Ухвала

від 13.02.2015 по справі 25/64

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.02.2015 р. Справа№ 25/64

Суддя господарського суду Львівської області, Пазичев В.М. розглянувши матеріали заяви Приватного підприємства «Левант-Інвест-Сервіс» від 04.02.2015 року за вх. № 512/15 про визнання наказу Господарського суду Львівської області від 06.05.2009 року таким, що не підлягає виконанню частково по справі №25/64

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ в особі Львівської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (м. Львів)

до відповідача 1: Приватного підприємства «Левант-Інвест-Сервіс» (м. Моршин)

до відповідача 2: Малого приватного підприємства «Левант» (м. Стрий)

про: стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 378784,51 грн.

Суддя: В.М. Пазичев

При секретарі: В.С. Пшеничній

Представники:

від позивача (стягувача): Не з'явився.

від відповідача (заявника): Не з'явився.

від відповідача 2: Не з'явився.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано заяву Приватного підприємства «Левант-Інвест-Сервіс» від 04.02.2015 року за вх. № 512/15 про визнання наказу Господарського суду Львівської області від 06.05.2009 року таким, що не підлягає виконанню частково по справі № 25/64.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.02.2015 року прийнято заяву до розгляду і призначено на 13.02.2015 року.

Позивач (стягувач) вимог ухвали суду про прийняття заяви до розгляду від 06.02.2015 року, не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, про що свідчить Реєстр № 129 на відправлення рекомендованої кореспонденції, а явка позивача (стягувача) була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

Відповідач 1 (заявник) вимог ухвали суду про прийняття заяви до розгляду від 06.02.2015 року, не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, про що свідчить Реєстр № 129 на відправлення рекомендованої кореспонденції, а явка відповідача 1 (заявника) була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

Відповідач 2 вимог ухвали суду про прийняття заяви до розгляду від 06.02.2015 року, не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, про що свідчить Реєстр № 129 на відправлення рекомендованої кореспонденції, а явка відповідача 2 була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно ч. 3 ст. 117 ГПК України, господарський суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви .

За таких обставин, при умові обмеження строку розгляду заяви в десятиденний строк, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, у відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано заяву Приватного підприємства «Левант-Інвест-Сервіс» від 04.02.2015 року за вх. № 512/15 про визнання наказу Господарського суду Львівської області від 06.05.2009 року таким, що не підлягає виконанню частково по справі № 25/64.

В заяві зазначено, що 22.04.2009 року Господарським судом Львівської області прийнято рішення по справі №25/64, яким позовні вимоги - задоволено, стягнуто із Приватного підприємства "Левант-Інвест-Сервіс"(82482, Львівська область, Стрийський район, м.Моршин, вул.Л.Українки, буд.1; код ЄДРПОУ 34119310, п/р 2600014452 у Львівській обласній дирекції "Райффайзен Банк Аваль", МФО 3255700) і Малого приватного підприємства "Левант" (82400, Львівська область, м.Стрий, вул.Зелена,31, код ЄДРПОУ 22414860, п/р 260063354 у Львівській обласній дирекції "Райффайзен Банк Аваль", МФО 325570) на користь Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Львівської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (79000, м.Львів, вул. Матейка, 8; субкоррахунок №3901551 в "Райффайзен Банк Аваль"м.Київ, МФО 325570, код ЄДРПОУ 20846070) - 912 611 (дев"ятсот дванадцять тисяч шістсот одинадцять) грн. 46 коп. боргу, 9 126 (дев"ять тисяч сто двадцять шість ) грн. 12 коп. сплаченого державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

06.05.2009 року Господарським судом Львівської області видано наказ (надалі - Наказ) на примусове виконання рішення по справі № 25/64.

04.02.2015 року за вх. № 512/15 Приватним підприємством «Левант-Інвест-Сервіс» подано заяву про визнання наказу від 06.05.2009 року по справі № 25/64 таким, що не підлягає виконанню (в порядку ст.117 ГПК України).

Заявник заявляє, що на даний час наявні правові підстави для визнання наказу Господарського суду Львівської області від 06.05.2009 р. у справі № 25/64 таким, що не підлягає виконанню частково, виходячи з наступного:

Як вбачається із рішення Господарського суду Львівської області від 22.04.2009 р. по справі № 25/64, із відповідачів стягнута заборгованість, що виникла за кредитним договором № 010/08-3/3145 від 30.08.2007 року, укладеним між стягувачем та ПП «Левант-Інвест-Сервіс». При цьому, відсотки нараховані станом по 27.03.2009 р. включно.

При цьому сума 912 61 1,46 грн. боргу включає в себе: заборгованість за кредитом 857 601,80 грн., за відсотками - 49 892,35 грн., пеня - 5117,31 грн.

Крім того, заявник зазначає, що на підставі того ж кредитного договору рішенням Господарського суду Львівської області від 19.07.2011 р. у справі № 5015/2679/11 стягнуто солідарно із Приватного підприємства «Левант-Інвест-Сервіс» (код ЄДРПОУ 34119310) і Малого приватного підприємства "Левант" (код ЄДРІІОУ 22414860) на користь Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль (код ЄДРПОУ 14305909) - 208 709,42 грн. заборгованості за відсотками, 2 087.09 грн. державного мита та 219,20 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

стягнуто з Приватного підприємства "Левант-Інвест-Сервіс (код ЄДРПОУ 34119310) на користь Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль (код ЄДРПОУ 14305909) 101870,44 грн. заборгованості за відсотками; 1018,70 грн. державного мита. При цьому, відсотки нараховані за період з 28.03.2009 р. по 1 1.05.2011 р.

Заявник зазначає, що, як вбачається із заяви (вимоги) стягувача про визнання кредитором під 26.04.201З р. № 140-5-1 -00/8-1023, стягувачем нараховано за кредитним договором № 010/08-3/3145 від 30.08.2007 року відсотки за період з 12.05.2011 р. по 18.09.2012 р. в сумі 220 979,33 грн.

Заявник наголошує, що із заяви (вимоги) стягувача про визнання кредитором від 26.04.2013 р. № 140-5-1-00/8-1023 слідує, що впродовж 2012 р. (29.02.2012 р., 31.03.2012 р., 30.04.2012 р., 31.05.2012 р., 30.06.2012 р., 31.07.2012 р., 31.08.2012 р.) від другого поручителя ПП «Левані Інвест-Сервіс», яким є Паньків Андрій Романович, надійшло 70 000,00 грн. рівними частинами по 10 000,00 грн., які були скеровані стягувачем на погашення простроченої заборгованості за відсотками.

Також, заявник зазначає, що, у вищезгаданій заяві (вимозі) вказано, що 18.09.2012 р. від МПП «Левант» в ході банкрутства останнього стягувачу надійшло 1220440,45 грн., в т.ч. на погашення кредиторських вимог 1126125.96 грн., які розподілені наступним чином:

857601,80 грн. - погашення основного боргу (тіла кредиту)

268524,16 грн. - погашення прострочених відсотків.

На думку заявника, загальноприйнятим є те, що заборгованість погашається за принципом часу її утворення (спочатку - старіша, потім - новіша).

Таким чином, за твердженням заявника, станом на 18.09.2012 р. поза межами виконавчого провадження, заборгованість ПП «Левант-Інвест-Сервіс», яка присуджена до стягнення рішенням Господарського суду Львівської області від 22.04.2009 р. у справі № 25/64, була погашена іншими особами, а саме:

49 892,35 грн. відсотків - Паньківим А.Р.

857 601,80 грн. основного боргу - МПП «Левант»

Всього - 907 494,15 грн.

Отже, на думку заявника, залишок несплаченої суми за наказом Господарського сулу Львівської області від 06.05.2009 р. у справі № 25/64 становить (912 611,46 -857 601,80 - 49 892,35) = 5117,31 грн. боргу, 9 126,12 сплаченого державного мита та 118,00 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

З огляду на це, за твердженням заявника, наказ Господарського суду Львівської області від 06.05.2009 р. по справі № 25/64 слід визнати таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з ПП «Левант-Інвест-Сервіс» 907 494.15 грн. боргу.

На момент розгляду заяви позивач (стягувач) явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на заяву не подав.

На момент розгляду заяви відповідач 2 явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на заяву не подав.

При прийнятті ухвали суд виходив з наступного:

Відповідно до ст.4-5 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Зазначена процесуальна норма узгоджується з положеннями ч. 5 ст. 124 Конституції України, згідно з якою судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Згідно ч.1 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом .

Згідно п.3 ч.2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, як судові накази.

Згідно ч.1 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Згідно ч.2 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Згідно до ч.1 ст.598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

В ході судового розгляду заяви судом встановлено, що 22.04.2009 року Господарським судом Львівської області прийнято рішення по справі № 25/64, яким позовні вимоги - задоволено, стягнуто із Приватного підприємства "Левант-Інвест-Сервіс"(82482, Львівська область, Стрийський район, м.Моршин, вул.Л.Українки, буд.1; код ЄДРПОУ 34119310, п/р 2600014452 у Львівській обласній дирекції "Райффайзен Банк Аваль", МФО 3255700) і Малого приватного підприємства "Левант" (82400, Львівська область, м.Стрий, вул.Зелена,31, код ЄДРПОУ 22414860, п/р 260063354 у Львівській обласній дирекції "Райффайзен Банк Аваль", МФО 325570) на користь Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Львівської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (79000, м.Львів, вул. Матейка, 8; субкоррахунок №3901551 в "Райффайзен Банк Аваль"м. Київ, МФО 325570, код ЄДРПОУ 20846070) - 912 611 (дев"ятсот дванадцять тисяч шістсот одинадцять) грн. 46 коп. боргу, 9 126 (дев"ять тисяч сто двадцять шість ) грн. 12 коп. сплаченого державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

06.05.2009 року Господарським судом Львівської області видано наказ (надалі - Наказ) на примусове виконання рішення по справі №25/64.

17.06.2009 р. Банком подана заява про відкриття виконавчого провадження на підставі вищезазначеного наказу.

03.07.2009 р. державним виконавцем ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області Сіщуком В.В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, боржнику надано строк на добровільне виконання рішення суду (до 10.07.2009 р.).

Відповідно до ч. 2 ст. 25 ЗУ «Про виконавче провадження», державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Вказаним правом на добровільне виконання рішення суду боржник не скористався. Примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 22.04.2009 р. у справі № 25/64 триває по сьогоднішній день, а борг, згідно наказу, не сплачений. Належних та допустимих доказів закінчення примусового виконання рішення Господарського суду Львівської області від 22.04.2009 року по справі № 25/64, а також належне погашення боргу саме згідно наказу Господарського суду Львівської області по справі № 25/64, суду не надано.

04.02.2015 року за вх. № 512/15 Приватним підприємством «Левант-Інвест-Сервіс» подано заяву про визнання наказу від 06.05.2009 року по справі № 25/64 таким, що не підлягає виконанню (в порядку ст.117 ГПК України).

Як вбачається із рішення Господарського суду Львівської області від 22.04.2009 р. справі № 25/64 із відповідачів підлягає до стягнення заборгованість, що виникла за кредитним договором № 010/08-3/3145 від 30.08.2007 року, укладеним між стягувачем та ПП «Левант-Інвест-Сервіс».

При цьому сума 912 61 1,46 грн. боргу включає в себе: заборгованість за кредитом 857 601,80 грн., за відсотками - 49 892,35 грн., пеня - 5117,31 грн.

Заявник наголошує, що із заяви (вимоги) стягувача про визнання кредитором від 26.04.2013 р. № 140-5-1-00/8-1023 слідує, що впродовж 2012 р. (29.02.2012 р., 31.03.2012 р., 30.04.2012 р., 31.05.2012 р., 30.06.2012 р., 31.07.2012 р., 31.08.2012 р.) від другого поручителя ПП «Левані Інвест-Сервіс», яким є Паньків Андрій Романович, надійшло 70 000.00 грн. рівними частинами по 10 000,00 грн., які були скеровані стягувачем на погашення простроченої заборгованості за відсотками.

Також заявник зазначає, що, у вищезгаданій заяві (вимозі) вказано, що 18.09.2012 р. від МПП «Левант» ході банкрутства останнього стягувачу надійшло 1220440,45 грн., в т.ч. на погашення кредиторських вимог 1126125.96 грн., які розподілені наступним чином:

857601,80 грн. - погашення основного боргу (тіла кредиту)

268524,16 грн. - погашення прострочених відсотків.

На думку заявника, загальноприйнятим є те, що заборгованість погашається за принципом часу її утворення (спочатку - старіша, потім - новіша).

Таким чином, за твердженням заявника, станом на 18.09.2012 р. поза межами виконавчого провадження, заборгованість ПП «Левант-Інвест-Сервіс», яка присуджена до стягнення рішенням Господарського суду Львівської області від 22.04.2009 р. у справі № 25/64, була погашена іншими особами, а саме:

49 892,35 грн. відсотків - Паньківим А.Р.

857 601,80 грн. основного боргу - МПП «Левант»

Всього - 907 494,15 грн.

На думку заявника, залишок несплаченої суми за наказом Господарського сулу Львівської області від 06.05,2009р. у справі № 25/64 становить (912 611,46 - 857 601,80 - 49 892,35) = 5117,31 грн. боргу, 9 126,12 сплаченого державного мита та 118.00 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового пронесу.

За приписами ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно до ч. 1 ст. 116 ГПК України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 117 ГПК України, наказ має відповідати вимогам щодо виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". При цьому господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржника чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

За роз'ясненнями, наданими у п. 3.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", підставами визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку ст. 117 ГПК України є випадки, коли його видано помилково, або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Пунктом 3.4 вищезазначеної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України роз'яснено, що частиною четвертою статті 117 ГПК передбачено, що, коли стягнення за наказом, визнаним таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, уже відбулося, господарський суд на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом. Отже, до відповідної заяви боржника має бути додано довідку, підписану керівником і головним (старшим) бухгалтером, про те, що суму, стягнуту за раніше виданим наказом, списано з його рахунку або майно вилучено в порядку здійснення виконавчого провадження, а на вимогу суду - й інший документ (документи), який підтверджує зазначені обставини, як-от акт опису та вилучення майна, складений державним виконавцем, докази списання (перерахування) коштів з рахунку боржника тощо. За відсутності таких документів господарський суд витребує їх у заявника, а в разі неподання - відмовляє у задоволенні заяви.

Згідно ч.ч. 2, 4 ст. 117 ГПК України, господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника визнати наказ таким, що не підлягає виконанню. Відповідно до ч. 4 ст. 117 ГПК України, а у разі якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд ухвалою визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, а також і з інших причин.

Однак, незважаючи на вимоги суду, заявником не надано належних та допустимих доказів того, що вищезгадані проплати були здійснені в рахунок погашення заборгованості, стягнення якої було предметом позову по справі № 25/64, що відображено у відповідному судовому рішенні від 22.04.2009 року, на виконання якого 06.05.2009 року видано наказ по справі № 25/64.

Крім того, незважаючи на вимоги суду, що зазначені в ухвалі про призначення заяви до розгляду, заявником не надано нормативно та документально підтвердженого обґрунтування, в якому б було зазначено наявність правових підстав визнання наказу Господарського суду Львівської області від 06.05.2009 року по справі № 25/64 таким, що не підлягає виконанню частково, наявність обставин, що підтверджуються належними та допустимими доказами, на яких ґрунтуються твердження заявника про те, що вищезазначений наказ видано помилково або обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, не надано оригінали для огляду в судовому засіданні, належно завірені копії - для долучення до матеріалів справи усіх належних та допустимих доказів наявності правових підстав визнання наказу Господарського суду Львівської області від 06.05.2009 року по справі № 25/164 таким, що не підлягає виконанню частково.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Крім того, заявник зазначає, що на підставі того ж кредитного договору рішенням Господарського суду Львівської області від 19.07.2011 р. у справі № 5015/2679/11 стягнуто солідарно із Приватного підприємства "Левант-Інвест-Сервіс (код ЄДРПОУ 34119310) і Малого приватного підприємства "Левант" (код ЄДРІІОУ 22414860) на користь Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль (код ЄДРПОУ 14305909) - 208 709,42 грн. заборгованості за відсотками. 2 087,09 грн. державного мита та 219,20 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

стягнуто з Приватного підприємства "Левант-Інвест-Сервіс (код ЄДРПОУ 34119310) на користь Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль (код ЄДРПОУ 14305909) 101870,44 грн. заборгованості за відсотками; 1018,70 грн. державного мита. При цьому, відсотки нараховані за період з 28.03.2009 р. по 11.05.2011 р.

Однак, обставини щодо виконання судового рішення у справі № 5015/2679/11 виходять за межі позовних вимог, а також кола обставин, які були досліджені та на підставі яких було прийнято рішення по справі № 25/64, що унеможливлює їх дослідження при розгляді заяви щодо визнання наказу саме по справі № 25/64 від 22.04.2009 р. таким, що не підлягає виконанню з огляду на те, що вони стосуються іншого виконавчого провадження.

Також, заявник зазначає, що, як вбачається із заяви (вимоги) стягувача про визнання кредитором під 26.04.201З р. № 140-5-1 -00/8-1023, стягувачем нараховано за кредитним договором № 010/08-3/3145 від 30.08.2007 року відсотки за період з 12.05.2011 р. по 18.09.2012 р. в сумі 220 979,33 грн.

Разом з тим, обставини, які пов'язані з процедурою банкротства заявника, в тому числі в разі визнання у встановленому законом порядку відповідних кредиторських вимог, зокрема на підставі невиконання наказу по справі № 25/64, повинні бути розглянуті в процедурі банкрутства боржника.

Отже, обставини, на які посилається заявник в обґрунтування підстав для задоволення своїх вимог повинні бути відхилені судом за недоведеністю, оскільки належних та допустимих доказів того, що його обов'язок по виконанню рішення суду саме по справі 25/64 відсутній у зв'язку з добровільним виконанням - суду не надано, рішення суду, на підставі якого виданий наказ, не було ні скасовано, ні змінено в апеляційному та касаційному порядку, а також не було переглянуто за нововиявленими обставинами.

З огляду на викладене, суд вважає що, всупереч вимогам суду, заявником не доведено належними та допустимими доказами того, що наказ Господарського суду Львівської області від 06.05.2009 р. справі № 25/64 слід визнати таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з ПП «Левант-Інвест-Сервіс» 907 494.15 грн. боргу.

Керуючись ст.ст. 22, 34, 36, 86, 117 ГПК України, господарський суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви Приватного підприємствома «Левант-Інвест-Сервіс» за вх. № 512/15 від 04.02.2015 р. про визнання наказу Господарського суду Львівської області від 06.05.2009 року по справі №25/64 таким, що не підлягає виконанню (в порядку ст.117 ГПК України) - відмовити.

Суддя Пазичев В.М.