Рішення

від 16.02.2015 по справі 922/591/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2015 р.Справа № 922/591/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Гермес-Інформатика", м. Луганськ до ПП "Донець-Плюс" с.Велика Чернігівка про стягнення коштів за участю сторін:

позивача - Усова Е.В.

відповідача - Спицина Л.Ф.

ВСТАНОВИВ:

В січні 2105 року до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Гермес -Інформатика" ( надалі - позивач) та просить стягнути з Приватного підприємства "Донець-Плюс" ( надалі - відповідач) 24000 грн. основну заборгованість, 222,90 грн. - 3 % річних, 1632,51 грн. - інфляційних втрат та судовий збір.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем договору про надання юридичних послуг від 10.01.2013 року в частині оплати за виконану роботу, в якості правових підстав позову позивач посилається на приписи ст.ст. 15, 16, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 611, 625 ЦК України та ст.ст. 193, 222, 219 ГК України.

Відповідач проти заявлених вимог в судовому засіданні не заперечував, борг визнавав в повному обсязі.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Отже, за юридичною природою вказаний договір є договором про надання послуг. Відповідно до ст. 902 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення позивача та відповідача, судом встановлено наступне, що 10.01.2103 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання юридичних послуг за № 1001/2013 ( а.с.7). У відповідності до умов договору відповідач поручив а позивач зобов*язався надати останньому юридичні послуги, пов*язані з врегулюванням земельних відносин між орендодавцями пойової землі та підприємством - орендодавцями цих ділянок землі - Приватне підприємство "Донец плюс" ( розділ 1 договору ).

У відповідності до обов*язків відповідача входило : звертатися до позивача за захистом його інтересів в досудовому та судовому порядку, за вимогою позивача надавати в розпорядження необхідні документи та інформацію., надавати копії договорів оренди з власниками земельних паїв та бухгалтерську документацію про сплату податків , надавати відомості про орендодавцях, надавати документи які підтверджують причини конфлікту.

До обов*язків позивача входило :притримуватися строгої конфеденційності відносно інформації, яка стала відомою йому від замовника, представляти інтереси відповідача на підставі довіреності, договору , діяти на підставі діючого законодавства, оцінювати об*єм документів, надавати юридичні консультації по наявним питанням, письмово оповіщати орендодавців про можливість врегулювання орендних відносин, представляти інтереси замовника в якості позивача та відповідача.

Сторони передбачили наступний порядок оплати юридичних послуг із розрахунку 3000 грн. за кожну цивільну справу, незалежно від того як вона буде розглянута в Станично-Луганському районному суді Луганської області, що пов*язано з земельними відносинами та визначені в додатку № 1 да даного договору ( п. 3.1 договору). Оплата проводиться в 3-х денний строк з моменту підписання акта приймання - передачі (виконання) юридичних послуг по даному договору на підставі виставленого рахунку на оплату ( п.3.2 договору).

За не виконання або неналежне виконання зобов*язань за договором сторони зобов*язалися нести відповідальність у відповідності до діючого законодавства (п.4.1 договору).

01.10.2014 року сторони підписали акт приймання-передачі виконаних робіт по договору про надання юридичних послуг за № 1001/2013 від 10.01.2013 року відповідно до якого протягом 2013-2014 років виконавець надавав , а замовник прийняв юридичні послуги на загальну суму 5000,00 гривень. на суму 24000 грн. ( а.с.11).

31.10.2014 року сторони підписали акт звірки взаєморозрахунків ( а.с.12).

31.12.2014 року сторони підписали акт звірки взаєморозрахунків ( а.с.13).

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи вказана сума заборгованості відповідачем не погашена, доказів сплати заборгованості до суду не надано.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення відповідного позову в сумі основного боргу в розмірі 24000 грн.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 222,90 грн. та інфляційні витрати у розмірі 1632,51 грн. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні збитки за своєю правовою природою є наслідком інфляційних процесів в економіці, а тому їх слід вважати складовою частиною основного боргу, а нарахування 3% річних по грошових розрахунках є визначеною законом платою боржника за користування грошовими коштами кредитора. При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З листа №62-97р Верховного суду України від 03 квітня 1997 року вбачається, що при визначенні періоду розрахунку інфляційних втрат, необхідно враховувати порядок застосування індексів інфляції. Згідно вказаного порядку, період нарахування визначається наступним чином. Якщо прострочка виникла до 16 числа місяця, то розрахунок здійснюється з урахуванням індексу інфляції цього місяця, а якщо прострочка виникла з 16 числа місяця, то розрахунок здійснюється без урахування цього місяця. За аналогією, якщо заборгованість погашена до 16 числа місяця, тоді індекс інфляції цього місяця не враховується, а якщо погашення заборгованості мало місце після 16 числа місяця, тоді враховується.

Згідно з ч.2 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.1,2, 33,44,82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства "Донець-Плюс" ( код ЄДРПОУ 3023024290000 Луганська обл. Станично -Луганський район, с.Велика Чернігівка п/р 2600430185079 ПАТ"Промінвестбанк" м.Київ, МФО банку 300012, код ЄГРПОУ банку 00039002) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Інформатика" ( код ЄДРПОУ 20180286 м. Луганськ, вул.Оборонна,9а к.201-5 р/р 2600919404862 відділення №1 АКБ "Індустріалбанк" МФО 313846) - суму основного боргу 24000 грн., 3 % річних - 222,90 грн., інфляційні втрати - 1632,51 грн. та 1827 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.02.2015 р.

Суддя Л.С. Лаврова