пункти навантаження - розвантаження товару вказане лише місто або селище (пункт навантаження - м.Запоріжжя, пункт розвантаження - селище), а не фактична адреса складу; не зазначені місцезнаходження авто підприємтва, замовнику, вантажовідправника, вантажоодержувача; в ТТН не заповнені графи 4 "Кількість місць"; ґрафа 5 "Ціна без ПДВ за одиницю, грн.", графа 6 "Загальна сума з ПДВ, грн.", 8 "Документи з вантажем";

- відповідно до пункту 3.1 договору з ТОВ "Руж" від 19.02.2014р. за №1902 місце поставки: м.Запоріжжя, вул. Тролейбусна, буд. 1, але, за вказаною адресою ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області актом від 16.05.2014р. за № 37/08-26-22-00/38563144 не встановила складських приміщень ТОВ "Руж", що говорить про неможливість здійснення поставки з даної адреси;

- відсутність додатків до договору у вигляді заявок або графіків виконання перевезень із зазначенням конкретних адрес пунктів навантаження-розвантаження та за маршрутами;

- відсутність сертифікатів якості та походження товару;

- відсутність документів щодо зберігання товару.

Встановлено, що 24.01.2013 року між позивачем - ТОВ "Агротранс-Ф" (покупець) та ПП "Екко Континент" (продавець) було укладено договір купівлі-продажу за № 2, предметом якого є макуха соняшника. До зазначеного договору сторонами також були підписані специфікації: від 01.04.2013 р. за № 1, від 26.04.2013 р. за № 2, від 08.05.2013 р. за № 3, від 15.05.2014 р. за № 4, від 20.05.2013 р. за № 5, від 29.05.2014 р. за № 6, від 30.05.2013 р. за № 7, від 17.06.2013 р. за № 8, від 18.06.2013 р. за № 9, від 06.08.2013 р. за № 10, від 06.08.2013 р. за № 11, від 20.09.2013 р. за № 12, від 25.09.2013 р. за № 13, від 17.10.2013 р. за № 14, від 28.10.2013 р. за № 15, від 28.10.2013 р. за № 15, від 29.11.2013 р. за № 16, від 11.12.2013 р. за № 17, від 20.12.2013 р. за № 18.

На виконання умов цього договору були виписані наступні податкові накладні: від 31.05.2013р. за № 11, від 08.11.2013р. за № 4, від 25.09.2013р. за № 7, від 14.08.2013р. за № 10.

Також встановлено, що 16.01.2012 року між позивачем - ТОВ "Агротранс-Ф" (покупець) та ТОВ "Агротехнологія" (продавець) було укладено договір поставки за № 6, предметом якого є макуха соняшника. До зазначеного договору сторонами також були підписані специфікації: від 09.02.2012 р. за № 3, від 24.01.2012 р. за № 2, від 16.01.2014 р. за № 1.

На виконання умов цього договору були виписані наступні податкові накладні: від 14.09.2012 р. за № 15, від 19.04.2012 р. за № 16, від 07.03.2012 р. за № 11, від 31.01.2012 р. за № 16.

Судом першої інстанції встановлено, що 04.11.2011 р. між позивачем - ТОВ "Агротранс-Ф" (покупець) та ПП "Віктор і К" (продавець) було укладено договір поставки за № 041101, предметом якого є шрот соняшника. До зазначеного договору сторонами також була підписана додаткова угода від 01.01.2012 р. за № 1, якою основний договір пролонговано до 31.12.2012 року.

На виконання умов цього договору були виписані наступні податкові накладні: від 29.08.2012 р. за № 631, від 26.09.2012 р. за № 512, від 04.02.2012 р. за № 57, від 14.04.2012 р. за № 293.

Встановлено, що 02.01.2013 р. між позивачем - ТОВ "Агротранс-Ф" (покупець) та ПрАТ "Креатив" (постачальник) було укладено договір поставки за № 53/01, предметом якого є шрот соняшника. До зазначеного договору сторонами також були підписані специфікації: від 20.05.2014 р., від 18.03.2014 р., від 05.03.2014 р., від 01.03.2014 р, від 01.02.2014 р.

На виконання умов цього договору були виписані наступні податкові накладні: від 15.11.2013 р. за № 666, від 28.01.2013 р. за № 602, від 17.01.2013 р. за № 374, від 06.03.2013 р. за № 165.

Крім того, 19.02.2014 р. між позивачем - ТОВ "Агротранс-Ф" (покупець) та ТОВ "Руж" (постачальник) було укладено договір поставки за № 19.02.2014 року, предметом якого є макуха соняшника.

Отриманий товар у подальшому було реалізовано позивачем наступним контрагентам: ТОВ "Рожнівка-Агро" (код ЄДРПОУ 02078868), СТОВ "Писарівка" (код ЄДРПОУ 03729641), ПАТ "Племзавод Літинський" (код ЄДРПОУ 00846180), СТОВ "Агрофірма Маяк" (код ЄДРПОУ 03793159), ТОВ "Росія" (код ЄДРПОУ 30844921), ПАТ "Птахокомбінат "Бершадський" (код ЄДРПОУ 04366719), ТОВ "Паритет-агро" (код ЄДРПОУ 31642413), ТОВ "Агрофірма "Пісчанська" (код ЄДРПОУ 50767795), ТОВ НВП "Глобинський м'ясомолочний комплекс" (код ЄДРПОУ 34815742), ТОВ "Агрофірма ім. Шевченка" (код ЄДРПОУ 03794897), ТОВ "Журавка" (код ЄДРПОУ 31676353).

Вищевикладене підтверджується такими договорами:

- договір поставки від 08.01.2014 р. за № 02/01/14-П (специфікація № 3 від 26.02.2014 р.), покупцем за яким є ТОВ "Агрофірма ім.Шевченка", предмет договору - сільськогосподарська продукція - шрот та жмих соняшника;

- договір поставки від 08.01.2014 р. за № 08/01/2-П (специфікація № 2 від 21.02.2014 р.), покупцем за яким є ТОВ "Агрофірма "Пісчанська", предмет договору - сільськогосподарська продукція - шрот соняшника;

- договір поставки від 13.01.2014 р. за № 13/01/14-2П (специфікація № 3 від 26.02.2014 р.), покупцем за яким є ТОВ НВП "Глобинський м'ясо-молочний комплекс", предмет договору - сільськогосподарська продукція - висівка пшенична, шрот соняшника;

- договір поставки від 14.01.2014 р. за № 14/01/14-П (специфікація № 3 від 26.02.2014 р.), покупцем за яким є ТОВ "Росія", предмет договору - сільськогосподарська продукція - шрот та жмих соняшника;

- договір поставки від 21.01.2014 р. за № 21/01/14-П (специфікація № 3 від 20.02.2014 р.), покупцем за яким є ТОВ "Рожнівка-Агро", предмет договору - сільськогосподарська продукція - шрот та жмих соняшника;

- договір поставки від 21.01.2014 р. за № 21/01/14-2П (специфікація № 3 від 24.02.2014 р.), покупцем за яким є ПАО "Племзавод Літинський", предмет договору - сільськогосподарська продукція - шрот та жмих соняшника;

- договір поставки від 22.01.2014 р. за № 22/01/14-2П (специфікація № 9 від 24.02.2014 р.), покупцем за яким є ТОВ "Агрофірма "Маяк", предмет договору - сільськогосподарська продукція - шрот та жмих соняшника;

- договір поставки від 11.02.2014 р. за № 11/02/14-П (специфікація № 1 від 11.02.2014 р.), покупцем за яким є ТОВ "Паритет Агро", предмет договору - сільськогосподарська продукція - шрот соняшника;

- договір поставки від 20.02.2014 р. за № 20/02/14-П (специфікація № 1 від 20.02.2014 р., № 2 від 24.02.2014 р.), покупцем за яким є ПАТ "Птахокомбінат "Бершадський", предмет договору - сільськогосподарська продукція - шрот соняшника;

- договір поставки від 20.02.2014 р. за № 20/02/14-1П (специфікація № 1 від 20.02.2014 р.), покупцем за яким є СТОВ "Писарівка", предмет договору - сільськогосподарська продукція - шрот соняшника;

- договір поставки від 27.02.2014 р. за № 27/02/14-П (специфікація № 1 від 27.02.2014 р.), покупцем за яким є ТОВ "Журавка", предмет договору - сільськогосподарська продукція - шрот соняшника.

В усіх вищезазначених договорах передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах, зазначених у специфікаціях (п.3.1 договорів).

Відповідно до вказаних договорів була здійснена оплата, що підтверджується оборотно - сальдовими відомостями по рахунку, журналами проводок по рахунках (а.с. 122-136 т. 1).

Поставка товару підтверджується товарно - транспортними накладними (а.с. 91, 94, 97, 100, 103, 106, 109, 112, 115, 118, 121 т. 1)

Отже, акт перевірки № 3789/04-63-22-03/37731990 від 27.05.2014 року не доводить умислу позивача на порушення публічного порядку, не містить посилань і на обставину в чому таке порушення полягає.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку:

- з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Згідно п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Пункт 135.2 ст.135 Податкового кодексу України вказує, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п.п.135.5.4, 135.5.5 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України, до інших доходів включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи; суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

Згідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

На підставі п.138.4 та п.138.5 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку, з урахуванням того, що датою здійснення витрат, нарахованих платником податку у вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов'язання з податку та збору.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Всі податкові та видаткові накладні були складені сторонами у відповідності вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", тобто містять такі обов'язкові реквізити, як: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис.

Відповідно до ст.133 ПК України, платниками податку на прибуток підприємств є у тому числі суб'єкти господарювання-юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами. Згідно із пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження в Україні та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст.ст.135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Аналізуючи положення даних статей Розділу ІІІ ПК України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що для визначення суми видатків підприємства як валових витрат, необхідно встановити: наявність належної податкової правосуб'єктності сторін; факт документального підтвердження видатків платника податку (договори, відповідно до яких придбавається товар, послуга, видаткові накладні, та інші первинні документи); встановити реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до валових витрат.

Положеннями п.44.1 ст.44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

З матеріалів справи вбачається, що всі первинні документи бухгалтерського та податкового обліку позивача, які надані ним в підтвердження формування валових витрат відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", виписані підприємством, яке станом на момент спірних правовідносин є платником ПДВ, що не заперечується відповідачем, під час здійснення господарських операцій перебувало на обліку в органах ДПІ. Доказів зворотного судовим розглядом справи не встановлено і актом перевірки не заперечується та не спростовано.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування валових витрат від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання формування валових витрат поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

У відповідності до ст. 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом України та іншими законами і нормативними актами.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" від 20.07.2010 року за № 1112/11/13-10 процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. Встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. Встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

5. Встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Також у цьому листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Вищевикладена позиція також сформульована у постанові Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 року по справі № 2а-9864/11/2670 (K/9991/50772/12).

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року "Щодо підтвердження даних податкового обліку" документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Реальність господарських операцій повинна досліджуватися для з'ясування підстав виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Доказами, що підтверджують безтоварність (нереальність, фіктивність) господарської операції, є, зокрема, наступні обставини:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

При цьому досліджуються усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Перевіряються фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Відсутність належних первинних документів може свідчити про нездійснення самих господарських операцій. Податковий кредит та бюджетне відшкодування за такими операціями не можуть бути надані платникові податку.

На підставі викладеного, відповідач не довів належними засобами доказування, що господарські операції між позивачем та ТОВ "Руж" (контрагент, постачальник, код ЄДРПОУ 38563144), контрагентами-покупцями: ТОВ "Рожнівка-Агро" (код ЄДРПОУ 02078868), СТОВ "Писарівка" (код ЄДРПОУ 03729641), ПАТ "Племзавод Літинський" (код ЄДРПОУ 00846180), СТОВ "Агрофірма Маяк" (код ЄДРПОУ 03793159), ТОВ "Росія" (код ЄДРПОУ 30844921), ПАТ "Птахокомбінат "Бершадський" (код ЄДРПОУ 04366719), ТОВ "Паритет-агро" (код ЄДРПОУ 31642413), ТОВ "Агрофірма "Пісчанська" (код ЄДРПОУ 50767795), ТОВ НВП "Глобинський м'ясомолочний комплекс" (код ЄДРПОУ 34815742), ТОВ "Агрофірма ім. Шевченка" (код ЄДРПОУ 03794897), ТОВ "Журавка" (код ЄДРПОУ 31676353) здійснені без мети настання реальних наслідків.

У матеріалах справи відсутні докази визнання недійсними правочинів, укладених між позивачем та ТОВ "Руж" (контрагент, постачальник, код ЄДРПОУ 38563144), контрагентами-покупцями: ТОВ "Рожнівка-Агро" (код ЄДРПОУ 02078868), СТОВ "Писарівка" (код ЄДРПОУ 03729641), ПАТ "Племзавод Літинський" (код ЄДРПОУ 00846180), СТОВ "Агрофірма Маяк" (код ЄДРПОУ 03793159), ТОВ "Росія" (код ЄДРПОУ 30844921), ПАТ "Птахокомбінат "Бершадський" (код ЄДРПОУ 04366719), ТОВ "Паритет-агро" (код ЄДРПОУ 31642413), ТОВ "Агрофірма "Пісчанська" (код ЄДРПОУ 50767795), ТОВ НВП "Глобинський м'ясомолочний комплекс" (код ЄДРПОУ 34815742), ТОВ "Агрофірма ім. Шевченка" (код ЄДРПОУ 03794897), ТОВ "Журавка" (код ЄДРПОУ 31676353).

Факт укладення правочинів і їх виконання обома сторонами підтверджується фактичними обставинами по справі, зокрема, первинними документами, які фіксують здійснення господарських операцій на виконання умов договорів, зокрема: оборотно-сальдовими відомостями, журналом проводок, податковими накладними, видатковими накладними, довіреностями на отримання товару.

Факт транспортування товару - шроту на виконання умов вищезазначених договорів поставки підтверджується: актами надання послуг, товарно-транспортними накладними, рахунки на оплату, рахунки-фактури.

Твердження відповідача про те, що встановлена невідповідність назви товару - згідно договору поставки товару від ТОВ "Руж" від 19.02.2014р. за № 1902 та видаткових та податкових накладних, отриманих від ТОВ "Руж" товаром є макуха соняшника, а в товарно-транспортних документах та видаткових і податкових накладних на реалізацію товару контрагентам - покупцям товаром є шрот соняшника необґрунтованим з огляду на таке.

Слід зазначити, що розбіжності у назвах продукції, що поставляється, виникла через те, що макуха та шрот фактично є дуже схожими продуктами, які виробляються шляхом пресування насіння соняшника при отриманні олії соняшникової, використовується для кормових цілей безпосереднього введення у раціон тварин та для виробництва комбінованої продукції.

Відповідно до додатку № 5 до наказу Міністерство охорони навколишнього природного середовища України "Про затвердження типової форми первинної облікової документації N 1-ВТ "Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари" та Інструкції щодо її заповнення" за № 342 від 07.07.2008р. шрот (жмих) - це тверді залишки насіння олійних культур після вилучення з них олії екстракцією та пресуванням.

Згідно із класифікатором КВЕД макуха (шрот) класифіковані під кодом 10.41.41 "Виробництво олії та тваринних жирів".

З метою визначення якісних характеристик товару позивач звернувся до Дніпропетровської філії ДУ "Держгрунтохорона".

Відповідно до протоколу вимірювань від 16.02.2014р. за № 289/16.02.14/01 якісні показники у наданому зразку макухи соняшникової відповідали шроту соняшниковому (масова частка сирого жиру - 1,5%) (ГОСТ 134964-93, ГОСТ 134962-91).

Згідно до наказу директора ТОВ "Агротранс-Ф" від 93.01.2014р. "Про відображення у бухгалтерському та податковому обліку найменування товару" у зв'язку із тим, що шрот соняшника та жмих соняшника використовуються для кормових цілей шляхом безпосереднього введення у раціон тварин та для виробництва комбікормової продукції на підставі ГОСТ 11246-96, ГОСТ 80-96, найменування товара "макуха соняшника" слід використовувати у відповідності до якісних характеристик та на підставі ГОСТ 11246-96, ГОСТ 80-96, а саме: макуха соняшника з характеристиками: протеїн - 35-40%, клітковина - 13-20%, жир - 1,5 - 2,5%, вологість - 9-10%, визначати як шрот соняшника; макуха соняшника з характеристиками: протеїн - 28-32%, клітковина - 20-25%, жир - 9 - 12%, вологість - 5-7%, та визначати як жмих соняшника.

Відповідно до довідки "Про результати зустрічної звірки ТОВ "Руж" щодо підтвердження відомостей отриманих від особи, яка мала правові відносини по взаємовідносинам з постачальниками та покупцями за лютий 2014 року" від 23.06.2014р. за № 197/08-26-22-00/38563144 згідно даних Додатку 5 до декларації з ПДВ за лютий 2014р. ТОВ "Руж" включено до складу податкових зобов'язань операції, зокрема, з ТОВ "Агротранс-Ф"; місцезнаходження платника податків встановлено, за результатми опитування посадових осіб ознаки фіктивності не встановлено; звіркою ТОВ "Руж" документально підтверджено здійснення господарських операцій по взаємовідносинам з постачальниками та покупцями за лютий 2014р., їх вид, обсяг, якість та розрахунки, встановлено відображення у податковому обліку господарських операцій та розрахунків з постачальниками та покупцями за лютий 2014 року.

Відповідно до ст. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.13 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст. 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що позивач виконав вимоги чинного законодавства України і правомірно на підставі даних бухгалтерського обліку (первинних бухгалтерських документів) відобразив у даних податкового обліку операції із зазначеними контрагентами.

Враховуючи вищенаведені обставини та зазначені норми законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем у даній справі було правомірно сформовано податкове зобов'язання з ПДВ за перевіряємий період із врахуванням господарських операцій із вищезазначеними контрагентами.

Щодо посилання відповідача на акти перевірки контрагентів позивача, як на докази нереальності операцій, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі "Інтерсплав проти України").

Будь-яка неправомірна діяльність контрагентів (наприклад, їх "фіктивні" відносини з іншими контрагентами) не впливають на результати діяльності позивача і не можуть бути підставою для притягнення до відповідальності платника податку, оскільки згідно ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Розглядаючи спір по суті, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 10.06.2014 року за № 0005511501 є протиправним.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів України у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротранс-Ф" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай