Ухвала

від 16.02.2015 по справі 803/2216/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2015 р. Справа № 876/11774/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Пліша М.А., Гудима Л.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Західенергоресурс» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01.12.2014 року у справі за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області до Приватного підприємства «Західенергоресурс» про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Луцька ОДПІ 31.10.2014 року звернулася до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Західенергоресурс» про стягнення з рахунків податкового боргу в сумі 29 076 грн. 25 коп.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 01.12.2014 року позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу. Вважає, що оскаржувана постанова судом першої інстанції прийнята з неповним з'ясуванням обставин справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому просить її скасувати та постановити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ПП «Західенергоресурс» взяте на облік в Луцькій ОДПІ 23 лютого 2009 року за № 17244, що підтверджується довідкою від 27 жовтня 2014 року № 1403181401012.

Станом на 22 жовтня 2014 року за відповідачем рахується податковий борг по орендній платі з юридичних осіб в сумі 29 076 грн. 25 коп., в тому числі 28 926 грн. 59 коп. - основний платіж та 149 грн. 66 коп. - пеня., що підтверджується довідкою Луцької ОДПІ ГУ Міндорходів про наявність боргу, зворотнім боком облікової картки платника орендної плати з юридичних осіб.

Податковий борг по орендній платі з юридичних осіб виник внаслідок несплати підприємством самостійно задекларованих платежів згідно із податковим розрахунком земельного податку № 9002708923 від 28 січня 2014 року, у якому визначено суму, що підлягає сплаті за лютий - вересень 2014 року в розмірі 33 149 грн. 20 коп. (по 4 143 грн. 65 коп. щомісяця). Крім того, на підставі підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України за несвоєчасне погашення узгоджених податкових зобов'язань була нарахована пеня в розмірі 149 грн. 66 коп.

Враховуючи переплату, згідно картки особового рахунку платника, в розмірі 72 грн. 61 коп., а також самостійну сплату в розмірі 4 150 грн., несплаченою залишається заборгованість в розмірі 29 076 грн. 25 коп., в тому числі 28 926 грн. 59 коп. - основний платіж та 149 грн. 66 коп. - пеня.

З матеріалів справи вбачається, що позивач вживав заходи спрямовані на погашення податкового боргу, а саме: відповідачу було надіслано податкову вимогу від 5 червня 2014 року № 3616-25, яка залишилася без належного реагування.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, чинного з 1 січня 2011 року, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно із пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Сума узгодженого грошового зобов'язання, згідно із підпунктом 14.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України встановлено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, оскільки за відповідачем рахується податковий борг, відповідно до поданого витягу електронної декларації №9002708923, тому позовні вимоги про стягнення з рахунків ПП «Західенергоресурс» податкового боргу в сумі 29 076 грн. 25 коп. підлягають до задоволення, апеляційні вимоги щодо не зареєстрованого договору в даному позові не досліджуються, оскільки не стосується предмету доказування і узгоджена сума виставлена відповідачу на підставі його заповненої декларації. Апелянтом не надано достатніх доказів в підтвердження доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим остання задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Західенергоресурс» - залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01.12.2014 року у справі № 803/2216/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Н.В. Ільчишин

Судді М.А. Пліш

Л.Я. Гудим