Рішення

від 24.02.2015 по справі 909/139/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2015 р. Справа № 909/139/15 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Цюх Г.З., при секретарі судового засідання Ломей Л.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №1" Калуської міської ради , вул.Грушевського,54, м.Калуш, Івано-Франківська область, 77300

до відповідача: Приватного підприємства "Усмішка", вул. Рубчака, 5, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300

про стягнення заборгованості в сумі 5335,98 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Стасюк Н.П. - юрист, довіреність № 3 від 05.01.15р.

від відповідача представники не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна організація №1" подано позов до Приватного підприємства "Усмішка" про стягнення заборгованості в сумі 5335,98 грн.

Ухвалою суду від 09.02.15 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 24.02.15.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві та просив їх задоволити, а також у позовній заяві просив поновити строк звернення з даним позовом до суду.

Відповідач в засідання суду не з"явився, про причини неявки не повідомив, витребуваних документів не подав, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а саме ухвалою про порушення провадження у справі від 09.02.15.

Відповідно до п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами в господарському судочинстві" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до п.3.14 зазначеної постанови Пленуму ВГСУ нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, якщо її явку судом визнано обов'язковою, може розцінюватися судом як зловживання процесуальними правами.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог ч.1 ст.64, ст.87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом даних норм права, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації за адресою вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв"язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом (п. 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.11).

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст.43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом з"ясовано наступне.

На виконання умов договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого (приватизованого) нерухомого майна позивач протягом березня 2009 року - вересня 2013 року надавав відповідачу послуги по утриманню будинку та прибудинкової території по вул.Рубчака, 5 у м.Калуші (нежитлове приміщення загальною площею 135,5 м..кв.) на загальну суму 3990,03 грн. Факт надання послуг підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками-фактурами за березень 2009 року - вересень 2013 року (а.с.19-45).

Пунктом 2.2.3 договору передбачено, що відповідач не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі (позивача) плату за надані послуги, чого відповідач не зробив, чим порушив умови укладеного договору.

Крім того, в результаті проведеної в березні 2009 року реорганізації КП "ЖЕО №1" новоствореному підприємству передано борг ПП Усмішка в сумі 1345,95 грн., що підтверджується актом передачі документів, матеріальних цінностей та активів КП "ЖЕО-1" (а.с.16-18).

Отже, загальна заборгованість відповідача перед позивачем станом на день звернення до суду становила 5335,98 грн.

Відповідно до ст.15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В силу приписів ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно із ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст.614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач заперечень проти позову чи доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував, тому суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 5335,98 грн. заборгованості за за надані послуги обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Позивач у позовній заяві просив відновити строк для подання позову, посилаючись на відсутність коштів для сплати судового збору, на звернення у 2012 році до органів прокуратури заявити позов в інтересах позивача щодо стягнення з відповідача боргу, однак позов прокурором не було подано (лист-звернення №76 від 07.02.12 та його направлення прокурору м.Калуша міститься в матеріалах справи - а.с.59-60).

Згідно ч. 1 ст.53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до п.1 Інформаційного листа Вищого господарський суд України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" від 15.03.2007 р. № 01-8/123 згідно з ч. 1 ст. 53 ГПК за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Отже, наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V ГПК.

Відповідно до п. 8 Інформаційного листа Вищого господарський суд України "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" від 06.08.2008 р. № 01-8/471 у застосуванні ч. 1 ст. 53 ГПК господарський суд повинен у кожному випадку з урахуванням конкретних обставин пропуску процесуального строку оцінити доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. ГПК не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску процесуального строку оцінити доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

В даному випадку суд дійшов до висновку про поважність причини пропуску встановленого законом строку звернення в суд з позовом і відновлює його.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 1827 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 612, 614, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.33, 34, 43, 49, 53, 75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Визнати причини пропуску встановленого законом процесуального строку для звернення в суд Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №1" з позовом поважними і поновити його.

Позов Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №1" Калуської міської ради до Приватного підприємства "Усмішка" про стягнення 5335,98 грн. заборгованості - задоволити.

Стягнути з Приватного підприємства "Усмішка" (вул. Рубчака, 5, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300, ідентифікаційний код 30673304) на користь Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №1" Калуської міської ради (вул.Грушевського,54, м.Калуш, Івано-Франківська область, 77300, ідентифікаційний код 32177260) - 5335 (п"ять тисяч триста тридцять п"ять) грн. 98 коп. основного боргу та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

повне рішення складено 26.02.15

Суддя Цюх Г.З.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"