Ухвала

від 18.02.2015 по справі 6-40497св14

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2015 року м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ситнік О.М., суддів: Євграфової Є.П., Писаної Т.О., Завгородньої І.М., Юровської Г.В., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа в€' Державна реєстраційна служба Кіровоградського міського управління юстиції, про встановлення факту родинних відносин, встановлення факту місця відкриття спадщини, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та скасування державної реєстрації, визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 червня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 01 жовтня 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2014 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом, у якому зазначала, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Зозів Липовецкого району Вінницької області. Її батьками є ОСОБА_9 та ОСОБА_10

При видачі свідоцтва про народження, прізвище позивачки було помилково зазначене ОСОБА_6, на що її батьки не звернули уваги.

При одержанні паспорта у 1972 році прізвище позивачки було зазначено правильно - ОСОБА_6. Після реєстрації 10 квітня 1977 року шлюбу з ОСОБА_12 позивачка змінила прізвище на ОСОБА_6.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_10 За життя вони залишили заповіти, згідно з яким усе належне їм майно заповіли позивачці.

У липні 2013 року ОСОБА_6 звернулася до Другої кіровоградської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину в порядку спадкування за заповітом після смерті батьків, де дізналася, що 24 липня 2008 року свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_9 видане сину ОСОБА_9 - ОСОБА_7, у зв'язку з чим державний нотаріус відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину та запропонувала звернутися до суду.

Просила:

в€' встановити факт родинних відносин між ОСОБА_6 та ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, визнавши, що ОСОБА_6 є дочкою ОСОБА_9

в€' встановити факт родинних відносин між ОСОБА_6 та ОСОБА_10, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, визнавши, що

ОСОБА_13 є дочкою ОСОБА_10

в€' встановити факт, що місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_9 та ОСОБА_10 є квартира АДРЕСА_1.

в€' визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, видане 24 липня 2008 року Жашківською державною нотаріальною конторою Черкаської області нотаріусом ОСОБА_8 на ім'я ОСОБА_7 на земельний пай, площею 3,34 га, що знаходяться у колективній власності КСП Україна у с. Зозів Липовецкого району Вінницької області, вартістю 37 576 грн 46 коп., та на частину майна КСП «Україна» Липовецького району Вінницької області на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства - майновий сертифікат серії ВІ Х № 019761, виданий на ім'я ОСОБА_7, вартістю 5980 грн;

в€' визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 167663, виданий ОСОБА_7 замість сертифіката на право на земельний пай, зазначений у свідоцтві про право власності в порядку спадкування за законом;

в€' визнати за ОСОБА_6 право власності на спадкове майно у порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 3,34 га у с. Зозів Липовецкого району Вінницької області та на частину майна КСП «Україна» Липовецького району Вінницької області на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства - майновий сертифікат серії ВІ Х № 019761, виданий на ім'я ОСОБА_7, вартістю 5980 грн;

в€' визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 167663, виданий ОСОБА_7 замість сертифіката на право на земельний пай, зазначений у свідоцтві про право власності в порядку спадкування за законом. Державний акт на право власності на земельну ділянку, яка розташована на території Зозівської сільської ради Липовецького району Вінницької області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,5721 га, кадастровий номер 0522281400:03:000:0033, зареєстрований 28 грудня

2009 року за № 010904400025.

в€' скасувати державну реєстрацію свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Жашківською державною нотаріальною конторою Черкаської області 24 липня 2008 року нотаріусом ОСОБА_8 на ім'я ОСОБА_7

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 червня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 01 жовтня 2014 року, позов задоволено частково. Встановлено факт, що ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, був батьком ОСОБА_6 Встановлено факт, що ОСОБА_10, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, була матір'ю ОСОБА_6 Встановлено факт, що місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, є місце його прописки за якою він постійно проживав щонайменше за шість місяців до смерті, а саме квартира АДРЕСА_1.

Визнано недійсним свідоцтво серії ВН № 0105398 про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, видане 24 липня 2008 року Жашківською державною нотаріальною конторою Черкаської області нотаріусом ОСОБА_8, зареєстроване у спадковому реєстрі № 451150190, спадкова справи № 676, на пай із земель, що знаходяться у колективній власності КСП «Україна» с. Зозів Липовецького району Вінницької області, площею 3,43 га в умовних кадастрових гектарах, без виділення частки в натурі (на місцевості), вартістю 37 576 грн 46 грн. Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 167663, що розташована на території Зозівської сільської ради Липовецького району Вінницької області з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,5721 га, кадастровий номер 0522281400:03:000:0033, зареєстрований 28 грудня 2009 року за № 010904400025, виданий ОСОБА_7 замість сертифіката на право на земельний пай, зазначений у свідоцтві про право власності, в порядку спадкування за законом.

Скасовано реєстрацію свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Жашківською державною нотаріальною конторою Черкаської області 24 липня 2008 року нотаріусом ОСОБА_8, зареєстрованого в спадковому реєстрі № 45150190 на ім'я ОСОБА_7 Визнано за ОСОБА_6 право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку на території Зозівської сільської ради Липовецького району Вінницької області, площею 3,5721 га. У позові про встановлення факту місця відкриття спадщини після смерті ОСОБА_10 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_7, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За вимогами ст. ст. 213, 214, 316 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Судами встановлено, що згідно зі свідоцтвом про смерть ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, про що в книзі реєстрації актів про смерть 19 лютого 2005 року зроблено запис № 528. Місцем смерті вказано м. Кіровоград (а. с. 20).

Згідно зі свідоцтвом про смерть ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_3, про що в книзі реєстрації смертей 14 квітня 2008 року зроблено відповідний актовий запис за № 1166. Місцем смерті вказано м. Кіровоград (а. с. 21).

Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_1, виданого 09 травня 1956 року, батьками ОСОБА_6., ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (а. с. 12).

10 квітня 1977 року ОСОБА_6 та ОСОБА_12. уклали шлюб. Після укладення шлюбу чоловіку та дружині присвоєно прізвище ОСОБА_6 (а. с. 13).

Згідно з паспортом ОСОБА_6 зареєстрована за адресою: квартира АДРЕСА_1, з 25 березня 1992 року (а. с. 14).

Із відповіді державного нотаріуса Другої кіровоградської державної нотаріальної контори від 23 грудня 2013 року № 2089/01-16 на заяву ОСОБА_6 від 23 грудня 2013 року вбачається, що згідно зі спадковим реєстром спадкова справа під № 676 після смерті ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, заведена Жашківською державною нотаріальною конторою Черкаської області 24 липня 2008 року та 24 липня 2008 року видано свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_7

Згідно з довідкою ЖЕК 10 м. Кіровограда та даними паспорта ОСОБА_9, 1915 року народження, останній проживав та був зареєстрований за адресою: квартира АДРЕСА_1, м. Кіровоград, з 17 липня 1987 року по день смерті. За вказаною адресою на день його смерті проживали та були зареєстровані: дружина ОСОБА_10, дочка ОСОБА_6, онука ОСОБА_15 Упродовж шести місяців з дня смерті ОСОБА_9 склад сім'ї не змінювався (а. с. 22в€' 24).

Відповідно до листа заступника начальника управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді ОСОБА_9 перебував на обліку в управлінні і з 07 серпня 1945 року отримував пенсію. Виплата пенсії припинена у зв'язку зі смертю ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2. 21 лютого 2005 року управлінням оформлена допомога на поховання на ОСОБА_9 у розмірі 655 грн 20 коп., яку отримала ОСОБА_6 (а. с. 25).

26 квітня 2004 року ОСОБА_9 склав заповіт, яким усе своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі, все те, що йому буде належати на день смерті і на що він за законом буде мати право, заповів ОСОБА_6 (а. с. 18).

26 квітня 2004 року ОСОБА_10 склала заповіт, яким усе своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі, все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом буде мати право, заповіла ОСОБА_6 (а. с. 19).

24 липня 2008 року державним нотаріусом Жашківської державної нотаріальної контори Черкаської області ОСОБА_7 видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_9, а саме:

в€' сертифікат на право на земельну частку (пай), що перебуває у колективній власності КСП «Україна» с. Зозів Липовецького району Вінницької області, серії ВН №0105398, площею 3,43 га в умовних кадастрових гектарах, без визначення частки в натурі (на місцевості), вартістю 37 576 грн 46 коп.;

в€' частина майна КСП «Україна» Липовецького району Вінницької області, що належало ОСОБА_9 на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП серії ВІ № 019392, виданого Зозівською сільською радою Вінницької області 19 лютого 2002 року, вартістю 5 980 грн (а. с. 94).

Згідно з листом відділу Держземагенства Липовецького району Вінницької області від 09 квітня 2014 року взамін сертифіката на право на земельну частку (пай) ОСОБА_7 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 167663, зареєстрований 28 грудня 2009 року за № 010904400025. Земельна ділянка розташована на території Зозівської сільської ради із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,5721 га (а. с. 109).

Згідно з ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що належними у справі доказами підтверджено, що місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_9 є адреса його реєстрації, за якою він постійно проживав щонайменше за шість місяців до дня смерті, а саме квартира АДРЕСА_1, м. Кіровоград.

Доказів, що на час смерті батька ОСОБА_7 проживав за вказаною адресою, матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених ч. ч. 2в€' 4 ст. 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з вимогами ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до ст. 1241 ЦК України право на обов'язкову частку у спадщині мають повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, незалежно від змісту заповіту.

У п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що відповідно до ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом.

Суди обґрунтовано задовольнили позов частково, оскільки належних і допустимих доказів про те, що на момент відкриття спадщини (ІНФОРМАЦІЯ_2 pоку) після смерті ОСОБА_9 ОСОБА_7 був непрацездатний, відповідач не надав.

Згідно зі ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи дотримано вимоги закону, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись статтями 333, 336, 337, 343, 344, 345, 347 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 червня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 01 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.М. Ситнік Судді: Є.П. Євграфова І.М. Завгородня Т.О. Писана Г.В. Юровська