Рішення

від 19.02.2015 по справі 2-6376/10

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-6376/10

Провадження № 22-ц/792/153/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2015 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Спірідонової Т.В.,

суддів - Купельського А.В., Талалай О.І.,

при секретарі - Дорощук О.М.

за участю: представника апелянта - ОСОБА_1,

представника позивача - Лук'янчука Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 23 грудня 2010 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерний Банк «Експрес-Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки,

встановила:

В листопаді 2010 року позивач ПАТ «Акціонерний Банк «Експрес-Банк» звернувся до суду з позовом та просив стягнути з відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором №29688/16/к від 24.07.2008 року в розмірі 11378,22 доларів США; в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №29688/16/к від 24.07.2008 року звернути стягнення на предмет іпотеки- житловий будинок загальною площею 58,1 кв.м. з надвірними будівлями АДРЕСА_1, та земельну ділянку площею 0,2500га, які належать ОСОБА_5, шляхом продажу предмету іпотеки будь-якій особі з початковою ціною не нижчою за ринкові ціни, що будуть діяти на момент реалізації, з обов'язковим проведенням незалежної експертної оцінки предмету застави, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що 24.07.2008 року між Акціонерним банком «Експрес-Банк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №29688/16/к, відповідно до умов якого позивач надав позичальнику кредит на споживчі цілі в сумі 15000 доларів США, строком на 84 місяці з 24.07.2008 року по 24.07.2015 року зі сплатою 14,8% річних. В забезпечення виконання ОСОБА_4 умов кредитного договору, 24.07.2008 року між Акціонерним банком «Експрес-Банк» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №29688/16/пр., а також між Акціонерним банком «Експрес-Банк» та ОСОБА_5

Головуючий в першій інстанції - Андрощук Є.М.

Доповідач - Спірідонова Т.В. Категорія:19,27

ОСОБА_5 укладено договір іпотеки №2453 від 24.07.2008 року, за яким банку було передано нерухоме майно, а саме житловий будинок загальною площею 58,1 кв.м. з надвірними будівлями за АДРЕСА_1, та земельну ділянку площею 0,2500га. Відповідач належним чином умови договору не виконав, тому станом на 04.11.2010 року виникла заборгованість в розмірі 11378,22 доларів США, що еквівалентно 90120грн.09коп.

Заочним рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 23 грудня 2010 року позов публічного акціонерного товариства «Акціонерний Банк «Експрес-Банк» задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Акціонерний Банк «Експрес-Банк» 11378,22 доларів США, з яких: 10177,80 доларів США - сума заборгованості по кредиту, 926 доларів США - сума простроченої заборгованості по кредиту, 150,32 доларів США - сума заборгованості по відсотках, 14,99 доларів США - сума прострочених відсотків по кредиту, 91,99 доларів США - сума пені за несвоєчасне повернення кредиту, 17,12 доларів США - сума пені за несвоєчасне повернення відсотків, 1021грн.12коп. судових витрат. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №29688/16/к від 24.07.2008 року звернути стягнення на предмет іпотеки від 24.07.2008 року, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями (хлів, льох, огорожа) за АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,2500га, належні ОСОБА_5.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 1 квітня 2011 року заяву ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення скасувати в частині солідарного стягнення з неї заборгованості та ухвалити у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що судом стягнуто і заборгованість по кредиту, і звернуто стягнення на майно, тобто допущено подвійне стягнення по кредиту. В матеріалах справи відсутній належним чином оформлений щомісячний розрахунок пені. Крім того, сума неустойки стягнута судом в іноземній валюті, а не у гривнях. У січні 2010 року позивачем направлено повідомлення про дострокове виконання умов кредитного договору, а з позовом банк звернувся у листопаді 2010 року. Оскільки з моменту отримання листа банку до моменту подачі позову сплив шестимісячний строк порука є припиненою.

Представник апелянта ОСОБА_3 - ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала.

Представник позивача - ПАТ «Акціонерний Банк «Експрес - Банк» Лук'янчук Д.О., заперечуючи проти апеляційної скарги, зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

Апелянт ОСОБА_3, відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повідомлені належним чином про час і місце слухання справи, у судове засідання не з'явилися.

Заслухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив із того, що у зв'язку з невиконанням відповідачем ОСОБА_4 своїх зобов'язань за кредитним договором утворилась заборгованість у сумі 11372,22 доларів США, а тому банк має право стягнути солідарно заборгованість з позичальника ОСОБА_4 та поручителя ОСОБА_3 та відповідно до ст.33 Закону України «Про іпотеку» в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на майно, яке передане ОСОБА_5 в іпотеку.

У зв'язку з порушенням судом норм матеріального права оскаржуване рішення в частині визначення загальної суми заборгованості по кредиту, стягнення пені, звернення стягнення на майно слід змінити, а в частині стягнення судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Судом встановлено, що 24 липня 2008 року між Акціонерним банком «Експрес-Банк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №29688/16/к, відповідно до умов якого відповідачу ОСОБА_4 було надано кредит у сумі 15000 доларів США на строк до 24 липня 2015 року зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 14,8% річних.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Свої зобов'язання відповідач ОСОБА_4 по кредитному договору №29688/16/квід 24.07.2008р. своєчасно не виконував: не вносив платежі на погашення кредиту, не сплачував нараховані відсотки за користування кредитом.

За прострочення позичальником визначеного договором строку повернення кредиту та строку (терміну) сплати процентів за користування кредитом в розмірі, визначеному договором, позичальник сплачує кредитодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого невиконанням зобов'язання за кожний день прострочення. (п.п. 6.2, 6.3 кредитного договору №29688/16/к від 24.07.2008р.).

Згідно зі ст.192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частинами 1 і 3 статті 533 ЦК України визначено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Оскільки виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, то наряду зі стягненням заборгованості в іноземній валюті суд має право стягнути й проценти за кредитним договором в іноземній валюті, оскільки такий процент не є фінансовою санкцією, а є платою за користування грошима. Тому, пеня, оскільки це є фінансовою санкцією за неналежне виконання відповідачем зобов'язань по кредитному договору підлягає стягненню у гривні.

Не врахувавши вказаних обставин, суд першої інстанції неправомірно визначив розмір пені в іноземній валюті та включив до загального розміру вимог указану неустойку.

Визначаючи розмір пені колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частин третьої і четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Частиною 1 статті 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Згідно зі статтями 256, 257, ч.1 і п.1 ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 ЦК України).

Оскільки умовами договору встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Отже, аналізуючи умови договору сторін та зміст зазначених правових норм, слід дійти висновку про те, що у випадку неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежа.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року №6-116цс13.

Як вбачається з розрахунку заборгованості відповідач ОСОБА_4 за період з серпня 2008 року по жовтень 2010 року вносив кошти на погашення заборгованості по кредиту та відсоткам, тобто вчиняв дії, що свідчить про визнання ним свого боргу у зв'язку з чим перебіг позовної давності переривався. Тому посилання апелянта на необхідність застосування позовної давності до вимог про стягнення кредиту та відсотків є безпідставними.

Разом з тим, за період з 10.11.2008 року по 04.11.2010 року у зв'язку з несвоєчасним поверненням кредиту відповідачу нараховано пеню у сумі 91,99 доларів США та за період з 11.11.2008 року по 29.10.2010 року у зв'язку з несвоєчасним поверненням відсотків нараховано пеню у сумі 17,12 доларів США.

Відповідач ОСОБА_4 не виконував щомісячні зобов'язання з погашення пені за несвоєчасне повернення кредиту з 10.11.2008 року, а з погашення пені за несвоєчасне повернення відсотків з 11.11.2008 року, у той час як з вимогами про стягнення заборгованості позивач звернувся з позовом 11 листопада 2010 року.

Тому стягненню підлягає пеня на загальну суму 469грн., а саме: за несвоєчасне повернення кредиту за період з 11.11.2009 року по 04.11.2010 року у сумі 416,58 (52,6х7,9197) та за несвоєчасне повернення відсотків за період з 30.11.2009 року по 29.10.2010 року у сумі 52,42 (6,62х7,9197).

За таких обставин станом на 04.11.2010 року заборгованість відповідача ОСОБА_4 за кредитним договором становить 11269,11 доларів США та 469грн., з яких: 10177,8 доларів США - сума заборгованості по кредиту, 926 доларів США - сума простроченої заборгованості по кредиту, 150,32 доларів США - сума заборгованості по відсотках, 14,99 доларів США - сума прострочених відсотків по кредиту, 469грн.- пеня.

З метою забезпечення виконання позичальником ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором №29688/16/квід 24.07.2008р. було укладено договір поруки №29688/16/пр від 24.07.2008р. між Акціонерним банком «Експрес-Банк» та ОСОБА_3, відповідно до якого поручитель ОСОБА_3 бере на себе зобов'язання перед банком відповідати по борговим зобов'язанням ОСОБА_4, які виникають з кредитного договору.

Відповідач ОСОБА_3 змінила прізвище на «ОСОБА_3».

24 липня 2008 року між Акціонерним Банком «Експрес-Банк» (іпотекодержатель) та ОСОБА_5 (іпотекодавець) укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу Хмельницької області ОСОБА_9 Вказаним договором забезпечувалися вимоги іпотекодержателя, які випливають з кредитного договору №29688/16/квід 24.07.2008р., укладеного між іпотекодержателем та ОСОБА_4 (п.1.1 договору іпотеки).

Відповідно до п.1.1, 1.4 договору іпотеки від 24.07.2008р. предметом договору іпотеки є нерухоме майно: житловий будинок загальною площею 58,1кв.м., житловою площею 39,7кв.м., з надвірними будівлями (хлів, льох, огорожа) за АДРЕСА_1, належний на праві власності ОСОБА_5 на підставі договору дарування, посвідченого 26.03.2002 року приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу ОСОБА_10, та земельна ділянка площею 0,2500га, розташовану на території в селі Попівці Старокостянтинівського району Хмельницької області, належну на праві власності ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯГ №121868, кадастровий номер 6824286400:02:001:0057.Заставна вартість предмета іпотеки визначена сторонами в сумі 151581грн.

Відповідно до ч.1 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

У зв'язку з невиконанням відповідачем ОСОБА_4 взятих за кредитним договором зобов'язань ПАТ «Акціонерний Банк «Експрес-Банк» неодноразово направляв відповідачам повідомлення про наявність несплачених чергових платежів за кредитом (а.с.22-39).Повідомлення банку містило вимоги про необхідність погашення простроченої заборгованості по кредиту та процентам. Вимоги про дострокове повернення коштів у повідомленнях позивачем не пред'являлося, а тому кредитором не було змінено строк виконання основного зобов'язання. За таких обставин посилання апелянта ОСОБА_3 на те, що порука припинилася не заслуговує на увагу.

Оцінивши в сукупності надані докази, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що ОСОБА_4 не виконав грошового зобов'язання за кредитним договором, а тому ПАТ «Акціонерний Банк «Експрес-Банк» вправі задовольнити свої вимоги шляхом стягнення заборгованості з поручителя ОСОБА_3 та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст.39 Закону України «Про іпотеку» в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Крім того, відповідно до п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/ незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

В судовому засіданні представник апелянта уточнив, що спосіб реалізації предмета іпотеки просить встановити шляхом проведення прилюдних торгів.

Відповідно до п.4.4 договору іпотеки при зверненні стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду або виконавчим написом нотаріуса, початкова вартість реалізації предмета іпотеки визначається, виходячи з оцінки предмета іпотеки, визначеної обраним іпотеко держателем суб'єктом оціночної діяльності на момент звернення стягнення на предмет іпотеки.

Суд першої інстанції, без урахування вимог ст.39 Закону України «Про іпотеку», положень п. 4.4 договору іпотеки, у резолютивній частині рішення не зазначив складові загального розміру заборгованості, що підлягають сплаті іпотекодержателем з вартості предмета іпотеки; початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації, спосіб реалізації предмета іпотеки.

Указана неповнота судового рішення має бути усунута.

Відповідно до ч.3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, оскільки в даному випадку мало місце неправильне застосування норм матеріального права.

Не заслуговують на увагу посилання апелянта на те, що задоволення вимог про стягнення заборгованості по кредиту та звернення стягнення на предмет іпотеки є подвійним стягненням, оскільки в даному випадку особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат суд першої інстанції не врахував, що солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Позивач просив стягнути заборгованість по кредиту на загальну суму 90112грн.09коп. Позовні вимоги задоволено частково, а саме на 99,44% від заявлених вимог (89607грн.66коп.:90112грн.09коп.х100). Позивачем документально підтверджено сплату судових витрат на загальну суму 1021грн.12коп.(120+901,12) Таким чином, на користь позивача з відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 підлягають стягненню судові витрати у сумі по 338грн.43коп. ((1021грн.12коп.х99,44:100):3).

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Заочне рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 23 грудня 2010 року в частині визначення загальної суми заборгованості по кредиту, стягнення пені, звернення стягнення на майно змінити, в частині стягнення судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Акціонерний Банк «Експрес-Банк» заборгованість по кредиту у сумі 11269,11 доларів та 469грн., з яких: 10177,8 доларів США - сума заборгованості по кредиту, 926 доларів США - сума простроченої заборгованості по кредиту, 150,32 доларів США - сума заборгованості по відсотках, 14,99 доларів США - сума прострочених відсотків по кредиту, 469грн.- пеня.

Доповнити абзац 2 резолютивної частини заочного рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 23 грудня 2010 року та викласти в такій редакції:

«В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №29688/16/к від 24.07.2008 року, укладеним між ПАТ «Акціонерний Банк «Експрес-Банк» та ОСОБА_4, яка виникла станом на 04.11.2010 року у сумі 11269,11 доларів США та 469грн., з яких: 10177,8 доларів США - сума заборгованості по кредиту, 926 доларів США - сума простроченої заборгованості по кредиту, 150,32 доларів США - сума заборгованості по відсотках, 14,99 доларів США - сума прострочених відсотків по кредиту, 469грн.- пеня, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок загальною площею 58,1кв.м., житловою площею 39,7кв.м., з надвірними будівлями (хлів, льох, огорожа) за АДРЕСА_1, належний на праві власності ОСОБА_5 на підставі договору дарування, посвідченого 26.03.2002 року приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу ОСОБА_10, та земельну ділянку площею 0,2500га, розташовану на території в селі Попівці Старокостянтинівського району Хмельницької області, належну на праві власності ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯГ №121868, кадастровий номер 6824286400:02:001:0057, на користь ПАТ «Акціонерний Банк «Експрес-Банк» шляхом продажу на прилюдних торгах, встановивши початкову ціну реалізації предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 судові витрати у сумі по 338грн.43коп. з кожного.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання набрання ним законної сили.

Головуюча:/підпис/ Судді:/підписи/

Згідно з оригіналом:суддя апеляційного суду Т.В.Спірідонова