Рішення

від 03.02.2015 по справі 910/27324/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2015Справа №910/27324/14

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіті Транспорт Груп»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дойчкрафт»

про стягнення 1 860 000,00 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача Матвієвський А.О. (дов. № 7 від 01.01.2015)

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 03.02.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіті Транспорт Груп" (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дойчкрафт" (далі за текстом - відповідач) про стягнення 1860000,00 грн. безпідставно отриманих коштів, а також позивач просить покласти на відповідача витати по оплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2014 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/27324/14, розгляд справи призначено на 20.01.2015.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.01.2015 розгляд справи №910/27324/14 відповідно до ст. 77 ГПК України відкладено на 03.02.2015, в зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, не виконанням сторонами та Солом'янським РУ ГУ МВС України вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

26.01.2015 до Господарського суду м. Києва через відділ канцелярії від Солом'янського РУ ГУ МВС України на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі надійшли завірені копії документів кримінального провадження №12014100090008193 в двох томах.

03.02.2015 через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення на виконання ухвали суду від 20.01.2015.

В судове засідання 03.02.2015 представник відповідача вдруге не з'явився, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження не виконав.

Представник позивача в судове засідання 03.02.2015 з'явився, надав усні пояснення по справі, в яких зазначив, що він у договірних відносинах з відповідачем не перебував, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, вимоги ухвали суду виконав у повному обсязі.

Відповідно до поданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, адреса місцезнаходження відповідача є тією ж, яка вказана у позовній заяві, а саме: 03118, м. Київ, пров. Керамічний, 7.

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців на відповідача.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

16.04.2014 між Публічним акціонерним товариством "Дочірній Банк СБЕРБАНК РОСІЇ", як банком за умовами договору, та позивачем, як клієнтом, був укладений договір банківського рахунку № Т072-013029621, відповідно до п. 1.1. якого банк відкриває клієнту за його заявою поточний рахунок в національній та/або в іноземній валюті та здійснює розрахунково-касове обслуговування клієнта - приймання і зарахування на рахунок/ки грошових коштів, що надходять клієнту, виконання розпоряджень клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка/ів та проведення інших операцій за рахунком/ами.

16.04.2014 Публічне акціонерне товариство "Дочірній Банк СБЕРБАНК РОСІЇ" та позивач підписали Додаткову угоду №2 до договору банківського рахунку №Т072-013029621 від 16.04.2014, відповідно до якої банк передає клієнту за його письмовою заявкою програмно-технічний комплекс "Система дистанційного банківського обслуговування клієнтів iFOBS", а також надає послуги по її обслуговуванню та здійснює розрахункове обслуговування клієнта; для встановлення Системи клієнт зобов'язується обладнати своє робоче місце комп'ютером, що працює під управлінням OC Microsoft Windows 2000/XP/2003 з встановленням WEB-браузером Microsoft Internet Explorer версії 5.5/6/7/8 або Opera версії 9.0 і вище, або Firefox 3.0 і вище, з встановленим програмним забезпеченням JDK 1.5 і вище та MS XML Parser 4 і вище, а також з доступом до мережі Internet або модемом, підключення до комутованої телефонної лінії для зв'язку з сервером банку.

16.04.2014 Публічне акціонерне товариство "Дочірній Банк СБЕРБАНК РОСІЇ" та позивач підписали Додаткову угоду № 3029621/72/OP/980 до договору банківського ощадного рахунку № 3029621/72/OP/980 від 16.04.2014, предметом якої є надання банком клієнту послуг по обслуговування рахунку, за допомогою програмно-технічного комплексу "Система дистанційного банківського обслуговування клієнтів iFOBS", на умовах, визначених додатковою угодою № 2 від 16.04.2014 до договору банківського рахунку № Т072-013029621 від 16.04.2014, а саме, приймання та обробка банком платіжних доручень клієнта на здійснення з його рахунку перерахування відповідної суми коштів в національній та/або іноземній валюті на поточний рахунок, відкритий в банку, одержання інформації по рахунку, надання виписок про рух коштів на рахунку.

22.04.2014 банк, як виконавець, та клієнт, як замовник, підписали Акт прийому-передачі інсталяційного комплекту робочого місця клієнта системи дистанційного банківського обслуговування клієнтів iFOBS відповідно до якого виконавець передав замовнику інсталяційний комплект клієнтського робочого місця для системи дистанційного банківського обслуговування клієнтів iFOBS у складі: програмне забезпечення Win32-клієнту iFOBS, носії зі стартовими сертифікатами для користувачів клієнта, документація по роботі з ПЗ Win32-клієнта та WEB-клієнта Системи, параметри доступу до сервера Системи при використанні Win32-клієнта: Ім'я або IP : ibank.sbrf.com.ua Порт: 443; шлях доступу до сервера Системи при використанні WEB-клієнта: https:// ibank.sbrf.com.ua; телефон служби підтримки: (044) 377-50-30 (35).

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, ухвали Солом'янського районного суду міста Києва від 06.10.2014 по справі № 1-кс/760/6076/14, в період з 18 - 19 вересня 2014 року невстановленими особами здійснено несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальної машини (системи платежів "Клієнт-банк), який був встановлений на комп'ютері позивача, що призвело до порушення встановленого порядку її маршрутизації, а саме було сформовано платіжне доручення № 245 від 18.09.2014 та від імені позивача переказано з рахунку підприємства №26005013029621, відкритого у ПАТ "Дочірній Банк СБЕРБАНК РОСІЇ" на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Армхед" №26008010363105 (код ЄДРПОУ 38902786) відкритий в ПАТ "ВТБ Банк" грошові кошти у сумі 3 499 500, 00 грн.

В подальшому, з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Армхед" № 26008010363105 відкритого в ПАТ "ВТБ Банк" грошові кошти у сумі 3 499 500,00 грн. переказано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК "Академмістечко" (код ЄДРПОУ 39226847) № 26006101001752 відкритого у ПАТ "КБ "Фінансовий партнер".

В подальшому, з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК "Академмістечко" № 26006101001752 відкритого у ПАТ "КБ "Фінансовий партнер" грошові кошти у сумі 3 499 500, 00 грн. переказано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Дойчкрафт" (код ЄДРПОУ 38902498) № 26000010363192 відкритого у відкритого у ПАТ "ВТБ Банк".

19.09.2014 позивач в особі директора звернувся до Солом'янського РУ ГУ МВС України із заявою про вчинення кримінального правопорушення.

20.09.2014 до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про відкриття кримінального провадження № 12014100090008193 за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України .

06.10.2014 слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва постановлено ухвалу у справі №1-кс/760/6076/14 та накладено арешт на грошові кошти відповідача у сумі 3 499 500, 00 грн. у безготівковому вигляді, які знаходяться на розрахунковому рахунку № 26000010363192 відкритому у ПАТ "ВТБ Банк".

09.10.2014 слідчим слідчого відділу Солом'янського районного суду м. Києва у відповідь на запит позивача було повідомлено останнього, що станом на момент накладення арешту, на рахунку ТОВ "Дойчкрафт" № 26000010363192 були наявні кошти лише у розмірі 1 860 000, 00 грн. із належних позивачу та незаконно списаних з його рахунку 3 499 500, 00 грн.

Предметом позову є матеріальна вимога позивача про стягнення з відповідача безпідставно отриманих грошових коштів в розмірі 1 860 000,00 грн. Відповідачем в матеріали справи жодних доказів, які б спростовували викладене позивачем не надано. Відповідачем також не надано доказів, які б підтверджували підставу, на якій останній набув вказані грошові кошти.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава на якій воно було набуте відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї статті застосовуються до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до зазначеної правової норми особа, яка набула майно, або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. В разі ж невиконання цього обов'язку набувачем майно підлягає стягненню в судовому порядку.

Згідно п. 2.35. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.02.2004 кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку. Відповідно до п. 1.4. зазначеної інструкції неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана у готівковій формі.

Строк, протягом якого неналежний отримувач повинен повернути кошти, що помилково зараховані на його рахунок, визначений п. 6 Указу Президента України "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України" від 16.03.1995, відповідно до якого підприємства, незалежно від форм власності, мають повертати у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти.

Як вбачається з матеріалів справи, безпідставне отримання відповідачем грошових коштів в розмірі 3 499 500, 00 грн., що належать позивачу, знайшло своє підтвердження у ході досудового розслідування кримінального провадження № 12014100090008193. Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що на момент винесення рішення у справі на рахунку відповідача наявні тільки 1 860 000, 00 грн. безпідставно отриманих від позивача, які перебувають під арештом з метою їх збереження.

Зважаючи на викладене, а також відсутність доказів протилежного, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно отримав грошові кошти в сумі 1 860 000,00 грн., які належать позивачу, і що зазначені грошові кошти підлягають поверненню позивачу, на підставі ст. 1212 ЦК України.

За таких обставин, суд задовольняє вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів в розмірі 1 860 000,00 грн., як безпідставно отриманих .

Частина 1 ст. 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України, з огляду на задоволення позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дойчкрафт" (03118, м. Київ, пров. Керамічний, буд. 7; ідентифікацій код 38902498; в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження") на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті транспорт груп" (03124, м. Київ, б-р. І. Лепсе, буд. 6; ідентифікаційний код 35122889) 1 860 000 (один мільйон вісімсот шістдесят тисяч) грн. 00 коп. безпідставно отриманих та 37 200 (тридцять сім тисяч двісті) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.02.2015.

Суддя Г.П. Бондаренко