ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 лютого 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/4420/14
Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Зуєвої Л.Є.,
суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження у м.. Одесі апеляційну скаргу Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12.12.2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оникс" до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
В листопаді 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Оникс" звернулось до суду з позовом до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення.
В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що відповідачем при проведенні перевірки не з'ясовано усіх фактичних обставин здійснення позивачем господарських операцій, односторонньо та не в повному обсязі досліджено первинні документи, що підтверджують придбання товару, невірно застосовано до спірних правовідносин норми чинного законодавства, що призвело до помилкових висновків та визначення позивачу грошових зобов'язань. Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 12.12.2014 позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області №0001502200 від 31.10.2014 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Оникс" визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 128755,00 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 128755,00 грн.
Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Каховська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Херсонській області в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позову.
Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення почтових відправлень, однак в судове засідання вони не з'явилися, поважність своєї неявки суду не повідомили, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Оникс" зареєстроване 06.09.2002 р. в Каховському міськрайонному управлінні юстиції Херсонської області за №15001200000000323. На податковий облік взято в Каховській ОДПІ 13.11.2002 р. за №904.
Відповідно до Довідки АБ №412197 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) види діяльності ТОВ "Оникс"» за КВЕД є: роздрібна торгівля пальним; технічне обслуговування та ремонт автомобілів; здавання в оренду власного нерухомого майна; оренда автомобілів; оптова торгівля паливом; діяльність автомобільного вантажного транспорту.
У період з 06.10.2014 р. по 10.10.2014 р. відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Оникс" (код ЄДРПОУ 32179432) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року.
За результатами даної перевірки складено акт від 17.10.2014 року №256/21-15-22-026/32179432 (далі - акт). (а.с.11-23).
З наведеного вище акта перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення п.44.1, п.44.2 ст.44, п. 138.2 ст. 138, п.138.8 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями), що призвело до завищення валових витрат по взаємовідносинах з ПП "Сигма-Нафта" у серпні 2011 р. всього в сумі 559804,00 грн., та занижено податок на прибуток за ІІІ кв. 2011 року на загальну суму 128755,00 грн. (а.с.23).
Крім цього, перевіркою неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій за ІІІ кв. 2011 року з ПП "Сигма-Нафта" встановлено невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства.
Підставою для встановлення таких порушень слугувало те, що перевіркою неможливо підтвердити факт придбання товару (надання послуг) ПП «Оникс» від ПП "Сигма-Нафта", з врахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходженням майна, відсутністю необхідних трудових ресурсів, транспорту та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення господарської діяльності.
На підставі вищенаведеного акта перевірки позивача, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 31.10.2014 року № 0001502200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 128755,00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 128755,00 грн. (а.с.10).
Крім цього, податковим органом в своєму Акті вказувалося про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій за ІІІ кв. 2011 року з ПП "Сигма - Нафта" через невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства (а.с.15).
Судова колегія вважає, що вирішуючи справу по суті суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін -у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави (ч.1 ст.208 ГК України).
Положення ст.ст.207, 208 ГК України слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Органи державної податкової служби, вказані в абз.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», можуть на підставі п.11 цієї статті звертатись до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.
Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст.228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст.14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
З наведених норм законодавства слідує, що висновки про нікчемність правочинів, тим більш визнання правочинів нікчемними відносяться виключно до компетенції судів, а не податкових органів.
Крім того, згідно пунктом 135.2. статті 135 Податкового кодексу України встановлюється, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно з пунктом 137.1. Податкового кодексу України, дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.
Відповідно до пункту 138.2. статті 138 Податкового кодексу, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.
Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Як вбачається з матеріалів справи, між ПП "Оникс" (покупець) та ПП "Сигма - Нафта" (постачальник) укладено генеральний договір №7 від 01.03.2011 р. (а.с.32-34).
Предметом даного договору є те, що Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язується прийняти й оплатити вартість такого товару (нафтопродукти). Відповідно до п.1 даного договору, кожна поставка товару здійснюється Постачальником протягом трьох днів.
На виконання даного договору суду надано наступні докази, а саме: видаткові накладні - №15/08-01 від 15.08.2011 р. на загальну суму 186919,00 грн. у т.ч. ПДВ 31153,17 грн., №19/08-01 від 19.08.2011 р. на загальну суму 117264,40 грн. у т.ч. ПДВ 19544,07 грн., №25/08-01 від 25.08.2011 р. на загальну суму 119068,00 грн. у т.ч. ПДВ 19844,67 грн., №29/08-01 від 29.08.2011 р. на загальну суму 242433,90 грн. у т.ч. ПДВ 40405,65 грн. (а.с.35-38); податкові накладні - №39 від 31.08.2011 р. на загальну суму 170000,00 грн. у т.ч. ПДВ 28333,33 грн., №10 від 15.08.2011 р. на загальну суму 186919,00 грн. у т.ч. ПДВ 31153,17 грн., №20 від 19.08.2011 р. на загальну суму 117264,40 грн. у т.ч. ПДВ 19544,07 грн., №24 від 25.08.2011 р. на загальну суму 119068,00 грн. у т.ч. ПДВ 19844,67 грн., №32 від 29.08.2011 р. на загальну суму 242433,90 грн. у т.ч. ПДВ 40405,65 грн.(а.с.43-47).
Транспортування товару здійснювалося за рахунок та власним транспортом ПП "Оникс" з пункту навантаження (Кіровоградська область, смт. Павлиш, пров. Садовий, 28, резервуари нафтобази у кількості 4 одиниці, які знаходяться в користуванні постачальника згідно договору оренди №16 від 01.12.2010 р.) до пункту розвантаження та реалізації пального (Херсонського область, м. Каховка, Чаплинське шосе, буд.4, АЗС, що належить на праві приватної власності позивачу). Виконання транспортування (перевезення) вантажу підтверджується наданими суду доказами, а саме: товарно-транспортними накладними від 15.08.2011 р. №ТТН - 00050, від 19.08.2011 р. №ТТН - 0052, від 25.08.2011 р. №ТТН - 0053, від 29.08.2011 р. №ТТН-0054; подорожніми листами від 18.08.2011 р. №55, від 25.08.2011 р. №58, від 29.08.2011 р. №61; Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу №ХОС 280483 видане 08.04.2003 р. Новокаховським МРЕВ ДАІ (сідловий тягач MAN F2000), свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу №ХОС 283172 видане 08.04.2003 р. Новокаховським МРЕВ ДАІ (цистерна), свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів від 25.09.2007р. №000909; посвідчення водія від 08.02.2002 р. №167506; диспетчерський журнал виїзду транспорту. (а.с.39-42, 75-87).
Також, транспортування товару (паливно-мастильних матеріалів) здійснювалося ПП "Сигма - Нафта) відповідно до договору перевезення від 30.05.2011 року №3, що підтверджується наступними доказами: актом здачі - прийняття від 15.08.2011 р. №ОУ-0000021, товарно-транспортною накладною від 15.08.2011 р. № ТТН-00050, податковою накладною від 15.08.2011 р. №11, нотаріально посвідченим договором найму транспортного засобу від 09.03.2011 р., договором оренди №16 від 01.12.2010 р., ліцензією від 11.05.2011 р. №589797. (а.с.121-132).
Факт оплати підтверджується копіями рахунок - фактурами №29/08-01 від 29.08.2011р. на загальну суму 242433,90 грн. у т.ч. ПДВ 40405,65 грн., №25/08-01 від 25.08.2011 р. на загальну суму 119068,00 грн. у т.ч. ПДВ 19844,67 грн., №19/08-01 від 19.08.2011 р. на загальну суму 117264,40 грн. у т.ч. ПДВ 195544,07 грн., №ТП-000020 від 15.08.2011 р. на загальну суму 6080,00 грн. у т.ч. ПДВ 1013,33 грн., №15/08-01 від 15.08.2011р. на загальну суму 186919,00 грн. у т.ч. ПДВ 31153,17 грн.; платіжними дорученнями №425 від 31.08.2011 р. на загальну суму 170000,00 грн. у т.ч. ПДВ 28333,33 грн., №423 від 29.08.2011 р. на загальну суму 242433,90 грн. у т.ч. ПДВ 40405,65 грн., №418 від 26.08.2011 р. на загальну суму 119068,00 грн. у т.ч. ПДВ 19844,67 грн., №412 від 22.08.2011 р. на загальну суму 17264,40 грн. у т.ч. ПДВ 2877,40 грн., №408 від 19.08.2011 р. на загальну суму 100000,00 грн. у т.ч. ПДВ 16666,67 грн., №403 від 18.08.2011 р. на загальну суму 100000, 00 грн. у т.ч. ПДВ 16666,67 грн., №397 від 16.08.2011 р. на загальну суму 6080,00 грн., №400 від 16.08.2011 р. на загальну суму 86919,00 грн. у т.ч. ПДВ 14486,50 грн.; (а.с.49 - 61).
В подальшому ТОВ "Оникс" було реалізовано кінцевим споживачам, що підтверджується: книгою обліку розрахункових операцій №21020001053, звітами по змінам та реалізації (не фіскальним звітом за період з 01.08.2011 р. по 31.08.2011 р.), звітами за період змін за резервуарами АЗС за серпень 2011 р. (а.с. 88-120).
На підтвердження наявності у ПП «Сигма -Нафта» матеріально - технічних ресурсів для здійснення господарської діяльності суду надано: договір найму (оренди) транспортних засобів від 29.03.2011 року укладеного між гр. ОСОБА_1 (наймодавець) з ПП «Сигма-Нафта». Предметом даного договору є те, що наймодавець зобов'язується, а передати у тимчасове користування Наймачу наступне майно: вантажний сідловий тягач "DAF FT CF85.430S", реєстраційний номер НОМЕР_1; напівпричіп цистерна "HENDRICKS MIKSA TANKER". Відповідно до п. 2 даного договору вказаний в цьому договорі вантажний сідловий тягач та напівпречіп цистерна наданий Наймачу для службового користування, та ведення господарської діяльності.
Договір оренди транспортного засобу від 01.12.2010 року укладений між ТОВ "Азон-2" та ПП "Сигма - Нафта" відповідно до якого Орендодавець передає у тимчасове платне користування (оренду) Орендарю резервуари в кількості 4 (чотири) штуки нафтобази, розташованої за адресою: Кіровоградська область, смт. Павлиш, пров. Садовий, 28. (надалі Об'єкт). Об'єкт надається орендарю для промислового використання відповідно до статуту Орендаря.(а.с.128-129).
Відповідно до Ліцензії №589797 від 11.05.2011 р. Міністерства транспорту та зв'язку України Головної державної інспекції на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція) Приватному підприємству "Сигма - Нафта" надано дозвіл на вид робіт - внутрішні перевезення небезпечних вантажів автомобілями, причепами та напівпричепами. (а.с.130).
Також до матеріалів справи залучено копії Паспортів якості №9 на бензин автомобільний А-80 ДСТУ 4063-2001, №261 бензин автомобільний підвищеної якості А-92-Евро вид ІІ клас D ДСТУ 4839:2007, №262 бензин автомобільний підвищеної якості А-95 Евро вид ІІ клас D ДСТУ 4839:2007, №46 бензин автомобільний високооктановий Energy -92 Евро вид ІІ клас з присадками компанії BASF NE E23.2-00152307-006:2010, №20 бензин автомобільний підвищеної якості А-80 ДСТУ 4063:2001 (а.с.144- 147).
Крім цього, наявна копія листа Світловодської ОДПІ Кіровоградської області ДПС від 02.07.2012 р. №2002/7/22-028 (а.с.143), відповідно до якого повідомляється, що ПП "Сигма-нафта" зареєстровано Онуфріївською районною державною адміністрацією 18.06.2010 року за №14381020000000316, код ЄДРПОУ 36465630 (підтверджується копіями Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія АОО №837136, Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №100291037 від 02.07.2010 р., Довідкою АБ №299935 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.27-30). Також, у листі зазначено, що ПП "Сигма -Нафта" перебувало на податкову обліку у Свідловодській ОДПІ "Онуфріївське відділення) з 21.06.2010 р. по 24.12.2011 р.. Товариство знаходилося на загальній системі оподаткування та являлося платником податку на додану вартість.
Зазначеними доказами спростовуються доводи апелянта про безтоварність господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Первинні бухгалтерські документи та податкові документи оформлені без порушень, підписані уповноваженими та скріплені печатками сторін, мають всі реквізити, як того вимагає чинне законодавство України.
Враховуючи той факт, що у позивача як на момент проведення перевірки, так і під час судового розгляду даної справи були в наявності всі податкові накладні та первинні бухгалтерські документи (їх копії наявні в матеріалах справи), які підтверджують факт поставки товарів на користь позивача, посилання ДПІ на порушення норм податкового законодавства в обґрунтування своєї позиції є недоведеним.
З огляду на викладене апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, зазначених у рішенні суду першої інстанції.
На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.
Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 195,197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12.12.2014 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: суддя Л.Є.Зуєва
суддя О.А.Шевчук
суддя А.Г.Федусик
Суд | Одеський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.02.2015 |
Оприлюднено | 03.03.2015 |
Номер документу | 42863261 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський апеляційний адміністративний суд
Зуєва Л.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні