РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ун. № 759/13029/14-ц
пр. № 2/759/360/15
20 лютого 2015 року Святошинський районний суд м. Києва
в складі:головуючого Морозова М.О.
при секретарях Захарчук Ю.В., Прохоренко К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитяча християнська література», третя особа: Генеральний директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитяча християнська література» ОСОБА_6 про зобов'язання внести запис до трудової книжки, скасування наказу про звільнення з посади, зобов'язання поновити на роботі, стягнення заробітної плати,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Дитяча християнська література» про зобов'язання внести запис до трудової книжки, відповідно до якого прийняти його з 01.02.2014 р. на посаду заступника генерального директора ТОВ «Дитяча християнська література» з посадовим окладом згідно штатного розпису відповідно до наказу від 28 січня 2014 року №01/01-2014 ДХЛ; скасування наказу №05/04-2014 ДХЛ від 17.04.2014 р., відповідно до якого його було звільнено з посади заступника генерального директора ТОВ «Дитяча християнська література» у зв'язку з прогулом згідно з пунктом 4 статті 40 КЗпП; зобов'язання видати наказ про звільнення його з посади заступника генерального директора ТОВ «Дитяча християнська література» з 30.04.2014 р. відповідно до поданої заяви від 30.04.2014 р. на підставі ч.3 ст. 38 КЗпП у зв'язку з невиплатою йому заробітної плати за лютий, березень 2014 року; зобов'язання внести запис до його трудової книжки, про звільнення з посади заступника генерального директора ТОВ «Дитяча християнська література» з 30.03.2014 р. на підставі статті 38 КЗпП; стягнення на його користь заробітної плати за лютий-березень 2014 року в сумі 9253, 18 грн., середній заробіток за час вимушеного прогулу: за квітень (з 01.04.2014 р. по 22.04.2014 р.)-3600 грн., за травень-4275 грн., за червень-4725 грн., за липень-(з 01.07.2014 р. по 30.07.2014 р.)-4950 грн., разом 26803, 18 грн.; стягнення на його користь вихідної допомоги при звільненні у розмірі тримісячного заробітку, що складає 13500 грн.; зобов'язання видати йому належним чином завірену копію наказу про звільнення його з посади заступника генерального директора ТОВ «Дитяча християнська література» з 30.04.2014 р. відповідно до поданої заяви від 30.04.2014 р. на підставі статті 38 КЗпП.
При цьому, посилається на те, що наказом ТОВ «Дитяча християнська література» від 28.01.2014 р. №01/01-2014 ДХЛ його було прийнято на посаду заступника генерального директора ТОВ «Дитяча християнська література» з 01.02.2014 р. з посадовим окладом згідно зі штатним розписом. У порушення ч.4 ст. 48 КЗпП, абзацу другого пункту 2.2 глави 2, пункту 2.4 глави 2 Інструкції №58 відповідачем не було внесено запису про його прийняття на посаду заступника генерального директора ТОВ «Дитяча християнська література» з 01 лютого 2014 року відповідно до наказу від 28 січня 2014 р. №01/01-2014 ДХЛ. 23.04.2014 р. він звернувся із заявою про надання відпустки за власний рахунок з 23.04.2014 р. по 30.04.2014 р. 23.04.2014 р. він направив генеральному директору ТОВ «Дитяча християнська література» ОСОБА_6 заяву про виплату заробітної плати за лютий і березень 2014 р. до 30.04.2014 р. Він продовжував виконувати свої посадові обов'язки, оскільки генеральний директор ТОВ «Дитяча християнська література» ОСОБА_6 ніякого рішення по заявам не приймав і фактично весь травень спілкувався з ним по телефону. 30.04.2014 р. він направив генеральному директору ТОВ «Дитяча християнська література» ОСОБА_6 заяву про звільнення його з посади заступника генерального директора товариства з 30.04. 2014 р. відповідно до ст. 38 КЗпП в зв'язку з невиплатою йому заробітної плати за лютий-березень 2014 р., в якій також просив видати йому належним чином оформлену трудову книжку, копію наказу по звільнення, довідку про заробітну плату та здійснити виплату коштів у повному обсязі. З акту перевірки Територіальної державної інспекції з питань праці у Київській області, що була проведена з 23.07.2014 р. по 24.07.2014 р., йому стало відомо, що його 17.04.2014 р. було звільнено з посади генерального директора ТОВ «Дитяча християнська література».
Йому не було видано копію наказу про звільнення та належним чином оформлену трудову книжку, тому дізнався про своє звільнення лише 23.07.2014 р. після отримання у цей день своєї трудової книжки від інспектора, яка складала вищевказаний акт перевірки. У порушення норм п.4 статті 40, ч.1 ст. 149 КЗпП товариством у нього не було отримано пояснення щодо начебто у квітні 2014 р. роботи, дисциплінарні стягнення у порядку, передбаченому КЗпП до нього не застосовано. Тому наказ звільнення від 17.04.2014 р. необхідно скасувати. На підстав ч.3 ст. 38 КЗпП вважає, що є підстави для його звільнення з роботи з 30.04.2014 р. на підставі поданої ним заяви від 30.04.2014 р. у зв'язку з невиплатою йому заробітної плати за лютий, березень 2014 р. Відповідно до цієї заяви його не було звільнено з роботи. Відповідачем у порушення ст. 34 Закону України «Про оплату праці», ст. 116 КЗпП йому не було виплачено заробітну плату за лютий, березень 2014 р., виходячи із середньомісячного заробітку в 4500 грн. Виходячи з індексу інфляції за вказані місяці йому повинна бути виплачена заробітна плата за ці два місця в розмірі 9253, 18 грн. Відповідно до вимог ст. 44 КЗпП йому відповідач повинен виплатити вихідну допомогу у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку, що складає 13500 грн. Середній заробіток за час вимушеного прогулу складає 17550 грн. у відповідності до правил ст. 117 КЗпП. Всього відповідач повинен йому сплатити 26803, 18 грн.
В ході розгляду справи ОСОБА_2 неодноразово уточнював позовні вимоги, збільшивши їх, і в остаточній їх редакції просить: зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Дитяча християнська література» внести запис до трудової книжки ОСОБА_2 про прийняття його з 01.02.2014 р. на посаду заступника генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитяча християнська література» з посадовим окладом згідно штатного розпису відповідно до наказу від 28 січня 2014 року №01/01-2014 ДХЛ; скасувати наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитяча християнська література» №05/04-2014 ДХЛ від 17.04.2014 р. про його звільнення з посади заступника генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитяча християнська література» у зв'язку з прогулом згідно пункту 4 статті 40 КЗпП України; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Дитяча християнська література» поновити його на посаді заступника генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитяча християнська література» з 17.04.2014 року; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитяча християнська література» на його користь заробітну плату за лютий-березень 2014 р.-16492, 57 грн., суму заробітної плати за час вимушеного прогулу-заборгованість перед ним за травень-грудень 2014 р. та за січень-лютий 2015 р.-134489, 47 грн. (з урахуванням індексу інфляції за травень-грудень 2014 року) та 3 % річних-4066, 96 грн., що разом складає 155049 грн.
При цьому, мотивує свої позовні вимоги тим, що його неправомірно було звільнено з роботи, наказ про звільнення з роботи необхідно скасувати як незаконний і відповідача треба зобов'язати поновити його на попередній посаді заступника генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитяча християнська література». Його середньомісячна заробітна плата за лютий, березень 2014 р. була в розмірі 10500 грн. по даним Державної податкової інспекції в Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві, тому з врахуванням індексу інфляції та 3 % річних, виходячи із даного розміру заробітної плати за один місяць, збільшилась і заборгованість по заробітній платі за весь період її стягнення та до часу поновлення його на роботі.
Представник відповідача позов визнав частково, пояснивши, що при прийнятті на роботу ОСОБА_2 помилково не був внесений до його трудової книжки відповідний запис. ОСОБА_2 допустив порушення трудової дисципліни 16.04.2014 р., 17.04.2014 р., бо на протязі цих двох днів був відсутній на робочому місці, з боку керівника товариства не було згоди на надання йому відпустки з власний рахунок з 16.04.2014 р. по 22.04.2014 р., тобто вчинив прогул, що було задокументовано і в телефонній розмові ОСОБА_2 відмовився давати пояснення з приводу невиходу на роботу. Трудова книжка ОСОБА_2 була вручена 23.07.2014 р., коли він з'явився до офісу товариства під час перевірки товариства інспекцією праці. Середньомісячна заробітна плата ОСОБА_2 складала 3000 грн. Заборгована заробітна плата була виплачена позивачу з запізненням, бо на дату звільнення з роботи ОСОБА_2 був відсутній на робочому місці. В подальшому були виплачені й інфляційні втрати у зв'язку з затримкою виплати заробітної плати працівнику. Дії товариства є законні, узгоджуються з діючим законодавством, а обставини, викладені у позові, не відповідають дійсності.
Притягнутий до участі в справі в якості третьої особи Генеральний директор ТОВ «Дитяча християнська література» ОСОБА_6 позов не визнав, пояснивши, що відносно ОСОБА_2 товариство і він особисто як генеральний директор діяли законно, а позивач, скориставшись тим, що йому довіряють, несумлінно віднісся до виконання своїх трудових обов'язків і подачею позову захотів нажитись за рахунок ТОВ «Дитяча християнська література».
Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, третьої особи, з'ясувавши обставини справи, заслухавши показання свідків, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебував на посаді заступника генерального директора ТОВ «Дитяча християнська література» з 1.02.2014 р. 17.04.2014 р. наказом №05/04-2014-ДХЛ генерального директора ТОВ «Дитяча християнська література» ОСОБА_6 він був звільнений з роботи згідно п.4 ст.40 КЗпП України за прогул без поважних причин 17 квітня 2014 р. (а.с. 12, 20).
Згідно ч.2, ч.4, ч.5 ст. 48 КЗпП України трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичній особи понад п'ять днів. До трудової книжки заносяться відомості, зокрема, про роботу. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзацу другому пункту 2.2., пункту 2.4. Глави 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерством юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. №58, до трудової книжки вносяться; відомості про працівника-прізвище, ім'я та по батькові, дата народження, відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення. Усі записи в трудовій книжці, у тому числі, про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Дитяча християнська література» не було внесено запису про прийняття ОСОБА_2 на посаду заступника генерального директора ТОВ «Дитяча християнська література» з 01 лютого 2014 року відповідно до наказу від 28 січня 2014 р. №01/01-2014 ДХЛ, тому відповідача необхідно зобов'язати вчинити вказану дію в судовому порядку (а.с.16-18).
Як з'ясовано судом, позивач був відсутній на роботі 16.04.2014 р. та 17.04.2014 р. без поважних причин, бо його заява від 31.03.2014 р. про надання відпустки за власний рахунок з 01.04.2014 р. по 22.04.2014 р. резолюцією генерального директора товариства від 01.04.2014 р. на цій заяві була погоджена про надання такої відпустки на 15 днів-до 15.04.2014 р. Наказом генерального директора ТОВ «Дитяча християнська література» ОСОБА_6 №04/04-2014-ДХЛ від 01.04.2014 р. було надано ОСОБА_2 відпустку без збереження заробітної плати з 1 квітня 2014 р. по 15 квітня 2014 р. /згідно статті 84 КЗпП України та на підставі ст. 26 Закону про відпустки (а.с.57, 58).
Такі дії відповідача відповідають діючому законодавству України, зокрема, ст. 36 Закону України «Про відпустки».
Між тим, суд не може вважати звільнення з роботи ОСОБА_2 законним з слідуючих підстав.
Згідно ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Згідно ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Згідно ст. 147 КЗпП України звільнення є одним з заходів стягнення за порушення трудової дисципліни і до нього також застосовуються положенням ст. 149 КЗпП України.
Відповідно до ст.40 ч.1 п.1 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу ( в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Як роз'яснено в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 р. №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п.4 ст. 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого часу, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, в зв'язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов'язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).
В матеріалах справи відсутні будь-які документи і докази й вони не надані з боку відповідача чи його представника в ході слухання справи у підтвердження того, що від ОСОБА_2 відбирались письмові пояснення перед застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з роботи по наказу №05/04-2014-ДХЛ від 17.04.2014 р. У самому наказі зазначається, що підставою винесення наказу є акт про відсутність працівника на роботі від 16.04.2014 р., однак про відбирання письмових пояснень від ОСОБА_2 нічого не зазначається. В наданому з боку відповідача по справі акту про відсутність працівника на роботі від 16.04.2014 р. зазначається, що позивачу по справі в телефонному режимі було запропоновано повідомити про причини неявки на роботу, але він відмовився пояснювати будь-що. Даний акт суд не приймає як належний доказ, бо ОСОБА_2 категорично заперечує факт телефонної розмови з ним з цього приводу, а доказів наявності в природі такої телефонної розмови з розшифровкою її змісту суду не представлено (а.с. 20, 60).
Отже, генеральний директор ТОВ «Дитяча християнська література» ОСОБА_6, виносячи наказ про звільнення ОСОБА_2 з роботи, діяв незаконно.
Суд не вважає як обгрунтовані посилання представника відповідача про законність звільнення з роботи ОСОБА_2, т.я. не була дотримана процедура звільнення, передбачена нормами КЗпП України, які є обов'язкові для роботодавця, і альтернативного підходу по ним по ним не має, тому наказ про звільненняя ОСОБА_2 з роботи необхідно скасувати.
Показання допитаних в якості свідків ОСОБА_4, ОСОБА_6 суд оцінює критично, бо вони не узгоджуються з іншими доказами по справі у їх сукупності, приймаючи до уваги і той факт, що вказані особи, як працівники ТОВ «Дитяча християнська література», є заінтересованими особами у позитивному вирішенні спору для вказаного товариства.
Суд при розгляді справи діє в об'ємі доказів щодо позовних вимог та заперечень на них відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України, наданих сторонами, третьою особою.
Відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує вимоги про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваємої роботи. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає спір, підлягає негайному виконанню.
З огляду на встановлені фактичні обставини, досліджені докази та вищевказані нормативні акти ОСОБА_2 підлягає поновленню на роботі з дати незаконного його звільнення з роботи-з 17.04.2014 р., на посаді заступника генерального директора ТОВ «Дитяча християнська література».
ОСОБА_2 був звільнений з роботи з 17.04.2014 р. і просить стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 105921, 9 грн.+12075 грн. Заробітна плата за 213 робочих днів, з часу його незаконного звільнення й по час винесення рішення суду по суті складає 31950 грн. По довідці №3 від 23.07.2014 р. ТОВ «Дитяча християнська література» середньомісячний заробіток позивача перед звільненням складав за лютий, березень 2014 р. по 3000 грн. (а.с.21).
Штатним розписом ТОВ «Дитяча християнська література» підтверджується встановлення посадового окладу заступнику генерального директора в 3000 грн. (а.с.70).
Вказаний розмір заробітної плати за вказані місяці підтверджений і даними пенсійного та податкового органів Святошинського району м. Києва та у Дніпровському районі м. Києва по звітності ТОВ «Дитяча християнська література» перед державними органами за сплату податків державі та внесків до пенсійного органу, де зазначений заробіток ОСОБА_2 у 3000 грн. (а.с.132-139).
Тому, оцінюючи достовірно отримані докази про заробітну плату ОСОБА_2, суд критично відноситься до тверджень ОСОБА_2 про його середньомісячну заробітну плату у відповідача по справі в 10500 грн.
Середньоденний заробіток позивача складає за два місяці перед звільненням 150 грн. ((3000 грн.+3000 грн.) : 40 р. дн.)). Середній заробіток за час вимушеного прогулу за 213 днів після звільнення й по день винесення рішення складає 31950 грн., отже підлягає стягненню на користь позивача з відповідача сума в 31950 грн.
Позивачу по справі відповідачем була сплачена заробітна плата за лютий, березень 2014 р., хоч і з запізненням, після звернення з позовом до суду і наказом по ТОВ «Дитяча християнська література» №01-02.2015 від 20.02.2015 р. добровільно нарахована ОСОБА_2 за період до виплати заробітної плати за лютий, березень 2015 р. індексація у сумі 645 грн. 13 коп., яка, з врахуванням утримання із нарахованого доходу в 129 грн. 68 коп., була направлена 20.02.2015 р. поштовим переказом позивачу по справі у розмірі 515, 45 грн. (а.с. 73, 87, 157-161).
Тому, позовні вимоги про стягнення заробітної плати з врахуванням індексу інфляції не можуть бути задоволені.
Позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі з врахуванням 3 % річних не можуть бути задоволені, бо діючим законодавством України, що регулює спірні правовідносини, це не передбачено. Стягнення грошових коштів з рахуванням 3 % річних застосовується при вирішенні спорів, що випливають із цивільних правовідносин, з застосуванням норм Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 367 ЦПК України рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітка за час вимушеного прогулу за один місяць в 3000 грн. підлягає негайному виконанню.
Суд вважає, що ОСОБА_2 не пропустив одномісячний термін звернення з позовом до суду, що стосується його поновлення на роботі, бо він у позові вказує, що про своє звільнення з роботи дізнався лише 23.07.2014 р. після отримання своєї трудової книжки від інспектора Територіальної державної інспекції з питань праці у Київській області, коли вказана інспекція проводила перевірку ТОВ «Дитяча християнська література». Суд погоджується з такими доводами позивача, бо з боку відповідача іншого, як то передбачає діюче законодавство України, не представлено. Також, суд приймає до уваги, що відповідач або його представник в ході розгляду справи не заявляли про застосування строку позовної давності.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України суд покладає на відповідача, з вини якого проведено незаконне звільнення ОСОБА_2 з роботи, витрати по справі, понесені судом, в сумі 319 грн. 50 коп., бо позивач при подачі позову до суду по закону був звільнений від сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40 ч.1 п.4, 48, 147-149, 235 КЗпП України, ст.26 Закону України «Про відпустки», ст.ст. 10, 60, 88, 212, 214, 215, 367 ЦПК України, суд-
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитяча християнська література», третя особа: Генеральний директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитяча християнська література» ОСОБА_6 про зобов'язання внести запис до трудової книжки, скасування наказу про звільнення з посади, зобов'язання поновити на роботі, стягнення заробітної плати задовольнити частково.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Дитяча християнська література» внести запис до трудової книжки ОСОБА_2 про прийняття ОСОБА_2 з 01.02.2014 р. на посаду заступника генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитяча християнська література» з посадовим окладом згідно штатного розпису відповідно до наказу від 28 січня 2014 року №01/01-2014 ДХЛ.
Скасувати наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитяча християнська література» №05/04-2014 ДХЛ від 17.04.2014 р. про звільнення ОСОБА_2 з посади заступника генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитяча християнська література» у зв'язку з прогулом згідно пункту 4 статті 40 КЗпП України.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Дитяча християнська література» поновити ОСОБА_2 на посаді заступника генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитяча християнська література» з 17.04.2014 року.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитяча християнська література» (р/р 26006060404881, Банк Ф. «Розрах. Центр» ПАТ «КБ Приват Банк», МФО 320649, Код ЄДРПОУ 37832307) на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 31950 гривень.
Рішення суду в частині зобов'язання поновлення на роботі ОСОБА_2 в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Дитяча християнська література» на посаді заступника генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитяча християнська література» та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитяча християнська література» на користь ОСОБА_2 заробітної плати за один місця в розмірі 3000 гривень підлягає негайному виконанню.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитяча християнська література» (р/р 26006060404881, Банк Ф. «Розрах. Центр» ПАТ «КБ Приват Банк», МФО 320649, Код ЄДРПОУ 37832307) на користь держави судові витрати по справі сумі 319 гривень 50 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя
Суд | Святошинський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 20.02.2015 |
Оприлюднено | 02.03.2015 |
Номер документу | 42850280 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Святошинський районний суд міста Києва
Морозов М. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні